Шлунок: де знаходиться і як болить у людини, фото, будова та функції

Пацієнт скаржиться лікарю на біль у шлунку. А запитаєш докладніше, то він навіть не знає де знаходиться шлунок, з якого боку, внизу або вгорі живота. Тому лікарі дотримуються правил ставити питання про місце, де болить.

А який орган має відношення до проблеми, можна розібратися, знаючи анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкового тракту та травлення людини загалом. Щоб дізнатися, як болить шлунок, ми повернемося до шкільного обсягу знань про його анатомічну будову, розберемо пристрій та додамо трохи про особливості роботи.

Де знаходиться шлунок?

З курсу анатомії відомо, що шлунок розташовується у верхній частині черевної порожнини в «прикордонному» до діафрагми районі. Його проекція на живіт дозволяє виділити для верхівки зону епігастрію (серединна область, де з’єднуються нижні ребра), нижні відділи знаходяться навпроти пупка.

Шлунок людини по відношенню до серединної лінії на ¾ знаходиться ліворуч і праворуч лежить ¼ органу. Форма та місткість органу можуть змінюватися. Але завжди можна виділити ліворуч по контуру вигин – малу кривизну, а справа – велику. Розташування шлунка найчастіше спрямована трохи під кутом до середини вниз і вліво.

Розміри та форма

Розмір шлунка дорослої людини залежить від її форми, наповненості, індивідуальних особливостей. Форма підтримується:

  • тонусом м’язового шару;
  • висотою бані діафрагми;
  • внутрішньочеревний тиск;
  • впливом кишківника.

Вона здатна змінюватися під впливом вмісту, за зміни становища тіла, залежно стану сусідніх органів, при патології. Наприклад, при рубцювання виразки можливе формування «пісочного годинника», при асциті та пухлини шлунок виглядає як «ріг». Гастроптоз (опущення шлунка) викликає зниження нижньої межі рівня малого таза, а форма подовжується.

Шлунок: де знаходиться і як болить у людини, фото, будова та функції

Рентгенологічно верхньою межею вважається точка на 0,5-2,5 см нижче контуру діафрагми, нижньою – на 2-4 см вище за клубову кістку, при дослідженні видні варіанти форми

Розміри шлунка при помірному наповненні становлять:

  • у довжині 15-18 см, по ширині 12-14 см;
  • товщина стінки 2-3 мм.

За рахунок еластичності стінки та внутрішніх складок обсяг шлунка дорослої людини здатний збільшитись до 4 л.

Середня ємність у чоловічому тілі 1,5-2,5 л, у жінок трохи менше. Залежно від нахилу поздовжньої осі положення органу фіксується як вертикальне, горизонтальне чи косо. Для високих худорлявих астеніків характерніше вертикальне положення, для плечистих низькорослих гіперстеніків – горизонтальне, при нормостенічному статурі спостерігається косо напрямок.

Органи-сусіди

Анатомія шлунка людини нерозривно пов’язана із станом сусідніх органів. Тому для лікаря важливо знати топографію, чи можна назвати її «3D баченням» зв’язків із сусідніми органами. Передньою поверхнею шлунок прилягає частково до діафрагми, черевної стінки та нижнього краю печінки.

Задньою поверхнею стикається з підшлунковою залозою, аортою, селезінкою, верхньою частиною лівої нирки з наднирковою залозою, частково – з поперечно-ободовою кишкою. Щільне «сусідство» підкріплюється живленням з одних артеріальних гілок, спільним венозним та лімфовідтіканням. Тому будова шлунка людини схильна до змін при патологічних станах інших внутрішніх органів.

Шлунок: де знаходиться і як болить у людини, фото, будова та функції

Не слід забувати, що за шлунком навколо верхньої брижової артерії лежить сонячне сплетіння, куди надходять імпульси від усіх найважливіших органів.

Відділи та їх анатомія

Вхідним (кардіальним) отвором шлунок з’єднується із стравоходом. Через нього надходить проковтнута їжа. Вихідний (брамковий) канал забезпечує переміщення обробленого вмісту в початковий відділ тонкого кишечника – дванадцятипалу кишку. На межах є м’язові жоми (сфінктери). Від їхньої правильної роботи залежить своєчасність травлення.

Шлунок: де знаходиться і як болить у людини, фото, будова та функції

Симптоми атонії шлунка

Умовно в шлунку виділяють 4 частини:

  • кардіальну (вхідну) – з’єднується із стравоходом;
  • дно – поряд з кардіальною частиною утворює склепіння;
  • тіло – основний відділ;
  • брамникову (пілоричну) – утворює вихід.

У воротарській зоні виділяють антрум (печеру) і сам канал. Відділи шлунка кожен виконує свої завдання. Для цього мають особливу будову на клітинному рівні.

Будова стінки шлунка

Зовні орган покритий серозною оболонкою з пухкої сполучно-тканинної основи та плоского епітелію. Зсередини стінка ділиться:

  • на слизову оболонку;
  • підслизовий шар;
  • м’язовий шар.

Важливою особливістю є відсутність у слизовій оболонці нервових больових рецепторів. Вони є лише у глибших шарах. Тому людина відчуває біль, коли порушується робота м’язів (спастичне скорочення чи перерозтягнення) чи патологічний процес, минаючи слизову оболонку перейшов у глибину (при ерозіях, виразках).

Шлунок: де знаходиться і як болить у людини, фото, будова та функції

За рахунок тонусу м’язів зсередини зберігаються складки, які дозволяють за необхідності збільшити обсяг шлунка людини (функція депонування)

Які клітини забезпечують функцію травлення їжі?

Будова слизової оболонки вивчають гістологи при діагностиці патологічного процесу. У нормі до неї входять:

  • клітини одношарового циліндричного епітелію;
  • шар, названий «власним», із пухкої сполучної тканини;
  • м’язова платівка.

У другому шарі знаходяться власні залози, що мають трубчасту будову. Вони поділяються на 3 підвиди:

  • головні – виробляють пепсиноген і хімозин (травні ферменти, в кислому середовищі перетворюються на протеолітичні ферменти);
  • парієтальні (обкладочні) – синтезують соляну кислоту та гастромукопротеїн;
  • додаткові – утворюють слиз.

Серед залоз воротникової зони розташовані G-клітини, що виділяють шлункову гормональну речовину – гастрин. Додаткові клітини, крім слизу, синтезують речовину, необхідну засвоєння вітаміну В12 і кровотворення у кістковому мозку (фактор Касла). Вся поверхня слизової оболонки в глибоких шарах містить клітини, що синтезують попередник серотоніну.

Шлункові залози розташовуються групами, тому під мікроскопом зсередини слизова оболонка має зернистий вигляд із дрібними ямками та плоскими полями неправильної форми. Звертає увагу хороша пристосованість здорової слизової оболонки. Вона здатна до швидкого відновлення: епітелій на поверхні замінюється менш ніж кожні 2 дні, а залозистий – за 2-3 дні. Підтримується баланс між старими клітинами, що відторгаються, і знову освіченими.

При захворюваннях шлунка відбувається гіпертрофія залоз, запалення та загибель клітин, дистрофічні та атрофічні порушення супроводжуються збоєм вироблення необхідних речовин, рубцювання замінює діючу тканину на нефункціонуючі фіброцити. Злоякісні клітини трансформуються в атипові. Починають розростатися та виділяти токсичні речовини, що отруюють організм.

Секреторною діяльністю шлунка керують нервові та гуморальні механізми. Основний вплив на роботу органу надають гілки симпатичного та блукаючого нервів. Чутливість забезпечується рецепторним апаратом стінки та спинномозковими нервами.

Як транспортується їжа?

Будова шлунка передбачає транспортування їжі, що надійшла з стравоходу, з одночасною її обробкою. М’язова оболонка стінки включає 3 шари гладких м’язів:

  • зовні – поздовжні;
  • у середині – циркулярні (кругові);
  • зсередини – косі.

Коли скорочуються м’язові групи, шлунок працює як «бетономішалка». Одночасно відбуваються ритмічні скорочення в сегментах, маятникоподібні рухи, тонічні скорочення.
Завдяки цьому їжа продовжує подрібнюватися, добре перемішується із шлунковим соком, поступово переміщається до пілоричного відділу.

На перехід харчової грудки зі шлунка в кишечник впливають кілька факторів:

  • маса вмісту;
  • підтримка різниці в тиску між вихідним відділом шлунка та цибулею дванадцятипалої кишки;
  • достатність подрібнення шлункового вмісту;
  • осмотичний тиск складу переробленої їжі (хімічний склад);
  • температура та кислотність.

Шлунок: де знаходиться і як болить у людини, фото, будова та функції

Шлунковий сік забезпечує “переробку” харчової грудки

Перистальтика посилюється під впливом блукаючого нерва, пригнічується симпатичною іннервацією. Дно та тіло шлунка забезпечують депонування їжі, вплив на неї протеолітичних речовин. За процес евакуації відповідає антральна частина.

Як захищається шлунок?

В анатомії шлунка неможливо не відзначити здатність органу до самозахисту. Тонкий шар слизу представлений мукоидным секретом, виробленим циліндричним епітелієм. За складом до нього входять полісахариди, білки, протеоглікани, глікопротеїни. Слиз нерозчинний. Має слаболужну реакцію, здатна частково нейтралізувати надлишки соляної кислоти. У кислому середовищі перетворюється на густий гель, покриває всю внутрішню поверхню шлунка.

Стимулюють вироблення слизу інсулін, серотонін, секретин, нервові рецептори симпатичного нерва, простагландини. Протилежний вплив, що гальмує (що відповідає порушенню захисного бар’єру), мають лікарські препарати (наприклад, групи Аспірину). Неспроможність захисту призводить до запальної реакції слизової оболонки шлунка.

Анатомо-фізіологічні особливості (АФО) у дітей та літніх людей

На четвертому тижні вагітності у ембріона відбувається утворення з передньої кишки глотки, стравоходу, шлунка та частково інших органів травлення. У новонароджених шлунок розташований горизонтально. Коли малюк стає на ноги і починає ходити вісь переміщається у вертикальну позицію.

Обсяг фізіологічної місткості не відразу відповідає розміру органу:

  • у новонародженого він становить лише 7 мл;
  • на п’ятий день – 50 мл;
  • на десятий – 80 мл.

Для однорічної дитини нормальним вважається обсяг 250 мл. До трьох років він збільшується до 600 мл, до дванадцяти – до 1,5 л.

У періоді новонародженості найслабше розвинені кардіальний відділ та дно. Кардіальний сфінктер функціонує недостатньо в порівнянні з пілоричним, тому малюк часто зригує. У слизовій оболонці ще мало секреторних залоз, функціонально готовий до прийому тільки материнського молока. Шлунковий сік має такий самий склад, як у дорослої людини, але його кислотність та активність ферментів значно нижчі.

Шлунок немовля виробляє основні ферменти:

  • хімозин (сичужний фермент) – необхідний для засвоєння та створожування молока;
  • ліпазу – для розщеплення жирів, але її поки що мало.

Перистальтика м’язового шару сповільнена. Термін евакуації їжі в кишечник залежить від виду вигодовування: у штучників затримується більш тривалий період. На розвиток загальної маси шлункових залоз впливає перехід на прикорм та подальше розширення харчування. До підліткового віку кількість залоз збільшується у тисячу разів. У старечому віці становище шлунка знову повертається до горизонтального, часто виникає опущення.

Розміри зменшуються. М’язовий шар поступово атрофується та втрачає тонус. Тому перистальтика різко уповільнена, затримується їжа надовго. Одночасно клітини слизової оболонки виснажуються та атрофуються, падає кількість секретуючих залоз. Це виявляється у зниженні вироблення пепсину, слизу, зменшенні кислотності. У людей похилого віку через виражений атеросклеротичний процес у брижових артеріях порушено харчування стінки органу, що провокує утворення виразок.

Шлунок: де знаходиться і як болить у людини, фото, будова та функції

Схема відділів та їх функціонального призначення

Функції

Анатомічна структура шлунка пристосована до виконання органом основних функціональних обов’язків:

  • утворення кислоти та пепсину для здійснення травлення;
  • механічна та хімічна переробка їжі шлунковим соком, ферментами;
  • депонування харчової грудки на час, необхідний належного перетравлення;
  • евакуація у дванадцятипалу кишку;
  • вироблення внутрішнього фактора Кастла для засвоєння вітаміну В12, необхідного організму як кофермент при біохімічному процесі отримання енергії;
  • участь у метаболізмі шляхом синтезу серотоніну, простогландинів;
  • синтез слизу для захисту поверхні, гастроінтестинальних гормонів, що беруть участь на різних етапах у процесі травлення.

Різна міра порушення функцій призводить до патології як шлунка, а й інших органів травлення. Метою терапії захворювань у гастроентерологічній практиці є відновлення функції та анатомічних структур.

EuroMD
Додати коментар