Воротна вена печінки: норма розмірів, захворювання, діагностика

Воротна вена печінки (ВВ, портальна вена) є великим стовбуром, у який надходить кров із селезінки, кишечника і шлунка. Потім вона переміщається до печінки. Орган забезпечує очищення крові, і вона знову надходить у загальне русло.

Система ворітної вени

Анатомічна будова ворітної вени складна. Стовбур має безліч відгалужень на венули та інші різні за діаметром кровоносні русла. Портальна система є ще одне коло кровотоку, призначенням якої є очищення плазми крові від продуктів розпаду та токсичних компонентів.

Воротна вена печінки: норма розмірів, захворювання, діагностика

Ряд захворювань відбивається зміні кровотоку за системою ворітної вени

Розміри комірної вени, що змінилися, дозволяють діагностувати певні патології. Її нормальна довжина дорівнює 6-8 см, а діаметр – не більше ніж 1,5 см.

Можливі патології

Найчастіше зустрічаються такі патології комірної вени:

  • тромбоз;
  • портальна гіпертензія;
  • кавернозна трансформація;
  • пилефлебіт.

Тромбоз ВР

Тромбоз ворітної вени є важкою патологією, при якому в її просвіті формуються кров’яні згустки, що перешкоджають її відтоку після очищення. За відсутності лікування діагностується збільшення судинного тиску. Через війну розвивається портальна гіпертензія.

До основних причин формування патології прийнято відносити:

  • цирозне ураження печінки;
  • злоякісні новоутворення ШКТ;
  • запалення пупкової вени у процесі постановки катетерів немовлятам;
  • запалення органів травної системи;
  • травми та хірургія селезінки, печінки, жовчного міхура;
  • порушення згортання крові;
  • інфекції.

До рідкісних причин розвитку тромбозу відносять період гестації, тривалий прийом оральних контрацептивів. Симптомами захворювання стають: сильний больовий синдром, напади нудоти, що закінчуються блюванням, диспепсичні розлади, підвищення температури тіла, гемороїдальні кровотечі (іноді).

Для прогресуючої хронічної форми тромбозу – за умови часткового збереження прохідності ворітної вени – типова наступна симптоматика: скупчення рідини в черевній порожнині, збільшення розміру селезінки, болючість/почуття тяжкості в області лівого підребер’я, розширення вен стравоходу, що збільшує ризик.

Воротна вена печінки: норма розмірів, захворювання, діагностика

Ехограма – один із використовуваних методів дослідження

Основний спосіб діагностування тромбозу – проведення УЗД-дослідження. На моніторі тромб визначається як гіперехогенне (щільне) утворення, що заповнює і венозний просвіт та гілки. Тромби невеликих розмірів виявляються під час ендоскопічного УЗД. Методики КТ та МРТ дозволяють виявити точні причини патології та виявити супутні патології.

Важливо! Доплерометрія показує повну відсутність кровотоку у зоні формування тромба.

Кавернозна трансформація

Патологія розвивається і натомість вроджених вад формування вен – звуження, повного/часткового відсутності. В цьому випадку в області ствола ворітної вени виявляється кавернома. Вона являє собою безліч дрібних судин, які певною мірою компенсують порушення кровообігу портальної системи.

Кавернозна трансформація, виявлена у дитячому віці, є ознакою вродженого порушення будови судинної системи печінки. У дорослих людей кавернозне освіту свідчить про розвиток портальної гіпертензії, спровокованої гепатитом чи цирозом.

Синдром портальної гіпертензії

Портальна гіпертензія – патологічний стан, що характеризується збільшенням тиску в портальній системі. Стає причиною формування тромбів. Фізіологічна норма тиску у ворітній вені – не вище 10 мм рт. ст. Підвищення цього показника на 2 та більше одиниць стає приводом для діагностування портальної гіпертензії.

Провокуючими патологією факторами стають:

Воротна вена печінки: норма розмірів, захворювання, діагностика

Симптоми та лікування хвороб печінки

  • цироз печінки;
  • тромбоз печінкових вен;
  • гепатити різного походження;
  • тяжкі серцеві патології;
  • порушення обмінних процесів;
  • тромби селезінкових вен та комірної вени.

Клінічна картина портальної гіпертензії виглядає так: диспепсична симптоматика; тяжкість у ділянці лівого підребер’я, жовтяниця, зниження ваги, загальна слабкість.

Характерна ознака синдрому – збільшення обсягу селезінки. Причиною стає венозний застій. Кров не може залишити межі органу через закупорку вен селезінки. Крім спленомегалії, відзначається скупчення рідини в черевній порожнині, а також варикозне розширення вен нижньої частини стравоходу.

Воротна вена печінки: норма розмірів, захворювання, діагностика

Ультразвукова діагностика дозволяє диференціювати патологію

У ході УЗД-дослідження виявляються збільшені у розмірах печінка та селезінка, скупчення рідини. Розміри ворітної вени та кровотік оцінюються за допомогою доплерографії. Для портальної гіпертензії характерно збільшення її діаметра, а також розширення верхньої брижової та селезінкової вен.

Пілефлебіт

Серед запальних процесів чільне місце займає гнійне запалення ворітної вени – пілефлебіт. Провокуючим фактором найчастіше виступає гострий апендицит. За відсутності лікування відбувається некротизація тканин печінки, що завершується смертю людини.

Захворювання немає характерної симптоматики. Клінічна картина виглядає так:

  • сильний жар; озноб;
  • з’являються ознаки отруєння;
  • сильний біль у животі;
  • внутрішній крововилив в області вен стравоходу та/або шлунка;
  • жовтяниця, викликана ураженням паренхіми печінки.

Лабораторні дослідження свідчать про збільшення концентрації лейкоцитів, підвищення швидкості осідання еритроцитів. Таке усунення показників вказує на гостре гнійне запалення. Підтвердити діагноз можна лише за допомогою УЗД, МРТ та КТ.

Симптоми патологій ворітної вени та ймовірні ускладнення

Захворювання протікає у гострій та хронічній формі, що відбивається на поточній симптоматиці. Для гострої форми типові такі симптоми: розвиток сильних болів у животі, підвищення температури тіла до значних показників, лихоманка, збільшення обсягу селезінки, розвиток нудоти, блювання, діарея.

Симптоматика розвивається одночасно, що призводить до сильного погіршення загального стану. Хронічний перебіг хвороби небезпечний повною відсутністю будь-якої симптоматики. Захворювання діагностується випадково в ході планового УЗД-дослідження.

Воротна вена печінки: норма розмірів, захворювання, діагностика

За відсутності адекватної терапії не виключено розвиток ішемії кишечника, що виявляється у загибелі його тканин внаслідок закупорки мезентеріальних судин

Відсутність патологічної симптоматики стає причиною запуску компенсаторних механізмів. Щоб захиститися від болю, нудоти та інших проявів, організм запускає процес вазодилатації – збільшення діаметра печінкової артерії та утворення каверноми.

У міру погіршення стану у хворого, все ж таки, розвиваються певні симптоми: слабкість, порушення апетиту. Особливу небезпеку для людини становить портальна гіпертензія. Для неї характерний розвиток асциту, збільшення підшкірних вен, розташованих на передній черевній стінці, а також варикоз вен стравоходу.

Для хронічної стадії тромбозу характерне запалення ворітної вени. Ознаками стану можуть бути:

  • тупі безперервні болі в животі;
  • довго утримується субфебрильна температура;
  • збільшення печінки та селезінки.

Важливо! Варикоз вен стравоходу може стати причиною внутрішньої кровотечі.

Діагностичні заходи

Основна діагностична методика, що дозволяє виявляти зміни ворітної вени, залишається УЗД. Дослідження може призначатися жінкам у становищі, дітям та пацієнтам похилого віку. Доплерометрія, що використовується разом з УЗД, допомагає оцінити швидкість і напрямок кровотоку. У нормі він має бути спрямований у бік органу.

При розвитку тромбозу у просвіті судини виявляється гіперехогенне (щільне) неоднорідне утворення. Воно може заповнювати як весь просвіт судини, і перекривати його лише частково. У першому випадку рух крові повністю припиняється.

Воротна вена печінки: норма розмірів, захворювання, діагностика

Одна з найпоширеніших патологій судин печінки

При розвитку синдрому портальної гіпертензії виявляється розширення судинного просвіту. Крім цього, медик виявляє збільшену в розмірах печінку, накопичення рідини. Доплерографія покаже зниження швидкості кровотоку.

Можливою ознакою портальної гіпертензії стає кавернома. Пацієнту обов’язково призначають проведення ФГДС з метою оцінки стану анастомозів стравоходу. Додатково може бути рекомендована езофагоскопія та рентгенологія стравоходу та шлунка.

Крім УЗД-дослідження, може використовуватися методика комп’ютерної томографії з контрастною речовиною. До переваг застосування КТ варто віднести візуалізацію паренхіми печінки, лімфатичних вузлів та інших утворень, розташованих у безпосередній близькості.

Ангіографія – найточніша методика діагностування тромбозу ворітної вени. Інструментальні дослідження доповнюються тестуванням крові. Клінічний інтерес представляють показники лейкоцитів, печінкових ферментів, білірубіну.

Лікування патології

Лікування захворювання передбачає комплексний підхід та включає прийом лікарських засобів, оперативне втручання. Медикаментозна терапія включає прийом наступних засобів:

  • препаратів із групи антикоагулянтів – попереджає формування тромбів та покращує прохідність судин;
  • тромболітіков – розчиняють вже наявні тромби, звільняючи просвіт ворітної вени.

Воротна вена печінки: норма розмірів, захворювання, діагностика

Препарати призначає лікар, виходячи з поточної симптоматики

За відсутності терапевтичного результату від підібраної лікарської терапії людині призначається оперативне лікування. Може бути виконана через печінкова ангіопластика або тромболіз.

Основним ускладненням оперативного лікування стає кровотечі вен стравоходу та розвитку кишкової ішемії. Будь-яка патологія ворітної вени печінки – серйозний стан, що вимагає призначення адекватної стану терапії.

EuroMD
Додати коментар