Гіпертонічна енцефалопатія — ознаки та прояви, медикаментозна та народна терапія, прогноз

Підвищений тиск за відсутності лікування небезпечний виникненням ускладнень. Чому відбувається розвиток енцефалопатії гіпертонічного типу? Якими симптомами характеризується захворювання? Пацієнтам, які страждають на артеріальну гіпертензію, необхідно знати методи профілактики недуги, способи лікування. Це допоможе виявити ознаки патології та звернутися до лікаря, уникнути небезпечних для здоров'я наслідків.

Що таке гіпертонічна енцефалопатія головного мозку

Несподіване підвищення тиску може закінчитися серйозним ускладненням. Енцефалопатія гіпертонічного генезу – це ішемічне ураження головного мозку внаслідок порушення кровопостачання. Патологія має код за МКЛ 10 – І 67.4. При гіпертонічній хворобі в організмі відбуваються такі процеси:

  • через стрибки артеріального тиску (АТ) гіпертрофується (потовщується) м'язовий шар стінок дрібних судин;
  • у них відбувається звуження просвіту, порушення кровотоку;
  • з'являється гіпоксія, тобто. дефіцит кисню;
  • починаються порушення харчування серця, головного мозку, нирок.

Якщо прийняти екстрених заходів, тобто. не розпочати лікування відразу після появи симптомів гіпертонічної енцефалопатії, у пацієнта не виключено розвиток інсульту, який може призвести до інвалідності або летального результату. Захворювання провокують різкі стрибки артеріального тиску від нормальних показників. Лікарі вважають небезпечним порогом такі значення АТ:

  • для гіпертоніків – 180-190 мм ртутного стовпа;
  • для гіпотоніків – 140-150.

Причини

Енцефалопатія, що має в основі гіпертонічну хворобу, розвивається як результат різкого підвищення тиску, що провокують різноманітні фактори. Це може бути вроджені причини. До них відносять такі патології:

  • аневризм (патологічне розширення судин головного мозку);
  • аномалії розвитку артерій нирок, що спричиняють появу ренальної гіпертензії;
  • уроджені дефекти судинних стінок.

Існують набуті причини підвищення АТ, що провокують розвиток гіпертонічної енцефалопатії. Це може бути різке скасування препаратів, що нормалізують тиск, відсутність контролю та лікування артеріальної гіпертензії. Отриманими причинами нерідко стають:

  • еклампсія – хвороба, що розвивається під час вагітності;
  • гострий нефрит (запалення нирок);
  • пухлини надниркових залоз;
  • гіпертонічний криз;
  • гестоз – ускладнення вагітності.

Причинами різкого підвищення артеріального тиску нерідко стають такі фактори:

  • передозування лікарськими засобами для терапії серцево-судинних патологій;
  • високий рівень тромбоцитів, холестерину у крові;
  • отруєння наркотиками;
  • сильний стрес;
  • емоційна, фізична перенапруга;
  • зловживання алкоголем;
  • неправильне харчування;
  • ожиріння;
  • куріння;
  • захворювання головного мозку;
  • неліковані патології судин, серця;
  • тромбоз ниркової артерії.

У групі ризику з розвитку захворювання перебувають люди молодого та середнього віку, які страждають на артеріальну гіпертензію. До неї входять пацієнти, які мають:

  • дія постійних нервових, психічних навантажень;
  • вроджену схильність до підвищеного артеріального тиску;
  • хронічну гіпертонічну хворобу;
  • патології, що супроводжуються підвищенням артеріального тиску (пієлонефрит, цукровий діабет, нирковокам'яну хворобу).

Симптоми гіпертонічної енцефалопатії

Під впливом високого артеріального тиску починаються морфологічні (тканинні) зміни мозку. Симптоми захворювання залежать від ділянки ураження та ступеня поширеності патологічного процесу. Виділяються дві форми недуги:

  • Гостра гіпертонічна енцефалопатія. Спостерігаються невеликі осередки ураження, функції мозку не порушені, хвороба має оборотний характер. Симптоми зникають після відновлення кровообігу.
  • Хронічна форма відрізняється великим ураженням тканин, смертю нейронів, незворотними наслідками.

Кисневе голодування, нестача поживних речовин, часто призводять до порушень функцій центральної нервової системи (ЦНС). У пацієнта можуть спостерігатися такі симптоми:

  • головний біль;
  • нудота;
  • відчуття «шуму у вухах»;
  • блювання;
  • судоми;
  • таке відчуття страху;
  • запаморочення;
  • емоційні сплески;
  • дезорієнтація у просторі;
  • сплутаність свідомості;
  • парез (частковий параліч);
  • галюцинації;
  • паніка;
  • втрата свідомості;
  • параліч;
  • страх смерті.

Залежно від зони ураження головного мозку у хворого можуть виникати такі види порушень:

  • когнітивні розлади – втрата пам'яті, зниження розумової активності, неможливість сконцентруватися;
  • моторні зміни – втрата рівноваги, порушення координації, рухове збудження, тремор кінцівок;
  • сенсорні ушкодження – потемніння, двоїння у власних очах, ослаблення слуху, втрата зору.

Гостра

Велику небезпеку становить захворювання, що швидко розвивається. Гостра гіпертензивна енцефалопатія є раннім провісником інсульту та потребує термінового лікарського втручання. Для цієї форми хвороби характерна поява таких ознак:

  • розпираючий головний біль з локалізацією в області потилиці;
  • блювання, що не дає полегшення;
  • зниження зору через крововилив у сітківку ока, набряки зорового нерва;
  • погіршення стану при фізичному навантаженні, чханні, кашлі;
  • підвищення внутрішньочерепного тиску.

Розвиток гострої форми патологічного стану відзначається появою таких симптомів:

  • епілептиформні напади (сильні судомні реакції);
  • звуження свідомості;
  • периферичні парези;
  • порушення поверхневої чутливості;
  • оніміння кінцівок;
  • судоми;
  • м'язові спазми;
  • неконтрольовані рухи;
  • непереносимість яскравого світла;
  • розсіяність;
  • підвищена стомлюваність.

Гіпертонічна енцефалопатія — ознаки та прояви, медикаментозна та народна терапія, прогноз

Хронічна

За відсутності лікування енцефалопатія гіпертонічного генезу прогресує. Виникає порушення саморегуляції дрібнокаліберних судин – венул, артеріол. Починається хронічна форма захворювання, що проходить три стадії розвитку. На першому етапі симптоми виникають періодично, хворий може скаржитися на такі прояви недуги:

  • підвищена стомлюваність;
  • млявість;
  • слабкість;
  • порушення пам'яті;
  • сильний головний біль різноманітної локалізації;
  • зниження концентрації уваги;
  • запаморочення.

На другій стадії енцефалопатії симптоми стають яскраво вираженими. У хворого може спостерігатися розлад розумових функцій, що призводить до відсутності критичної оцінки свого стану, відмови від лікування. На цій стадії іноді трапляються такі ознаки патології:

  • порушення координації;
  • емоційна лабільність (перепади настрою);
  • пірамідний синдром (підвищення м'язового тонусу);
  • зниження інтелекту;
  • дисмнестичні розлади (страждає пам'ять);
  • дратівливість;
  • напади агресії;
  • уразливість;
  • Таке відчуття страху.

Найбільшу небезпеку становить третя стадія гіпертонічної енцефалопатії. Відбувається потужне руйнування клітин мозку, що має необоротний характер. Це викликає такі симптоми захворювання:

  • прогресуюча деменція (слабоумство);
  • епілептиформні напади;
  • втрата соціальних, побутових навичок;
  • порушення здатності до самообслуговування;
  • паркінсонічний синдром (розлад довільних рухів).

Субкортикальна артеріосклеротична

Основою розвитку цієї форми енцефалопатії є артеріосклероз дрібних судин білої речовини головного мозку. Різкі коливання артеріального тиску при гіпертонічній хворобі викликають порушення кровообігу. Субкортикальна артеріосклеротична енцефалопатія характеризується симптомами:

  • розлади орієнтації;
  • проблеми концентрації уваги;
  • втрата пам'яті;
  • уповільнення рухів;
  • порушення мови;
  • нетримання сечі;
  • головний біль;
  • тремор рук;
  • блювання;
  • апатія;
  • деменція;
  • безсоння;
  • проблеми ковтання;
  • складності самостійного пересування.

Мультіінфарктна

Для цього виду захворювання характерна поява в головному мозку безлічі дрібних вогнищ інфарктів. Відбувається формування тканинних змін, що передують розвитку геморагічного інсульту. Для мультиінфарктної енцефалопатії характерні такі симптоми:

  • головні болі;
  • слабкість м'язів кінцівок;
  • періодичні розлади ковтання;
  • поява парезу;
  • запаморочення;
  • порушення мови;
  • судоми;
  • ослаблення слуху;
  • розлад зору.

Ускладнення гіпертонічної енцефалопатії

Захворювання є небезпечним своїми наслідками, тому при появі перших ознак патології пацієнту необхідно викликати швидку допомогу. Відсутність своєчасного лікування може призвести до тяжких наслідків і навіть смерті. У критичній ситуації не виключено розвиток у пацієнта:

  • внутрішньочерепної кровотечі;
  • інфаркту міокарда, мозку;
  • коми.

Діагностика

З появою симптомів захворювання необхідно звернутися до невролога. На прийомі він здійснює збори анамнезу, вислуховує скарги, проводить огляд виявлення когнітивних розладів. Для диференційованої діагностики лікар може направити пацієнта на консультацію:

  • до психіатра – для виключення захворювань, що мають схожу симптоматику;
  • до офтальмолога – з метою оцінки стану очного дна, виявлення порушення зору, виключення крововиливів у сітківку ока.

Діагностика енцефалопатії, що має в основі гіпертонічні порушення, включає такі методи дослідження:

  • підтвердження артеріальної гіпертензії як головної причини патології, що включає добовий моніторинг артеріального тиску;
  • загальний, біохімічний аналіз крові для виключення цукрового діабету, анемії, печінкової недостатності (з метою уникнення токсичного ураження головного мозку);
  • дослідження сечі виявлення ниркової патології;
  • аналіз сироватки крові для виключення зі списку діагнозів сифілітичного ураження ЦНС.

Для точної діагностики лікарі призначають інструментальні дослідження, до яких належать:

  • електрокардіограми. Виключає інфаркт, визначає порушення ритму серця;
  • МРТ (магнітно-резонансна томографія) – досліджує головний мозок на наявність ділянок ішемії, набряків;
  • доплерографія (ультразвукове дослідження стану судин);
  • електроенцефалограма. Визначає біоелектричну активність мозку, виявляє патологічні ритми;
  • спинномозкова пункція – визначає тиск ліквору та його біохімічний склад.

Лікування гіпертонічної енцефалопатії

З появою ознак гострого розвитку захворювання необхідно викликати швидку допомогу. Своєчасна госпіталізація допоможе уникнути серйозних наслідків. Тактика лікування енцефалопатії залежить стану пацієнта, ступеня прогресування недуги. Терапія захворювання включає такі заходи:

  • поступове зниження артеріального тиску;
  • прийом лікарських засобів;
  • виключення стресових ситуацій;
  • відмова від шкідливих звичок – куріння, вживання алкоголю;
  • нормалізація рівня холестерину;
  • лікувальна фізкультура;
  • вітамінотерапія;
  • сувора дієта.

Схема терапії енцефалопатії, спровокованої гіпертонічною хворобою, передбачає використання таких медикаментозних засобів:

  • дезагреганти, що перешкоджають утворенню тромбів;
  • гіпотензивні ліки, що зупиняють розвиток набряку мозку;
  • седативні засоби, що заспокоюють пацієнта, що знімають збудження;
  • спазмолітики, що усувають набряки, що активізують кровообіг;
  • нейропротекторні препарати, що захищають нервові клітини мозку;
  • протисудомні;
  • ноотропи, що покращують роботу мозку;
  • тромболітики, що розчиняють тромби.

Гіпертонічна енцефалопатія — ознаки та прояви, медикаментозна та народна терапія, прогноз

Медикаментозна терапія

Лікування енцефалопатії, спричиненої гіпертонічною хворобою, починають із плавної стабілізації тиску. Для цього використовують лікарські препарати кількох груп. Їхню комбінацію лікар підбирає для пацієнта індивідуально. Серед популярних засобів, що застосовуються для зниження тиску:

  • інгібітори АПФ – Лізіноприл, Еналапріл, Реніпріл;
  • антагоністи кальцію – Верапаміл, Ніфедепін, Амлодіпін;
  • бета-адреноблокатори – Небіволол, Бісопролол, Метопролол;
  • сартани – Валсартан, Лозартан, Телмісартан;
  • діуретики – Фуросемід, Гідрохлортіазид, Індапамід.

Щоб відновити роботу мозку після порушень, спричинених гіпертонічною енцефалопатією, використовуються метаболічні засоби, до яких можна віднести:

  • ноотропи, що покращують обмінні процеси, що виключають кисневе голодування – Тіоцетам, Інотропіл;
  • судинорозширюючі препарати, що стимулюють мозковий кровообіг, – Кавінтон (Вінпоцетін);
  • антикоагулянти, що перешкоджають тромбоутворення, – Варфін, Урокіназа;
  • антиоксиданти – Церебролізин, Пірацетам.

Вибір засобів медикаментозної терапії залежить від переважаючих симптомів захворювання. Пацієнту нерідко призначають у формі ін'єкцій або перорального застосування такі лікарські препарати:

  • Аципімокс – знижує рівень холестерину;
  • Кортексин – стимулює кровообіг;
  • Амітриптілін – зменшує тривожність, депресію;
  • Дибазол – знімає спазм судин, покращує кровообіг;
  • Фенітоїн – усуває судоми;
  • Трентал – зменшує в'язкість крові;
  • Гліцерол – при набряку мозку.

Народні засоби

При лікуванні гіпертензивної енцефалопатії рецепти ліків, виготовлених у домашніх умовах, є складовою схеми терапії. Використання засобів тільки народної медицини може призвести до погіршення ситуації, розвитку важкої форми захворювання, появи ускладнень. Ці методи терапії необхідно погодити з лікарем. Для покращення стану рекомендують приймати 4 рази на добу до їди по склянці спеціального чаю. Щоб його приготувати, необхідно:

  1. Взяти 3 ложки квіток конюшини.
  2. Додати літр окропу.
  3. Витримати протягом години.
  4. Процідити.

Важливим завданням при енцефалопатії, що спровокована гіпертонічною хворобою, стає нормалізація артеріального тиску. Для цього рекомендують щодня з'їдати по жмені ягід чорноплідної горобини. Необхідний обов'язковий контроль артеріального тиску, щоб уникнути різкого його зниження. Корисно перед їжею вживати по 2 ложки настою глоду. Для її приготування потрібно:

  1. Покласти в каструлю ложку суміші рівних частин плодів, квіток, кори рослини.
  2. Додати|добавляти| 500 мл холодної води.
  3. Поставити на водяну лазню.
  4. Витримати під кришкою 30 хвилин.
  5. Процідити.

Гіпертонічна енцефалопатія — ознаки та прояви, медикаментозна та народна терапія, прогноз

Прогноз та профілактика

Гіпертензивна енцефалопатія є небезпечною розвитком інсульту. Важливо звернутися до фахівців у разі перших симптомів патології, своєчасно усунути прояви гіпертонічної хвороби. Якщо буде проведено діагностику та призначено правильне лікування, можна стабілізувати стан пацієнта та уникнути:

  • розвитку гострої форми патології;
  • поява незворотних уражень тканин мозку.

Пізніше звернення до лікарні, відсутність лікування можуть призвести до розвитку хронічної форми енцефалопатії мозку. При запущеній патології не виключено несприятливий результат захворювання. Нерідко виникають такі ускладнення:

  • інфаркт, інсульт;
  • отримання хворим на інвалідність;
  • перебування у стані коми;
  • крововилив у мозок;
  • летальний кінець.

Щоб уникнути таких проблем, лікарі рекомендують займатися профілактикою захворювання. Вона включає низку заходів:

  • Лікування гіпертонічної хвороби.
  • Відмова від шкідливих звичок – куріння, вживання алкоголю.
  • Приведення до норми кількості холестерину в крові.
  • Прийом лікарських засобів за призначенням лікаря.
  • Дотримання дієти.
  • Контроль за вагою.
  • Обмеження фізичних навантажень.
  • Виняток стресових ситуацій.
  • Помірну фізичну активність.
  • Прогулянки на свіжому повітрі.
  • Регулярне відвідування невролога, офтальмолога.

Відео

EuroMD
Додати коментар