Гіпертонічний нефросклероз – ознаки, стадії та прояви хвороби, методи терапії

Заміщення ниркової паренхіми сполучною тканиною на тлі підвищеного тиску називається гіпертонічним нефросклерозом. У медицині захворювання ще називається зморщеною ниркою чи її склерозом. Код патології з МКХ-10 – I 12.

Чому відбувається зморщування нирки

При тривалому підвищенні артеріального тиску (АТ) розвиваються спазми судин. Вони звужуються, втрачають еластичність. В результаті тиск підвищується ще сильніше, посилюється опір струму крові. Органи позбавляються нормального кровопостачання, зазнають кисневого голодування.

В результаті в парних органах виникають ділянки ішемії, що веде до заміщення паренхіматозної тканини сполучної. Вторинне зморщення нирки може відбуватися і внаслідок наступних захворювань:

• амілоїдозу;
• цукрового діабету;
• туберкульозу ниркової тканини;
• системного червоного вовчаку в анамнезі;
• нефролітіаза;
• гломерулонефриту;
• нефропатії вагітних;
• травм;
• пієлонефриту.

Види нефросклерозу

Медики ділять нефросклероз на кілька видів, відштовхуючись від його причини та характерних ознак. Основні класифікації захворювання:

Стадії захворювання

Нефросклероз нирок незалежно від форми розвивається протягом кількох років. Він характерно поетапне формування. Основні стадії нефросклерозу:

1. Перший. Яскраві симптоми нефросклерозу гіпертонічного типу ще виявляються. Виявити захворювання можна за рахунок визначення швидкості фільтрації креатиніну або інсуліну або за низьким рівнем альбуміну.
2. Друга. Це переднефротична стадія. На цьому етапі розвивається мікрогематурія – незначна кількість еритроцитів у сечі.
3. Третя. Супроводжується високим кров'яним тиском та набряклістю.
4. Четверта. Починається через кілька років після початку протеїнурії. Розвивається хронічна ниркова недостатність.

Симптоми

Доброякісний нефросклероз відрізняється яскравішими симптомами з боку серцево-судинної системи, оскільки відбувається розширення лівого шлуночка. При злоякісному перебігу першому плані виходять ознаки ниркової недостатності.

Функція парних органів різко падає, а концентраційна здатність прогресивно знижується, виникають гематурія та альбумінурія.

Доброякісної форми

Симптоми доброякісного нефросклерозу або відсутні, або дуже слабкі. Першими з'являються ознаки серцево-судинних порушень: гіпертрофія лівого шлуночка, підвищення тиску понад 200/100 мм рт. ст. інші характерні ознаки доброякісної форми нефросклерозу:

• головний біль;
• слабкість;
• задишка;
• серцева недостатність;
• м'язовий біль;
• зниження працездатності;
• посилене серцебиття;
• збільшення чи зменшення обсягу добової сечі;
• ніктурія – почастішання сечовипускання в нічний час;
• анурія – відсутність сечі;
• протеїнурія – виділення білка із сечею;
• залозодефіцитна анемія;
• набряки;
• підвищений артеріальний тиск;
• порушення зору;
• схильність до кровотеч;
• напади стенокардії;
• схильність до вірусних патологій.

Злоякісної

При злоякісному перебігу виникають крововиливи в стінку сечових канальців, що спричиняє атрофію клітин їхнього внутрішнього шару. Для неї характерні ті ж симптоми, що і для доброякісної форми, але розвиваються вони набагато швидше. Основні ознаки злоякісного нефросклерозу:

• атрофія зорового нерва чи повна сліпота;
• втрата ваги;
• уремія;
• напади стенокардії;
• поява крові у сечі;
• різке підвищення артеріального тиску;
• ангіоспазми;
• інсульт;
• виснаження;
• блідо-жовтий колір обличчя;
• прогресуюча недокрів'я;
• уремічна інтоксикація

Методи діагностики

Мета лабораторних досліджень – Виявлення змін ниркової функції на ранніх етапах. Основними у цій групі методів діагностики є такі аналізи:

Щоб вивчити судини та структуру органу, призначаються інструментальні дослідження. Підтвердити нефросклероз допомагають такі методи:

• УЗД;
• екскреторна урографія нирок;
• ангіографія судин нирок;
• сцинтиграфія нирок;
• доплерографія;
• рентгенографія;
• Комп'ютерна томографія.

Симптоми нефросклерозу гіпертонічного типу можуть бути при інших захворюваннях. Диференціальний діагноз проводять із наступними патологіями:

• хронічний пієлонефрит;
• кістозними нирками;
• хронічний нефрит;
• застійними бруньками;
• інфарктом нирок.

Принципи лікування

Головна мета – лікування основного захворювання, оскільки без цього терапія не дасть належного результату. Її проводять в умовах стаціонару, особливо при злоякісному перебігу. На тактику лікування впливають ускладнення, що виникають: нефрогенна артеріальна гіпертензія і хронічна недостатність нирок. Схеми терапії на різних стадіях захворювання:

Відео