Кмин – лікувальні властивості та протипоказання: застосування рослини

Кмин є популярним для використання в приготуванні харчових продуктів. Її додають у хліб, напої, випічку, маринади для м’яса. Крім цього, кмин може використовуватися в дієтології, косметології та народній медицині для лікування хвороб. Ознайомтеся з лікувальними властивостями та протипоказаннями прянощі.

Що таке кмин

Carum carvi або кмин звичайний – дворічна рослина із сімейства зонтичних (Apiaceae). Батьківщиною прянощі, що широко застосовується в кулінарії, є Європа, Кавказ та Азія, а відома вона ще з третього тисячоліття до нашої ери. Народні назви кмину: аніс польовий чи дикий, кімін, гуньба. У рослини прямі стебла, що сильно гілкуються, висотою до метра. Корінь м’ясистий, формою нагадує веретено або циліндр.

Довгі листя мають вигляд яйця, в довжину досягають 20 см, в ширину – 10 см. Суцвіття у вигляді парасольок мають біло-рожеві дрібні квітки. Плід являє собою довгастий сплюснутий вислоплодник до 3 мм завширшки. Насіння кмину розташовується всередині плода, має специфічний запах, який проявляється при розтиранні їх між пальцями.

Хімічний склад та калорійність

Корисні властивості кмину обумовлені хімічним складом. Насіння багате на вітаміни групи В (тіаміном, піридоксином, рибофлавіном), залізом, кальцієм, фосфором. Трава містить бета-каротин, філлохінон, аскорбінову кислоту. У насінні міститься 7% цінних ефірних олій та 20% – технічних. На 100 г кмину припадає 19,7 г білка, 14,5 г жиру та 11,9 г вуглеводів. Калорійність 100 г складає 333 ккал.

Найкорисніша ефірна олія рослини – карвон, якого міститься до 60% від загальної кількості. До 30% випадає частку Д-лимонена. Ефірна олія містить карвакрол (забезпечує специфічний запах). У траві виявлено флавоноїди кемпферол, кверцетин, ізорамнетин. Також у складі містяться бета-криптоксантин, лікопін, лютеїн, зеаксантин, холін, фолати, альфа-токоферол, калій, марганець, селен, цинк, амінокислоти, аргінін, гліцин, омега-3 кислоти.

Кмин – лікувальні властивості та протипоказання: застосування рослини

Лікувальні властивості кмину

Хімічним складом обумовлені лікувальні властивості чорного кмину. За допомогою рослини можна вилікувати чи попередити деякі захворювання. У медицині з рослини роблять краплі, відвар, настій, чай або застосовують сухий порошок. Лікувальні властивості спеції:

  • допомагає при гастриті, ентероколіті, кольках;
  • справляється з астмою, епілепсією, гіпертонією;
  • сприяє усуненню запору, атонії кишечника;
  • допомагає нормалізувати здоров’я передміхурової залози, особливо при її аденомі;
  • застосовується на лікування онкології;
  • олія чорного кмину позбавляє втоми, перевтоми, покращує життєві сили організму;
  • регулярний прийом на їжу насіння допомагає усунути метеоризм, поліпшити виділення шлункового соку для оптимального травлення;
  • у матерів, що годують, настої посилюють виділення молока;
  • у дітей кмин може застосовуватися для лікування застуди, кашлю, нежиті, має протизапальну та антисептичну дію;
  • рослина корисна при анемії, низькокислотний гастрит;
  • у жінок трава тонізує роботу внутрішніх залоз, знімає спазми та біль під час місячних;
  • для чоловіків спеція благотворно впливає на репродуктивну систему, служить профілактикою простатиту;
  • трава нормалізує підвищений тиск, має сечогінний ефект і розчиняє каміння в нирках;
  • масло або екстракт рослини входять у очні краплі, що знижує сльозогінність;
  • пряність знімає біль у вухах, головні спазми, прискорює процес регенерації шкіри та тканин;
  • застосування трави показано при істериці, підвищеній збудливості, безсонні, сильної дратівливості, вона має властивості антидепресанту;
  • спеція стимулює імунітет, освіжає дихання, бореться з паразитами в організмі, профілактика інфаркту міокарда.

Як приймати кмин

Користь кмину обумовлена його унікальним хімічним складом. У народній медицині використовують насіння або листя рослини. Вони багаті ефірними оліями, освіжають дихання, мають загоює і регенеруючу активність, застосовуються при офтальмологічних, стоматологічних, травних проблемах. З рослини роблять настої, відвари, настойки, чаї.

Настій

Для застосування внутрішньо призначені настої на кмині. Декілька рецептів приготування:

  1. Для заспокоєння та розслаблення: на 300 мл гарячої води 2 чайні ложки квітів кмину, настояти 15 хвилин. Профільтрувати, пити по 100 мл тричі на день.
  2. Від запорів: 2 ст. л. сухої трави залити окропу, гріти на водяній бані 10 хвилин, остудити, профільтрувати. Пити по 100 мл після їди. Приймати до нормалізації випорожнення.
  3. Для покращення апетиту: за годину до їди розжувати 20 насінин кмину, запити склянкою теплої води.
  4. Для підтримки імунітету у дітей: 1 год. сухих плодів залити 200 мл окропу. Остудити, профільтрувати, давати по чайній ложці до п’яти разів на добу.

Кмин – лікувальні властивості та протипоказання: застосування рослини

Відвар

Насіння кмину найчастіше використовується у вигляді відвару. Рецепти приготування для лікування різних захворювань:

  1. Для покращення лактації: 2 ч. л. плодів заварити 2 склянками води, кип’ятити 5 хвилин. Після остигання та проціджування приймати до їди по 100 мл тричі на день.
  2. Для усунення метеоризму: 2 ст. л. плодів залити склянкою окропу, тримати два дні, приймати по 70 мл після їди.
  3. Для зміцнення імунітету та профілактики застуди: заварити столову ложку плодів 200 мл гарячої води, закип’ятити, варити три хвилини. Приймати по 50 мл під час їди.
  4. Від туберкульозу: залити столову ложку плодів 2 склянками окропу, варити сім хвилин, остудити. Після проціджування пити двічі на день по 100 мл – вранці до їди, увечері – після. Курс лікування триває до зникнення симптомів.
  5. Від застуди: залити 3 столові ложки насіння 500 мл води, закип’ятити, тримати дві години. Пити рівними порціями протягом дня. Вже другого дня терапії відвар почне діяти, але продовжити приймати його слід до одужання. Додатково ліки допомагають перевести сухий кашель у вологий. Для поліпшення сну при інтенсивному кашлі можна поєднувати кмин із звичайним чаєм.
  6. Для зняття стресу: подрібнити насіння кмину, змішати з медом. Приймати по чайній ложці тричі на день, запиваючи водою протягом 10 діб.

Застосування для схуднення

Лікувальні властивості кмину дозволяють використовувати його в дієтології. Масло та насіння додають у страви у невеликій кількості, щоб налагодити метаболізм, покращити засвоєння жирів та білків, усунути дисфункції шлунково-кишкового тракту, зменшити апетит. Рослина допомагає усунути наслідки алергії, впоратися з діареєю. Якщо пацієнт дотримується суворої дієти, то насіння за рахунок вмісту фітогормонів підтримує роботу щитовидної залози.

Для прискорення обміну речовин та профілактики кишкових паразитів корисно зранку випивати склянку води з лимонним соком або часточкою лимона, приправлену чайною ложкою кмину. Курс прийому коктейлю триває 3-6 місяців. Які худнуть дієтологи радять заправляти салати маслом чорного кмину, додавати його насіння в невеликій кількості до їжі.

Кмин у косметології

Популярним є використання кмину у косметології. З нього роблять маски, лосьйони, креми, лосьйони для протирання обличчя та декольте. Застосування спеції допомагає зняти набряки повік, усунути розтяжки, посилити вироблення колагену, позбавити прищів, лупи, сверблячки, зморшок. Рецепти з кмином:

  1. Замінник нічного крему: розвести кминову олію із звичайним рослинним, нанести на шкіру на ніч. Аналогічно можна використовувати суміш для догляду за декольте, щоб підвищити пружність погруддя.
  2. Для очищення обличчя: змішати олію з блакитною глиною до отримання сметаноподібної консистенції, додати пару крапель ефірної олії лаванди. Нанести на особу, витримати 20 хвилин, змити.
  3. Для швидкого загоєння прища: точково нанести олію на ніч.
  4. Для відновлення волосся, зміцнення їх цибулин, усунення сверблячки. Лушпиння: змішати в рівних пропорціях кминове, оливкове масло і маску для волосся. Нанести суміш на довжину волосся на півгодини, змити шампунем.
  5. Маска від прищів: 2 ч. л. кминової олії з’єднати з 8 краплями олії лаванди, 6 краплями олії чайного дерева. Нанести точково через півгодини змити.
  6. Для освіження кольору обличчя: нанести на 15 хвилин суміш олій – 2 базиліку, 4 розмарини, 7 бергамот, 7 ялівцю, 50 г кмину, змити.
  7. Від зморшок: маска з чайної ложки кминової олії, 2 ст. л. олійного екстракту виноградних кісточок. Наноситься на 40 хвилин, залишки знімаються серветкою, обличчя вмивається.
  8. Поживна маска: 30 г сметани з’єднати з 15 г масляного екстракту кмину, 8 г меленої кориці. Нанести товстим шаром на обличчя, змити за 25 хвилин.

Кмин – лікувальні властивості та протипоказання: застосування рослини

Побічні ефекти та протипоказання

При готуванні страв слід дотримуватись норми використання кмину – не більше половини чайної ложки. Бажано не вживати спецію щодня, краще це робити раз на дві доби. Протипоказання для використання спеції:

  • дитячий вік до 3 років;
  • вагітність (може спровокувати викидень);
  • тяжкі хронічні захворювання (здатна посилити перебіг та викликати загострення);
  • хвороби серця (призводить до серцевого нападу, ішемії);
  • лактація (з обережністю, бо може спричинити алергію у дитини);
  • цукровий діабет (викликає гіперглікемію);
  • Бронхіальна астма (підвищує ризик розвитку нападу).

При використанні кмину та препаратів, настоянок на його основі можуть розвиватися побічні ефекти. Найпоширенішими при підвищеному вживанні продуктів є підвищення кислотності шлункового соку, нудота, головний біль, абдомінальні спазми. Прянощі можуть викликати печію, почервоніння обличчя, фоточутливість шкіри, свербіж, набряки.

EuroMD