Паховий лімфаденіт – лікування медикаментами та народними способами

При патологіях органів малого тазу та нижніх кінцівок пацієнти часто скаржаться, що у них болять лімфовузли у паху. Їх запалення у цій зоні виникає так само часто, як у підщелепній ділянці та шийній. Хвороба широко поширена, зачіпає дітей та дорослих та пов'язана з інфекцією.

Що таке лімфаденіт

Цей діагноз ставлять при запаленні лімфовузлів. Захворювання є реакцією організму на інфекцію і розвивається, коли мікроби та їх токсини потрапляють у кров або лімфу. Запалення в області паху часто пов'язане з хворобами органів малого тазу та має 3 стадії:

1. Серозний лімфаденіт виникає локальний набряк, температура піднімається до 37 градусів.
2. Гнійний – пахові лімфовузли спайуються із сусідніми тканинами, починає накопичуватися патологічний ексудат (рідина), виникає абсцес.
3. Ускладнений – лімфаденіт торкається жирової клітковини, розвивається флегмона, потрібне термінове лікарське втручання.

Чим небезпечне збільшення лімфовузлів у паху

Якщо не лікувати хворобу, запалений вузол починає руйнуватися, гній переходить на сусідні тканини. Це призводить до сепсису – зараження крові, яке розвивається стрімко та небезпечно летальним результатом. Інші ускладнення лімфаденіту:

• Свищі – канали, якими з гнійної порожнини назовні витікає ексудат.
• Флегмона – нагноєння клітковини з розплавленням тканин, на фото виглядає як набряк.

Види пахового лімфаденіту

Хворобу поділяють види з причин розвитку, формі течії. Якщо запалилися 1-2 лімфовузли, це локальне захворювання, а якщо торкнулась ціла група в пахвинній зоні – генералізоване або загальне. По зоні ураження виділяють односторонній та двосторонній лімфаденіт. Інші види хвороби:

• Гострий – характеризується сильним болем у пахвинній ділянці, підйомом температури та загальним погіршенням стану. Яскраво виражена симптоматика зберігається до тижня.
• Хронічний – лімфатичні вузли постійно щільні та збільшені, поступово тверднуть, загальний стан пацієнта задовільний.
• Первинний – такий лімфаденіт виникає рідко та пов'язаний із попаданням патогенних мікроорганізмів через ушкодження шкіри чи слизових оболонок.
• Вторинний – виникає при інфекціях інших ділянках організму, венеричних захворюваннях, які викликають хламідія, уреаплазма.
• Специфічний – розвивається при тяжких системних хворобах: тиф, сифіліс, метастазуючий рак, туберкульоз.
• Неспецифічний – лімфаденіт виник на тлі інфекції, спричиненої коками, вірусами, грибами.
• Інфільтративний – шкірні покрови не змінені, запалений лімфатичний вузол збільшений, ущільнений, але здорові сусідні тканини.
• Індуративний – розвиток лімфаденіту повільний, симптоматика стерта, вузли атрофуються.
• Казеозний – лімфовузли в пахвинній ділянці спаяни із сусідніми тканинами, запалення протікає з некрозом та нагноєнням. При відновленні утворюються рубці.

Як проявляється захворювання

Клінічна картина залежить від причин та форми хвороби. Спочатку розвивається лімфаденопатія: у пахвинній ділянці праворуч або ліворуч з'являються круглі ущільнення розміром 1,5-2 см. Вони створюють дискомфорт, але не болять. Діти 1-6 років переносять лімфаденіт важче: із високою температурою, нудотою, слабкістю. Запалення лімфовузлів у паху у жінок та чоловіків має однакові симптоми:

• гіперемія (почервоніння шкіри) пахвинної ділянки;
• болючість при пальпації, ходьбі;
• підвищення температури;
• збільшення лейкоцитів та ШОЕ в аналізі крові;
• озноб, слабкість, біль голови, втрата апетиту – при гнійному лімфаденіті;
• припухлість у зоні уражених лімфовузлів;
• поява нориць, через які виділяються сирні маси або рідина;
• різкі болі внизу живота, виділення піхви у жінок – при лімфаденіті на тлі статевих інфекцій.

Чому запалюються пахові лімфовузли

Інфекція може проникнути через шкіру або слизові оболонки при їх пошкодженні, але частіше вона переноситься у вузол з іншого запального вогнища. При травмах хвороба розвивається швидко, за інших патологій – повільніше. Причини лімфаденіту в паху

• злоякісні пухлини, особливо статевих органів;
• вірусні інфекції – кір, краснуха, вітрянка, герпес;
• запальні процеси, викликані туберкульозною паличкою, стрептококом, стафілококом;
• остеомієліт нижніх кінцівок;
• пахові травми – при ударах, падіннях;
• трофічні виразки, бешиха;
• венеричні захворювання – сифіліс, хламідоз, уреаплазмоз;
• запальні процеси органів статевої системи;
• дерматологічні захворювання пахвинної ділянки – фурункули, карбункули;
• котячі подряпини.

Паховий лімфаденіт у жінок

Часта причина хвороби це молочниця – грибкове ураження піхви. Її симптоми: сирні виділення, неприємний запах, свербіж. Пухлини та кісти стають причиною лімфаденіту у жінок частіше, ніж у чоловіків. Крім цього, хворобу викликають:

• інфекційні запалення органів сечостатевої системи: кольпіт, вульвіт, бартолініт, цистит;
• генітальний герпес;
• лімфома Ходжкіна – ракове захворювання кровоносної системи;
• венеричні хвороби від незахищеного статевого контакту – спричинені хламідією, уреаплазмою;
• ослаблення імунітету при вагітності

У чоловіків

Найчастіші причини лімфаденіту – уретрит, запалення крайньої плоті, венеричні інфекції: сифіліс, гонорея. Рідше у чоловіків з'являються в пахвинній ділянці метастази ракової пухлини та фурункульоз. У спортсменів хвороба виникає через травми ніг та органів статевої системи.

У дітей

Лімфаденіт розвивається у новонародженого після зараження інфекцією в утробі матері або при травмах шкіри у перші тижні життя. У дітей грудного віку та старше хвороба викликають:

• слабкий імунітет;
• уроджені патології відтоку лімфи;
• туберкульоз;
• інфекційний мононуклеоз;
• краснуха.

Лікування лімфаденіту

За допомогою звертаються з гінекологом, хірургом, венерологом. Терапію становить лікар за результатами аналізів та обстежень. Збільшені лімфовузли в паху чоловіків і жінок потрібно захистити від переохолодження, але й прогрівати їх не можна. Пацієнту показано повний спокій, відмову від фізичних навантажень. Лікують хворобу місцево та системно, тактика залежить від її причини та форми:

• На ранній стадії лімфаденіту без абсцесу роблять компреси з антисептичними мазями (Левомеколь).
• Фурункули та карбункули лікують місцево, за допомогою протизапальних мазей, компресів.
• При лімфаденіті на фоні інфекційних захворювань показані прийом лікарських препаратів та фізіотерапія: електрофорез, гальванізація.
• При гнійному лімфаденіті в пахвинній ділянці дренують абсцес – витягують патологічний ексудат через голку та обробляють порожнину антисептиком.
• Злаякісні пухлини, що метастазували з лімфою, лікують хіміо- або променевою терапією. Хірургічне втручання проводять рідко.
• У разі некрозу запалених вузлів показано операцію їх видалення. Її виконують за відсутності альтернативних виходів, оскільки вона порушує відтік лімфи.

Антибіотики при запаленні лімфовузлів у паху

Ці ліки призначають при гнійній формі хвороби, флегмоні, щоб убити мікроби, які потрапили в лімфу та кров. При тяжкому перебігу лімфаденіту препарати застосовують у уколах, в інших випадках – у таблетках. Для лікування використовуються засоби широкого спектру дії, які вибирають за типом інфекції, віком пацієнта:

• пеніциліни (Амоксицилін, Ампіцилін) – ефективніше за інших при лімфаденіті, але мають багато протипоказань;
• цефалоспорини (Цефазолін, Цефтріаксон) – при сечостатевих інфекціях;
• макроліди (Ерітроміцин) – при непереносимості антибіотиків пеніцилінового ряду.

Як лікувати запалений лімфовузол у домашніх умовах

Народні засоби використовують лише після консультації лікаря як метод підтримуючої терапії. При нагноєнні вони заборонені. Компреси мають бути прохолодними, тепло до запалення прикладати не можна. Перевірені рецепти:

• Розбавити настоянку ехінацеї теплою водою у пропорції 1:2. Просочити засобом складений тричі бинт, додати області лімфаденіту. Закріпити пластиром, залишити проти ночі. Робити до зникнення болю.
• Взяти збір із деревію, омели та звіробою. Залити 1 ст. л. з гіркою склянкою окропу, гріти 5 хвилин на середньому вогні. Коли відвар охолоне, просочити їм марлю, прикласти увечері до хворого місця. Повторювати один раз на добу 1-2 тижні.

Профілактика

Для захисту від лімфаденіту зміцнюйте імунітет вітамінами та правильним харчуванням. Дорослі повинні стежити за здоров'ям статевих органів, показуватись гінекологу або урологу кожні півроку. Крім цього, слід виключити фактори ризику:

• Використовувати презервативи під час статевого контакту.
• Своєчасно лікувати захворювання сечостатевої системи.
• Дотримуватись обережності при заняттях спортом, берегтися від травм пахвинної області.
• Обробляти антисептиками мікротравми на шкірі.

Відео