Біль у горлі: 8 причин, фактори ризику та коли потрібен лікар

Біль у горлі рідко буває самостійним захворюванням — частіше це сигнал, що в організмі щось відбувається: від банальної застуди до рефлюксу чи новоутворення. Відчуття бувають гострими, ріжучими, давлячими, іноді до них додаються розпирання, печіння або пульсація в ділянці шиї. Саме характер болю та супутні симптоми найкраще підказують, яку причину шукати.

Фактори ризику: кому біль у горлі дошкуляє частіше

Деякі обставини підвищують імовірність того, що горло болітиме частіше або важче. Вони не є причинами в прямому сенсі, але створюють сприятливий ґрунт.

  • Вік. Діти та підлітки хворіють на простудні захворювання частіше за дорослих.
  • Куріння. Тютюновий дим сприяє розвитку раку порожнини рота та глотки.
  • Алергії. Пилок рослин, цвіль, лупа тварин і пил викликають запалення слизових оболонок. Харчові та хімічні подразники також стають причиною різання в горлі.
  • Хронічний тонзиліт. Тривале запалення піднебінних мигдаликів — це постійне вогнище інфекції в організмі, яке може призводити до ангіни та абсцесу горла.
  • Перебування в місцях великого скупчення людей. Вірусні та бактеріальні інфекції легко поширюються у школах, дитячих садках, офісах, магазинах.
  • Ослаблений імунітет. Поширеною причиною імунодефіциту є лікування стероїдними гормонами.

Ці фактори варто тримати в голові, але вони не означають, що біль у горлі неминучий. Радше вони пояснюють, чому в однієї людини горло болить раз на рік, а в іншої — кілька разів за сезон.

Застуда — найчастіша причина

Інфекції дихальних шляхів передаються повітрям із краплинами слини, іноді — через спільні предмети побуту. Особливо сприйнятливі до захворювання діти та підлітки. Через кілька днів після зараження з’являються:

Застуда — найчастіша причина
  • підвищення температури тіла, озноб;
  • біль у суглобах і м’язах;
  • швидка стомлюваність.

Застуда минає приблизно за один-два тижні лікування противірусними, жарознижувальними засобами, препаратами від нежитю та болю в горлі. Під час хвороби не варто виходити з дому, потрібно повноцінно харчуватися, пити багато рідини й дотримуватися постільного режиму.

Інші вірусні захворювання

Кір, вітряна віспа та інфекційний мононуклеоз теж викликають біль у горлі. При цих захворюваннях ураження глотки проявляється загальною слабкістю та підвищенням температури тіла.

Без лікування такі інфекції можуть призвести до небезпечних ускладнень. Медична допомога потрібна негайно, якщо біль у горлі супроводжується:

  • пропасницею до 39 ºC або температурою, що тримається понад 10 днів;
  • набряком шиї та/або язика;
  • збільшенням лімфатичних вузлів;
  • ригідністю ділянки шиї.

Бактеріальна інфекція та ангіна

Ангіна — часта причина болю в горлі, спричинена стрептококом. Запалення глотки й мигдаликів може ускладнитися паратонзилярним абсцесом — формуванням обмеженої порожнини з гноєм. Тоді болючі відчуття стають нестерпними.

Симптоми ангіни:

  • раптовий біль у горлі;
  • почервоніла задня стінка горлянки;
  • білуваті плями на мигдаликах.

Найчастіше хворіють діти віком 5–15 років. Для діагнозу потрібне лабораторне підтвердження — стрептокок у мазку із зіва. Лікування ґрунтується на прийомі антибіотиків та усуненні симптомів.

Травми гортані

Причиною сильного болю в горлі бувають травми. Пошкодити слизову оболонку глотки й гортані можуть:

Травми гортані
  • надмірно гаряча їжа;
  • кістки та тверді шматки їжі з гострими краями;
  • ендотрахеальна трубка під час наркозу чи штучної вентиляції легень.

При лікуванні травм гортані використовують щадну дієту та полоскання теплою солоною водою. Негайно зверніться до лікаря, якщо:

  • біль триває понад 7 днів;
  • виникають проблеми з диханням або ковтанням;
  • температура тіла підвищена;
  • у ділянці травми виділяється гній.

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба

Коли м’язи, що розділяють стравохід і шлунок, працюють з порушеннями, кислота зі шлунка закидається у стравохід. Іноді вона потрапляє в горлянку та дихальні шляхи, спричиняючи опік слизових оболонок і виразки. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) супроводжується такими симптомами:

  • печіння за грудиною;
  • відчуття грудки або стороннього предмета в горлі.

Прояви ГЕРХ посилюються вночі, у положенні лежачи. При тривалому лежанні на одному боці біль з’являється з відповідного боку горла. Рефлюксну хворобу лікують препаратами, що нормалізують моторику травного тракту, а також дієтою та зміною звичок.

Пошкодження голосових зв’язок

Після тривалого співу, криків на стадіоні чи довгих гучних розмов з’являється осиплість голосу. Це ознака перенапруги голосових зв’язок. Інші симптоми:

  • утруднене ковтання;
  • відсутність голосу.

Такий стан добре піддається лікуванню мовчанням і пом’якшувальними засобами. У рідкісних тяжких випадках ушкоджень потрібне хірургічне втручання.

Алергія

Біль у горлі може бути симптомом підвищеної чутливості до певних речовин. Вони потрапляють в організм із повітрям (пилок, частки вовни) або з їжею (барвники, ліки). Хворі скаржаться на:

Алергія
  • набряк у ділянці горла;
  • зміну тембру голосу;
  • висипання на шкірі.

Для профілактики та лікування алергії приймають антигістамінні засоби й усувають контакт з алергенами.

Пухлини

Новоутворення — найрідкісніша причина болю в гортані. Вони бувають доброякісними та злоякісними, і останні особливо небезпечні. Пухлини можуть супроводжуватися такими симптомами:

  • незрозуміла втрата ваги;
  • кров у слині та/або в мокроті;
  • утруднене ковтання;
  • збільшення лімфатичних вузлів.

З появою однієї чи кількох із цих ознак слід негайно звернутися до лікаря. Лікування, як правило, хірургічне. При злоякісних утвореннях застосовують променеву та хіміотерапію.

Коли зволікати не можна

Більшість випадків болю в горлі минають самостійно або з мінімальним лікуванням. Але є сигнали, які вказують на серйознішу причину: проблеми з диханням чи ковтанням, набряк шиї або язика, збільшені лімфатичні вузли, ригідність шиї, кров у слині чи мокроті, незрозуміла втрата ваги. У цих ситуаціях огляд лікаря потрібен негайно, а не «колись наступного тижня».

Окремо варто наголосити: біль у горлі, що триває понад 7 днів, потребує уваги навіть без інших тривожних симптомів. Це не привід для паніки, але привід для консультації.

EuroMD