Аналіз на ротавірусну інфекцію: діагностика, як визначити та здавати кал

Ротавірусна (кишкова) інфекція є однією з найпоширеніших, особливо серед дітей. Щоб правильно підібрати лікування, необхідно з точністю визначити штам збудника. Це можна зробити в лабораторних умовах, здавши аналіз на ротавірусну інфекцію. Які саме види дослідження проводяться, дізнаємось у цій статті.

Коли потрібно проводити діагностику?

Сприйнятливість до інфекції дуже висока, після перенесеного захворювання утворюється нестійкий імунітет і це не дає повного захисту з інших вірусів різних груп. Вірусна інфекція передається від хворої людини здоровому фекально-оральним шляхом.

Крім цього, можливі й інші способи зараження: контактно-побутовий (через предмети загального користування), водний (через брудну воду, призначену для пиття), аліментарний (продукти харчування). Клінічна картина кишкової інфекції схожа з багатьма хворобами ШКТ. Як визначити присутність ротавіруса?

У разі наступних симптомів слід якнайшвидше звернутися до інфекціоніста:

  • нудота та багаторазове блювання;
  • підвищення температури;
  • болючість і бурчання в животі;
  • розлад стільця (пронос);
  • блідість шкірних покривів;
  • сухість шкіри та слизових оболонок (симптом зневоднення);
  • м'язова слабкість, біль голови, млявість;
  • іноді можуть бути симптоми ГРВІ (нежить, біль у горлі, занепад сил).

Ротавірусна інфекція може виникнути у будь-якому віці. Особливо сприйнятливі до неї діти віком до 5 років.

Аналіз на ротавірусну інфекцію: діагностика, як визначити та здавати кал

Діарея, нудота, блювання та підвищення температури – перші ознаки кишкової інфекції

Види дослідження

Якщо з'явилися перші ознаки захворювання, необхідно терміново звернутися до фахівця. Він дасть напрямок, яким необхідно здавати аналіз на кишкову інфекцію.

Результат можна буде отримати вже наступного дня після здачі матеріалу до лабораторії. Діагностика ротавірусної інфекції включає дослідження біологічного матеріалу: фекалії, сеча, слина і блювотні маси.

Аналіз фекалій

Аналіз калу на ротавірусну інфекцію є основним видом дослідження для встановлення діагнозу. Головним правилом збору матеріалу є відсутність контакту з унітазом, горщиком або памперсом дитини, що не допускається кал після застосування клізми або після введення ректальних свічок. При недотриманні цих правил результати можуть бути сильно спотворені.

У чистий контейнер міститься не менше 3-5 гр фекалій і щільно закривається кришкою. Допустимо зберігання ємності в прохолодному місці не більше 12 годин. Якщо ж було знайдено антигени ротавірусу VР6, які відносяться до групи А, то результат буде позитивним і лікар ставить діагноз ротавірусної інфекції.

За їх відсутності – негативний. Для точної діагностики використовується метод ПЛР чи ІФА. Якщо результат сумнівний або хибнопозитивний, то хворому необхідно здати кал ще раз.

Аналіз крові

Якщо в організмі присутній ротавірус, кров змінюється: відзначається підвищення лейкоцитів, яке швидко змінюється їх падінням, лімфоцитів і моноцитів. ШОЕ зазвичай перебуває у межах норми, хоча бувають винятки.

Після отримання даних необхідно проконсультуватися з фахівцем. Маніпуляція із забору крові виконується медичним працівником у стерильних умовах, застосовуючи правила асептики.

Аналіз сечі

Під час дослідження сечі можна спостерігати підвищення лейкоцитів у ній, появи еритроцитів, білка і навіть циліндрів. Головним правилом збору матеріалу є правильна гігієна статевих шляхів перед процедурою, а також чиста стерильна ємність із щільною кришкою, що закручується.

Аналіз на ротавірусну інфекцію: діагностика, як визначити та здавати кал

Аналіз сечі на ротавірус – метод діагностики, що побічно підтверджує діагноз Важливо! Найкращий час для взяття біологічного матеріалу становить перші 3 дні. Потім концентрація вірусу в організмі значно зменшується, що може зашкодити результатах аналізів.

Методи дослідження калу на наявність кишкової інфекції

Основне завдання лаборантів – виявлення тієї чи іншої збудника в біологічної рідини. Щоб знайти збудника кишкової інфекції, медики використовують кілька методів:

  • Реакція аглютинації латексу (РАЛ) . Полягає реакція в антиген-антитіло. Для цього вибирається спеціальний антиген, який чутливий до еритроцитів та частинок латексу. При їх взаємодії утворюється комплекс, що випадає в осад і свідчить про наявність кишкової інфекції.
  • Імуноферментний аналіз (ІФА) . Принцип полягає у зв'язуванні клітин імунітету з антигенами збудників захворювання. За допомогою спеціального ферменту визначається комплекс, що вийшов.
  • Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) полягає в багаторазовому копіюванні ДНК, фрагментів РНК за допомогою спеціальних ферментів. Після обробки лікар порівнює з базою результати та виявляє збудника.
  • Імуно-електронна мікроскопія (ІЕМ) дозволяє визначати збудника, який розмножується у клітинній культурі, і для нього немає інших тестових систем. В основі методу лежить взаємодія антитіл з вірусами при змішуванні матеріалів, що містять ці віруси, зі спеціальною сироваткою.

Щоб виявити наявність ротавірусу в домашніх умовах, можна використовувати Pharmasco Cito Test Rota. Це тест-касети, що допомагають діагностувати наявність інфекції протягом кількох хвилин. Але варто зазначити, що тестер може показати і хибний результат. Купити його можна в аптеці без рецепта спеціаліста та згідно з інструкцією провести тестування будинку.

Аналіз на ротавірусну інфекцію: діагностика, як визначити та здавати кал

Тест-касета для виявлення кишкової інфекції в домашніх умовах

Рекомендації лікарів

Щоб не допустити проникнення ротавіруса в організм, необхідно дотримуватися таких правил:

  • мити руки після відвідування вулиці, громадських місць, перед їдою;
  • користуватися індивідуальними засобами гігієни (у кожного свої зубні щітки, рушники тощо);
  • бажано пити не сиру, а кип'ячену воду;
  • ретельно мити фрукти та овочі перед їжею;
  • часті провітрювання приміщення, вологе щоденне прибирання.

Заразитися ротавірусом можна не тільки коли людина хвора на гостру фазу, але й протягом тривалого часу після, тому що вірус стійкий у зовнішній сфері. Особливу небезпеку становлять ті люди, у яких захворювання протікає безсимптомно, проте вони є серйозною загрозою через активне виділення збудника у навколишнє середовище.

Існують інші способи профілактики: вакцинація. Було розроблено живу вакцину, після введення якої утворюється стійкий імунітет. Лише у 30 країн вона лише входить до складу обов'язкових щеплень, але користуються нею у 70 країнах. Завдяки вакцинації вдалося скоротити захворюваність на ротавірус майже на 80%.

EuroMD
Додати коментар