Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) — це лабораторний показник плазми крові, який відображає співвідношення білкових фракцій. Відхилення від норми може вказувати на запальний або інший патологічний процес в організмі, але саме по собі не є діагнозом. Це орієнтир, який лікар читає разом з іншими результатами загального аналізу крові, скаргами пацієнта та оглядом.
Що показує ШОЕ і чому це не діагноз
Еритроцити в крові перебувають у зависі й осідають під дією сили тяжіння. Швидкість цього осідання залежить насамперед від білкового складу плазми: одні білки змушують еритроцити злипатися в «монетні стовпчики» й осідати швидше, інші — навпаки, утримують їх у зависі. Тому ШОЕ — це непрямий показник, а не прямий тест на конкретну хворобу.
Практична цінність аналізу в тому, що він реагує на запалення, інфекцію, аутоімунні процеси та деякі пухлини. Водночас підвищене ШОЕ буває і в цілком здорових людей — через вагітність, менструацію, вік або навіть щільний сніданок перед здачею крові. Саме тому важливо дивитися на показник у динаміці й у контексті, а не лякатися однієї цифри.
Таблиця норми ШОЕ у крові
На показники аналізу впливають вік і стать обстежуваних. Норми наведено в мм/годину.
| Група | Норма ШОЕ, мм/годину |
|---|---|
| Чоловіки | Залежить від віку; у дорослих чоловіків верхня межа зазвичай нижча, ніж у жінок |
| Жінки | Залежить від віку; у дорослих жінок норма ширша, ніж у чоловіків |
| Жінки, друга половина вагітності | Фізіологічно підвищується |
| Діти | Залежить від віку дитини |
Конкретні цифри для кожної вікової групи завжди вказують у бланку лабораторії, яка виконувала аналіз. Референсні межі різняться залежно від методу дослідження, обладнання та реактивів, тому орієнтуватися слід саме на норми вашої лабораторії, а не на універсальні таблиці з інтернету.
Причини високої ШОЕ
Підвищення ШОЕ не завжди є наслідком захворювання. Коливання можуть виникати через алергічне загострення, а підвищити показник здатен навіть щільний сніданок зранку або, навпаки, сувора дієта. У жінок ШОЕ змінюється під час гормональних перебудов: під час менструації, вагітності, після пологів. Непоказовим аналіз вважається у пацієнтів з ожирінням, нирковою недостатністю, анемією.
Тривале підвищення показника в межах від 20 до 75 мм/годину вказує на інфекційний чи запальний процес в організмі. Динаміка показників може змінюватися залежно від стадії захворювання. Основні причини високої ШОЕ:
- інфекції та вірусні захворювання, що провокують запалення (пневмонія, сифіліс, туберкульоз, гепатит C та інші);
- злоякісні новоутворення (лімфогранулематоз, рабдоміобластома та інші);
- інтоксикація миш’яком і свинцем;
- високий рівень холестерину;
- переломи, травми, післяопераційний період;
- аутоімунні захворювання (ревматоїдний артрит, васкуліт, виразковий коліт, системний червоний вовчак та інші).
На рівень ШОЕ впливає і тимчасовий чинник, і наявність запального процесу в дитини. За даними джерела, у 40% випадків високі показники вказують на наявність недуги. Інші причини:
- прийом лікарських засобів;
- прорізування зубів у дітей.
Причини низької швидкості осідання еритроцитів
Знижені показники трапляються рідше, ніж підвищені, і часто пов’язані зі зміною властивостей крові. Основні причини такого стану:
- прогресуюча міодистрофія;
- підвищена в’язкість крові;
- хронічна недостатність кровообігу;
- прийом кортикостероїдів;
- тривале голодування;
- порушення водно-сольового обміну.
Низьке ШОЕ саме по собі рідко стає приводом для тривоги, але в поєднанні з іншими зміненими показниками потребує уваги лікаря.
Що впливає на зміну рівня ШОЕ
Швидкість осідання еритроцитів залежить від багатьох чинників. Розуміння цих механізмів допомагає зрозуміти, чому показник змінюється навіть без явної хвороби.
- Співвідношення білків плазми. Фібриноген і глобуліни сприяють скупченню еритроцитів, що збільшує ШОЕ. Тому при гнійно-запальних, інфекційних або злоякісних патологіях показники завжди вищі за норму.
- Зменшення кількості альбумінів. При ураженні паренхіми печінки або нефротичному синдромі порушується їхній синтез, що провокує підвищену ШОЕ.
- Підвищена в’язкість крові. До неї призводить збільшення кількості еритроцитів, що сприяє зменшенню показника.
- Співвідношення лецитину й холестерину. При збільшенні лецитину ШОЕ стає вищим за норму.
- Кислотно-лужна рівновага. Зсув у лужний бік підвищує швидкість осідання еритроцитів, а в кислотний — знижує.
- Вміст у плазмі жовчних кислот і пігментів. Збільшення їхньої кількості зменшує ШОЕ.
Коли призначається аналіз на ШОЕ
Дослідження плазми на ШОЕ є частиною загального аналізу крові. На це обстеження направляють пацієнтів, у яких виявлено такі стани:
- Підвищена температура тіла. Майже завжди вона є першою ознакою початку запального процесу.
- Пухлинні захворювання. Після виявлення новоутворення аналіз допомагає визначити його характер.
- Диференційна діагностика. Коли треба точніше визначити захворювання.
Підготовка до процедури та забір крові
Щоб результати дослідження були точними, потрібна попередня підготовка. Не можна їсти за 8 годин до забору крові, дозволено лише пити воду. Кров здають натще. Напередодні слід уникати смаженої, жирної та гострої їжі. За день до візиту до лабораторії варто відмовитися від бігу, перенесення тяжкостей та інших фізичних навантажень.
Процедура займає від 5 до 10 хвилин. Для дослідження беруть венозну або капілярну кров.
Забір капілярної крові з пальця
- Четвертий або третій палець лівої руки протирають ватним тампоном, змоченим у спирті.
- На подушечці роблять надріз (2–3 мм) спеціальним інструментом.
- Спочатку витирають серветкою краплю крові, що виступила, потім забирають матеріал.
- Місце проколу дезінфікують.
- До подушечки пальця прикладають ватяний тампон зі спиртом, щоб зупинити кровотечу.
Забір венозної крові
- Передпліччя перетягують джгутом.
- Після дезінфікування у вену ліктьового згину вводять голку.
- У пробірку збирають необхідну кількість венозної крові.
- Після вилучення голки місце проколу дезінфікують ватним тампоном зі спиртом.
- До зупинки кровотечі руку згинають у лікті.
Як роблять аналіз
Після забору крові результати зазвичай готові протягом доби. Аналіз проводять двома методами — за Панченковим або за Вестергреном. Спільна риса: матеріал змішують з антикоагулянтом, щоб кров не згорталася. За видом дослідження та точністю результату методи відрізняються.
Метод Панченкова
- Використовують капілярну кров із пальця.
- Кров змішують з антикоагулянтом на медичному склі (1:4).
- Суміш поміщають у капіляр — тонку скляну трубку зі 100 поділами.
- Через 1 годину вимірюють висоту плазми, що відокремилася від еритроцитів.
- Одиниця виміру — мм/годину.
Метод Вестергрена
Для тестування плазми методом Вестергрена беруть венозну кров. У пробірці матеріал змішують з антикоагулянтом, а капіляр має точнішу шкалу на 200 поділів. Через годину вимірюють стовпчик плазми, що відокремився.
Як повернути ШОЕ в норму
Показники лабораторного тестування можна нормалізувати, якщо визначити причину змін. Потрібна додаткова діагностика: виключити патологічні процеси, визначити норму лейкоцитів і лімфоцитів, перевірити аналізи сечі та інші дослідження.
Точний діагноз і адекватна терапія за 2–4 тижні допомагають повернути показники в норму. Якщо показники підвищені, крім симптоматичного лікування, може бути призначена терапія із застосуванням глюкокортикостероїдів та естрогенів. При зниженні рівня осідання еритроцитів показано переглянути харчування й усунути провокуючий чинник.
Варто пам’ятати: ШОЕ — це сигнал, а не самостійна мішень для лікування. Призначати препарати, дієту чи будь-які корекції має лікар після встановлення причини відхилення. Спроби «виправити» показник без розуміння, що його спричинило, не мають сенсу і можуть зашкодити.
