Невиліковне захворювання, яке спричинене негативним впливом на печінку гепатотоксичних речовин – це і є токсичний цироз. Гепатоцити при ньому руйнуються та заміщуються рубцевою тканиною. Такий тип цирозу – незворотній патологічний процес, тому при ньому висока ймовірність смерті.
Механізм розвитку захворювання
В основі механізму формування захворювання лежить некроз гепатоцитів через вплив на них гепатотоксичних речовин.
Розвиток недуги відбувається так:
- Під впливом провокуючих факторів білок печінкових клітин набуває властивостей антигену, що призводить до утворення антитіл.
- Внаслідок цього з'являються осередки некрозу.
- Поряд із процесами регенерації гепатоцитів відбувається часткове розростання сполучної тканини. При цьому неминуче уражаються судини, через що розвивається гіпоксія тканини. Вона сприяє подальшому розростанню сполучної тканини.
- Окремі осередки некрозу ведуть до утворення локалізованого розростання фіброзу.
- На тлі порушеного кровопостачання починається дифузне розростання та інтерстиціальної тканини.
Класифікація
Цироз з токсичним ураженням печінки МКБ-10 має код К71.7. Алкогольний фіброз має окреме позначення – К70.2. По морфологічної класифікації токсичний цироз поділяється на такі види:
- дрібновузловий;
- великовузловий;
- неповний перегородковий;
- змішаний (має ознаки кількох форм).
Ступінь виразності захворювання оцінюють за класифікацією Чайлд-П'ю, яка затверджена міжнародним конгресом лікарів-гепатологів. У цій системі враховуються такі показники:
- зовнішній вигляд людини;
- наявність енцефалопатії та асциту;
- рівень альбуміну плазми;
- білірубін.
Після оцінки перерахованих факторів та присвоєння їм від 1 до 3 балів, обчислюють їхню суму. Залежно від неї токсичному цирозу надають клас:
- А – 5-6 балів;
- В – 7–9 балів;
- З – 10–15 балів.
Причини цирозу печінки
Незалежно від провокуючого фактора, недуга супроводжується загибеллю клітин печінки. Їх замінюють фіброзні волокна, через що орган не може нормально функціонувати. Загальні причини розвитку токсичного цирозу печінки:
- вплив на організм отруйних речовин;
- супутні захворювання печінки;
- використання лікарських рослин, зібраних у небезпечній зоні;
- Хронічний алкоголізм.
Провокуючі фактори
До токсичного ураження печінки призводить вплив речовин, які мають гепатотоксичні властивості. Вони негативно впливають і на весь організм в цілому. Основні фактори, що провокують токсичний цироз:
|
Група факторів, що провокують |
Речовини |
|
Отрути та речовини хімічної промисловості |
|
|
Лікарські засоби |
|
|
Фітопрепарати |
|
|
Метали |
|
|
Алкоголь |
Регулярне вживання напоїв навіть із малою кількістю спирту може спричинити цироз. |
Клінічні ознаки
Токсичний тип мало відрізняється від інших форм цирозу. Небезпека захворювання в тому, що вона довгий час може ніяк не проявляти себе. Симптоми виникають на декомпенсаційної стадії. Основні ознаки захворювання:
- порушення сну;
- Загальна слабкість;
- шкірний свербіж;
- жовтизна шкіри, слизових та склер;
- втома без видимої причини;
- нудота блювота;
- різка втрата ваги;
- асцит – збільшення обсягу живота;
- біль у правому підребер'ї;
- підвищена температура тіла;
- збільшення печінки та селезінки.
Ефективність лікування залежить від точності проведеної діагностики. Для підтвердження захворювання призначаються такі дослідження:
- збирання анамнезу;
- зовнішній огляд;
- клінічний аналіз крові та сечі;
- печінкові проби;
- коагулограма;
- УЗД органів черевної порожнини;
- пункційна біопсія печінки.
Лікування
Токсичне руйнування печінки – це необоротний процес. З цієї причини терапія допомагає лише уповільнити швидкість розвитку захворювання. Лікування підлягають тільки синдроми цирозу печінки. Можливі схеми терапії:
|
Стадія |
На що направлено лікування |
Напрямки лікування |
|
Рання, коли консервативна терапія може стримувати патологічний процес. |
Усунення основних симптомів захворювання, уповільнення некрозу гепатоцитів. |
|
|
Термінальна |
Пересаджування здорового донорського органу. |
Трансплантація печінки. |
Прогноз
Тривалість життя пацієнтів залежить від того, на якому етапі цирозу було виявлено. Не менш важливим є дотримання рекомендацій лікаря. Основна частина хворих на токсичний цироз – алкоголіки, які не готові відмовитися від своєї згубної звички.
У 80% випадків такі пацієнти навіть після трансплантації повертаються до спиртного, що призводить до смерті. Статистика виживання при токсичному цирозі:
- При виявленні прогресуючого асциту виживання становить близько 6-12 місяців.
- Якщо хвороба була діагностована на початковому етапі, то прогноз є сприятливим.
- Відмова від спиртного, дотримання всіх рекомендацій лікаря та медикаментозна терапія збільшують тривалість життя на 7-10 і навіть більше років у 65% випадків.
