Кров на щітці після щоранкового чищення здається дрібницею — аж поки зуб не починає хитатися. Пародонтит розвивається поступово й довго не болить, тому його легко проґавити. Запущена форма закінчується втратою зубів, тоді як легку стадію цілком реально стримати домашнім доглядом разом із професійною гігієною. Розберімо, як відрізнити пародонтит від схожих станів, за якими ознаками визначити ступінь і що саме робиться на кожному етапі лікування.
Що таке пародонтит
Пародонтит — це запальний процес у м’яких тканинах пародонту, які оточують зуб і утримують його в ясенній кишені (альвеолі). Захворювання супроводжується деформацією зубодесневого з’єднання та спаданням кісткової тканини. Через це зуби виглядають неприродно довгими: оголюється не сам зуб, а його шийка й корінь, які в нормі прикриті яснами.
Пародонтит формується на тлі скупчення зубного нальоту із залишків їжі та хвороботворних мікроорганізмів. Згодом відкладення тверднуть і перетворюються на камінь. На цьому тлі розвивається гінгівіт — запалення ясен. Без лікування процес іде далі: з’являються набряк, зміна ясенних зв’язок, рухливість зубів.
Статистика показує, наскільки поширена проблема. У дорослих старше 35 років пародонтит зустрічається у 60–70% випадків, а після 50 — у 90% пацієнтів. У 3% дітей запалення пародонту пов’язане з неправильним прикусом. Окремо виділяють юнацький пародонтит — він можливий у 5–10% підлітків 14–18 років. У пубертатному періоді хвороба розвивається на тлі гормонально-вікових змін в організмі та швидко прогресує.
Чим пародонтит відрізняється від пародонтозу
Пацієнти часто вважають ці два поняття синонімами, і це хибне уявлення. При пародонтиті спостерігається гострий запальний процес і хиткість зубів, а основною причиною захворювання є мікробна мікрофлора. Тобто поштовхом стає наліт і бактерії, а не вік чи «слабкі судини».
Пародонтоз — це порушення судинного харчування пародонту, через яке зуби втрачають зв’язок з яснами і випадають. Причини появи патології повністю не вивчені, але провідна роль приділяється системним хворобам: цукровому діабету, атеросклерозу, остеопорозу. Пародонтоз трапляється значно рідше — у 6–8% пацієнтів. Різниця принципова, бо й лікувальні підходи відрізняються: там, де при пародонтиті працюють протизапальні засоби й гігієна, при пародонтозі ключовим стає лікування основного захворювання.
Класифікація пародонтиту
Оцінюючи запалення, стоматолог враховує тривалість процесу, локалізацію вогнища ураження та ступінь рухливості зубів. Від цих критеріїв залежить і схема терапії.
За типом перебігу
- Гострий. Характеризується швидкою деформацією тканин. Поглиблені кишені та нориці з’являються за 1–2 місяці від початку запалення.
- Хронічний. Симптоми виражені слабо і не завдають сильного дискомфорту, але руйнування пародонту все одно відбувається.
- З абсцедуванням. Запальний процес поширюється на щоки та підшкірну клітковину.
За поширеністю в ротовій порожнині
- Осередковий (локалізований). Деформація зачіпає 1–2 зуби. Добре піддається лікуванню.
- Генералізований. Запалення поширюється по всій щелепі. Такий варіант найчастіше зустрічається у дорослих.
Ступені рухливості зубів
Ця шкала допомагає лікарю зафіксувати тяжкість і відстежити динаміку лікування:
- зуб зміщений на 1 мм у напрямку щоки або язика;
- рухливість у ті самі сторони перевищує 1 мм;
- зуб сильно хитається, а за відсутності «сусідів» нахиляється в їхній бік;
- рухливість у всіх напрямках, включно з вертикальним і навколо власної осі.
Ознаки пародонтиту за стадіями
Виразність клінічної картини напряму залежить від тяжкості захворювання. При легкому ураженні симптоми нечіткі, а хронічний пародонтит супроводжується цілим набором ознак. Стоматологи виділяють три стадії хвороби ясен:
| Стадія | Стан пародонту | Що помічає пацієнт |
|---|---|---|
| 1 | Пародонт заглиблений на 1–3 мм | Легка кровоточивість |
| 2 | Пародонтальні кишені сягають 3–5 мм, оголюється шийка зуба | Чутливість, помітне оголення шийки |
| 3 | Ясна просідають понад 6 мм | Сильна хиткість зубів |
Початкові симптоми запалення ясен
На ранньому етапі пародонтит діагностують рідко саме через стертість клінічної картини. Дорослі помічають кровоточивість ясен після чищення або під час прийому твердої їжі. Рухливість зубів відсутня, але можливе незначне свербіння та пульсація пародонту при натисканні. Такі відчуття легко списати на «випадково зачепив щіткою» — і саме так втрачається час.
Ознаки середнього та тяжкого ступеня
Перші виразні симптоми з’являються, коли запалення сягає глибоких шарів тканин — періодонтиту. Дорослі скаржаться на чутливість зубів і сильну кровоточивість ясен. М’яка тканина поступово стоншується й осідає, виникає оголення шийки та клиноподібний дефект. Додатково приєднуються:
- неприємний запах із рота;
- жовтий наліт біля коренів;
- виділення гнійного ексудату при натисканні на запалену ясну;
- зникнення перегородки між зубами, поява щілин;
- біль під час пережовування їжі або чищення.
Причини пародонтиту
Патогенез захворювання пов’язаний з недостатньою гігієною порожнини рота: на зубах накопичуються відкладення (камінь і наліт), уражаються ясна. Локалізований хронічний пародонтит можливий і з таких причин:
- нелікований карієс;
- неправильне харчування;
- травма ясен коронками та протезами;
- запущений гінгівіт;
- використання неякісних матеріалів під час пломбування.
Розвитку генералізованої та гострої форми патології сприяють інші чинники:
- аутоімунні захворювання — цукровий діабет, ВІЛ;
- гіпертонус щелепних м’язів;
- шкідливі звички — куріння, алкоголь;
- порушення гормонального тла;
- зниження швидкості обмінних процесів організму;
- неправильний прикус;
- підвищене радіаційне тло, погана екологія;
- спадкова схильність.
Діагностика
При підозрі на пародонтит зверніться до стоматолога. Лікар огляне ротову порожнину та проведе зондування — виміряє глибину зубодясневих каналів. За результатами обстеження встановлюють ступінь ураження пародонту. Як додаткові методи діагностики призначають:
- Бензидинову пробу — виявляє нагноєння в кишенях пародонту.
- Томографію — використовується при генералізованих формах, показує повну картину ураження щелепи.
- Пробу Шіллера-Пісарєва — виявляє запалення ясен на ранніх стадіях.
- Рентген — призначається для виключення пародонтозу та візуалізації ступеня пошкодження кісток щелепи.
- Мазок — потрібен, щоб визначити штам збудників запалення та їхню резистентність до антибіотиків.
Лікування пародонтиту
Схему терапії вибирають за результатами аналізів і ступенем тяжкості захворювання. Гострий пародонтит на початковій стадії лікують апаратними засобами в кабінеті лікаря та медикаментами вдома. Якщо захворювання має виражений характер або пов’язане з порушенням прикусу, проводять ортодонтичну корекцію. Щоб не допустити розвитку пародонтозу, у тяжких випадках не обійтися без операції. У виборі схеми лікування беруть участь стоматологи різних напрямків.
Медикаментозна терапія
Лікування ясен при пародонтиті буває загальним і місцевим. Загальна категорія включає антибіотики в таблетках або внутрішньом’язових ін’єкціях. Вибір препарату ґрунтується на чутливості мікроорганізмів до діючої речовини. Антибактеріальне лікування триває 5–10 днів.
Місцеве лікування проводиться вдома. Пацієнту зазвичай призначають:
- Протизапальні мазі та гелі — Траумель, Левомеколь, Метрогіл Дента. Вони зменшують вираженість симптомів і сприяють відновленню мікрофлори слизової оболонки рота.
- Антисептики — Мараславін, Хлоргексидин, Мірамістін. Використовуються як розчини для полоскань: очищають пародонтальні кишені, зменшують запалення та біль.
Важливо розуміти межу: антибіотики й складні схеми — це призначення лікаря, а не самостійний вибір з аптечної полиці. Місцеві засоби працюють як підтримка, а не як заміна професійної гігієни, бо наліт і камінь у кишенях жодне полоскання не прибере.
Фізіотерапевтичні методи
Для загального зміцнення та відновлення ясен у комплексі з медикаментозним лікуванням використовують фізіотерапію. Вона допомагає призупинити запалення й перешкоджає розвитку пародонтозу. Вдаються до таких методів:
- Масаж ясен. Проводиться вдома або в кабінеті лікаря з використанням вакуумних трубок. Масаж покращує харчування ясен і кровообіг, усуває неприємні симптоми. Кількість сеансів — 8–10.
- Лазерне лікування. Для маніпуляцій використовують гелій-неоновий лазер. Він покращує циркуляцію крові в м’яких тканинах і підвищує їхні регенеративні властивості. За один сеанс опромінюють 4–6 ділянок пародонту, повний курс — 6–8 процедур.
- Магнітотерапія. Допомагає усунути запальний процес у тканинах щелепи. Після обробки ротової порожнини антисептиком на ясна накладають ватний диск з ліками і направляють на щоку магнітний пристрій. Для позбавлення від кровоточивості та запалення пародонту проводять 10–15 процедур.
- Електрофорез — введення ліків через слизові оболонки за допомогою постійного струму. Процедура допомагає зняти біль і свербіж, заповнити нестачу кальцію в організмі, зменшити проникність судин. Для лікування використовують розчини аскорбінової кислоти, вітамінів C і B1, гепарин, спазмолітичні препарати — Дротаверин, Еуфілін.
Ортопедична корекція
Для відновлення зубного ряду використовують такі методи:
- Шинування — зміцнення зубів скловолоконною ниткою чи шиною. Для фіксації з внутрішнього боку зубів роблять борозну, зверху нитку покривають пломбувальним матеріалом. Процедура допомагає зміцнити ряд і запобігти втраті зубів.
- Бюгельне протезування — виготовлення знімних накладок на 2–3 зуби. Вони фіксуються до зубного ряду металевими гачками. Бюгельні протези часто застосовують при лікуванні пародонтозу.
- Виправлення прикусу брекетами. Використовують металеві, керамічні або пластикові скоби. Вони фіксують зуби, допомагають вирівняти ряд і виправити прикус. Носити конструкції рекомендовано від 6–8 місяців до 2–3 років.
Апаратні методи лікування
Для усунення зубного каменю використовують такі методи стоматологічного лікування:
- Ультразвук. Терапія допомагає позбутися свербежу й усунути під’ясенний зубний наліт. Через наконечник апарату в ротову порожнину подаються низькочастотні звукові коливання та струмінь води. Ультразвук розбиває камінь, а рідина вимиває його з ротової порожнини. При лікуванні пародонтозу процедуру проводять короткими сеансами по 5–10 хвилин, повний курс — 10–15 сеансів.
- Піскоструминна обробка зубних відкладень. Під високим тиском на зубний ряд спрямовується струмінь повітряно-абразивної суміші, яка знімає пігментований наліт і залишки каменю там, куди важко дістатися інструментом.
Що можна робити вдома, а що — ні
Домашній догляд — це не альтернатива стоматологу, а частина комплексного лікування. Полоскання антисептиками, мазі й гелі, масаж ясен, правильна техніка чищення та регулярна заміна щітки справді допомагають зменшити запалення й кровоточивість. Але вони не видаляють зубний камінь і не зупиняють руйнування кістки, якщо кишені вже глибокі.
Тому орієнтуйтеся на прості орієнтири: якщо кровоточивість не минає за кілька днів, з’явився стійкий неприємний запах, оголилася шийка зуба або зуб почав хитатися — самолікування лише відкладає візит до лікаря. І навпаки: легка стадія з мінімальним ураженням цілком піддається контролю, якщо поєднати професійну гігієну з дисциплінованим домашнім доглядом.
Профілактика зводиться до кількох звичок: чистити зуби двічі на день і не забувати про проміжки між ними, раз на пів року приходити на професійне чищення, лікувати карієс вчасно й не ігнорувати цукровий діабет та інші системні захворювання, які погіршують стан ясен. Пародонтит рідко з’являється за один день — і саме тому його найлегше зупинити на тій стадії, коли симптоми ще здаються незначними.
