Гіпертонічний криз — це стан, який розвивається раптово і може загрожувати життю. Ще на початку минулого століття, коли не існувало ефективних препаратів для зниження тиску, після такого нападу пацієнти жили в середньому не більше двох років. Сьогодні ситуація інша: своєчасна допомога та правильне лікування дають змогу уникнути тяжких наслідків і повернутися до нормального життя. Однак хворобу краще попередити, ніж лікувати. Тому знання причин і перших ознак гіпертонічного кризу допоможе вчасно вжити заходів.
Що таке гіпертонічний криз
Кров виконує життєво важливу функцію — доставляє поживні речовини та кисень до всіх клітин організму. Вона рухається по судинах: артеріях, артеріолах, капілярах, венулах і венах. Рух крові забезпечує серцевий м’яз (міокард), який ритмічно скорочується і виштовхує кров в аорту.
Тиск крові на стінки судин називають артеріальним тиском (АТ). Він має два показники:
- Систолічний (верхній) тиск — тиск у момент скорочення серця. Він залежить від сили скорочення міокарда, опору стінок артерій і частоти серцевих скорочень.
- Діастолічний (нижній) тиск — тиск у момент розслаблення серцевого м’яза. Він відображає опір периферичних артерій.
Гіпертонічний криз — це раптове і значне підвищення артеріального тиску. Воно супроводжується порушенням роботи головного мозку, серця, нирок та інших органів. Під час кризу можуть виникати сильний головний біль, нудота, блювання, порушення зору, почервоніння шкіри обличчя, задишка, біль за грудиною, іноді судоми. Тривалість нападу — від 2–3 годин до кількох діб.
Якщо не надати допомогу вчасно, можливі тяжкі ускладнення: інфаркт міокарда, інсульт, серцева або ниркова недостатність, стенокардія, набряк легенів. Тому навіть при неускладненому кризі потрібна швидка медична допомога.
Нормальні показники тиску та стадії гіпертензії
Для контролю тиску лікарі рекомендують регулярно вимірювати його тонометром. Нормальними вважаються показники: верхній тиск — 110–139 мм рт. ст., нижній — 70–89 мм рт. ст. Вищі значення свідчать про артеріальну гіпертензію. Виділяють три стадії цього стану:
| Стадія | Систолічний тиск (мм рт. ст.) | Діастолічний тиск (мм рт. ст.) |
|---|---|---|
| І | 140–159 | 90–99 |
| ІІ | 160–179 | 100–109 |
| ІІІ | ≥180 | ≥110 |
При гіпертонічному кризі нижній тиск зазвичай перевищує 110 мм рт. ст., а верхній — 170 мм рт. ст. Таке підвищення виникає, коли сила викиду крові серцем не відповідає опору периферичних судин.
Основні види гіпертонічних кризів
Залежно від механізму розвитку розрізняють кілька типів кризів:
- Гіперкінетичний криз. Серце починає викидати більше крові, ніж зазвичай, тоді як опір периферичних артерій на початку залишається нормальним. Спочатку підвищується верхній тиск, потім нижній. Такий криз триває від кількох хвилин до кількох годин і рідко спричиняє серйозні ускладнення.
- Гіпокінетичний криз. Знижується викид крові, але зростає опір периферичних артерій. Існує ризик ішемічного інсульту. Найчастіше виникає у пацієнтів з гіпертонією І та ІІ стадій.
- Криз, спричинений спазмом артерій. Судини звужуються, до тканин надходить менше кисню та поживних речовин. Рецептори передають сигнал у мозок, який дає команду розширити артерії. Це змушує серце працювати з підвищеним навантаженням і викидати більше крові.
Зовнішні фактори, що провокують криз
Гіпертонічний криз не завжди є наслідком внутрішніх захворювань. Часто його провокують зовнішні чинники:
- надмірне вживання солоної їжі;
- постійна нервова напруга;
- стрес — викид адреналіну та норадреналіну спричиняє різке звуження артерій;
- надмірна кількість кави;
- зміна погоди, магнітні бурі (у метеочутливих людей);
- зміна часових поясів;
- надмірні фізичні навантаження.
Внутрішні причини гіпертонічного кризу
Основною причиною нападу є гіпертонічна хвороба — стійке підвищення артеріального тиску. Крім того, криз можуть спровокувати такі захворювання:
- атеросклероз — відкладення холестеринових бляшок на стінках судин, що призводить до їх звуження та втрати еластичності;
- неврози та інші порушення нервової системи;
- хвороби головного мозку (наприклад, інсульт), черепно-мозкові травми;
- патології серцево-судинної системи, зокрема ішемічна хвороба серця;
- ендокринні порушення: цукровий діабет, гіпертиреоз, гормональні розлади при клімаксі у жінок;
- захворювання нирок: камені, пієлонефрит, гломерулонефрит, ниркова недостатність;
- рак або аденома передміхурової залози, що порушують відтік сечі;
- апное — зупинка дихання уві сні.
Вплив лікарських препаратів
Гіпертонічний криз може бути спровокований прийомом деяких ліків. Основні причини:
- різка відміна препаратів, що знижують артеріальний тиск;
- ускладнення після нестероїдних протизапальних препаратів (Ібупрофену, Диклофенаку);
- побічні ефекти глюкокортикостероїдів — гормональних препаратів з протизапальною, протишоковою та антиалергічною дією;
- взаємодія кількох лікарських засобів. Якщо потрібно приймати кілька препаратів одночасно, обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.
Перша допомога при гіпертонічному кризі
При появі ознак кризу важливо діяти швидко, але без паніки. Ось основні кроки:
- Викличте швидку допомогу.
- Допоможіть людині прийняти зручне положення — напівсидячи з опорою для спини.
- Забезпечте доступ свіжого повітря: відкрийте вікно, розстебніть тісний одяг.
- Якщо пацієнт має призначені лікарем препарати для зниження тиску, дайте їх згідно з інструкцією.
- Не давайте жодних інших ліків без призначення лікаря.
- Контролюйте тиск кожні 15–20 хвилин до приїзду медиків.
Пам’ятайте: самостійне зниження тиску занадто швидко може бути небезпечним. Тільки лікар може визначити правильну тактику.
Лікування гіпертонічного кризу
Лікування залежить від типу кризу, наявності ускладнень і загального стану пацієнта. У неускладнених випадках застосовують пероральні препарати, які поступово знижують тиск. При ускладненому кризі потрібна госпіталізація та внутрішньовенне введення ліків під контролем лікаря.
Основні групи препаратів:
- інгібітори АПФ (наприклад, каптоприл);
- бета-блокатори;
- антагоністи кальцію;
- діуретики.
Вибір препарату здійснює лікар з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта.
Профілактика гіпертонічного кризу
Щоб запобігти кризу, необхідно:
- регулярно вимірювати артеріальний тиск і вести щоденник;
- приймати призначені лікарем препарати без пропусків;
- обмежити вживання солі до 5 г на добу;
- відмовитися від куріння та надмірного вживання алкоголю;
- підтримувати нормальну вагу;
- займатися помірними фізичними навантаженнями (ходьба, плавання);
- уникати стресів, навчитися технік релаксації;
- контролювати рівень холестерину та цукру в крові.
Коли звертатися до лікаря
Негайно зверніться за медичною допомогою, якщо:
- тиск раптово підвищився до 180/110 мм рт. ст. і вище;
- з’явилися сильний головний біль, біль у грудях, задишка, порушення зору, мовлення або рухів;
- тиск не знижується після прийому звичних препаратів;
- ви відчуваєте оніміння кінцівок або асиметрію обличчя.
Пам’ятайте: гіпертонічний криз — це небезпечний стан, але його можна уникнути, якщо контролювати тиск і дотримуватися рекомендацій лікаря.
