Медична назва носових кровотеч – епістаксис. Це поширена патологія, що супроводжується виділенням крові із носа. Приблизно у 20% випадків епістаксис потребує негайної медичної допомоги. Часті носові кровотечі у дорослих чи дітей необхідно обов'язково лікувати.
Типи носових кровотеч
Статистика свідчить, що з епістаксисом стикаються близько 60% людей. Найчастіше носова кровотеча виникає у дітей віком до 10 років і дорослих старше 50 років. Чоловіки більш схильні до епістаксису. Існує два основних види носових кровотеч:
- Переднє. Виникає у 90–95% випадків. Кров тече з судин, що розірвалися, передній частині носової перегородки, де знаходиться сплетення Кіссельбаха. Такий стан не загрожує життю людини, можуть припинитися самостійно.
- Заднє. Найнебезпечніший тип закінчення крові, що становить загрозу життю людини. Виникає у разі пошкодження великих судин. Об'єм крові, що втрачається, може швидко наростати. Стан обов'язково потребує лікування. Червона кров виділяється з ніздрів або спливає в горлянку.
Що робити при кровотечі з носа
Незалежно від типу носова кровотеча може мати різний ступінь тяжкості. Вона визначається обсягом втраченої крові. Основні ступені тяжкості:
Ступінь тяжкості |
Характерні ознаки |
Можливі причини |
Чи є необхідність звернення до лікаря |
Незначна |
Обсяг крові, що виділяється, становить від пари крапель до декількох десятків мілілітрів. При нестійкій психіці можуть виникнути істерика, непритомність. |
|
Немає необхідності. |
Легка |
Об'єм втраченої крові становить 500-700 мл або 10-12% усієї її кількості. Супроводжуючі симптоми:
|
|
Потрібно звернутися до лікаря. |
Середня |
Об'єм втраченої крові – 1–1,4 л або 15–20% від її об'єму. Інші симптоми:
|
|
Потрібно звернутися до лікаря. |
Важка |
Крововтрата становить понад 20%. Розвиваються:
|
|
Потрібно звернутися до лікаря. |
Перша допомога при носовій кровотечі
Головне правило при носових кровотечах – не можна закидати голову назад. Попадання крові в горлянку може призвести до блювоти. Крім того, вона може проникнути і в дихальні шляхи. Інструкція з надання першої допомоги:
- Розташувати хворого в тіні або добре провітрюваному приміщенні.
- Послабити комір, відкрити кватирку для доступу повітря.
- До носа додати пакет, мішечок або міхур з льодом або тканину, змочену холодною водою.
- Якщо кров продовжує йти, пальцем притиснути крило носа на 5-10 хв. до перегородки.
- Для зупинки кровотечі вставити в ніздрю тампон, змочений засобом від нежиті (Нафтизин або Саноріном) або перекисом водню 3%.
Методи лікування
Не з будь-якою кровотечею з носа можна впоратися самостійно. У деяких випадках потрібне медикаментозне лікування. Воно проводиться за такими принципами:
- Пацієнту призначають кровоспинні препарати внутрішньовенно, внутрішньом'язово або внутрішньо.
- Додатково прописують вітаміни К та С, які зміцнюють судинні стінки.
- Рецидивні носові кровотечі вимагають лікування за допомогою переливання компонентів крові.
- Якщо з носа не перестає йти кров, вдаються до хірургічного втручання.
Медикаментозна терапія
Лікування медикаментозними препаратами спрямоване на усунення самої кровотечі та усунення його причини. У першому випадку використовуються такі ліки:
- Дицинон;
- Амінокапронова кислота;
- Вікасол;
- Аскорутін;
- Віпраксин;
- препарати крові.
Щоб заповнити обсяг втраченої крові, призначаються кровозамінні рідини та фізіологічний розчин хлориду натрію. Залежно від причини кровотечі можуть застосовуватись такі ліки:
Причина носової кровотечі |
Групи застосовуваних препаратів |
Гіпертонічна хвороба |
|
Геморагічні діатези, лейкози, цироз печінки |
|
Ураження печінки |
|
Прийом антикоагулянтів непрямої дії |
|
Передозування гепарину натрію |
Зниження дози гепарину натрію чи пропуск 1-2 ін'єкцій. Додатково призначати внутрішньовенне введення 1% розчину сульфату протаміну. |
Лікування Урокіназою або Стрептокіназою |
|
Тампонада порожнини носа
Під тампонадою носової порожнини розуміють процедуру зупинки крові з носа. Технологія її проведення залежить від виду та тяжкості кровотечі:
Тип носової кровотечі |
Технологія тампонади |
Переднє |
|
Заднє |
|
Хірургічне лікування
Якщо ці заходи не принесли належного результату, проводиться операція. Тактика та обсяг хірургічного втручання залежить від локалізації джерела кровотечі. Можливі варіанти операцій:
- кріолікування (припікання азотом);
- ендоскопічна коагуляція;
- введення склерозуючих препаратів;
- електрокоагуляція;
- радіохвильова дія приладом Сургітрон;
- лазерна коагуляція;
- видалення шипів та гребенів носової перегородки за допомогою хірургічних інструментів;
- перев'язка судин, що кровопостачають носову порожнину.