Гонорея — одна з найпоширеніших інфекцій, що передаються статевим шляхом. Її збудник, гонокок, здатний викликати гнійне запалення сечостатевої системи, а за відсутності лікування — серйозні ускладнення аж до безпліддя. Сучасна медицина успішно лікує гонорею антибіотиками, але важливо вчасно розпізнати хворобу та звернутися до лікаря.
Що таке гонорея
Гонорея (у народі — трипер, або французький нежить) — це антропонозна венерична інфекція. Вона характеризується гнійним запаленням ендотелію та епітелію сечостатевої системи. Збудник потрапляє в організм людини і за несприятливих умов вражає слизові оболонки інших органів: статевих шляхів, кишечника, передміхурової залози.
Патогенні мікроорганізми накопичуються на поверхні епітелію, проникають у міжклітинний простір та утворюють мікроколонії. Збудник поширюється слизовими оболонками і через канали потрапляє в кров. Після загибелі мікроорганізмів виділяється ендотоксин, який викликає запалення. До осередку запалення спрямовуються лейкоцити, у яких гонококи продовжують розмножуватися.
Інкубаційний період трипера у чоловіків становить 2–5 діб, у жінок загострення зазвичай починається на 14–15 день. Хвороба не формує стійкого імунітету: можна заразитися повторно. Серед венеричних інфекцій гонорея посідає перше місце за поширеністю. Щороку у світі реєструється близько 200 мільйонів нових випадків. Основний вік хворих — 16–35 років.
Збудник захворювання
Хворобу викликають нерухомі грамнегативні гонококи, які належать до виду диплококів. Під мікроскопом вони нагадують біб або кавове зерно. Розмножуються поділом. Основні особливості гонококів:
- розмножуються лише в людському організмі;
- гинуть поза тілом носія через 1–2 доби під впливом високих температур, ультрафіолету, дезінфікуючих засобів;
- розташовуються всередині лейкоцитів;
- не утворюють спор.
Чим небезпечна гонококова інфекція
При пізній діагностиці або запізнілому лікуванні гонорея може призвести до серйозних ускладнень. До найчастіших належать:
- абсцес черевної порожнини;
- порушення менструального циклу;
- ендокардит — запалення внутрішньої оболонки серця;
- спайки в маткових трубах;
- порушення сперматогенезу — процесу розвитку чоловічих статевих клітин;
- гонококовий епідидиміт — запалення придатка яєчка;
- зниження запліднювальної здатності сперматозоїдів;
- інфікування інших органів: лімфатичних залоз, простати, сечового міхура, суглобів, кишечника, нирок, сечоводу;
- бактеріємія — потрапляння інфекції в кров.
Шляхи зараження гонореєю
Джерелом інфекції є хвора людина або носій. Існує кілька шляхів передачі:
Статевий шлях
На статевий шлях припадає близько 97% випадків. Зараження можливе при будь-яких формах інтимного контакту — вагінальному, оральному, анальному. Ризик інфікування жінки після контакту з хворим партнером становить 50–80%, у чоловіків — 30–40% через довший сечовипускальний канал, завдяки якому гонококи частково вимиваються сечею. Ймовірність зараження зростає при тривалому статевому акті або під час менструації у жінки.
Побутовий шлях
Побутове зараження трапляється приблизно в 1% випадків. Інфекція передається через заражені предмети — губку, рушник — у місцях загального користування (лазня, туалет, сауна) або в домашніх умовах.
Внутрішньоутробне інфікування плода
У 2% випадків можливий контактний шлях зараження дитини від матері. Це відбувається у двох ситуаціях:
- Передчасний розрив плодових оболонок. Бактерії не здатні проникнути через плацентарний бар’єр, але при його пошкодженні амніотична рідина інфікується, і тоді відбувається зараження плода.
- Трипер у вагітної жінки. При проходженні через родові шляхи новонароджена дитина інфікується.
Ураження дитячих органів гонореєю спричиняє небезпечні наслідки. Запалюються статеві шляхи (частіше у дівчаток), уражається слизова оболонка очей (гонококовий кон’юнктивіт). У 50% заражених малюків діагностується повна сліпота.
Як виявляється трипер
За формою перебігу гонорею класифікують на кілька видів. Кожен із них має свої клінічні прояви.
Свіжа гонорея
Характеризується млявим перебігом через розтягнутий інкубаційний період (до 30 діб). Поділяється на підвиди:
- Гостра — на 14-й день після зараження з’являються опухання, почервоніння сечівника, рясні виділення з уретри. Пацієнт відчуває головний біль, втому, слабкість.
- Підгостра — вираженість симптомів знижується, залишаються лише рідкісні жовті виділення.
- Торпідна — ознаки гонореї відсутні. Людина небезпечна для оточуючих, але не знає про свою хворобу.
Хронічна гонорея
Інкубаційний період триває близько 2 місяців. Хвороба перебігає безсимптомно, загострення супроводжуються загальними ознаками. У цей час відбуваються рубцювання та спайковий процес ураженої тканини.
Латентна гонорея
Інкубаційний період не визначений. Ця форма трипера не виявляється клінічно. Її небезпека полягає в системному ураженні та структурній зміні внутрішніх органів (печінка, матка, передміхурова залоза, яєчники, нирки).
Симптоми трипера у чоловіків
Первинні клінічні прояви гонореї у чоловіків виражаються гострим уретритом — запаленням сечовипускального каналу. Його ознаки:
- біль та печіння при сечовипусканні;
- гнійні виділення з неприємним запахом;
- прискорені позиви до сечовипускання;
- почервоніння, виникнення ерозій на голівці статевого члена;
- болючість статевого акту.
Разом із цим можливі ознаки загальної інтоксикації: надмірне потовиділення, озноб, підвищення температури тіла. При ураженні інших органів спостерігаються такі симптоми:
- почервоніння та набряк мигдалин, м’якого піднебіння, утруднене ковтання, біль у горлі (гнійний фарингіт);
- виділення з ануса, біль під час дефекації, свербіж чи печіння в аноректальній ділянці (гнійний проктит);
- почервоніння кон’юнктиви (гонобленнорея).
Для хронічної гонореї характерні:
- убогі слизові виділення;
- розбризкування сечі;
- зниження лібідо, еректильна дисфункція;
- відчуття стороннього тіла у прямій кишці.
Ознаки гонореї у жінок
Слизова оболонка піхви рідко піддається інфікуванню гонококами. Симптоми гонореї виявляються лише у 30% жінок. Початок хвороби подібний до розвитку циститу. Гонорею у жінок поділяють на два типи:
- гонорея нижнього відділу (вагініт, ендоцервіцит, бартолініт, уретрит);
- висхідний трипер (пельвіоперитоніт, ендометрит).
Загальні ознаки хвороби:
- підвищення температури;
- набряк статевих губ;
- рясні гнійні виділення;
- блювання, непритомність;
- утворення виразок на слизовій оболонці статевих органів;
- болючість при сечовипусканні;
- кровотечі з піхви.
Діагностика гонореї
Захворювання визначають шляхом збору анамнезу, аналізу скарг, візуального огляду пацієнта та лабораторних досліджень. Точна діагностика можлива при виявленні штаму та виду збудника. Для цього використовують такі аналізи:
| Метод | Опис | Інформативність |
|---|---|---|
| Мікробіологічне дослідження | Вивчення мазка з уретри для встановлення збудника за зовнішніми ознаками | 45% при заборі з інших органів |
| Бакпосів на живильні середовища | Виявляє невелику кількість гонококів при безсимптомній гонореї, визначає чутливість до антибіотиків | 100% |
| ІФА (імуноферментний аналіз) | Виявлення антитіл до гонококів | 100% |
| ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) | Молекулярно-біологічний метод з дуже високою чутливістю, особливо при пробах з глотки та слизової очей | дуже висока |
Лікування гонореї
Тактика терапії залежить від форми та тривалості хвороби. Тяжкий ступінь гонореї вимагає перебування пацієнта в стаціонарі, при неускладнених формах можна лікуватися вдома.
Основний метод терапії — прийом антибактеріальних препаратів. Допоміжні способи лікування включають:
- імунотерапію — введення гонококової вакцини;
- фізіопроцедури (електрофорез, ультразвук);
- місцеву терапію (мікроклізми, ванни, свічки, промивання);
- препарати системної дії (розсмоктувальні, десенсибілізувальні, сечогінні, пробіотики);
- режим під час лікування (легка дієта, виключення алкоголю, утримання від сексу);
- хірургічне втручання (лапаротомія, лапароскопія при гострих гнійних абсцесах).
Схема антибіотикотерапії при трипері у жінок
При вагітності заборонені препарати групи тетрациклінів, фторхінолонів, аміноглікозидів. Ефективні антибіотики при гонореї у жінок:
- Бетилін-5 — 150 млн. од. 1 раз на місяць (1 укол);
- Цефтріаксон — 1–2 внутрішньом’язові ін’єкції на добу по 250 мг;
- Макропен — по 400 мг тричі на добу протягом тижня;
- Спектиноміцин — одноразово 2 мг внутрішньом’язово.
Препарати від гонореї у чоловіків
Трипер у чоловіків має більш стійкий характер. Схеми лікування можуть включати:
- Азитроміцин — перорально 1 г одноразово та Ципрофлоксацин 500 мг 1 раз (при змішаній інфекції);
- Доксициклін — по 100 мг у перші 2 дні, потім по 50 мг протягом 5 днів;
- Норфлоксацин — разово 1–2 таблетки;
- Бісептол — по 1 таблетці вранці та ввечері.
Як лікувати гонорею у дітей
Інфікованій дитині не призначають антибіотики групи тетрациклінів та фторхінолонів. Лікування проводять залежно від віку:
- Новонародженим — по 25 мг Цефотоксиму на 1 кг маси тіла, поділених на 2 прийоми. Курс терапії — 10 днів. Кожні 2 години — по 2 краплі Альбуциду в очі.
- Дітям вагою до 45 кг — Цефтріаксон 125 мг разово, Спектиноміцин одноразово 40 мг на 1 кг ваги дитини, Еритроміцин 30–50 мг/кг на добу, розділені на 4 прийоми, протягом 5–14 днів.
Прогноз та профілактика
Правильна та своєчасна терапія гонореї призводить до повного одужання. Про це свідчать три негативні аналізи крові та мазків, проведені протягом двох місяців після завершення лікування.
Профілактика гонореї включає:
- використання презервативів під час статевого акту;
- дотримання правил особистої гігієни — користування антисептиками (наприклад, Мірамістин), чистим приладдям (мочалка, рушник);
- вчасне лікування інфекційних захворювань, зокрема гонореї;
- закапування очей новонародженого препаратом Сульфацил натрію;
- обов’язкові періодичні профілактичні огляди для медиків, працівників харчоблоку, дошкільних та шкільних закладів.
