Коли в пахвинній зоні з’являється болюче ущільнення, яке заважає ходити та супроводжується підвищенням температури, найімовірніше йдеться про паховий лімфаденіт. Це запалення лімфатичних вузлів, яке виникає як реакція організму на інфекцію. Хвороба поширена серед дорослих і дітей, а її розвиток часто пов’язаний із захворюваннями органів малого тазу або нижніх кінцівок.
Що таке паховий лімфаденіт
Лімфаденіт – це запальний процес у лімфатичних вузлах. Він розвивається, коли мікроби або їхні токсини потрапляють у кров чи лімфу. Пахові вузли реагують на патології статевих органів, сечовивідної системи, а також на інфекції шкіри нижньої частини тіла. Захворювання може мати три стадії:
- Серозна стадія – з’являється локальний набряк, температура тіла підвищується до 37°C, загальний стан залишається відносно задовільним.
- Гнійна стадія – лімфовузли спаюються з навколишніми тканинами, накопичується патологічна рідина (ексудат), формується абсцес.
- Ускладнена стадія – запалення переходить на жирову клітковину, розвивається флегмона, що потребує термінового хірургічного втручання.
Чим небезпечне збільшення лімфовузлів у паху
Якщо ігнорувати симптоми та не розпочати лікування, запалений вузол поступово руйнується, а гнійний вміст поширюється на сусідні тканини. Це може призвести до сепсису – загального зараження крові, яке розвивається стрімко та становить загрозу для життя. Серед інших ускладнень:
- Свищі – патологічні канали, через які гній виходить назовні.
- Флегмона – розлите гнійне запалення клітковини з розплавленням тканин.
Тому при перших ознаках запалення лімфовузлів у паху необхідно звернутися до лікаря, а не займатися самолікуванням.
Види пахового лімфаденіту
Класифікація захворювання враховує причини розвитку, характер перебігу та масштаб ураження. Якщо запалений один-два вузли, говорять про локальний лімфаденіт; якщо процес охоплює групу вузлів – про генералізований. За зоною ураження виділяють односторонній і двосторонній.
За перебігом
- Гострий – супроводжується сильним болем, високою температурою, погіршенням загального стану. Симптоми зберігаються до тижня.
- Хронічний – лімфовузли постійно щільні та збільшені, поступово тверднуть, загальний стан пацієнта задовільний.
За походженням
- Первинний – виникає рідко, коли збудник потрапляє безпосередньо через пошкоджену шкіру або слизові оболонки.
- Вторинний – розвивається на тлі інфекцій в інших ділянках організму, зокрема венеричних захворювань (хламідіоз, уреаплазмоз).
За характером збудника
- Специфічний – спричинений збудниками сифілісу, туберкульозу, тифу або метастазами злоякісних пухлин.
- Неспецифічний – викликаний коками, вірусами або грибами.
За морфологічними змінами
- Інфільтративний – шкіра не змінена, вузол збільшений і ущільнений, навколишні тканини здорові.
- Індуративний – повільний розвиток, стерта симптоматика, вузли поступово атрофуються.
- Казеозний – вузли спаяні з тканинами, запалення супроводжується некрозом і нагноєнням, після одужання залишаються рубці.
Як проявляється захворювання
Клінічна картина залежить від причини та форми хвороби. Спочатку розвивається лімфаденопатія – у пахвинній ділянці з’являються круглі ущільнення розміром 1,5–2 см. Вони можуть спричиняти дискомфорт, але зазвичай не болять на ранній стадії. Діти віком 1–6 років переносять лімфаденіт важче: у них частіше спостерігаються висока температура, нудота, слабкість.
Основні симптоми пахового лімфаденіту у дорослих:
- почервоніння шкіри в пахвинній ділянці;
- болючість при пальпації та ходьбі;
- підвищення температури тіла;
- збільшення лейкоцитів і ШОЕ в аналізі крові;
- озноб, слабкість, головний біль, втрата апетиту – при гнійній формі;
- припухлість у зоні уражених вузлів;
- поява нориць з виділенням сирнистих мас або рідини;
- у жінок можливі різкі болі внизу живота та патологічні вагінальні виділення, якщо лімфаденіт пов’язаний зі статевими інфекціями.
Чому запалюються пахові лімфовузли
Інфекція може проникати безпосередньо через пошкоджену шкіру або слизові оболонки, але частіше збудник переноситься у вузол з іншого запального вогнища. При травмах хвороба розвивається швидко, при інших патологіях – повільніше.
Основні причини пахового лімфаденіту:
- злоякісні пухлини, особливо статевих органів;
- вірусні інфекції – кір, краснуха, вітрянка, герпес;
- запальні процеси, спричинені туберкульозною паличкою, стрептококом, стафілококом;
- остеомієліт нижніх кінцівок;
- травми пахвинної ділянки – удари, падіння;
- трофічні виразки, бешиха;
- венеричні захворювання – сифіліс, хламідіоз, уреаплазмоз;
- запальні процеси органів статевої системи;
- дерматологічні захворювання пахвинної ділянки – фурункули, карбункули.
Паховий лімфаденіт у жінок
У жінок частою причиною запалення пахових лімфовузлів є молочниця (кандидоз) – грибкове ураження піхви, що супроводжується сирнистими виділеннями, неприємним запахом і свербежем. Крім того, пухлини та кісти статевих органів частіше провокують лімфаденіт у жінок, ніж у чоловіків. Інші можливі причини:
- інфекційні запалення сечостатевої системи: кольпіт, вульвіт, бартолініт, цистит;
- генітальний герпес;
- лімфома Ходжкіна – онкологічне захворювання кровоносної системи;
- венеричні хвороби, отримані при незахищеному статевому контакті;
- ослаблення імунітету під час вагітності.
Паховий лімфаденіт у чоловіків
У чоловіків найчастішими причинами є уретрит, запалення крайньої плоті (баланопостит) та венеричні інфекції: сифіліс, гонорея. Рідше до запалення пахових лімфовузлів призводять метастази ракових пухлин і фурункульоз. У спортсменів хвороба може виникати через травми ніг або статевих органів.
Паховий лімфаденіт у дітей
У новонароджених лімфаденіт може розвинутися після внутрішньоутробного інфікування або через травми шкіри в перші тижні життя. У дітей грудного та старшого віку хворобу викликають:
- уроджені патології відтоку лімфи;
- інфекційний мононуклеоз.
Дитячий організм реагує на запалення більш виражено, тому батькам слід уважно стежити за станом дитини та вчасно звертатися до педіатра.
Лікування пахового лімфаденіту
Діагностикою та лікуванням займаються гінеколог, хірург або венеролог – залежно від передбачуваної причини. Терапію призначають після огляду, аналізів крові та, за потреби, ультразвукового дослідження. Збільшені лімфовузли не можна гріти або переохолоджувати. Пацієнту рекомендують спокій і відмову від фізичних навантажень.
Тактика лікування залежить від стадії та причини:
- На ранній стадії без абсцесу застосовують компреси з антисептичними мазями, наприклад, Левомеколь.
- Фурункули та карбункули лікують місцево протизапальними мазями та компресами.
- При інфекційній природі призначають системні препарати та фізіотерапію: електрофорез, гальванізацію.
- При гнійному лімфаденіті виконують дренування абсцесу – видаляють гній через голку та обробляють порожнину антисептиком.
- Метастатичні ураження лімфовузлів лікують хіміо- або променевою терапією; хірургічне втручання проводять рідко.
- При некрозі вузлів може знадобитися їх видалення, але операцію виконують лише за відсутності альтернатив, оскільки вона порушує відтік лімфи.
Антибіотики при запаленні лімфовузлів у паху
Антибактеріальні препарати призначають при гнійній формі, флегмоні або високому ризику сепсису. При тяжкому перебігу ліки вводять ін’єкційно, в інших випадках – у таблетках. Вибір препарату залежить від типу збудника та віку пацієнта:
| Група антибіотиків | Приклади | Коли застосовують |
|---|---|---|
| Пеніциліни | Амоксицилін, Ампіцилін | Найчастіше при лімфаденіті, але мають багато протипоказань |
| Цефалоспорини | Цефазолін, Цефтріаксон | При сечостатевих інфекціях |
| Макроліди | Еритроміцин | При непереносимості пеніцилінів |
Приймати антибіотики можна лише за призначенням лікаря, суворо дотримуючись дозування та тривалості курсу.
Як лікувати запалений лімфовузол у домашніх умовах
Народні засоби допустимі лише після консультації з лікарем і тільки як підтримуюча терапія. При нагноєнні будь-які домашні методи заборонені. Компреси мають бути прохолодними; прогрівати запалену ділянку не можна.
Перевірені рецепти:
- Розвести настоянку ехінацеї теплою водою у пропорції 1:2. Просочити розчином складений утричі бинт, прикласти до зони лімфаденіту, закріпити пластиром і залишити на ніч. Повторювати до зникнення болю.
- Приготувати збір із деревію, омели та звіробою. Одну столову ложку з гіркою залити склянкою окропу, гріти 5 хвилин на середньому вогні. Охолоджений відвар використовувати для компресу ввечері. Повторювати раз на добу протягом 1–2 тижнів.
Важливо пам’ятати: народні методи не замінюють основного лікування і не повинні затримувати візит до лікаря.
Профілактика пахового лімфаденіту
Щоб знизити ризик запалення пахових лімфовузлів, необхідно зміцнювати імунітет за допомогою вітамінів і збалансованого харчування. Дорослим слід регулярно проходити профілактичні огляди у гінеколога або уролога (раз на півроку) та стежити за здоров’ям статевих органів.
Додаткові заходи профілактики:
- використовувати презервативи під час статевих контактів;
- своєчасно лікувати захворювання сечостатевої системи;
- дотримуватися обережності під час занять спортом, уникати травм пахвинної ділянки;
- обробляти антисептиками будь-які мікротравми шкіри.
Своєчасне звернення до лікаря при перших ознаках запалення допомагає уникнути гнійних ускладнень і зберегти здоров’я.
