Хірургічне втручання з видалення апендикса називається апендектомією. Це метод екстреного лікування при запаленні червоподібного відростка. Навіть якщо операцію зробили вчасно, у пацієнта можуть розвинутись ускладнення. Частота виникнення наслідків коливається від 2 до 19-20%.
Причини ускладнень при апендициті
Наслідки виникають як через післяопераційні ушкодження або захворювання сусідніх органів, так і через помилки лікарів.
До основних причин належать:
- запізніла госпіталізація хворого;
- діагностичні помилки;
- пізно проведена операція внаслідок відмови хворого, помилок діагностики, організаційних моментів;
- неточна оцінка поширеності запального процесу;
- відсутність комплексного лікування у післяопераційний період.
Ускладнення після апендектомії
Післяопераційні ускладнення апендектомії виникають протягом 12-14 діб. Яскрава ознака розвитку – різке погіршення стану пацієнта. Кожне ускладнення має кілька характерних симптомів, якими їх і діагностують. На розвиток наслідків апендкетомії вказують такі симптоми:
- підвищення температури;
- помірний чи різкий біль у животі;
- двостороннє здуття;
- запор або діарея;
- тахікардія;
- метеоризм;
- прискорене дихання.
Грижа
Це часте явище після апендектомії. Виявляється випаданням фрагмента кишки у просвіт між м'язовими волокнами. Причиною частіше є недотримання рекомендацій лікаря. Основний симптом – припухлість у сфері післяопераційного шва. Згодом вона збільшується у розмірах. Наслідок не надто тяжкий, але навіть після хірургічного лікування може рецидивувати.
Спайкові процеси
Найчастіші наслідки гострого апендициту – спайки. Вони викликають біль, що тягне, і дискомфорт у животі. При поодиноких спайках прогноз сприятливий. Після курсу розсмоктують або лапароскопії пацієнт одужує. Множинні спайки є небезпечними для життя людини.
Інфікування
При інфікуванні черевної порожнини ще до апендектомії може розвиватися післяопераційний перитоніт. Наслідок виникає раптово, його важко передбачити. З іншого боку, симптоми перитоніту який завжди ясно виражені. Рання ознака – завзята гикавка, що вказує на подразнення діафрагмальної очеревини шлунково-кишковим вмістом.
Ризик розвитку перитоніту – 1%, але патологія є причиною смерті від апендициту.
Пілефлебіт
Це важке ускладнення, яке є гнійним тромбофлебітом вен портальної системи. У пацієнта швидко розвивається інтоксикація, з'являється гарячка, збільшуються печінка та селезінка. За такої патології летальність становить 97%.
Кишкові нориці
Виникають у 02-08% пацієнтів. Свищі в кишечнику – тунелі, що виходять із органу на поверхню шкіри. Це важкі ускладнення після видалення апендициту, вони важко піддаються лікуванню. У 10% випадків патологія призводить до загибелі пацієнта. На ранній стадії утворення нориці з'являються болі в правій здухвинній ділянці. Його довільне відкриття відбувається 10-25 день після операції.
Больові напади
Через 3-4 тижні після видалення апендициту вже не має бути больового синдрому. За такий час тканини вже регенеруються. Знеболюючі в цьому випадку не дадуть ефекту, оскільки біль може вказувати на спайки, грижу. Необхідно повідомити про цей симптом лікаря. Прогноз залежить від того, чим викликаний біль.
Інші ускладнення
В окрему групу виділено ще кілька ускладнень апендектомії. Вони пов'язані з післяопераційною раною та роботою внутрішніх органів. Так, після видалення апендициту можуть виникнути такі патології:
- Післяопераційні абцеси. На їхню частку припадає 19% серед усіх внутрішньочеревних гнійників. При неглибокому абсцесі рани прогноз є сприятливим, при глибокому можливий розвиток перитоніту.
- Динамічна кишкова непрохідність. Зустрічається рідко, спричиняє здуття живота, не пов'язане з болями. Симптом наростає і викликає проблеми із травленням, блюванням вмістом шлунка, а потім – жовчю. При тривалому здутті ушкоджується кишкова стінка. До неї проникають бактерії, що веде до перитоніту.
- Апендикулярний інфільтрат. Зустрічається у 1-3% пацієнтів. Яскрава ознака – малорухлива, пухлиноподібна, малоболісна освіта в правій здухвинній ділянці. Якщо немає тенденції до нагноєння, то при дотриманні дієти та антибіотикотерапії інфільтрат розсмоктується за 3-5 тижнів.
- Нагноєння, розбіжність швів операційної рани. Це найчастіше, але менш небезпечне післяопераційне ускладнення. Лікар ушиває рану наново, проводить антисептичну обробку, призначає антибіотики. Рубець при цьому буде грубішим.
- Кровотеча з кукси червоподібного відростка в черевну порожнину. Найчастіше виникає при деструктивному апендициті. Це грізний наслідок, який на ранній стадії може ніяк не проявляти себе. Характерна ознака – поступово наростаючий біль у животі. Прогноз сприятливий при своєчасному розтині черевної порожнини та зупинці кровотечі.
