Розсіяний склероз

Розсіяний склероз – це хронічне аутоімунне захворювання нервової системи, яке починає розвиватися у молодому віці і з часом може призвести до тяжкої інвалідності. Тільки своєчасна діагностика та вчасне призначене лікування може уповільнити прогресування патології та досягти стійкої ремісії.

Розсіяний склероз ✔: симптоми, ознаки та причини, діагностика та лікування

 

Загальна інформація про захворювання

Нервові імпульси передаються від клітини до клітини довгими волокнами, які називаються аксонами. Вони покриті мієлінової оболонкою, яка полегшує та прискорює рух імпульсу. Розвиток розсіяного склерозу починається, коли організм починає виробляти антитіла проти мієлінової оболонки та поступово руйнувати її. Внаслідок цього процес передачі збудження порушується. Якийсь час нервова система компенсує збої, але з прогресуванням захворювання вираженість симптоматики неухильно наростає.

Симптоми розсіяного склерозу можуть виникнути і в чоловіків, і в жінок. Представники чоловічої статі хворіють дещо рідше, але саме у них патологія протікає важче та гірше піддається терапії.

Причини появи

Наразі точно не відомо, що саме запускає патологічний механізм. Одні вчені звинувачують у всьому вплив специфічного вірусу, інші ставлять перше місце спадкові чинники. Серед можливих причин виникнення розсіяного склерозу виділяють:

  • травми головного мозку (струси, забиття);
  • ушкодження хребетного стовпа;
  • хронічна розумова та/або фізична перевтома;
  • стреси;
  • гормональні збої (порушення роботи щитовидної залози, цукровий діабет, а також зміни, що виникають під час вагітності);
  • порушення обміну речовин; ожиріння;
  • осередки хронічного запалення в організмі тощо.

Види та стадії

Розсіяний склероз поділяється на форми залежно від характеру перебігу захворювання:

  • ремитуюча: загострення виникають рідко, у період ремісії функції мозку повністю або частково відновлюються;
  • первинно-прогресуюча: захворювання починається поступово, інтенсивність прояву симптомів повільно наростає, відновлення функцій не відбувається;
  • вторинно-прогресуюча: хворий наголошує на рідкісних загостреннях, між якими симптоматика продовжує повільно прогресувати;
  • прогресуюча-ремітуюча: спочатку захворювання тече аналогічно ремітуючій формі, але потім переходить у стабільний прогресуючий перебіг.

Виразність симптоматики дозволяє виділити такі стадії розсіяного склерозу:

  • гостра: перші два тижні від різкої появи симптоматики;
  • підгостра: включає перші два місяці від початку загострення;
  • стадія стабілізації: загострення відсутні протягом 3-х місяців або більше.

Основні симптоми

Ознаки розсіяного склерозу залежить від локалізації основної частини патологічних осередків. У міру ураження нових зон симптоматика наростає і стає різноманітнішою.

Ураження черепно-мозкових нервів

Найчастіше розсіяний склероз вражає зоровий нерв, який відповідає за сприйняття зображення. Часто саме ці симптоми є першими ознаками захворювання:

  • різке зниження гостроти зору одного з очей;
  • відчуття пелени, каламуті, чорні крапки або плями в полі зору, що не проходять після моргання;
  • звуження огляду: у полі зору з’являються сліпі зони (ураження зовнішньої чи внутрішньої половини, і навіть звуження на кшталт труби – кругове);
  • раптова зміна сприйняття одного, декількох або всіх кольорів;
  • постійне відчуття смаринки в оці;
  • розпливчастість контурів предметів;
  • біль у очному яблуку, що посилюється під час руху очей.

Зміни зберігаються протягом 1-2 тижнів, після чого відбуваються повністю або частково. Загострення трапляються періодично.

При залученні до процесу окорухового та відводить нервів людина може відзначити такі симптоми:

  • косоокість;
  • двоїння в очах;
  • невелике опущення однієї з повік;
  • порушення узгодженого руху очей.

Рідше захворювання торкається інших нервів, зокрема, трійчастого або лицьового. У цьому випадку пацієнт відзначає симптоми, характерні для їхнього запалення.

Поразка мозочка

Мозочок – це ділянка головного мозку, яка відповідає за почуття рівноваги та координацію рухів. Якщо розсіяний склероз торкається цієї ділянки, людина стикається з наступною симптоматикою:

  • раптове запаморочення чи порушення рівноваги (зокрема втрата здатності кататися на ковзанах, самокаті, велосипеді);
  • хиткість при ходьбі: проявляється короткочасним відчуттям падіння або завалювання набік;
  • зміна почерку на гірший бік;
  • відчуття тремтіння або двоїння предметів;
  • ністагм: дрібні коливання очних яблук, які помітні при погляді вгору чи убік.

Поразка мозочка нерідко стає першою ознакою захворювання, що розвивається.

Чутливі порушення

Поразка відділів мозку, відповідальних чутливість, стає причиною появи парестезій – відчуттів, що виникають без будь-якої причини. Це може бути:

  • поколювання;
  • печіння;
  • свербіння;
  • відчуття стягнутості шкіри;
  • повзання мурашок;
  • зниження чутливості тощо.

Нерідко торкається лише одна невелика зона: палець, ніс, стопа тощо. Зазвичай подібні проблеми швидко минають, і пацієнт тривалий час не сприймає їх серйозно, поки виразність симптомів не стане значно сильнішою.

Захворювання може виявлятися також порушенням температурної, больової чи вібраційної чутливості, причому відзначається як зниження, і підвищення відчуттів.

Розлади тазових функцій

Поразка певних зон спинного мозку призводить до специфічних порушень, які змушують людину звернутися до уролога:

  • почастішання або ушкодження сечовипускання;
  • раптові та сильні позиви на сечовипускання;
  • відчуття неповного спорожнення сечового міхура;
  • розлади потенції у чоловіків, аноргазмія у жінок.

Двигуни

Двигуни розлади виникають на будь-якій стадії розвитку захворювання. Вони представлені великим комплексом симптомів, серед яких:

  • проблеми з дрібною моторикою (застібка гудзиків, шиття тощо);
  • м’язова слабкість різного ступеня виразності;
  • зниження рефлексів (виявляється при неврологічному обстеженні);
  • м’язові судоми, що частіше виникають уночі.

Емоційні, розумові розлади

Ця сфера нечасто страждає при розсіяному склерозі, але з прогресуванням захворювання людина може скаржитися на емоційну лабільність, дратівливість, погіршення пам’яті, апатію тощо.

Розсіяний склероз характеризується широким розкидом патологічних вогнищ, ось чому ознаки захворювання рідко обмежуються якоюсь однією сферою. Найчастіше, людина відзначає відразу кілька різних симптомів, що виникають одночасно або змінюють одне одного. Головне завдання лікаря у цьому випадку – пов’язати все воєдино та призначити обстеження, які допоможуть підтвердити чи спростувати діагноз.

Діагностика

Діагностикою розсіяного склерозу займається невролог. Нерідко пацієнт приходить до нього вже після обстеження у спеціаліста іншого профілю, наприклад, офтальмолога чи уролога. Лікар уважно вислуховує скарги пацієнта, уточнює час та обставини виникнення кожного із симптомів, фіксує відомості про перенесені та хронічні захворювання.

Детальний неврологічний огляд дозволяє виявити зниження м’язової сили, зміну рефлексів та порушення чутливості. Ці дані допомагають запідозрити захворювання. Головним обстеженням, що підтверджує діагноз, є МРТ. Процедура дозволяє виявити характерні осередки у головному чи спинному мозку. Використання спеціального розмаїття дозволяє виявити навіть дрібні зони ураження.

Паралельно можуть призначатися:

  • спинномозкова пункція з аналізом рідини на специфічні антитіла;
  • консультації вузьких фахівців, лабораторні та інструментальні дослідження для виключення іншої причини того чи іншого симптому.

Лікування розсіяного склерозу

Лікування потребує комплексного впливу. Чим раніше буде розпочато терапію, тим більше шансів на уповільнення прогресування захворювання та досягнення стійкої ремісії.

Основна мета впливу – це зміна активності імунної системи та припинення руйнування відростків нервових клітин. Залежно від форми та стадії захворювання використовуються:

  • кортикостероїди для тимчасового придушення імунітету (призначаються при загостренні захворювання);
  • імуномодулятори для профілактики загострень (використовуються під час згасання симптоматики);
  • плазмаферез: апаратне очищення плазми крові від антитіл;
  • інтерферони для гальмування процесів руйнування;
  • препарати, що пригнічують імунітет (при швидкому прогресуванні патології).

Паралельно призначається симптоматична терапія:

  • спазмолітики;
  • антидепресанти;
  • ноотропні препарати;
  • ангіопротектори;
  • знеболювальні тощо.

Підбір препаратів залежить від виду та ступеня вираженості симптомів.

Поза загостренням призначаються процедури для стимуляції роботи нервової системи та м’язів:

  • лікувальна фізкультура та щоденні вправи на різні групи м’язів;
  • фізіотерапія (за винятком процедур, що прогрівають);
  • психотерапія;
  • масаж;
  • санаторно-курортне лікування;
  • вітаміни (особливо вітамін Д).

Можливі ускладнення

У міру прогресування розсіяного склерозу неврологічні порушення стають все більш серйозними і вираженими. У важких випадках хворий виявляється прикутим до ліжка, що призводить до розвитку пролежнів та застійної пневмонії. Поразка стовбура мозку призводить до летального результату через порушення дихання чи кровообігу. Частими ускладненнями є:

  • синдром хронічного болю;
  • втрата контролю над сечовипусканням та/або дефекацією;
  • неврози та депресії тощо.

Розсіяний склероз ✔: симптоми, ознаки та причини, діагностика та лікування

Профілактика

Профілактика розсіяного склерозу – це насамперед загальні заходи, які актуальні для кожної людини:

  • повноцінний сон;
  • мінімізація стресів та перевтоми;
  • повноцінне та правильне харчування;
  • нормалізація маси тіла;
  • усунення шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю);
  • регулярні прогулянки на свіжому повітрі та аматорський спорт.

Для профілактики рецидивів пацієнти, яким вже встановлено діагноз, повинні утримуватися від перегріву (відвідування лазні, сауни, гарячі ванни) та інсоляції (тривале перебування на відкритому сонці та відвідування солярію).

З появою перших ознак неблагополуччя, навіть якщо вони виникають рідко та ненадовго, важливо пройти обстеження у фахівця.

 

EuroMD
Додати коментар