Апластична анемія: причини, симптоми та сучасні підходи до лікування

Раптова блідість, синці без видимої причини та затяжні інфекції можуть вказувати на серйозне порушення кровотворення. Апластична анемія — це стан, при якому кістковий мозок втрачає здатність виробляти достатню кількість клітин крові. Без своєчасного втручання хвороба прогресує і загрожує життю, тому розуміння її ознак і методів лікування критично важливе.

Що таке апластична анемія

У здоровому організмі кістковий мозок постійно утворює три основні типи клітин крові: еритроцити, які переносять кисень, лейкоцити, що захищають від інфекцій, і тромбоцити, відповідальні за згортання. При апластичній анемії цей процес порушується — кістковий мозок не може підтримувати нормальний рівень жодного з цих компонентів. У результаті розвивається панцитопенія — одночасне зниження всіх трьох видів клітин.

Лабораторний аналіз крові для діагностики апластичної анемії

Захворювання поділяють на дві основні форми:

  • Уроджена (спадкова). Виникає через генетичні або хромосомні порушення, часто проявляється в дитячому віці.
  • Набута. Розвивається внаслідок впливу зовнішніх або внутрішніх факторів протягом життя.

Найчастіше хворіють чоловіки та жінки старше 50 років, однак уроджені форми можуть діагностуватися в дітей. Без лікування можливі тяжкі ускладнення, зокрема геморагічний інсульт — крововилив у мозок.

Механізми розвитку хвороби

Існує кілька теорій, що пояснюють, чому кістковий мозок перестає працювати належним чином. Одна з них пов’язує патологію з надмірною активністю імунної системи:

  1. Під впливом антибіотиків, хімічних речовин або вірусів активуються Т-лімфоцити.
  2. Ці імунні клітини атакують власні стовбурові клітини кісткового мозку.
  3. Пригнічується ріст еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів.

Інша теорія передбачає пряме виснаження кісткового мозку під дією шкідливих факторів. При цьому відбувається загибель стовбурових клітин, порушується синтез нуклеїнових кислот, змінюється мікрооточення кісткового мозку, що в кінцевому підсумку зупиняє кровотворення.

Ступені тяжкості

Тяжкість апластичної анемії визначають за кількістю тромбоцитів (PLT) та гранулоцитів (GRA) у загальному аналізі крові. Виділяють три ступені:

Зараз читають:  Перші ознаки хвороби Меньєра: як розпізнати запаморочення і зберегти слух
Ступінь Тромбоцити (PLT) Гранулоцити (GRA) Прогноз та лікування
Помірна більше 20 × 10⁹/л більше 0,5 × 10⁹/л Добрі прогнози, можлива консервативна терапія
Важка менше 20 × 10⁹/л менше 0,5 × 10⁹/л Потребує інтенсивного лікування, включаючи трансплантацію
Дуже тяжка до 20 × 10⁹/л до 0,2 × 10⁹/л Погано піддається терапії, високий ризик ускладнень

Чим нижчі показники, тим агресивніше лікування потрібне і тим гірший прогноз без своєчасного втручання.

Симптоми апластичної анемії

Клінічні прояви залежать від того, дефіцит яких клітин переважає. Зазвичай симптоми наростають поступово, але можуть виникати й гостро.

Жінка з ознаками анемії: блідість та синці

Анемічний синдром

Через нестачу еритроцитів тканини отримують менше кисню. Пацієнти скаржаться на:

  • задишку навіть при незначному фізичному навантаженні;
  • шум у вухах і запаморочення;
  • виражену блідість шкіри та слизових;
  • тахікардію, біль або поколювання в грудях;
  • зниження артеріального тиску і високу стомлюваність.

Геморагічний синдром

Дефіцит тромбоцитів порушує згортання крові. Характерні ознаки:

  • спонтанні синці або гематоми навіть після легких ударів;
  • носові кровотечі, кровоточивість ясен;
  • тривалі кровотечі з дрібних порізів і подряпин;
  • у жінок — рясні та тривалі менструації;
  • можливі внутрішні кровотечі, зокрема шлункові та маткові.

Особливо небезпечний крововилив у головний мозок, який може призвести до інсульту.

Інфекційний синдром

Нестача лейкоцитів робить організм уразливим до інфекцій. У хворих спостерігаються:

  • часті застуди, ангіни, пневмонії;
  • виразки в ротовій порожнині, стоматити;
  • гнійничкові ураження шкіри, що довго не гояться;
  • інфекції сечостатевої системи та органів дихання;
  • у тяжких випадках — сепсис.

Інтоксикаційний синдром

Загальна слабкість, лихоманка, пітливість, нудота, відсутність апетиту та втрата ваги часто супроводжують основне захворювання.

Особливості апластичної анемії у дітей

У дітей хвороба найчастіше має спадкову природу. Найвідоміша форма — анемія Фанконі, яка зустрічається приблизно в 1 дитини на 350 000. Вона пов’язана з порушенням відновлення ДНК і супроводжується вродженими аномаліями:

  • скелетні деформації — клишоногість, недорозвинення променевих кісток;
  • неврологічні проблеми — глухота, розумова відсталість, опущення повік, косоокість.

Інші рідкісні форми:

  • Патологія Естрена-Дамешека. Виявляється з перших днів життя. В аналізах відсутні тромбоцити, збільшена печінка, дитина має низьку вагу. Прогноз несприятливий.
  • Анемія Даймонда-Блекфена. Діагностується в грудному віці. Характерна нестача еритроцитів. Немовлята бліді, недоношені, мляві або збуджені, відмовляються від годування. Частий наслідок — затримка розвитку.
Зараз читають:  Що таке аутизм у дітей та дорослих та ознаки захворювання

Причини апластичної анемії

Причини поділяють на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх належать хімічні речовини, ліки, радіація; до внутрішніх — інфекції, гормональні порушення, зниження імунітету.

Хімічні агенти

Особливо небезпечні для кісткового мозку солі важких металів та інші токсичні сполуки. Тривалий контакт з ними може спровокувати розвиток хвороби.

Лікарські препарати

Деякі медикаменти при тривалому застосуванні здатні пригнічувати кровотворення:

  • антибіотик Левоміцетин;
  • протитуберкульозний препарат Ізоніазид;
  • протипаразитарний засіб Декаріс;
  • знеболювальне Анальгін;
  • гормональний препарат Мерказоліл;
  • протизапальний засіб Бутадіон.

Важливо: будь-які ліки слід приймати лише за призначенням лікаря, особливо якщо вони мають мієлотоксичну дію.

Інфекції та аутоімунні захворювання

Набута апластична анемія може розвинутися після:

  • вірусних гепатитів, герпесу, ВІЛ-інфекції;
  • бактеріальних інфекцій — пневмонії, ангіни, туберкульозу;
  • аутоімунних патологій, наприклад системного червоного вовчака;
  • гормональних змін при запаленні яєчників або щитоподібної залози.

Радіація та хіміотерапія

Іонізуюче випромінювання — один із найпотужніших факторів ураження кісткового мозку. Джерелами можуть бути аварії на виробництві, променева терапія онкологічних захворювань, проживання на забруднених територіях, а також застосування радіонуклідів у діагностиці. Хіміотерапія при лікуванні раку також часто спричиняє тимчасове або стійке пригнічення кровотворення.

Діагностика

Діагностику проводить гематолог. Спочатку він оглядає пацієнта, звертаючи увагу на блідість, синці, ознаки інфекцій. Потім призначаються лабораторні та інструментальні дослідження.

Аналізи крові

У загальному аналізі крові виявляють характерні зміни:

  • критично низький гемоглобін — іноді менше 30 г/л;
  • зниження кількості ретикулоцитів (незрілих еритроцитів);
  • тромбоцитопенія або повна відсутність тромбоцитів;
  • лейкопенія — зниження кількості лейкоцитів;
  • підвищена швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) до 60 мм/год.

Пункція кісткового мозку

Для підтвердження діагнозу виконують стернальну пункцію або трепанобіопсію. При гістологічному дослідженні виявляють заміщення кровотворної тканини жировою, тобто майже повну відсутність функціональних клітин.

Додаткові методи

  • Електрокардіограма — оцінка серцевої діяльності, виявлення тахікардії та ішемічних змін.
  • Аналіз сечі — виявлення крові або підвищених лейкоцитів.
  • Рентгенографія, комп’ютерна томографія грудної клітки, УЗД — для виключення інфекційних ускладнень.

Лікування апластичної анемії

Терапія спрямована на відновлення кровотворення, усунення причини та профілактику ускладнень. Лікування проводять лише в умовах стаціонару, оскільки хворі потребують ізоляції від інфекцій та постійного моніторингу.

Зараз читають:  Як швидко зняти набряки вдома: перевірені способи для обличчя та ніг
Лікарняний коридор, де проводять лікування анемії

Медикаментозна терапія

Основа лікування — імуносупресивна терапія, яка пригнічує атаку імунної системи на кістковий мозок. Застосовують:

  • Глюкокортикоїди, наприклад Метилпреднізолон, для зниження імунної агресії.
  • Стимулятори росту клітин крові, такі як Нейпоген.
  • Анаболічні стероїди, наприклад Омнадрен 250, для стимуляції кровотворення.
  • Імунодепресанти: Екорал (зменшує агресію власного імунітету), Тимоглобулін (знижує кількість лімфоцитів).
  • Цитостатик Алкеран у вигляді ін’єкцій для пригнічення патологічних клітин.

При супутніх інфекціях призначають антибіотики (Амоксиклав, цефалоспорини), противірусні (Арбідол, Ацикловір) та протигрибкові (Клотримазол, Флуконазол) препарати.

Гемотрансфузії

Переливання компонентів крові допомагає швидко покращити стан хворого. Використовують еритроцитарну масу для боротьби з анемією та тромбоцитарну — для зупинки кровотеч. Однак цей метод має недолік: можливе відторгнення чужих клітин і розвиток алергічних реакцій.

Плазмаферез

При тяжких формах або неефективності гемотрансфузій проводять плазмаферез — очищення крові від агресивних імунних комплексів. Процедура включає забір крові через катетер, її розділення на компоненти, очищення та повернення пацієнту. Це дозволяє зменшити імунну атаку на кістковий мозок.

Трансплантація кісткового мозку

Найрадикальніший метод лікування, який може повністю відновити кровотворення. Проводиться лише за наявності сумісного донора, найчастіше близького родича. Етапи:

  1. Пошук донора з відповідними HLA-антигенами.
  2. Забір кісткового мозку у донора під загальною анестезією (близько 1 літра через кілька проколів).
  3. Введення отриманого матеріалу пацієнту внутрішньовенно.

Існує також метод трансплантації стовбурових клітин, виділених з кісткового мозку або периферичної крові донора. Перед процедурою пацієнту проводять кондиціонування — опромінення або хіміотерапію для знищення хворого кісткового мозку.

Перспективним напрямком є використання власних стовбурових клітин, зібраних з плаценти та пуповинної крові під час пологів. Такий біоматеріал консервують і зберігають у спеціальних банках, а при необхідності використовують для лікування.

Прогноз для життя

Прогноз залежить від ступеня тяжкості, віку пацієнта, наявності ускладнень та своєчасності лікування. При помірній формі та адекватній терапії можлива тривала ремісія. Важкі та дуже тяжкі форми без трансплантації кісткового мозку мають несприятливий прогноз. Тому рання діагностика та направлення до гематолога відіграють вирішальну роль.

EuroMD