У кожного п’ятого мешканця планети хоча б раз у житті виникає панічна атака. За статистикою, у 1% населення проблема загострюється регулярно. Найчастіше від панічних атак страждають жінки 25–35 років (близько 5% населення), але напад може статися і в дітей від 3 років, підлітків, а також у пацієнтів від 60 років і старше.
Що таке панічна атака
Раптовий напад сильного страху, що супроводжується вегетативними розладами, називається панічною атакою. Хвороба розвивається швидко — за кілька хвилин сягає піку. Напад триває від 10 хвилин до 2 годин, проходить самостійно й залишає у свідомості страх повторення. Діагноз зазвичай викликаний перенесеним стресом.

При повторенні панічна атака змінює людську свідомість: з’являються фобії, формується панічний синдром.
Причини панічних атак
Щоб напади панічного страху не повторювалися, важливо визначити причини та умови виникнення кожного випадку. Відомо кілька теорій, які торкаються фізіологічних процесів організму та соціальних аспектів життя людини.
Основні теорії виникнення
- Катехоламінова. Ознаки нападу паніки пов’язані з концентрацією катехоламінів, що виробляються корою надниркових залоз. При стресі адреналін підвищується у сечі та крові, при паніці — у нервових клітинах.
- Генетична. Якщо панічні атаки спостерігаються в одного однояйцевого близнюка, у 50% випадків напад розвивається і в другого. У кровних родичів синдром передається у спадок у 10–20% клінічних картин.
- Поведінкова. Симптоми панічної атаки розвиваються при сильному переляку в конкретній життєвій ситуації.
- Когнітивна. Це неправильне сприйняття власних відчуттів. Наприклад, при фізичних та емоційних навантаженнях посилюється серцебиття. Людина розцінює такий симптом як провісник трагедії та загрозу життю.
- Психоаналітична. Теорія заснована Зигмундом Фрейдом. У її основі закладено внутрішній конфлікт. Відсутність емоційної розрядки та розслаблення викликає фізичну напруженість.
Провокуючі фактори
- нестабільність нервової системи;
- статеве дозрівання у підлітків;
- вагітність, пологи у жінок;
- інфаркт, ішемічна хвороба серця;
- ускладнення дифузного токсичного зоба;
- пухлина наднирника;
- курс препаратів для стимулювання зростання м’язової тканини;
- прийом ліків для активації гормону, що виробляється слизовою оболонкою кишечника.
Етапи панічної атаки
Під час нападу порушуються функції нервової, серцево-судинної, ендокринної та дихальної систем. При стресі звужуються кровоносні судини. Плутане дихання посилює паніку, порушується слиновиділення. Пацієнта охоплює тривога, особливо якщо це дитина.
Механізм розвитку рецидиву
- При емоційному потрясінні в кров надходить висока концентрація адреналіну.
- Гормон звужує судини, внаслідок чого підвищується кров’яний тиск.
- Адреналін викликає тахікардію, порушує дихання (з’являється задишка).
- Виникає відчуття нестачі повітря, яке посилює відчуття паніки.
- При плутаному диханні в легенях і крові зменшується концентрація вуглекислого газу.
- Порушується кислотний баланс, з’являються запаморочення, оніміння кінцівок.
- У тканинах накопичується молочна кислота — стимулятор тривоги.
Симптоми панічної атаки
Умовно симптоми панічної атаки можна поділити на фізичні та психічні. Приступи загострюються вдень і вночі, потім зникають зненацька, як і з’явилися. Рецидив триває від 10 хвилин до 2 годин, його тривалість складно спрогнозувати.

Фізичні ознаки
- Різкий підйом артеріального тиску. Адреналін посилює роботу серцево-судинної системи. Тиск частіше підвищується вдень під час фізичної активності.
- Сильне серцебиття. Від прискореного серцевого ритму людина може знепритомніти, перебувати на межі серцевого нападу. Пульс посилюється до 180 уд./хв., після чого нормалізується.
- Задишка та напад задухи. Порушення дихання викликає сильну задишку. Через паніку людині складно дихати, і вона відчуває, що задихається. Приступи ядухи не призводять до інфаркту.
- Відчуття жару або ознобу. Такий симптом виникає через порушення мікроциркуляції крові, зміну тонусу судин підшкірної клітковини та епідермісу.
- Підвищене потовиділення. Хворого різко кидає в піт. Це спосіб охолодження організму задля економії енергії, витраченої на зігрівання тіла.
- Часте сечовипускання. Симптом має різну інтенсивність: від частих походів до туалету до нетримання сечі.
- Оніміння кінцівок. Через порушений кровотік з’являється неприємна напруга і тремтіння в м’язах. Пацієнт думає, що падає, але цього не відбувається.
Психічні ознаки
- рухове занепокоєння;
- відчуття прихованої небезпеки;
- страх смерті або втрати контролю.
Зовнішні ознаки панічного синдрому
Поведінка пацієнта при панічному синдромі стає неадекватною. Людина не впізнає місце та оточуючих, не розуміє, хто вона і що відбувається навколо. У її погляді читається сильний страх, виникнення якого вона не може пояснити. Без видимої причини змінюється голос, стають хаотичними рухи.
- Бігаючий погляд. Людина не може сфокусуватися на одному об’єкті, чітко не бачить навколишні предмети. Знижується гострота зору.
- Замкненість. Пацієнт відчуває боязкість, скутість, рухове занепокоєння, намагається усамітнитися, віддає перевагу самотності.
- Зміна шкірних покривів. Під час нападу шкіра або блідне, набуваючи синюшного відтінку, або сильно червоніє.
- Порушення ходи. Відбувається дезорієнтація у просторі, що супроводжується хисткою, невпевненою ходою, боязню впасти.
Лікування панічних атак
Щоб усунути напади паніки, потрібні медикаменти. Додатково застосовуються психотерапевтичні методи. Мета лікування — швидко усунути напад і повернути людину до свідомості, виключити незворотні зміни в головному мозку.
Схема комплексної терапії включає:
- прийом ліків різних груп;
- фіто-, психо-, фізіотерапію;
- відволікаючі методики.
Медикаментозне лікування
Базове лікування складається з курсу протипанічних засобів. Для посилення дії таблеток та ін’єкцій потрібна емоційна підтримка та розслаблюючі процедури.

| Група препаратів | Приклади | Дія |
|---|---|---|
| Седативні | Персен, Ново-Пасіт, Донорміл | Заспокоюють нерви, допомагають від безсоння. Зміни помітні через 1 місяць лікування. |
| Ноотропи | Мексидол, Гліцин | Покращують мозковий кровообіг, обмінні процеси в нервових тканинах, підвищують стресостійкість. |
| Трициклічні антидепресанти | Меліпрамін, Кломіпрамін, Анафраніл, Сімбалта | Підвищують концентрацію серотоніну в головному мозку, прибирають тривогу, покращують настрій. |
| Інгібітори зворотного захоплення серотоніну | Флуоксетин, Прозак, Золофт, Феварін, Пароксетин | Антидепресанти з протипанічним ефектом. Мають менше побічних явищ, не порушують роботу бронхолегеневої та судинної систем. |
| Атипові антидепресанти | Тріттіко, Міртазапін Канон | Впливають одночасно на кілька медіаторів, допомагають при панічному синдромі з депресією. Нейтралізують психічний і фізичний прояв паніки. |
| Інгібітори МАО | Піразідол | Призначають, якщо паніка спричинена дисфункцією вегетативної нервової системи, коли трициклічні антидепресанти не діють. Викликають побічні явища. |
| Транквілізатори бензодіазепінової групи | Гідроксизин, Атаракс, Афобазол, Грандаксин | Призначають у гострий період із руховим збудженням. Щоб уникнути нападу, приймають тривалим курсом. |
| Нейролептики | Сонапакс, Труксал, Бетамакс | Допомагають при тяжкій депресії, сильних психічних розладах. |
Психотерапевтичне лікування
Щоб усунути панічний страх, потрібна допомога психіатра. Емоційна підтримка включає низку авторських методик, які визначають ступінь емоційно-вегетативних розладів та методи боротьби з ними.
- Когнітивно-поведінкова психотерапія. Лікар намагається змінити сприйняття діагнозу. Він разом з пацієнтом розбирає суть того, що відбувається, допомагає зрозуміти механізм виникнення панічного синдрому та запобігти його повторенню.
- Нейролінгвістичне програмування. Це розмова, у якій пацієнт вигадує страшні для себе ситуації та морально проробляє їх у свідомості багато разів, поки внутрішній страх і дискомфорт від сказаного повністю не зникають.
- Гештальт-терапія. У розмові з психотерапевтом пацієнт пояснює ситуації, що викликають у нього сильну тривогу та напад паніки. Фахівець підводить його до самостійного пошуку виходу з такого стану.
- Системна сімейна терапія. Психотерапевт проводить бесіду з усіма членами сім’ї, щоб ті вміли правильно діяти на момент рецидиву та попереджати панічні напади.
- Гіпноз. У стані трансу пацієнту дається чітка установка, як уникнути нападів паніки.
Фізіотерапевтичне лікування
Це допоміжний метод лікування, який прискорює кровообіг у головному мозку, виведення продуктів інтоксикації з організму, покращує сон. Фізіотерапію потрібно проходити курсом з 10–15 процедур, дотримуючись лікарських рекомендацій.
- Лікування водою. Контрастний душ, гідромасаж, душ Шарко. Поліпшити здоров’я допомагає плавання в басейні.
- Електросон. Стимуляція головного мозку мікрострумами через зоровий нерв. Поліпшується сон, зникають тривоги та страх.
- Масаж. Точкова, загальнозміцнююча техніка стимулюють кровотік, знижують м’язову напругу, розслаблюють.
- Квіткотерапія. Процедура, коли на емоційний стан і фізичні відчуття впливають колірні хвилі.
- Магнітотерапія. Вплив магнітних полів насичує тканини киснем, підвищує еластичність судин, стимулює системний кровотік.
Дихальні техніки
При сильному емоційному збудженні треба правильно дихати. Пацієнти довільно затримують видих, і паніка стає ще сильнішою, відчуваються напади ядухи.
- Дихання животом. Правильно розташуйте руки. Права — внизу, ліва — вгорі. На рахунок від 1 до 3 виконайте глибокий вдих, на 4–5 — затримайте подих, на 6–10 — глибокий форсований видих. Вдих потрібно виконувати через ніс, видих — ротом. Зробіть 15 маніпуляцій за вказаною схемою, і дихання приходить у норму.
- Дихання в паперовий пакет. До рота з носом прикладають паперовий пакет. Суть методу — повернути вуглекислий газ, який видихається, що допомагає відновити кислотний баланс і зменшити відчуття задухи.











