Фіброміома матки – ознаки та види хвороби, медикаментозна терапія, хірургічне втручання

Пухлинні захворювання в гінекологічній сфері є поширеною проблемою, незалежно від їх клініко-морфологічного характеру. Серед доброякісних пухлин жіночої репродуктивної системи високою поширеністю має фіброміома матки, яка торкається, за деякими даними, до 70% жіночого населення планети.

Що таке фіброміома матки

Фіброміома матки є доброякісним гормонозалежним пухлинним утворенням, що формується з волокон м'язової та сполучної тканини. Розвиток цієї гормонообумовленої пухлини починається у репродуктивному періоді – 35-55 років і може інволюціонувати у період менопаузи. У 95% пацієнток фіброміома знаходиться в тілі матки і лише у 5% спостерігається шийкова локалізація освіти. Основною її відмінністю від міоми є морфологічна структура: міома складається із змінених м'язових клітин, а фіброміома також включає сполучну тканину.

Причини фіброміоми матки

Причиною розвитку фіброміоми є вплив факторів, що спричиняють:

  • репродуктивна неспроможність – відсутність вагітності, пологів та лактації у жінок старше 30 років;
  • аборти;
  • стрес;
  • частий засмагу або тривалий ультрафіолетовий вплив;
  • запальні захворювання репродуктивних органів;
  • кістозний процес у яєчниках;
  • тривале застосування гормональних контрацептивів;
  • цукровий діабет та ожиріння;
  • спадкова схильність.

Фіброміома матки - ознаки та види хвороби, медикаментозна терапія, хірургічне втручання

Симптоми та ознаки

Фіброміома матки має безсимптомний або малосимптомний перебіг. Симптоми, за якими можна запідозрити її наявність:

  • болючі менструації;
  • кров'янисті виділення із статевих шляхів поза менструацією;
  • тяжкість, спазми у животі;
  • болючість при статевому контакті;
  • часті позиви до сечовипускання;
  • болі, що віддають у поперекову або спинну ділянку;
  • часте здуття живота, метеоризм;
  • збільшення розмірів живота;
  • проблеми із зачаттям без видимих причин.

Види фіброміоми матки

Залежно від підходу є кілька класифікацій фіброміом. З точки зору її локалізації та типу зростання виділяють:

  • субмукозна форма – формується під слизовою оболонкою тіла матки;
  • міжзв'язкова – розвивається у просторі між зв'язками, що утримують матку;
  • дифузна – пухлина, що займає понад 50% площі тіла матки;
  • субсерозна фіброміома матки – пухлина, що розвивається під зовнішнім шаром маткової стінки і прогресує в порожнину малого тазу;
  • вузлувата форма, при якій утворюється кілька міоматозних вузлів;
  • інтерстиціальна (внутрішньовічна, міжм'язова) – розташування пухлинних вузлів усередині стінки матки.
Зараз читають:Дуже рясні місячні

З точки зору клініко-морфологічного характеру фіброміоми поділяються на такі форми:

  • проста – неактивна форма, що повільно розвивається;
  • проліферуюча – швидко розвивається, активна, багатовузлова;
  • предсаркома -найнесприятливіша форма, містить велику кількість атипових клітин і може перероджуватися в злоякісну пухлину;

Ускладнення

При фіброміомі можуть виникати різноманітні ускладнення, відсутність своєчасного лікування яких може призвести навіть до летального результату. До найпоширеніших з них відносяться:

  1. Некроз пухлини – омертвіння тканин через порушення кровопостачання міоматозного вузла, спричинене здавленням або тромбозом судин, які живлять її. Супроводжується яскравою клінічною картиною – підвищення температури, нудота, блювання, біль у животі у спокої та при пальпації, симптоми подразнення очеревини. Лікування – хірургічне.
  2. Гнійні ускладнення – часто приєднується до пухлинного некрозу і включають абсцеси, перитоніт, флегмони. Супроводжується підвищенням температури, нудотою, болями у животі, симптомами подразнення очеревини. Потрібне хірургічне лікування.
  3. Перекрут ніжки пухлини – поширене ускладнення, при якому відбувається перекручування ніжки субсерозної міоми, що супроводжується симптомами подразнення очеревини, різкими болями у животі, попереку чи спині, дисфункцією сечового міхура чи кишечника. У цьому випадку пацієнтки потребують екстреного оперативного лікування.
  4. Народження міоматозного вузла – проходження субсерозного вузла на тонкій ніжці через зів шийки матки, що супроводжується різкими болями в животі. При цьому вузол може відірватися або призвести до вивернення матки.
  5. Виворіт матки – патологія, при якій матка вивертається слизовою оболонкою назовні аж до повного її випадання.
  6. Злоякісне переродження пухлини частіше виникає при субмукозних фіброміомах. Характеризується наявністю великої кількості атипових клітин, що мають схильність до необмеженого зростання та поділу.
  7. Ендометрит – запалення ендометрію бактеріальної, грибкової або паразитарної етіології, що характеризується кровотечами, болями в животі, хворобливістю при статевому акті, наявністю серозних та гноєвидних виділень зі статевих шляхів.
  8. Метрорагії – патологічні кровотечі різної інтенсивності, що виникають між менструаціями.
  9. Анемія є наслідком патологічних кровотеч.
  10. Труднощі при зачатті – інтрамуральне розташування пухлини поблизу маткових труб є перешкодою для проходження сперматозоїдів та яйцеклітин.
  11. Розрив капсули та судин вузла – характеризується різким «кинджальним» болем у животі, симптомами подразнення очеревини, внутрішньочеревною кровотечею, шоком. Є показанням до екстреного оперативного втручання.

Діагностика

Діагностика фіброміоми включає стандартні діагностичні заходи визначення її характеру, розмірів, локалізації, морфологічної структури, наявності ускладнень чи супутніх патологічних станів. До переліку обов'язкових обстежень входить:

  • огляд та гінекологічне обстеження;
  • УЗД органів малого тазу;
  • метрографія;
  • гістероскопія;
  • діагностичне вишкрібання матки;
  • гістологічне та цитологічне дослідження тканин матки та міоматозного вузла.

Фіброміома матки - ознаки та види хвороби, медикаментозна терапія, хірургічне втручання

Лікування фіброміоми матки

Залежно від ступеня розвитку процесу, розміру пухлини, віку пацієнтки та інших факторів для лікування міоми матки розглядається два основних напрямки:

  • консервативна медикаментозна терапія;
  • хірургічне втручання.

Медикаментозна терапія

Основу медикаментозного лікування фіброміоми становить гормональна терапія тривалістю щонайменше шість місяців, що дозволяє сповільнити і навернути ріст пухлини. Крім неї, використовуються заспокійливі засоби, вітамінні препарати, імуномодулятори та інші лікарські засоби залежно від індивідуальних особливостей перебігу захворювання у кожної пацієнтки. Медикаментозна терапія включає такі групи препаратів:

Група препаратів

Показання до застосування

Ефекти препаратів

Приклади препаратів

Гестагенні

Застосовуються у пацієнток молодше 45 років за відсутності порушень менструального циклу за наявності фіброміом невеликого розміру з гіперплазією ендометрію.

Нормалізує зростання ендометрію та перешкоджає розвитку пухлини.

Дідрогестерон

Норетістерон

Утрожестан

Дюфастон

Прогестерон

Естроген-гестагенні

Застосовуються у пацієнток віком до 45 років за наявності порушень менструального циклу, ациклічних маткових кровотеч.

Нормалізує менструальний цикл, зростання ендометрію та уповільнює розвиток пухлинних вузлів, що не перевищують 2,0 см у діаметрі

Уліпристала ацетат

Норколут

Прегнін

Жанін

Ярина

Ригевідон

Протипухлинні гормональні засоби та антагоністи гормонів (антигонадотропні засоби та агоністи гонадотропін-релізинг гормону)

Застосовується зменшення розмірів пухлинних вузлів під час підготовки до хірургічного лікування.

Сприяють зменшенню розмірів пухлинних вузлів за допомогою зниження вмісту естрогену в крові та зменшення припливу крові до матки. Може бути використаний для штучного досягнення менопаузи.

Трипторелін

Бусерелін

Золадекс

Декапептил

Диферелін.

Андрогеновмісні препарати

Застосовуються у пацієнток віком від 45 років при тривалості менопаузи не більше 5 років.

Зменшують ріст пухлини, спричинюють тимчасову аменорею

Даназол

Метилтестостерон

Гестрінон

Дростанолон

Пролотестон

Антифібринолітичні препарати

Застосовується для зупинки маткових кровотеч

Зменшує крововтрату

Транексамова кислота

Анальгетики

За наявності менструального болю та проявів фіброміоми

Зменшення больового синдрому

Напроксен

Ібупрофен

Седативні засоби

Зниження нервової збудливості

Зменшення занепокоєння, заспокійлива дія

Настоянка пустирника

Бромід натрію

Імуномодулятори (вітаміни та препарати заліза)

Лікування постгеморагічної анемії, підвищення імунітету

Поповнення запасів заліза в організмі, покращення імунітету

Фолієва кислота

Аскорутін

Фенюльс

Ферретаб

Сульфат заліза

Судинорозширювальні засоби та ангіопротектори

Профілактика тромбозів та судинних змін вен нижніх кінцівок

Нормалізація периферичного кровотоку

Трентал

Троксевазін

Анавенол

Гепатопротектори

Профілактика печінкових ускладнень медикаментозної терапії

Нормалізація функцій печінки

Карсил

Есенціалі

Силімарін

Застосування гормональних та гормоновмісних препаратів протипоказано у таких випадках:

  • цукровий діабет;
  • варикозне розширення вен нижніх кінцівок;
  • артеріальна гіпертензія;
  • розміри пухлини більше ніж 12 тижнів.

Крім медикаментозного аспекту в консервативне лікування включається дієтотерапія та фізіотерапія. Раціон харчування повинен включати продукти, що покращують кровотворення:

  • телятину;
  • печінка;
  • рибу;
  • червону ікру;
  • калину;
  • грецькі горіхи;
  • квасоля;
  • капусту;
  • зелень;
  • селера;
  • гранати;
  • гречану кашу;
  • морква.

Фіброміома матки - ознаки та види хвороби, медикаментозна терапія, хірургічне втручання

Як фізіотерапію застосовуються електрофорез, бромні ванни та магнітотерапія.

Хірургічне лікування

Хірургічне лікування фіброміоми поділяється на 2 категорії:

  • консервативні органозберігаючі хірургічні втручання;
  • радикальні оперативні втручання.

До органозберігаючих втручань відносяться:

  • Вишкрібання порожнини матки – інструментальне видалення ендометрію (слизової оболонки), що застосовується за наявності маткової кровотечі.
  • Міомектомія – видалення вузлів пухлин. Існує 3 види міомектомії:
  1. Відкрита порожнинна – методика, що рідко застосовується на сучасному етапі, при якій оперативний доступ забезпечується через розріз у передній черевній стінці.
  2. Гістероскопічна – здійснюється доступ через піхву (гістероскопія) та застосовується при субмукозному розташуванні пухлинних вузлів.
  3. Лапароскопічна – малоінвазивна методика, за якої видалення пухлини проводиться через проколи в передній черевній стінці.
  • Міометроектомія – органозберігаюча операція при пухлинах великого розміру, при якій видаляється тільки уражена пухлинними вузлами тканина матки.
  • Емболізація артерій – методика, здатна уповільнити та звернути ріст пухлини за допомогою зупинки кровообігу в ній. Виконується за допомогою тонкого катетера, через який вводиться спеціальна полімерна кулька – ембол, що закупорює просвіт судини.

Радикальне оперативне лікування полягає в гістеректомії або екстирпації матки, яка може здійснюватися кількома способами:

  • вагінальна;
  • абдомінальна;
  • вагінальна з використанням лапароскопії.

Відео

EuroMD
Додати коментар