Стрептодермія у дітей – ознаки та шляхи зараження, методи терапії

Множинні дрібні бульбашки з рідким вмістом на обличчі та тілі можуть бути симптомом стрептококової піодермії. У МКБ-10 має код Л08, одне з трьох найпоширеніших дерматологічних захворювань. Від нього страждає 111 млн. дітей у всьому світі через часті травми шкіри і не повністю сформований імунітет.

Що таке стрептодермія у дитини

Збудник – бактерія стрептокок, що постійно присутня на поверхні шкіри. Коли він проникає вглиб та розмножується, відбувається гнійне ураження потових залоз, відмирає епідерміс. Це виникає за зниженого імунітету, травм – подряпин, садна. Фактори ризику:

  • ендокринні порушення, що призводять до змін гормонального тла;
  • схильність до шкірних алергічних реакцій;
  • часті дерматити, запальні процеси епідермісу;
  • зміни pH шкіри;
  • постійні стресові ситуації, перевтома;
  • дефіцит вітамінів А, Е, С, Ст.

Шляхи зараження

Стрептодермія передається від хворої дитини до здорової. Найрідкісніший шлях – повітряно-краплинний, коли інфекція потрапляє при чханні та кашлі носія на пошкоджену шкіру.

Найчастіше діти заражаються контактним способом через обійми, поцілунки та інші тісні взаємодії.

У дитячих садках, школах та секціях хвороба передається побутовим шляхом – через особисті та загальні предмети:

  • іграшки, особливо м'які;
  • посуд;
  • рушник, білизна;
  • одяг.

Стрептодермія у дітей - ознаки та шляхи зараження, методи терапії

Як починається стрептодермія у дітей

Інкубаційний період хвороби – 3-10 діб. У цей час дитина вже заразна, тому потрібен карантин. Початкова стадія стрептодермії проявляється локальним почервонінням шкіри, свербінням, печінням, дрібними пухирцями з каламутним ексудатом. На фото цей висип легко сплутати з герпесом. Дитина стає слабкою, млявою, погано їсть. Після інкубаційного періоду хвороба проходить 3 стадії:

  1. Пухирна (бульозна) стрептодермія – на шкірі з'являються дрібні бульбашки, острівці запалення, ураження поверхневе.
  2. Стадія небульозного розвитку – ураження епідермісу глибоке, виникають великі бульбашки, що погано гояться, хворобливі виразки.
  3. Етап хронічного перебігу – великі осередкові запалення та мокнучі висипання з гнійно-кривавим ексудатом з'являються епізодично.

Чим небезпечна стрептококова інфекція у дітей на шкірі

Без лікування хвороба перетворюється на хронічну стадію. Діти відстають у фізичному розвитку, часто хворіють на застуду та ГРВІ. Великі осередки та глибоке ураження епідермісу залишають шрами та рубці на шкірі. Тяжкі ускладнення стрептодермії:

  • флегмони, фурункули;
  • скарлатина;
  • мікробна екзема;
  • гломерулонефрит;
  • краплеподібний псоріаз;
  • запалення серцевих оболонок (стрептококовий ревматизм);
  • сепсис (зараження крові, небезпечне смертю).

Класифікація захворювання

За характером перебігу виділяють гостру форму з яскравими симптомами та хронічну – зі спалахами рецидивів. Остання погано піддається лікуванню. З причин появи розрізняють первинну стрептодермію, що виникає через травми, і вторинну – на тлі інших інфекцій: ангіни, герпесу. По глибині ураження хвороба поділяється на 2 форми:

  • Поверхнева (стрептококове імпетиго) – вражає кінцівки, тулуб, обличчя, рідше торкається волосисту частину голови.
  • Глибока (ектіма) – частіше виникає на попі, руках, ногах.

Як проявляється стрептококовий дерматит у дітей

У немовлят симптоми хвороби схожі на ознаки кропив'янки або діатезу: червоні плями з лущенням, свербіж. Діти віком 1-7 років часто піднімається температура до 37,5-38 градусів, збільшуються лімфовузли, з'являються дрібні гнійні виразки. Клінічна картина залежить від форми хвороби. Загальні симптоми стрептодермії у дітей:

  • сухість епідермісу на уражених ділянках;
  • свербіння;
  • печіння;
  • біль у суглобах, м'язах;
  • симптоми інтоксикації: млявість, нудота, блювання;
  • головний біль.

Стрептококове імпетиго

Найпоширеніша форма. В області поразки виникає почервоніння, що лущиться. Через 24 години утворюються дрібні бульбашки розміром 2-3 мм з червоною облямівкою, які швидко виростають до 1-2 см, зливаються одна з одною. Через 5-7 днів вони прориваються, залишається жовта кірка. Висипання схожі на герпетичні, сверблять. При розчісуванні з'являються нові бульбашки інших ділянках.

Стрептодермія у дітей - ознаки та шляхи зараження, методи терапії

Бульозна форма стрептодермії

На стопах, гомілках, кистях виникає висипка у вигляді великих бульбашок, які повільно ростуть і зливаються між собою. Усередині них спочатку серозна рідина, після – гнійна. Коли міхур розкривається, залишається болісна ерозія.

Симптоми інтоксикації: слабкість, нудота, збільшені лімфовузли, температура.

Лікується бульозна форма 1-2 місяці, ризик ускладнень високий.

Поверхневий панарицій

Хвороба вражає пальці рук у дітей, які гризуть нігті або розчісують стрептококові висипання на тілі. Рідше до неї наводять подряпини, садна, порізи. Шкіра навколо нігтьового ложа запалюється, червоніє, набрякає, на ній з'являються ерозії та дрібні бульбашки. Біль постійний, пульсуючий, посилюється при рухах пальцем. Ця форма має важкі ускладнення – відторгнення нігтьової пластини, гнійне ураження кістки.

Щілевидне імпетиго

Стрептодермія виникає у кутах губ чи очей, починається з почервоніння. Після цього з'являються гнійні бульбашки, які покриваються жовтими скоринками і залишають по собі дрібні тріщини. Дитина скаржиться на свербіння, дискомфорт при відкритті рота, слинотеча.

Інша назва цієї форми – стрептококова заїда. Вона виникає при дефіциті вітамінів групи і проходить швидко.

Інші форми хвороби

Суха стрептодермія у дітей зветься «ектіма», часто виникає у хлопчиків 3-7 років. Вона проявляється рожевими лускатими плямами розміром 4-5 см на носі, щоках, підборідді, вухах і швидко поширюється тілом. Після лікування залишаються шрами, на місці ураження шкіра втрачає пігментацію. Ризик ускладнень низький, але заразність висока. Інші форми хвороби:

  • Стрептококова попрілість – часто вражає новонароджених, виникає в зоні шкірних складок, де формуються бульбашки, що зливаються між собою. Після них з'являються мокнучі рожеві плями.
  • Вульгарна ектима – проявляється щільними бульбашками з серозно-гнійним ексудатом і виразками з твердою кіркою. При хворобі уражаються глибокі шари шкіри, тканини гинуть, залишаються ерозії та шрами. Ця форма стрептодермії важко піддається лікуванню та небезпечна сепсисом.

Діагностика

Дерматолог чи педіатр проводить огляд дитини, збирає дані анамнезу. За характером висипу стрептодермія в залежності від форми виглядає як вітряна віспа, екзема, дерматоз, лишай, герпес, сифіліс. Відокремити її від цих захворювань допомагають:

  • біохімічний та загальний аналізи крові – для оцінки активності запального процесу за показниками ШОЕ, лейкоцитарної формули, С-реактивного білка;
  • бактеріологічне дослідження – лікар бере мазок зі шкіри та вміст скоринок для виявлення збудника та його чутливості до антибіотиків;
  • аналіз крові на реакцію Вассермана та ВІЛ – перевірка на сифіліс та вірус імунодефіциту;
  • загальний аналіз сечі, дослідження калу на яйця глистів – додаткові методи диференціальної діагностики.

Чим лікувати стрептодермію у дітей

Дитину обмежують у контактах з іншими людьми та фізичні навантаження, призначають постільний режим та дієту. Харчування засноване на варених та печених стравах, без солодощів, борошняного, жирного.

Обов'язково давати малюкові більше рідини, особливо при температурі та інтоксикації.

Постільна білизна хворого кип'ятять, іграшки та посуд дезінфікують, одяг вибирають із натуральних тканин. Методи лікування підбирає лікар за результатами обстежень:

  • Місцева обробка висипів та виразок – при поверхневій стрептодермії це основний спосіб лікування, за глибокої – додатковий. Застосовуються антисептики, антибіотики, рецепти народної медицини.
  • Системне лікування антибіотиками – при великому або глибокому ураженні шкіри, тяжкому перебігу хвороби.
  • Прийом жарознижувальних (парацетамол) – при високій температурі.
  • Використання антигістамінних препаратів (Зодак, Кларітін) – для зняття сверблячки, запалення.
  • Прийом вітамінів В, А, С та імуностимуляторів (Імунал) – для загальної підтримки організму.
  • Уколи імуномодуляторів (Левамізол, Пірогенал) – при затяжній стрептодермії.
  • Прийом пробіотиків (Біфідумбактерін, Лінекс) – після антибітикотерапії.
  • Фізіопроцедури – лазерна терапія, УВЧ – поліпшення трофіки тканин.

Стрептодермія у дітей - ознаки та шляхи зараження, методи терапії

Антибіотикотерапія

При тяжкому перебігу хвороби на стрептокок місцево і системно впливають препаратами пеніцилінового ряду – Амоксиклав, Аугментин. При алергії ними використовують цефалоспорини, макроліди. У дітей антибіотики при стрептодермії застосовують за схемою 5-7 діб. Найдієвіші препарати у таблетках:

  • Амоксицилін (пеніциліни) – малюкам до 2-х років на добу призначають 20 мг/кг (поділити на 4 рази), у дітей віком 2-5 та 5-10 років разова доза – 125 та 250 мг. Між таблетками дотримуються інтервалу о 8 год.
  • Еритроміцин (макроліди) – добова доза для дітей віком до 14 років становить 20-40 мг/кг і ділиться на 4 рази.
  • Флемоклав Солютаб (амоксицилін з клавулановою кислотою) – у малюків молодше 3-х місяців добова доза становить 30 мг/кг і ділиться на 2 рази, дітям до 12 років призначають на добу 25-45 мг/кг залежно від тяжкості стану. Дозу ділять на 3 прийоми.

Засоби для зовнішнього застосування

Місцево призначаються антисептики як мазей, кремів, розчинів. Рідку форму використовують для обробки ураженої ділянки та сусідніх здорових тканин 2-4 рази на добу. Через 20 хвилин накладають пов'язку з кремом чи маззю. Місцеве лікування стрептодермії у дітей проводять 7-10 діб, при тяжкому перебігу термін продовжують до повного загоєння виразок. Ефективні препарати:

  • Саліциловий вазелін – наноситься на щільні кірки для їхнього розм'якшення перед початком місцевих процедур.
  • Розчини антисептиків – Фукорцин, Саліциловий спирт 2%, Перекис водню 1% – наносяться ватяною паличкою або тампоном.
  • Мазі з антибіотиком – Еритроміцин, Гентаміцин, Левомеколь – наносяться тонким шаром 3 рази на добу під марлеву пов'язку.

Особливості лікування дітей до року

Замість купання у малюка обтирають здорові ділянки шкіри вологим рушником, який змочують у відварі трав: шавлії, череди, ромашки. Постільна білизна міняють щодня, м'які іграшки прибирають. Лікування місцеве – на висипання наносять зеленку, фукорцин, лівомеколь. При тяжкому перебігу хвороби застосовують внутрішньо:

  • Амоксицилін;
  • Флемоклав Солютаб;
  • Цефтріаксон;
  • Азитроміцин;
  • Левофлоксацин (препарат резерву за відсутності ефекту інших антибіотиків).

Стрептодермія у дітей - ознаки та шляхи зараження, методи терапії

Народні засоби від стрептодермії

У домашніх умовах готують мазі, настої та відвари на травах, які вбивають бактерії, знімають свербіж, біль, запалення. Народні засоби використовують після консультації з лікарем як доповнення до основної терапії. Важливо: багато трав можуть викликати у дитини алергію. Перевірені рецепти від дитячої стрептодермії:

  • Залити 1 ст. л. кори дуба окропом (0,5 л). Наполягати півгодини під кришкою, процідити. Просочити марлю, прикласти компресом на уражену ділянку. Тримати вранці та ввечері по 20 хвилин до зникнення симптомів.
  • Подрібнити 50 г свіжого листя евкаліпта, залити оливковою олією в такому ж обсязі. Наполягати 3 дні у темному місці. Додати 50 г подрібненої до порошку кори дуба, перемішати. Отримана мазь від стрептодермії у дітей використовується щодня без пов'язки до одужання.
  • Зробити настій із 2 ст. л. череди та 300 мл окропу. Через 3 години процідити, використовувати для примочок 1-2 десь у добу. Тримати на шкірі 20-30 хвилин.

Профілактика

Хвору дитину ізолюють від колективу та місць скупчення людей на 10 днів. Члени сім'ї повинні дотримуватися правил особистої гігієни, проводити вологе прибирання будинку щодня, прати постільну білизну малюка. Це не дасть інфекції поширюватись. Заходи первинної профілактики для здорової дитини:

  • загартовувати організм;
  • регулярно прати постільну білизну, іграшки;
  • збалансовано харчуватися;
  • стежити за гігієною;
  • проводити водні процедури не частіше 2-х разів на добу;
  • обробляти антисептиками ушкоджені ділянки шкіри.

Відео

EuroMD
Додати коментар