Гіркота в роті зранку, печія після їди, нудота й відрижка — знайомий набір відчуттів, який пацієнти часто описують як «закидання жовчі». У медицині для цього стану є точний термін — гастродуоденальний рефлюкс. Він означає, що вміст дванадцятипалої кишки, зокрема жовч, рухається у зворотному напрямку й потрапляє до шлунка. Іноді це поодинокий епізод, іноді — сигнал про хронічну проблему травного тракту, яка без уваги лікаря здатна ускладнитися.
Як жовч потрапляє у шлунок
Жовч виробляють клітини печінки, а зберігається вона в жовчному міхурі. У нормі ця рідина надходить одразу в дванадцятипалу кишку, де бере участь у перетравленні жирів. Між кишкою та шлунком розташований спеціальний сфінктер — воротар. Саме він перешкоджає тому, щоб вміст кишки повертався назад.
Механізм викиду жовчі виглядає так:
- при захворюваннях шлунково-кишкового тракту робота воротаря порушується;
- усередині дванадцятипалої кишки підвищується внутрішньопорожнинний тиск;
- жовч долає ослаблений бар’єр і закидається у шлунок;
- агресивні жовчні кислоти подразнюють слизову оболонку й спричиняють характерні симптоми.
Тобто проблема майже ніколи не зводиться до самої жовчі: важливо зрозуміти, чому порушився клапанний механізм і що підвищило тиск у кишці.
Чим небезпечна жовч у шлунку
Поодинокий викид жовчі може статися навіть у здорової людини — найчастіше після неякісної їжі. Якщо таке трапляється не частіше ніж раз на два-три тижні, приводу для паніки зазвичай немає. Інша річ — постійний застій жовчі у шлунку. Регулярна гіркота в роті та кисла відрижка вже є підставою звернутися до лікаря.
Небезпека полягає в подразнювальній дії жовчних кислот на слизову оболонку шлунка. Спершу на ній з’являються своєрідні опіки, які з часом можуть призвести до виразок і глибшого ушкодження стінок. Коли жовчі у шлунку багато і лікування немає, розвиваються:
- запальні зміни слизової оболонки;
- виразкові дефекти;
- ускладнення з боку травного тракту;
- онкологічні захворювання органів травлення.
Зв’язок рефлюксу з онкологією органів травного тракту підтверджено дослідженнями, тому тривале ігнорування симптомів — не безпечна звичка, а реальний фактор ризику.
Чому жовч потрапляє у шлунок: причини
Гастродуоденальний рефлюкс часто виникає після резекції жовчного міхура. Інші фактори ризику — підвищення тиску в дванадцятипалій кишці та ослаблення сфінктера. Серед конкретних причин викиду жовчі:
- пошкодження органів шлунково-кишкового тракту під час операції;
- непрохідність жовчних проток;
- хронічний дуоденіт;
- захворювання печінки, зокрема гепатит;
- сон на лівому боці після переїдання на ніч;
- травма живота з пошкодженням м’язів травного тракту;
- прийом ліків, зокрема спазмолітиків і міорелаксантів;
- онкологічне захворювання;
- заняття спортом одразу після їди.
Деякі з цих пунктів людина може скоригувати самостійно — наприклад, не лягати спати з переповненим шлунком і не бігти на тренування після обіду. Інші потребують діагностики та лікарського рішення.
Симптоми гастродуоденального рефлюксу
Під дією жовчних кислот стінки шлунка втрачають захисний слиз. На ранній стадії це проявляється печією та сильною спрагою. Пацієнти скаржаться на біль у животі без чіткої локалізації, інтенсивність якого буває різною. Інші характерні ознаки:
- Гіркота в роті й у горлі — найяскравіше відчувається на порожній шлунок.
- Тяжкість у правому підребер’ї, у проєкції печінки; найнеприємніші відчуття нерідко зосереджені в ділянці пупка.
- Кисла відрижка, що виникає через велику кількість газів, які виділяються разом із жовчю.
- Відчуття розпирання в животі одразу після закінчення їди.
- Напади блювання з домішками жовчі — так організм намагається очистити шлунок.
Симптоми легко сплутати з гастритом або звичайним переїданням. Саме тому діагноз не ставлять «на око»: потрібне обстеження, яке покаже, що саме відбувається у верхніх відділах травного тракту.
Як лікують закидання жовчі
Для підтвердження діагнозу призначають ФГДС (фіброгастродуоденоскопію) та УЗД черевної порожнини. Головний напрямок терапії — усунення причини патології. Лише впливаючи на корінь проблеми, можна впоратися з потраплянням жовчі у шлунок. Паралельно лікарі вживають заходів, щоб зменшити симптоми та відновити нормальне травлення.
Основні методи лікування:
- Прийом лікарських засобів — їх призначають усім пацієнтам зі зворотним викидом жовчі.
- Дотримання дієти — обов’язкова складова лікування для всіх хворих на гастродуоденальний рефлюкс.
- Оперативне втручання — застосовують, коли медикаментозна терапія не дає результату.
Групи препаратів
Усі ліки, які призначає лікар, спрямовані на зменшення симптомів рефлюксу. Механізми дії різні, але всі вони сприяють нормалізації відтоку жовчі. Нижче наведено групи засобів, які згадуються в медичній практиці; конкретні торгові назви та дозування добирає лікар, а не пацієнт за порадою з інтернету.
| Група препаратів | Приклади | Як діють |
|---|---|---|
| Прокінетики | Ітомед, Мотіліум, Церукал | Прискорюють евакуацію жовчі зі шлунка, покращують роботу воротаря, тож рідина швидше повертається до дванадцятипалої кишки |
| Препарати урсодезоксихолевої кислоти | Урсофальк, Урсосан | Роблять жовчні кислоти водорозчинними, знижуючи їхній агресивний вплив на слизову оболонку; додатково допомагають при відрижці |
| Інгібітори протонної помпи | Парієт, Нексіум, Омепразол | Знижують кислотність у ділянці воротаря, зменшуючи ризик рефлюксу; частіше застосовують при станах, пов’язаних із підвищеною кислотністю, наприклад при гастриті |
| Антациди | Альмагель, Маалокс | Зменшують кількість шлункового соку, але діють повільніше за попередню групу |
| Гепатопротектори | Де-Нол, Вентер, Ребаміпід | Покращують роботу печінки та знижують ризик зворотного викиду жовчі |
| Ентеросорбенти | Активоване вугілля, Смекта | Допомагають очистити кишківник |
Наведений перелік не є схемою самолікування. Один і той самий засіб може бути недоречним за різних причин рефлюксу, а поєднання препаратів має враховувати супутні хвороби.
Дієтотерапія
Дробове харчування потрібне, щоб розвантажити травну систему. З раціону виключають:
- смажене, жирне, копчене;
- гострі спеції та приправи.
Їсти варто маленькими порціями — по 150–200 г. Між прийомами їжі мають бути рівні проміжки не більше ніж 3–4 години. Краще харчуватися в той самий час доби, а страви готувати на парі, відварювати, тушкувати або запікати.
Раціон має включати:
- молочнокислі продукти;
- нежирну яловичину, кролятину, телятину;
- омлет і яйця некруто.
Коли потрібна операція
Радикальні методи лікування показані при стисканні дванадцятипалої кишки — наприклад, грижею або пухлиною. Операцію найчастіше проводять малотравматичними методами.
- Лапароскопія. Малоінвазивне втручання через кілька проколів у черевній стінці, крізь які вводять камеру та інструменти. Реабілітація відбувається швидко, а на шкірі майже не залишається слідів.
- Лапаротомія. Передбачає великий розріз на черевній стінці. Її призначають, якщо потрібно видалити значну ділянку шлунково-кишкового тракту. Після такого втручання ускладнення виникають частіше, а відновлення триває довше.
Народні засоби як доповнення до терапії
Методи нетрадиційної медицини можуть бути лише доповненням до офіційної терапії, а не її заміною. Якщо пацієнт вирішив використовувати народні засоби, застосовувати їх потрібно протягом усього курсу лікування й обов’язково повідомити про це лікаря. Приклади рецептів:
- Змішати по 1 ст. л. сухого чебрецю, безсмертника, звіробою та подорожника. Залити 2 ст. л. суміші 1 л окропу, перелити в термос і настояти 1–2 години. Перед прийомом процідити. Пити по 0,5 склянки тричі на добу.
- Залити склянкою окропу 1 ст. л. сухого коріння кульбаби. Перелити в невелику каструлю й томити на малому вогні 5–10 хвилин. Настояти 2 години. Приймати по 2 ст. л. перед кожним прийомом їжі.
- Засипати у склянку чистої води 1 ст. л. насіння льону. Перелити в каструлю, після закипання томити на мінімальному вогні 15 хвилин. Залишити на 1–2 години. Щоразу перед їдою приймати по 1 ст. л.
Трави та насіння не нейтралізують причину рефлюксу. Вони можуть полегшити окремі відчуття, але не замінюють обстеження й призначену схему лікування.
Профілактика
Щоб запобігти скупченню жовчі у шлунку, лікарі радять дотримуватися правил здорового способу життя:
- відмовитися від шкідливої їжі, зокрема фастфуду та напівфабрикатів;
- щодня вживати свіжі овочі, фрукти чи ягоди;
- не давати організму фізичного навантаження одразу після їди;
- спостерігатися у лікаря, якщо є хвороби шлунково-кишкового тракту.
Гастродуоденальний рефлюкс рідко виникає на порожньому місці: за ним зазвичай стоять конкретні зміни в роботі сфінктера, кишки чи печінки. Тому найнадійніший спосіб позбутися гіркоти й печії — не глушити симптоми, а разом із лікарем знайти причину, пройти обстеження й послідовно лікуватися.
