Найінформативніший період для пренатального скринінгу — 11–13 тижнів вагітності. Раніше чи пізніше цього інтервалу результати вже не будуть достовірними, тому лікарі призначають обстеження саме в цьому вікні. Скринінг першого триместру не є обов’язковим, але він дає змогу побачити непрямі ознаки хромосомних і структурних порушень задовго до народження дитини.
Що саме виявляє скринінг першого триместру
Пренатальний скринінг — це комплекс допологового обстеження, який поєднує ультразвукову діагностику та біохімічний аналіз крові. Жодне з цих досліджень окремо не дає повної картини: висновок роблять лише за сукупністю показників.
Мета обстеження — виявити вади розвитку плода, непрямі ознаки патологій ембріона та генетичні аномалії. Йдеться про такі відхилення:
- хромосомні порушення плода;
- синдром Дауна, синдром Едвардса;
- повільне зростання кісток;
- наявність пупкової грижі;
- прискорене або уповільнене серцебиття;
- порушення розвитку мозку та патології центральної нервової системи;
- одна пуповинна артерія замість двох.
Ці ознаки не є діагнозом. Вони вказують на підвищену ймовірність і слугують підставою для подальшого, точнішого обстеження.
Коли скринінг призначають обов’язково
Деяким вагітним перинатальний скринінг першого триместру рекомендують незалежно від самопочуття. Основні показання:
- інфекційні захворювання або прийом ліків, заборонених під час вагітності, на ранніх строках;
- професійні шкідливості;
- вік вагітної старше 35 років;
- пороки розвитку чи хромосомні аномалії у плода за результатами скринінгу під час попередніх вагітностей;
- наркотична чи алкогольна залежність у жінки;
- завмерла вагітність або мимовільні викидні в анамнезі;
- загроза переривання вагітності на ранньому строку;
- близький родинний зв’язок між матір’ю та батьком дитини.
Наявність одного пункту з цього переліку не означає, що з дитиною щось не так. Це лише привід приділити обстеженню більше уваги.
Два етапи обстеження та їхній порядок
Дослідження відбувається у кілька етапів, які описують реальну картину перебігу вагітності лише в сукупності. Щоб генетики могли зробити коректні висновки, їм потрібно порівняти результати між собою. Саме тому жінка проходить процедури у визначеному порядку.
Ультразвукова діагностика
УЗД призначають орієнтовно на 12 тиждень вагітності. У цей час ембріон стає плодом, і з’являються виразні ознаки сформованого організму.

Абдомінальне УЗД вимагає підготовки: за 1,5 години до дослідження потрібно випити 500–600 мл негазованої води, щоб сечовий міхур був повний. Лікар наносить на живіт медичний гель і проводить датчиком, отримуючи зображення на екрані.
Другий спосіб — трансвагінальний. Пацієнтка знімає одяг нижче пояса, лягає на кушетку й згинає ноги в колінах. Лікар надягає на спеціальний датчик презерватив і вводить прилад у піхву. Процедура не викликає болю, хоча може бути дещо дискомфортною. Результати видають на руки за кілька хвилин.
Під час УЗД визначають:
- біпарієтальний розмір (БПР);
- копчико-тім’яний розмір (КТР);
- розташування шлунка, серця, плаценти та її товщину;
- відстань від лобової до потиличної кістки;
- розміри серця та судин;
- кількість судин у пуповині;
- товщину комірного простору (ТВП);
- розмір шийної складки;
- частоту серцевих скорочень (ЧСС);
- довжину передпліч, гомілок, стегнових і плечових кісток;
- симетричність півкуль головного мозку.
Біохімічний аналіз крові
Кров на біохімію здають лише після УЗД. Матеріал беруть із вени виключно натще — зранку не можна пити навіть воду. За два дні до процедури з раціону виключають сильні алергени: горіхи, шоколад, морепродукти.

Досліджують два ключові показники:
- PAPP-A — протеїн-А, асоційований із вагітністю. Відповідає за нормальний розвиток і функціонування плаценти та імунну відповідь під час вагітності.
- ХГЛ — хоріонічний гонадотропін людини. Його рівень стрімко зростає до 11–12 тижня, після чого поступово знижується і залишається незмінним з другого триместру до пологів.
Концентрацію цих речовин у материнській сироватці зіставляють із нормальними значеннями для конкретного строку вагітності, який визначили під час УЗ-скринінгу. Якщо УЗД показало завмирання вагітності, біохімію не призначають.
Як читати результати: ризик і коефіцієнт МоМ
Фахівці лабораторії за допомогою сертифікованої програми PRISCA проводять базовий та індивідуальний розрахунок імовірності народження дитини з відхиленнями. Високим вважається ризик, вищий за 1:380. Це означає, що у 1 жінки з 380 із такими показниками народиться дитина з генетичною патологією.

Другий орієнтир — коефіцієнт МоМ (multiple of median), тобто відношення отриманого результату до медіанного, середнього значення для цього строку.
| Показник | Значення | Що означає |
|---|---|---|
| Ідеальний МоМ | 1 | Результат збігається з медіаною для цього строку |
| Допустимі відхилення | 0,5–2,5 | Межі, у яких показник вважають варіантом норми |
| Багатоплідна вагітність | до 3,5 | Ширші межі через особливості багатоплідної вагітності |
| Високий ризик | понад 1:380 | Підстава для додаткового, точнішого обстеження |
Результати обов’язково трактують разом зі своїм лікарем: у різних лабораторіях норми й розрахункові моделі можуть відрізнятися, тому цифра з бланка без пояснення фахівця мало що означає.
Що робити після отримання результатів
Підвищений ризик — не діагноз, а сигнал до подальшої діагностики. Рішення про наступні кроки ухвалюють разом із лікарем, який веде вагітність, з урахуванням строку, результатів УЗД, показників крові та історії попередніх вагітностей. Найгірше, що можна зробити, — самостійно шукати відповіді в інтернеті або ігнорувати висновок, сподіваючись, що все минеться.
І навпаки: спокійний, послідовний підхід — здати аналізи вчасно, у визначеному порядку, натще, без самодіагностики — дає лікарю максимум інформації для точного висновку.











