Золотистий стафілокок – причини виникнення, діагностика та терапія

Бактерія Staphylococcus входить до складу групи грампозитивних коків. Через її високу резистентність хвороби стафілококової етіології у світі посідають перше місце серед усіх гнійних та запальних патологій. Постійними носіями Staphylococcus є приблизно 25-40% населення планети.

Що таке стафілокок

Рід Staphylococcus включає близько 20 видів. У медичній практиці найчастіше зустрічаються три:

  • Сапрофітний (S. saprophyticus). Найменш небезпечний. Основне місце існування – флора жіночої статевої системи.
  • Епідермальний (S. epidermidis). Чинить токсичний вплив на шкіру. Має низький інфекційний потенціал.
  • Золотий (S. aureus). Найнебезпечніша інфекція. Бактерія мешкає на епідермісі, у підшкірній клітковині, на слизових оболонках.

Особливості золотистої бактерії

Staphylococcus aureus – це постійний мешканець мікрофлори людського організму. Таку назву стафілокок отримав через колір колоній. При бакпосеве на живильне середовище мікроорганізми забарвлюються золотистим пігментом. При сильному імунітет симбіотна мікрофлора пригнічує зростання патогену.

Після зниження захисних сил організму відбувається проліферація (розмноження) мікроба, що спричиняє різні хвороби. Небезпечна золотиста бактерія для новонароджених, які перебувають у пологовому будинку, адже у медзакладах найвища концентрація Staphylococcus aureus.

Золотистий стафілокок - причини виникнення, діагностика та терапія

Резистентність до антибіотиків

Staphylococcus aureus виробляє токсин, що викликає харчові отруєння, нагноєння та інші тяжкі захворювання кишечника, очей, носа, горла. Найвища резистентність пояснюється тим, що деякі штами виробляють фермент, що швидко нейтралізує лікарський засіб.

Золотистий стафілокок стійкий до антибіотиків групи пеніцилінів (Метициліну, Бензилпеніциліну).

Ознаки стафілококової інфекції у людини

Захворювання, що викликаються бактерією Staphylococcus aureus, можуть виявлятися у легкій формі (шкірні патології) або у тяжкій (сепсис, пневмонія). Стафілококова інфекція – це взаємодія патогену та організму людини, що виявляється різноманітною симптоматикою.

Від безсимптомного носійства інфекція швидко переростає до тяжкої інтоксикації. Організм не набуває імунітету до золотистого стафілококу. Колись перехворілий пацієнт легко може заразитися знову. Стафілококом викликаються численні захворювання:

  • харчова інтоксикація;
  • запалення щитовидної залози;
  • пневмонія;
  • ураження слизових та епідермісу (гнійники, карбункули, фурункули);
  • гострий тонзиліт (ангіна);
  • патології суглобів та кісток (артрит, остеомієліт);
  • бронхіт;
  • запалення мозку (менінгіт);
  • інфекційний ендокардит.

Симптоми золотистого стафілококу у дорослих

Клінічна картина інфекції залежить від роду мікроба, локалізації ураженої ділянки та реакції імунної відповіді пацієнта. Основні ознаки стафілококу у дорослих:

  • Загальна слабкість;
  • сонливість;
  • слиз у калі;
  • зниження апетиту;
  • гнійні процеси;
  • розлад стільця;
  • кашель;
  • нежить із гноєм;
  • нудота.

Стафілококова інфекція у дітей

Епідемічні спалахи часто виникають у відділеннях для новонароджених, навчальних закладах та інших організованих колективах. У дітей виділяють дві форми Staphylococcus aureus: локальну та генералізовану. Перша протікає легко. Локальна стафілококова інфекція проявляється недоліком ваги, поганим апетитом, рідко – лихоманкою. Генералізована форма характеризується більш тяжкою симптоматикою:

  • Епідемічна пухирчатка: висип, осередкове відшарування епідермісу. Під гіперемованою шкірою утворюються міхури.
  • Стафілокок у горлі: озноб, лихоманка, гнійний наліт на мигдаликах, біль при ковтанні.
  • Пневмонія: млявість, блідість шкірних покривів, сильна інтоксикація, булли в легеневій тканині, абсцеси в легенях, що призводять до плевриту.
  • Скарлатиноподібний синдром: почервоніння шкіри, рясно крупнопластинчасте лущення, висипання, головний біль, висока температура тіла.

Золотистий стафілокок - причини виникнення, діагностика та терапія

Причини розвитку стафілококових хвороб

Для ураження організму стафілококовою інфекцією необхідно поєднання двох умов: низький імунітет та проникнення патогену всередину. Staphylococcus aureus проникає через органи травлення, дихальні шляхи, кров. Рівень нанесеної шкоди для організму залежить від роботи імунної системи та штаму бактерії.

Шляхи зараження

Щоб інфекція проникла в організм, потрібне порушення цілісності слизових оболонок або шкірних покривів. Шляхи передачі Staphylococcus aureus:

  • Контактно-побутовий. Відбувається при тісній взаємодії із зараженим.
  • Фекально-оральний. При недотриманні особистої гігієни. Інфекція проникає в організм через брудні руки, посуд та інші заражені предмети.
  • Повітряно-краплинний. Інфекція проникає при вдиханні повітря, яке містить патогенні мікроорганізми.
  • Внутрішньоутробний. Переходить від матері до дитини під час вагітності або при проходженні плода родовими шляхами.
  • Харчовий. Зараження відбувається при вживанні продуктів, обсіменені стафілококом.

Сприятливі фактори

Стафілококовій інфекції схильні люди похилого віку, онкологічні хворі, пацієнти з цукровим діабетом. У зоні ризику зараження перебувають працівники громадського харчування, медики. Сприятливі фактори:

  • негативний вплив екології;
  • авітаміноз;
  • стрес, депресія;
  • хронічні хвороби;
  • прийом імунодепресантів;
  • анемія.

Діагностика

Виявити стафілокок у крові можна за допомогою бакпосіву. Для аналізу використовується біологічний матеріал (мазок, зіскрібок), взятий з місця локалізації патогену (кров, мокрота, сеча, слина, грудне молоко, вміст фурункулів, ран). Якщо є підозра на розмноження інфекції в кишечнику, для дослідження береться кал.

За допомогою бакпосіву визначається кількість патогенів та їх різновид. У ході його проведення досліджується чутливість стафілококу до дії антибіотиків. За результатами аналізу визначається найефективніший медикамент для позбавлення хвороби. Для диференціації стафілококової інфекції від стрептококової призначається низка заходів:

  • Коагулазний тест. Досліджується плазма крові на стафілокок.
  • Латекс-аглютинація. Використовується для виявлення в крові антитіл та для ідентифікації збудника.
  • Загальні аналізи сечі, крові. Потрібні для встановлення кількості білка, еритроцитів, лейкоцитів, мікробів.
  • Аглютинація по Відалю. Проводиться виявлення ефективності терапії.

Чим лікувати стафілококову інфекцію.

Терапія місцевих запалень проводиться у домашніх умовах. При генералізованій формі захворювання лікування стафілококової інфекції проводиться у стаціонарі. Терапевтична тактика залежить від діагнозу. Для усунення інфекції застосовуються:

  • медикаментозна терапія з призначенням антимікробних засобів та антибіотиків;
  • хірургічні методи у разі виникнення гнійних уражень;
  • імуномодуляція для підвищення захисної реакції організму;
  • застосування народних рецептів

Золотистий стафілокок - причини виникнення, діагностика та терапія

Медикаментозні методи

Антибіотики призначають за результатами бакпосіву. Лікування стафілококової інфекції потребує чіткого дотримання дозування, кратності прийому та тривалості курсу антибактеріальних засобів. Призначені ліки слід приймати не менше ніж 5 днів без перерви. Найефективніші групи антибіотиків, які вбивають патогенну флору:

  • Макроліди (Азитроміцин, Кліндаміцин);
  • Цефалоспорини (Цефалексин, Цефаклор);
  • Захищені напівсинтетичні пеніциліни (Амоксиклав).

У комплексній терапії призначаються бактеріофаги – віруси, що вбивають певні види бактерій. Для підвищення імунітету застосовуються вітаміни Е, С, А, настойка ехінацеї, препарати з екстрактом алое, масляний або спиртовий розчин хлорофілліпту (для внутрішнього та місцевого застосування).

Стафілокок у носі та очах

Інфекцію носової порожнини лікують антибіотики проти стафілококу (Амоксиклав, Ванкоміцин). Терапію доповнюють антисептиками, призначеними для місцевої обробки носа (Мупіроцин, Мірамістін). Для санації носоглотки використовують:

  • слабкий спиртовий розчин Хлоріфіліпту;
  • борну кислоту;
  • олійний розчин ретинолу ацетату (вітаміну А);
  • метиленовий синь;
  • розчин Люголю, йоду.

Для лікування стафілококової очної інфекції застосовують протимікробні мазі (Тетрациклінову, Левоміцетин). Після усунення гнійних виділень призначають краплі для очей (Альбуцид) та розчин Фурациліну. У комплексну терапію входять протимікробні пігулки (Норфлоксацин), антибіотики групи макролідів (Кларитроміцин), аміноглікозидів (Гентаміцин).

Шкірний стафілокок

Медикаментозна терапія застосовується системно (внутрішньовенні, внутрішньом'язові уколи) та місцево (мазі Метилурацилова, Гентаміцинова). Антибіотики підбираються після бакпосіву. При шкірному стафілококу ефективні антибактеріальні засоби групи цефалоспоринів (цефазолін), напівсинтетичних пеніцилінів (оксацилін).

Оперативне втручання

Необхідність хірургічного лікування виникає при гнійних та некротичних процесах на шкірі. Мета операції – розтин карбункула або фурункула, забезпечення виходу накопиченого запального ексудату. Після рани промиваються розчинами антибіотиків. Для очищення розкритих гнійників призначаються ферменти-протеази (протеолітичні).

Лікування золотистого стафілококу народними засобами

Усі терапевтичні дії необхідно узгоджувати із лікарем. Від стафілококу допоможуть позбутися народні рецепти:

  • Часник. Має бактеріостатичний та легкий імуностимулюючий ефект. Вживайте у свіжому вигляді по 1-2 зубчики на добу протягом місяця.
  • Відвар звіробою. Пригнічує зростання штамів стафілококу. Заваріть 2 ч. л. сухої трави 250 мл окропу, настоюйте 30 хвилин. Пийте весь обсяг натще перед сніданком щодня протягом 14 діб.
  • Ванни з яблучним оцтом. Приймайте під час наривів на шкірі. На повну ванну теплої води додайте 1 склянку яблучного оцту. Тривалість процедури – 15-20 хвилин. Курс – 2-3 рази на тиждень до усунення симптомів.

Золотистий стафілокок - причини виникнення, діагностика та терапія

Чи можна повністю позбутися золотистого стафілококу

Staphylococcus aureus є частиною умовно-патогенної мікрофлори організму людини, тому назавжди його позбутися не можна. Один раз набутий, стафілокок залишається на все життя. Щоб не допустити загострення хвороби, необхідно стежити за станом імунної системи.

Профілактика

Убезпечить населення від наслідків зараження стафілококом виконання санітарно-гігієнічних вимог у місцях громадського користування. Для профілактики інфікування Staphylococcus aureus людині необхідно:

  • збалансовано харчуватися;
  • попереджати травматизм;
  • утримувати тіло у чистоті;
  • займатися спортом;
  • уникати стресів;
  • зробити стафілококове щеплення.

Відео

EuroMD
Додати коментар