Гангрена: перші симптоми сухої та вологої форм, методи лікування і профілактика

Що таке гангрена і чому вона виникає

Гангрена — це одна з форм некрозу, тобто загибелі тканин, при якій відбувається їх гнильний розпад або муміфікація. Уражена ділянка набуває темного кольору через перетворення гемоглобіну на сульфід заліза. Найчастіше патологія вражає кінцівки — ноги, руки, пальці, але може розвиватися і у внутрішніх органах: легенях, кишечнику, жовчному міхурі.

Основна причина гангрени — припинення надходження крові до тканин або їх руйнування. Це призводить до дефіциту кисню та поживних речовин, що запускає процес відмирання. Розрізняють суху та вологу форми, кожна з яких має свої особливості перебігу та небезпеки.

Чим небезпечний некроз тканин

Гангрена швидко прогресує і порушує роботу життєво важливих органів: серця, печінки, нирок, легенів. Особливо небезпечні волога та газова форми, які розвиваються стрімко. За даними ВООЗ, відсутність своєчасного лікування та сепсис у 34% хворих призводять до смерті, а 62% залишаються інвалідами.

Серед ускладнень гангрени:

• флегмона грудної стінки;
• гостра дихальна недостатність;
• руйнування кровоносних судин;
• перикардит (запалення оболонки серця);
• некроз серцевого м’яза;
• поліорганна недостатність;
• легенева кровотеча;
• ураження головного мозку токсинами анаеробних бактерій;
• перитоніт (запалення черевної порожнини).

Класифікація гангрени

За консистенцією загиблої тканини та типом її ушкодження виділяють суху та вологу гангрену. Остання протікає важче та небезпечніша для життя. Інші способи класифікації:

• За етіологією: інфекційна, токсична, алергічна, ішемічна, анаеробна (газова).
• За патогенезом: блискавична, шпитальна.
• За локалізацією: гангрена нижніх або верхніх кінцівок, легені, мошонки, кишечника, обличчя (нома), носа, вушних раковин.
• За ступенем ураження тканин: поверхнева (пролежень), глибока, тотальна.

Симптоми гангрени

Клінічну картину визначають форма захворювання, стадія та зона ураження. Частіше за інші ділянки страждають кінцівки. Перші ознаки гангрени — біль, що йде лише після загибелі всіх нервових волокон, зміна кольору шкіри, втрата чутливості. Усі симптоми ділять на дві групи:

• загальні — ознаки інтоксикації, сепсису (судоми, лихоманка);
• місцеві — зміни ураженої ділянки.

Суха гангрена

Закупорка судин триває місяцями та роками, симптоми з’являються повільно. Сухий некроз часто вражає крайні ділянки рук та ніг: пальці, стопи. Спочатку їх поколює, виникає відчуття «мурашок», рідко з’являються гострі болі. Кінцівка набуває мармурового відтінку, стає холодною, після навантажень слабшає. Загальний стан залишається в нормі.

Згодом виникають ознаки відмирання тканин:

• зменшення ураженої ділянки (помітно при порівнянні з іншою кінцівкою);
• сухість шкіри у зоні відмирання;
• локальна відсутність потовиділення;
• підвищення щільності шкіри;
• припинення росту нігтів і волосся;
• втрата чутливості гангренозної ділянки;
• розмежування здорової та загиблої зони.

Волога гангрена

Волога форма розвивається швидше і супроводжується вираженою інтоксикацією. Уражена тканина набрякає, стає вологою, набуває синюшно-багрового кольору, з’являються пухирі з гнійним вмістом. Процес поширюється на здорові тканини, стан пацієнта різко погіршується. Волога гангрена часто виникає на тлі цукрового діабету або інфікування ран.

Анаеробна (газова) гангрена

Патологія розвивається на ділянках великих ран і має дуже тяжкий перебіг. Бактерії руйнують клітковину, кістки та м’язи за 12 годин. Починається процес бурхливо на 1–3 добу після травми, і через 2–3 дні пацієнт може померти.

Загальні симптоми: лихоманка, головний біль, анемія, спрага, озноб, тахікардія, гіпотонія. Порушується свідомість, пацієнт не рухається, страждає від нудоти та блювоти. За місцевими проявами газова гангрена поділяється на 4 типи:

• Емфізематозна — набряк помірний, рана суха, без гною. При натисканні відчувається крепітація (хрускіт). Омертвіння тканин відбувається з активним виділенням газу, осередки некрозу великі. М’язи сіро-зеленого кольору, зі смердючим запахом, шкіра бліда і холодна, з плямами. Спочатку рана болить, потім чутливість пропадає. Кінцівка швидко стає бурою.
• Путридна — частіше зачіпає тулуб, характеризується блискавичним міонекрозом (омертвіння м’язів) та загибеллю клітковини. З рани виділяється гнильна маса зі смердючим запахом, з’являються вторинні кровотечі через руйнування судинних стінок.
• Флегмонозна — розвивається на обмеженій ділянці, набряк невеликий, м’язи мають рожевий колір, дрібні ділянки некрозу. Ексудат виділяється гнійним, з бульбашками газу. Тканини поряд теплі, нормального кольору. Течія сприятлива.
• Набряково-токсична — з рани не відокремлюється гній, газ майже відсутній, але бліді м’язи вибухають назовні. Клітковина зелена, м’яка, шкіра навколо ділянки некрозу бліда, холодна і гладка. Набряк швидко розходиться і посилюється з кожною годиною. Поступово пропадає периферичний пульс, уражена кінцівка набуває бурого кольору.

Ознаки гангрени внутрішніх органів

Волога форма патології часто вражає легені, до чого призводить проникнення інфекції дихальними шляхами. У групі ризику особи, які палять, мають позитивний ВІЛ-статус, астму. Рідше тканини відмирають при емболії легеневої артерії. Крім цього, волога гангрена часто вражає кишечник, апендикс, жовчний міхур. Рідкісним видом патології є некроз Фурньє — блискавичне відмирання тканин мошонки.

При гангрені кишечника та жовчного міхура температура зростає до 40 градусів, виникають сильні болі по всьому животу. Стільця немає, постійно присутні блювота, нудота. Біль виникає при пальпації живота, стихає на короткий термін і посилюється. Некроз апендикса має інші симптоми:

• ознаки гострого апендициту: сильний ниючий біль спочатку у верхній частині живота, потім праворуч під ребрами, порушення випорожнень, субфебрильна температура (37–38 градусів);
• на 3–8 годин болі вщухають і посилюються знову. Клінічну картину доповнюють підйом температури до 40 градусів, нудота, відсутність випорожнення та напруга черевної стінки.

Перебіг хвороби тяжкий, у перші дні виникають озноби, сильне потовиділення, температура зростає до 40 градусів. У пацієнта болить голова, падає вага, пропадають апетит, сон. Рідко трапляються непритомності, галюцинації. Кашель вологий, із кров’ю, хрипами. Через 5–7 днів з’являються:

• гострий біль у грудях праворуч або ліворуч, що посилюється при глибоких вдихах;
• рясна смердюча в’язка шарувата мокрота брудно-сірого відтінку (виділяється при кашлі в обсязі до 1 л за добу);
• знижений артеріальний тиск;
• задишка навіть після слабкого фізичного навантаження.

Причини виникнення гангрени

Хворобу викликають зовнішні фактори та внутрішні порушення. До останніх відносять патології, пов’язані з поганою трофікою (живленням) тканин — часто це проблеми з судинами. Зовнішні причини збирають у три групи: хімічні подразники, фізичні ушкодження та інфекції.

Фактори ризику:

• загальне виснаження;
• аномалії розвитку судинної системи;
• гострі та хронічні інфекції;
• переохолодження або перегрів;
• порушення складу крові;
• патології обмінних процесів;
• інфікування зони ураження;
• вузьке взуття (так часто формується діабетична стопа).

Хімічні та фізичні фактори

Травми з великим розривом або розмозженням тканин, глибокі опіки розпеченим предметом, відмороження та удари електричним струмом — найчастіші причини цієї групи. Некроз розвивається під впливом температури нижче -15 або вище 60 градусів, коли вона зачіпає всі шари шкіри та великі площі. Після відмороження пальці відкидаються через 4–5 діб. Інші небезпечні фактори — кислоти та луги: вони викликають розплавлення тканин або згортання білка у клітинах.

Інфекції

Небезпеку становлять анаеробні бактерії (клостридії), кишкові палички, стрептококи, протей. Вони потрапляють у великі рани і викликають велику загибель тканин. У пацієнтів з цукровим діабетом гангрена розвивається навіть на ділянках дрібних саден і порізів через порушення трофіки та кровообігу.

Рідше тканини відмирають на тлі інфекцій, які вже всередині організму:

• пневмонія — для людини зі зниженим імунітетом небезпеку становлять форми, спричинені синьогнійною паличкою, клостридіями, бактероїдами, що призводять до відмирання легень;
• висипний тиф рідко викликає суху форму патології на бічних ділянках тулуба;
• кір, менінгіт, краснуха — небезпечні для дітей із зниженим імунітетом, призводять до некрозу губ, ясен, щік.

Порушення кровообігу

Суха гангрена часто виникає у пацієнтів з атеросклерозом, коли артерію перекриває бляшка, що відірвалася. Інші причини — спазм судин при пухлинах, тромбоз. До некрозу кінцівок призводять туго накладений джгут та тісна гіпсова пов’язка. Ділянка кишки гине при утиску грижі. Рідше проблеми кровообігу та живлення тканин викликають:

• декомпенсація серцевої діяльності;
• хвороба Рейно — спазми судин кінцівок;
• цукровий діабет — під впливом зниженого імунітету та поганого кровообігу страждають ноги: стопи, пальці;
• хвороба Бюргера — системне запалення дрібних та середніх артерій та вен;
• облітеруючий ендартеріїт;
• вібраційна хвороба — професійна патологія, що викликає постійний спазм судин та порушення іннервації тканин.

Діагностика гангрени

Лікар збирає скарги пацієнта, проводить огляд та ставить діагноз. Запалення підтверджують загальний та біохімічний аналіз крові. Стадію хвороби, причину інфекції та чутливість бактерії до антибіотиків виявляють під час обстеження:

• аналіз крові загальний, біохімічний — підвищується ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів), кількість С-реактивного білка, креатиніну, сечовини, змінюється рівень лейкоцитів;
• мікробіологічне дослідження мазка — виявляє збудника інфекції;
• аналіз сечі — необхідний при анаеробній формі патології, виявляє ниркову недостатність;
• рентген кінцівки — при газовій гангрені на фото буде видно дрібні бульбашки;
• колоноскопія, діагностична лапароскопія — за підозр на некротичний процес у кишечнику;
• комп’ютерна флюорографія, бронхоскопія — перевірка легень.

Як лікують гангрену

Пацієнта поміщають у стаціонар, терапію проводять хірурги, рідше — травматологи. На початковій стадії вологу форму за 1–2 дні переводять у суху. Основним методом лікування є операція: видаляють загиблі тканини або частину кінцівки.

Схема терапії залежить від форми гангрени, ступеня ураження та загального стану пацієнта. Консервативне лікування включає антибіотики, дезінтоксикаційну терапію, знеболення, препарати для покращення кровообігу. При сухій гангрені можливе очікування демаркації (чіткого відмежування мертвих тканин) з подальшою ампутацією у межах здорових тканин. При вологій та газовій гангрені операцію проводять невідкладно.

Після операції призначають перев’язки, антибіотикотерапію, фізіотерапію, лікувальну фізкультуру. Важливо контролювати рівень цукру в крові при діабеті, дотримуватися дієти, відмовитися від куріння.

Профілактика гангрени

Профілактика спрямована на усунення причин, що призводять до порушення кровообігу та інфікування тканин:

• своєчасне лікування атеросклерозу, цукрового діабету, серцево-судинних захворювань;
• ретельний догляд за стопами при діабеті: щоденний огляд, миття теплою водою, змащування кремом, носіння зручного взуття;
• обробка будь-яких ран, порізів, саден антисептиками;
• уникнення переохолодження та перегрівання кінцівок;
• відмова від куріння, яке погіршує кровообіг;
• контроль ваги, збалансоване харчування;
• регулярні профілактичні огляди у лікаря при наявності факторів ризику.

При появі перших ознак гангрени — болю, зміни кольору шкіри, втрати чутливості — необхідно негайно звернутися до лікаря. Своєчасна діагностика та лікування можуть врятувати кінцівку та життя.