Бактеріальний вагіноз – як передається, ознаки препарати для лікування

Інфекційний процес незапального характеру, що характеризується порушенням мікрофлори піхви, називається бактеріальним вагінозом. Захворювання поширене в гінекології, виявляється у третини жінок дітородного віку. Вагіноз може протікати приховано або з вираженими клінічними ознаками.

Що таке бактеріальний вагіноз

Дисбактеріоз піхви, баквагіноз або піхвовий дисбіоз – це патологія мікрофлори піхви, за якої нормальна флора заміщується умовно-патогенними мікроорганізмами. Захворювання виникає при хронічних запальних патологіях, зниженні імунітету, безконтрольному застосуванні антибактеріальних засобів та гормонів.

Патологія не належить до статевих інфекцій, т.к. немає специфічного збудника, який передається партнеру.

Баквагіноз супроводжується рясним виділенням зі статевих шляхів, свербінням. Нормальна вагінальна флора складається з анаеробних та аеробних лактобактерій (lactobacillus). Вони утворюють кисле середовище, перешкоджають розмноженню та активності хвороботворних бактерій.

З огляду на сприятливих для умовно-патогенних бактерій чинників зменшується чисельність лактобактерій, виділення молочної кислоти, нормальна кислотність середовища піхви змінюється. Підвищується чисельність анаеробів, збільшується утворення ключових клітин (злущеного епітелію, усіяного грамнегативними бактеріями).

Бактеріальний вагіноз – як передається, ознаки препарати для лікування

Причини бактеріального вагінозу

Розвиток баквагінозу відбувається внаслідок розмноження умовно-патогенних бактерій. До них відносять:

  • бактероїди;
  • пептококи;
  • пептострептококи;
  • мегасфери;
  • лептотріхи;
  • атопобіум;
  • гарднерелли;
  • мікоплазми.

Бактеріальний вагіноз – як передається, ознаки препарати для лікування

Їх розмноження надмірно, кількість виділеннях досягає 1010 на 1 мл. Комфортне середовище для зростання таких бактерій утворюється при впливі внутрішніх та зовнішніх факторів. До першої групи відносять кишковий дисбактеріоз, первинні чи вторинні імунодефіцити, атрофію тканин піхви, наявність хронічних осередків інфекцій. Ключовими зовнішніми причинами є:

  • безконтрольна антибіотикотерапія;
  • прийом цитостатиків, глюкокортикостероїдів;
  • використання сперміцидів;
  • застосування тампонів, протизаплідних кілець з естрогеном чи прогестероном.

Фактори ризику

Імовірність виникнення патології підвищується внаслідок недотримання інтимної гігієни під час постійного опромінення при тривалому використанні внутрішньоматкової спіралі. Серед факторів ризику неспецифічного вагінозу виділяють:

  • застосування презервативів або мастила низької якості;
  • недотримання правил антисептики під час пологів, абортів;
  • недостатнє харчування;
  • часті спринцювання;
  • стрес;
  • інфекції сечостатевого тракту;
  • ВІЛ-інфекцію.

Бактеріальний вагіноз – як передається, ознаки препарати для лікування

Симптоми захворювання

Клінічно виділяють три варіанти перебігу патології: безсимптомний, моносимптомний (тільки з виділеннями), полісимптомний (з іншими неспецифічними ознаками). Основна виражена ознака бактеріального вагінозу – виділення з піхви зі специфічним сильним запахом, білого або сірого кольору. Часто рясні, рідкі, що довго зберігаються.

При тривалому перебігу патології виділення при бактеріальному вагінозі можуть змінювати колір, консистенцію, запах.

Гострий дисбактеріоз піхви проявляється непрямими симптомами:

  • болем при статевих актах;
  • свербінням, печінням, гіперемією вульви;
  • болем при сечовипусканні.

До об'єктивних клінічних критеріїв Амселя піхвового дисбіозу відносять:

  • рясні виділення зі статевих шляхів;
  • наявність ключових клітин у аналізі мазків;
  • рН виділень понад 4,5;
  • позитивний амінотест (у виділення зі статевих шляхів додають 10% гідроксид калію).

Діагностика

При гінекологічному огляді стінки піхви рожеві, відзначається неприємний запах, відсутні ознаки запалення. Для встановлення діагнозу застосовують:

  • кольпоскопію – для виключення патологій шийки матки;
  • мікроскопічне дослідження мазків із піхви – для оцінки стану мікрофлори;
  • визначення рН виділень за допомогою індикаторів;
  • амінотест;
  • цитологічний аналіз;
  • цитограма;
  • молекулярно-бактеріологічні тести визначення складу мікрофлори.

Бактеріальний вагіноз – як передається, ознаки препарати для лікування

Ступені баквагінозу

За мікроскопічною характеристикою виділяють три ступені захворювання:

  1. Компенсований вагінальний дисбактеріоз – невелика кількість умовно-патогенної флори у мазку.
  2. Субкомпенсований баквагіноз – зменшення кількості лактобацил, наявність 1-2 ключових клітин у мазку.
  3. Виражений вагіноз – значне зниження лактобактерій, мікрофлора представлена іншими культурами.

Лікування бактеріального вагінозу

Схему терапії складають індивідуально залежно від вираженості клінічних ознак, тривалості вагінозу, наявності ускладнень. Лікування проводиться у два етапи: застосування антибактеріальних препаратів, відновлення нормальної флори.

За наявності у пацієнтки незахищених статевих контактів потрібне призначення препаратів її партнеру.

Антибіотикотерапія

Бактеріальний вагіноз – як передається, ознаки препарати для лікування

У першому етапі основне завдання лікування – скорочення кількості патогенної мікрофлори до мінімальних значень. Застосовують Метронідазол або Тінідазол у таблетках, вагінальних свічках чи кремах. Тривалість застосування препаратів – від 7 до 14 днів.

Додатково призначають ліки із групи імуномодуляторів, антигістамінні препарати.

Для попередження загострення кандидозу потрібне застосування протигрибкових засобів. Через 14 діб призначають контрольні аналізи та огляд.

Відновлення мікрофлори

Бактеріальний вагіноз – як передається, ознаки препарати для лікування

Через 2-3 дні після успішного завершення першого етапу лікування розпочинають другий. Основна мета – відновлення лактофлори. Призначають еубіотики та пробіотики у вигляді вагінальних свічок, таблеток, кремів (Метрогіл, Лактобактерин, Лактонорм ). Тривалість лікування – 10 діб. Після завершення лікування повторюють аналізи.

Рецепти народної медицини

Бактеріальний вагіноз – як передається, ознаки препарати для лікування

Повністю вилікувати дисбактеріоз піхви за допомогою рецептів народної медицини важко, необхідно використання антибактеріальних засобів та препаратів для відновлення мікрофлори. Серед популярних засобів:

  • Відвар ромашки. 2-3 ст. л. сухих квіток ромашки залийте 0,5 л води, доведіть до кипіння, залиште на вогні на 10 хвилин, остудіть, процідіть. Розведіть із холодною кип'яченою водою у пропорції 1:1. Підмиватися відваром тричі на добу. Засіб зніме свербіння та роздратування.
  • Настій кори дуба. 1 ст. кори дуба залийте 300 мл гарячої води, накрийте кришкою на півгодини, процідіть та остудіть. Спринцюйтесь на ніч протягом тижня. Настій має загоювальну, антисептичну дію.
  • Чай із імбиром. Заварюйте траву звіробою, 10 г тертого кореня імбиру 250 мл окропу, додайте в суміш мед і лимон. Щоденне вживання чаю зі звіробою з імбиром зміцнить загальний імунітет.

Лікування дисбіозу піхви при вагітності

Бактеріальний вагіноз – як передається, ознаки препарати для лікування

Терапія дисбактеріозу піхви при вагітності потребує спеціального підбору дозування лікарських препаратів. На ранніх стадіях захворювання ефективно застосовуються свічки від бактеріального вагінозу, антисептичні розчини (Мірамістин, хлоргексидин).

Прийом пероральних антибактеріальних засобів дозволено з другого триместру під контролем медперсоналу.

Використовують такі схеми:

  • Метронідазол по 1 таблетці (500 мг) перорально, 2 р/добу. на протязі тижня;
  • Метронідазол по 1 таблетці (250 мг) перорально, 2 р/добу. протягом тижня;
  • Кліндаміцин по 1 капсулі (300 мг) перорально, 2 р/добу. протягом 7 діб.

Можливі ускладнення захворювання

Наявність у піхві безлічі видів бактерій підвищує ймовірність їх потрапляння в уретру чоловіків при статевому контакті та розвиток неспецифічного уретриту, простатиту. Серед наслідків вагінозу виділяють:

  • маткові кровотечі;
  • ендометрит;
  • хронічне запалення репродуктивних органів;
  • цервіцит;
  • уретрит;
  • новоутворення у матці.

Дисбактеріоз піхви небезпечний для вагітних жінок. Патологія збільшує ризик передчасних пологів, інфікування плоду під час пологів та подальше відставання дитини на розвитку.

При вагінозі зростає ймовірність післяпологових ускладнень: нагноєння, кровотечі та ін.

Профілактика дисбактеріозу піхви

Для запобігання розвитку вагінального дисбактеріозу слід виконувати деякі рекомендації:

  • Відвідуйте гінеколога не рідше 1 разу на півроку.
  • Відмовтеся від використання щоденних прокладок.
  • Дотримуйтесь правил інтимної гігієни: підмивати не менше 2-3 разів на добу, своєчасно змінювати тампони при менструаціях.
  • Змінюйте спідню білизну щодня.
  • Відмовтеся від синтетичної, вузької білизни.
  • Слідкуйте за контрацепцією та гігієною при статевому контакті.
  • Своєчасно лікуйте хронічні патології.
  • Для підмивання використовуйте спеціальні засоби чи дитяче мило.
  • Використовуйте якісні засоби контрацепції, гігієнічні прокладки та тампони, придбані в аптеці.
  • Не приймайте антибіотики, цитостатики та інші ліки без призначення лікаря.

Відео

EuroMD
Додати коментар