РПГА-аналіз: як підготуватися та правильно прочитати результат

Абревіатура РПГА розшифровується як реакція пасивної гемаглютинації. Це серологічний тест, який виявляє у сироватці крові специфічні антитіла до збудника сифілісу — трепонеми (Treponema pallidum). Дослідження належить до трепонемних, тобто таких, що реагують саме на бліду трепонему, а не на загальні зміни в організмі. Його використовують і для підтвердження неспецифічних тестів, коли потрібно уточнити результат обстеження на венерологічні та інші інфекційні захворювання.

Кому і навіщо призначають РПГА

Основна мета аналізу — виявити антитіла до збудника сифілісу в крові. Направлення на дослідження видають у різних ситуаціях, і не всі вони пов’язані з підозрою на інфекцію.

Тест призначають під час обстеження:

  • пацієнтів із клінічними симптомами сифілісу;
  • осіб, які тісно контактували з хворим;
  • людей, які здають кров на донорство;
  • осіб, які оформлюють медичну книжку;
  • пацієнтів перед операцією;
  • хворих перед госпіталізацією.

Окремий напрям — планування вагітності. РПГА тут виконує роль підтверджувального тесту: він допомагає підтвердити або виключити імунодефіцитні, інфекційні та інші захворювання, які можуть вплинути на перебіг вагітності.

Оскільки трепонемні тести реагують на антитіла, а не на конкретний орган, їх застосовують і в ширшому діагностичному пошуку. Зокрема, аналіз допомагає виявити:

  • осередкову або дифузну алопецію (облисіння);
  • різні форми гепатиту;
  • інфекційний мононуклеоз.

У цих випадках РПГА не є самостійним діагнозом, а лише одним із кроків, який лікар зіставляє з іншими обстеженнями.

Переваги методу

Реакція пасивної гемаглютинації — чутливий спосіб діагностики. За даними, наведеними в описі методу, тест дає змогу з імовірністю до 86% виявити первинний сифіліс. На вторинній і третинній стадіях чутливість зростає до 95–100%.

Переваги методу

Методика має й інші практичні переваги:

  • для проведення тесту пацієнту достатньо здати венозну кров;
  • дослідження біоматеріалу не займає багато часу — результат видають протягом 24 годин;
  • діагностика не потребує спеціального обладнання;
  • здати РПГА на сифіліс можна безкоштовно, отримавши направлення в поліклініці за місцем реєстрації.

Саме поєднання високої чутливості з простотою забору матеріалу робить цей тест зручним для масових обстежень — донорів, пацієнтів перед госпіталізацією, людей, які оформлюють документи.

Як підготуватися до аналізу

У багатьох поліклініках забір біоматеріалу проводять строго вранці натще. Після видачі направлення лікар порадить дотримуватися кількох правил, і кожне з них впливає на точність результату.

  • Перед здаванням крові пити виключно мінеральну воду без газу й невеликими обсягами.
  • Виключити їжу за 10–12 годин до відвідування лабораторії.
  • За 2–3 години до дослідження відмовитися від куріння.
  • За дві доби до забору венозної крові не вживати алкогольних напоїв.
  • Відмовитися від прийому будь-яких медикаментів; якщо це неможливо, попередити лікаря.
  • Про погіршення самопочуття обов’язково повідомити медсестру.

Останній пункт варто сприймати серйозно: якщо під час підготовки вам стало зле, це привід не переносити процедуру мовчки, а сказати про свій стан медпрацівнику до початку забору крові.

Як відбувається забір крові

Процедура проводиться в поліклініці або в умовах стаціонару й складається з кількох послідовних етапів.

Підготовлені пробірки, джгут і стерильні матеріали на лабораторному столі перед забором венозної крові
  1. Лаборант готує та маркує пробірки.
  2. Пацієнт сідає й засукує рукав.
  3. Під лікоть підкладають клейкий валик.
  4. У ділянці середньої третини плеча накладають джгут.
  5. Лаборант просить кілька разів стиснути й розтиснути кулак — це забезпечує наповнення вени кров’ю.
  6. Ліктьовий згин кілька разів обробляють дезінфікувальним розчином, щоразу змінюючи ватку.
  7. У наповнену кров’ю вену працівник лабораторії вводить голку.
  8. У шприц набирають потрібну кількість біоматеріалу.
  9. Джгут знімають, на місце пункції прикладають ватку, змочену у спирті.
  10. Голку акуратно виймають із вени.
  11. Щоб зупинити кров, пацієнту радять зігнути лікоть на 1–2 хвилини.

Далі отриманий біоматеріал доставляють у лабораторію. У кров додають спеціальну сироватку з антитілами до збудника сифілісу й під мікроскопом відстежують процес аглютинації — склеювання еритроцитів. Результат РПГА буває готовий уже за 30 хвилин після здачі аналізу, хоча в деяких випадках процедура може тривати від 2 до 4 днів.

Розшифровка: що означають титри

Результат дослідження подають як титр антитіл. Він заноситься в бланк направлення й може мати кілька варіантів значень.

Показник Тлумачення Що робити
0,9–1,1 Сумнівний результат Повторна діагностика через 10–14 днів
Понад 1,2 Позитивний результат Подальше обстеження та консультація лікаря

Негативний результат реакції пасивної гемаглютинації трапляється тоді, коли дослідження було призначене зарано. Антитіла до збудника починають вироблятися лише на 2–4 тижні після інфікування, тому в ранньому періоді тест може нічого не показати, навіть якщо зараження вже відбулося.

Окремо варто врахувати: у пацієнтів, які раніше перенесли сифіліс, РПГА залишається позитивною. Через це діагностику не використовують для відстеження динаміки лікування — позитивний титр тут свідчить радше про зустріч з інфекцією в минулому, ніж про активний процес.

Хибнопозитивні результати та фактори впливу

Приблизно в 2,5% випадків дані лабораторії бувають хибнопозитивними. Низькі показники титру можливі одразу після вакцинації, а також за наявності:

Хибнопозитивні результати та фактори впливу
  • системних захворювань сполучної тканини;
  • гострого інфаркту міокарда;
  • ослаблення імунітету;
  • гепатиту різних форм;
  • інфекційних захворювань — ГРВІ, грипу, віспи.

Тому РПГА майже ніколи не оцінюють ізольовано. Лікар зіставляє титри з клінічною картиною, даними неспецифічних тестів та історією пацієнта. Якщо результат сумнівний, логічний крок — не панікувати, а повторити дослідження через 10–14 днів, як і радить бланк направлення.

Коротко про головне

РПГА — чутливий трепонемний тест, який виявляє антитіла до збудника сифілісу й часто використовується як підтверджувальний. Для нього достатньо венозної крові, результати зазвичай готові швидко, а сама процедура не потребує спеціального обладнання. Водночас інтерпретація титрів має межі: тест не показує динаміку лікування, може бути негативним у ранньому періоді після інфікування й іноді дає хибнопозитивні значення. Остаточний висновок завжди формує лікар на основі сукупності даних, а не одного рядка в бланку.

EuroMD