Дитячий сон та його премудрості

(Поради з книги Магди Гербер «Ваша впевнена в собі дитина», оригінальна стаття – Джанет Ленсбері, адаптований переклад – консультант з дитячого сну Катерина Попова)

Зміст

1. «Слово СПАТИ розбудить навіть самого сонного малюка» – Магда Гербер, Ваша впевнена в собі дитина
2. У своїй книзі “Ваша впевнена в собі дитина” знаменитий педагог Магда Гербер рекомендує замінити слово “спати” на “відпочивати”: “відпочивати” звучить делікатніше і менш вимогливо. До того ж, для багатьох дорослих слово «спати» несе неявний негативний сенс минулого, який ми несвідомо переносимо на своїх дітей.
3. Головне, що потрібно знати про дитячий сон (та й про виховання взагалі): малюки є цілісними особистостями, свідомими та дієздатними. Вони слухають, помічають і вбирають у собі кожну дію батьків, хочемо ми цього чи ні.
4. Магда Гербер виділяє такі основні думки про дитячий сон:
5. Малюків легко перезбуджити і втомити
6. Перша допомога з боку батьків – це пильний контроль за ознаками втоми/перезбудження, які можуть виражатися у сповільнених рухах, осоловілому погляді, втраті координації, загальмованій поведінці.
7. Діти охоче приймають передбачувані ритуали
8. Чесність та повага – головні помічники, коли ситуацію потрібно міняти
9. Чесна розмова про майбутні зміни
10. Підтримати – це ПРИЙНЯТИ емоції
11. Допомогти дитині заспокоїтися та розслабитися – значить, заспокоїтися та розслабитися самим
12. Згадуючи події дня, ми даємо дитині почуття комфорту та безпеки. Маля «бере з собою» в ліжечко позитивні емоції і… засинає.

«Слово СПАТИ розбудить навіть самого сонного малюка» – Магда Гербер, Ваша впевнена в собі дитина

Сучасні дослідження (Гопнік, Блум, Спелкінд та ін.) довели, що малюки усвідомлюють і розуміють набагато більше, ніж ми собі уявляємо. Вони впізнають слова, що повторюються, зчитують підтекст, розбираються в наших почуттях. Фахівці, які працюють з дітьми, зазначають, що малюки іноді сприймають щось у багнети просто тому, що батьки, як їм здається, намагаються їм це «нав'язати» (або «продати»).

У своїй книзі “Ваша впевнена в собі дитина” знаменитий педагог Магда Гербер рекомендує замінити слово “спати” на “відпочивати”: “відпочивати” звучить делікатніше і менш вимогливо. До того ж, для багатьох дорослих слово «спати» несе неявний негативний сенс минулого, який ми несвідомо переносимо на своїх дітей.

Наприклад, малюки можуть противитися сну, якщо ставлення батьків до цього процесу жалісливе («бідному малюкові час у ліжечко»); якщо ми спочатку налаштовуємо себе боротьбу («ох, знову вкладатися з боєм»); якщо в словах мами чи тата чується нетерплячість і дратівливість («ну, квапся, скільки можна!»). Такі підходи до укладання лише ускладнюють завдання малюка – розслабитися та заснути.

Головне, що потрібно знати про дитячий сон (та й про виховання взагалі): малюки є цілісними особистостями, свідомими та дієздатними. Вони слухають, помічають і вбирають у собі кожну дію батьків, хочемо ми цього чи ні.

Магда Гербер виділяє такі основні думки про дитячий сон:

• Малюків легко перезбуджити і втомити

Ми часто недооцінюємо надчутливість малюків. Пам'ятайте: вони поки що не здатні “фільтрувати” інформацію так, як це робимо ми. Уявіть, що у Вашій голові весь день грає гучна музика, що дратує Вас. І при цьому у Вас немає можливості зробити тихіше або змінити радіостанцію. Підвищене сприйняття допомагає малюкам ловити величезні потоки нової інформації, але водночас викликає надроздратування в умовах, які здаються нам цілком комфортними.

Надроздратування і перевтома призводять до капризів, плачу, довгого укладання та частих нічних пробуджень.

Перша допомога з боку батьків – це пильний контроль за ознаками втоми/перезбудження, які можуть виражатися у сповільнених рухах, осоловілому погляді, втраті координації, загальмованій поведінці.

• Діти охоче приймають передбачувані ритуали

Батьки формують очікування малюків (наприклад, до своєї допомоги при засинанні), діти засвоюють це і вимагають згодом саме тих дій, яких вони звикли (що логічно).

Очікування, які формують батьки, перетворюються з часом на звички, а потім на потреби дитини. Деякі малюки змінюють свої звички відносно легко, але багатьом це дається з великими труднощами.

• Чесність та повага – головні помічники, коли ситуацію потрібно міняти

Діти люблять передбачуваність і звичність, але в той же час здатні адаптуватися до змін, які здаються нам необхідними (зрозуміло, якщо ми будуємо адекватні очікування з огляду на вік дитини).

Зменшити рівень стресу допоможе підхід, заснований на повазі та довірі.

Чесна розмова про майбутні зміни

«Після купання ми поїмо молочко, заспіваємо колискову, обіймемося і ляжемо в ліжечко. Зазвичай я тебе заколисую, але сьогодні ми обіймемося і побажаємо один одному на добраніч вже в ліжечку».

Підтримати – це ПРИЙНЯТИ емоції

“Ти засмутився. Це незвично ми розуміємо. Ти хочеш, щоб тебе похитнули. Зараз тобі важко розслабитися, але ми віримо – ти зможеш!

• Допомогти дитині заспокоїтися та розслабитися – значить, заспокоїтися та розслабитися самим

Наша спокійна присутність допомагає малечі «відпустити» роздратування, втому, збудження та інші емоції, які вони пережили протягом дня. Але головне – щоб мама і тато самі заспокоїлися і розслабилися (хоч би як важко це здавалося!). Вечірнє укладання – не час для сліз, нервових зривів та спалахів гніву з нашого боку.

Передбачувані ритуали (улюблена казка, колискова) допомагають малюкам поступово розслабитися і налаштуватися на сон, а іноді навіть із задоволенням чекати на цей час (так-так, і таке теж буває!).

Магда Гербер радить щовечора згадувати, як пройшов Ваш із малюком день: «Сьогодні ми вийшли гуляти на майданчик і раптом почався дощик. Ми прибігли додому і з'їли супчика, а потім лягли спати». Те, що здається нам малозначним (що малюк їв, де був, кого бачив) – дуже значуще для малюка.

Згадуючи події дня, ми даємо дитині почуття комфорту та безпеки. Маля «бере з собою» в ліжечко позитивні емоції і… засинає.