Аналіз крові на алергени: як підготуватися та що означають результати

Коли призначають аналіз крові на алергени

Алергічна реакція може проявлятися по-різному залежно від форми захворювання. Респіраторна алергія виникає після вдихання антигенів — пилку рослин, побутового пилу, спор плісняви. Вона супроводжується нежиттю, кашлем, свербінням у носі та чханням. Інші форми алергії мають характерні ознаки:

• Алергічний кон’юнктивіт — печіння, свербіж, почервоніння слизової оболонки очей, підвищена сльозотеча.
• Дерматоз — висипання у вигляді екземи, почервоніння, набряклість шкіри, пухирі.
• Ентеропатія — діарея, запор, набряк Квінке, блювання, кишкові коліки.
• Анафілактичний шок — задишка, втрата свідомості, мимовільна дефекація, блювання, судоми.

Однак ці симптоми не завжди означають алергію. Наприклад, застудний риніт можна сплутати з полінозом, а висипання на шкірі може бути наслідком дерматологічного захворювання. Щоб уникнути помилкового діагнозу, лікар ретельно оглядає пацієнта та з’ясовує, за яких умов виникає загострення, чи є генетична схильність до алергії.

Частково підтвердити діагноз допомагає загальний аналіз крові. Підвищена концентрація еозинофілів у крові з великою ймовірністю вказує на гіперчутливість організму до антигенів. Але для точного визначення алергену призначають спеціальні алергологічні дослідження.

Як підготуватися до аналізу

Правильна підготовка до аналізу крові на алергени забезпечує достовірність результатів. За кілька днів до дослідження слід припинити прийом усіх ліків, особливо антигістамінних. Якщо препарат життєво необхідний, питання про його відміну вирішує лікар.

Напередодні процедури не можна вживати горіхи, цитрусові, екзотичні продукти, молоко та інші явні алергени. Аналіз здають зранку натще. Якщо у пацієнта вірусна інфекція з високою температурою, дослідження відкладають до одужання.

Основні правила підготовки:

• припинити контакт із собаками, кішками та іншими тваринами;
• відмовитися від алкоголю за 2–3 дні до процедури;
• виключити фізичні та емоційні навантаження;
• приймати їжу не пізніше ніж за 10 годин до здачі аналізу;
• напередодні обстеження відмовитися від куріння.

Основні види алергенів

Реакція сенсибілізації може виникати на будь-який антиген. Моноалергія (реакція лише на одну речовину) зустрічається рідко. Зазвичай організм специфічно реагує на кілька речовин. Існують взаємозалежні групи алергенів: якщо у пацієнта підвищена чутливість до горіхів або продуктів бджільництва, то реакція з великою ймовірністю проявиться на пилок берези, вільхи, бобові, абрикоси, шипшину, сливу.

Тому алергологічне обстеження зазвичай охоплює панель найпоширеніших алергенів: пилкові, побутові, харчові, епідермальні (вовна тварин), грибкові.

Методи алергологічних досліджень

Для верифікації попереднього діагнозу пацієнтам призначають два види аналізів. Перший підтверджує факт наявності алергічної хвороби, другий допомагає виявити причину гіперчутливості. Обидва види досліджень важливі для успішної діагностики.

Спочатку призначають загальний аналіз крові. Він дозволяє запідозрити захворювання за змінами складу крові. Визначення в крові специфічних антитіл класу імуноглобулінів G та E є достовірним способом діагностики сенсибілізації. Алергопроби необхідні для встановлення ролі конкретного антигену в розвитку імунопатологічної реакції.

Загальний аналіз крові

Це перший етап діагностики будь-яких захворювань, і його призначають усім пацієнтам без обмежень. Загальний аналіз крові при алергії дає уявлення про клітинний склад крові. Для діагностики ступеня сенсибілізації потрібне розгорнуте дослідження з визначенням лейкоцитарної формули. Забір крові здійснюють із вени.

Як правило, вміст еритроцитів, тромбоцитів і гемоглобіну залишається нормальним. Алергічну природу захворювання доводять такі зміни:

• помірне підвищення загальної кількості лейкоцитів (норма 4–9 × 10⁹/л);
• незначне збільшення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ);
• підвищене виробництво еозинофілів (понад 5% від загальної кількості лейкоцитів).

Дослідження крові на імуноглобуліни Е

Аналіз вимагає забору невеликої кількості крові з вени. Його призначають, коли неможливо провести шкірні проби або коли пацієнт змушений регулярно приймати антигістамінні препарати. Також алерголог може призначити аналіз на імуноглобуліни Е для верифікації результатів раніше проведених шкірних тестів.

У ході обстеження визначають:

• Загальну кількість антитіл IgE — отримані дані не завжди свідчать про алергію, оскільки рівень може підвищуватися при інших станах.
• Концентрацію специфічних антитіл IgE — підтверджує сенсибілізацію організму до конкретних алергенів.

Аналіз на імуноглобуліни G та E

Антитіла класів IgG та IgE є основними показниками гіперчутливості. Концентрація кожного з них визначає характер хвороби. Негайні реакції протікають за участю імуноглобуліну Е: організм відповідає на проникнення алергену вже через кілька хвилин. Імуноглобулін G бере участь у сповільнених реакціях, які виникають через години або навіть дні після контакту з антигеном.

Рівень IgG та IgE визначають за сироваткою крові, тому забір біологічної рідини проводять із венозного русла. Дослідження можна проводити як під час ремісії, так і в періоди загострення. Єдина умова достовірності аналізу — відмова від будь-якої їжі за три години до забору крові.

Особливості аналізу на алергени у дітей

Обстеження дітей мало відрізняється від діагностики у дорослих, але є певні особливості. До 6 місяців аналіз на алергени з визначенням антитіл класу Е є недостовірним, оскільки в крові немовляти активно циркулюють материнські антитіла. У старших дітей аналіз крові допомагає підтвердити або спростувати вплив передбачуваного подразника. Шкірні проби протипоказані дітям до 3 років, тому аналіз крові є методом вибору.

Чому аналіз крові кращий за шкірні проби

Коли проведення шкірних тестів неможливе, сенсибілізацію організму виявляють шляхом визначення рівня імуноглобулінів Е та G. Шкірні проби протипоказані при ураженнях шкіри, високому ризику розвитку анафілаксії. Якщо пацієнт постійно застосовує протиалергічні препарати (таблетки, гормональні мазі), дерматологічні тести не проводять.

Порівняно зі шкірними пробами аналіз крові на алергени має такі переваги:

• виключається контакт шкіри з антигеном;
• забір крові проводиться одноразово;
• завдяки об’єктивним кількісним показникам забезпечується виявлення алергії до різних речовин;
• проводиться як у період ремісії, так і в гостру фазу захворювання.

Крім того, аналіз крові безпечний для пацієнтів будь-якого віку, не викликає додаткової сенсибілізації та не залежить від стану шкіри.

Розшифровка результатів: що означають показники

Інтерпретацію результатів аналізу крові на алергени проводить лікар-алерголог або імунолог. Оцінюють як загальний рівень IgE, так і специфічні антитіла до окремих алергенів.

Загальний IgE вимірюють у міжнародних одиницях на мілілітр (МО/мл). Норма залежить від віку. Підвищений рівень може вказувати на алергічне захворювання, але також спостерігається при паразитарних інфекціях, деяких імунодефіцитах. Тому важливішим є визначення специфічних IgE до конкретних алергенів.

Результати специфічних IgE зазвичай подають у класах від 0 до 6:

Чим вищий клас, тим сильніша сенсибілізація до конкретного алергену. Однак навіть високий рівень специфічних IgE не завжди означає клінічні прояви алергії — інтерпретація має враховувати симптоми та анамнез.

Підвищений рівень IgG може свідчити про харчову непереносимість або сповільнену алергічну реакцію, але його діагностичне значення є предметом дискусій. Тому результати IgG слід трактувати обережно та лише в комплексі з іншими даними.

Коли результати можуть бути недостовірними

На точність аналізу крові на алергени можуть впливати:

• прийом антигістамінних препаратів або глюкокортикостероїдів;
• гострі інфекційні захворювання;
• нещодавня вакцинація;
• вагітність (змінюється імунний статус);
• порушення правил підготовки (їжа, алкоголь, куріння).

Тому перед дослідженням важливо повідомити лікаря про всі ліки, що приймаються, та дотримуватися рекомендацій.

Переваги та обмеження методу

Аналіз крові на алергени має низку переваг перед шкірними пробами, але також і деякі обмеження.

Переваги:

• безпечний для пацієнтів з тяжкими алергічними реакціями в анамнезі;
• не потребує відміни антигістамінних препаратів (у більшості випадків);
• може бути виконаний у будь-якому віці, включаючи немовлят;
• дозволяє одночасно оцінити чутливість до багатьох алергенів;
• результати кількісні та відтворювані.

Обмеження:

• вища вартість порівняно зі шкірними пробами;
• результати можуть бути позитивними без клінічних проявів (безсимптомна сенсибілізація);
• не всі алергени доступні для тестування;
• потрібен час для отримання результату (зазвичай 1–3 дні).

Поради перед здачею аналізу

Щоб результати аналізу крові на алергени були максимально інформативними, дотримуйтеся таких рекомендацій:

• проконсультуйтеся з алергологом щодо необхідності та обсягу дослідження;
• повідомте лікаря про всі ліки, що приймаєте;
• дотримуйтеся дієти перед аналізом, виключивши потенційні алергени;
• уникайте контакту з тваринами та пилком напередодні;
• здавайте кров зранку натще;
• не паліть за кілька годин до забору крові.

Пам’ятайте, що інтерпретацію результатів має проводити лише лікар, який зіставить лабораторні дані з клінічною картиною.