Лікування хронічного гломерулонефриту – правила харчування, фітотерапія

Гломерулонефрит – це дифузне ураження тканини нирок. Процес захоплює ниркові клубочки, де відбувається первинна фільтрація крові. Хронічна форма небезпечна розвитком ниркової недостатності та склерозу. У важких випадках виникає високий ризик уремічної коми.

Причини хронічної форми захворювання

Часто діагностується імунозапальне ураження тканин органу. Тобто, імунна система людини надмірно реагує на інфекційні антигени. Розрізняють ще аутоімунну форму хвороби. Вона обумовлена негативним впливом аутоантитіл, що руйнують власні клітини.

Основними причинами є перенесені раніше інфекції. Це:

  • стрептококова (ангіна, тонзиліт, скарлатина, стрептодермія, фарингіт, ларингіт, пневмонія);
  • стафілококова (ендокардит, остеомієліт, менінгіт, стафілококова ангіна, сепсис);
  • цитомегаловірусна (ендометрит, вагініт);
  • інші бактеріальні та вірусні інфекції (кір, вітряна віспа, ГРВІ).

Лікування хронічного гломерулонефриту - правила харчування, фітотерапія

Розвитку гломерулонефриту сприяють гепатити В та С. При тривалому перебуванні на холоді з підвищеною вологістю розвивається «окопний» нефрит. Хвороба провокує хронічний гломерулонефрит.

Інфекція – один з основних провокаторів, проте існують ще додаткові фактори ризику:

  • спадковість;
  • гіповітаміноз;
  • системні патології (васкуліт, червоний вовчак);
  • регулярне перебування на холоді;
  • токсичне отруєння (свинець, ртуть, спирт);
  • переливання крові;
  • вакцинація;
  • променева терапія.

Симптоми гломерулонефриту нирок

Хронічна форма недуги характеризується безсимптомним початком. Часто діагностується на пізніх стадіях, коли є ознаки ниркової недостатності. Тривала хвороба призводить до поступового заміщення нефронів сполучною тканиною.

Розрізняють кілька типів перебігу хронічного гломерулонефриту, кожна їх має свої характерні клінічні прояви:

ТипиПоширеністьСимптомиРезультат загального аналізу сечі
Латентний45% всіх випадків.
  • помірна набряклість;
  • незначне підвищення артеріального тиску;
  • слабо виражений нефротичний синдром.
  • лейкоцити;
  • еритроцити;
  • білок.
Гематуричний5% усіх випадків.
  • червоний відтінок сечі;
  • дискомфорт, печіння, різі при сечовипусканні.
  • видозмінені еритроцити у великій кількості;
  • мінімальна протеїнурія.
Гіпертонічний20% всіх випадків.
  • високий артеріальний тиск;
  • значне збільшення добового обсягу урини, що виділяється;
  • часті нічні позиви до мікції;
  • звуження, звивистість артеріол.
  • незначна протеїнурія;
  • підвищення видозмінених еритроцитів;
  • незначне зниження щільності сечі (або межах нижньої межі норми).
Нефротичний25% усіх випадків.
  • високий АТ;
  • яскраво виражена набряклість;
  • значна олігурія;
  • блідість та сухість шкірних покривів;
  • зниження концентрації білка за рахунок альбумінів;
  • Біохімічний аналіз крові показує підвищений холестерин.
  • підвищена густина;
  • значна протеїнурія.
Змішаний7% випадків
  • гематурія (кров’яний потік в уріні);
  • артеріальна гіпертензія;
  • виражена набряклість;
  • нудота;
  • блювання;
  • задишка.
  • висока концентрація білка, лейкоцитів, еритроцитів;
  • зниження щільності сечі.

Лікування хронічного гломерулонефриту - правила харчування, фітотерапія

Як лікувати хронічний гломерулонефрит?

Своєчасна діагностика (УЗД, біопсія, лабораторні аналізи) дозволяє розпочати боротьбу з недугою на ранніх стадіях та запобігти важким ускладненням.

Лікування хронічного гломерулонефриту повністю залежить від типу та стадії хвороби. Загальний принцип комплексної терапії включає:

  • постільний режим;
  • спеціально розроблена дієта (стіл №7);
  • комплексне медикаментозне лікування;
  • фітотерапія;
  • санаторно-курортне оздоровлення;
  • лікувальна фізкультура (ЛФК);
  • у разі розвитку уремії призначається діаліз (підключення апарату штучної нирки).

Медикаментозна терапія

Медикаментозна терапія спрямована усунути подальше запалення, зняти яскраву симптоматику, придушити процес зростання дифузних змін. Загальна схема лікування складається із комплексу заходів. Програму розробляє лікар, враховуючи стадію гломерулонефриту. Наприклад, змішані форми потребують особливого підходу. Для їхнього лікування готується чотирикомпонентна терапія.

Існує кілька видів лікування хронічного гломерулонефриту:

  • етіологічний (антибіотики, імуносупресори);
  • патогенетичний (антикоагулянти, антиагреганти, НПЗЗ, антигістамінні);
  • симптоматичний (сечогінні, гіпотензивні).

Антикоагулянти та антиагреганти

Дія препаратівТривалість курсуНазва препаратівДобове дозування
Запобігають процесу формування тромбів та звуження судин у ниркових клубочках.Від 3 до 10 тижнівДіпіридамол400-600 мг
Тиклопідін0,5 г
Гепарин20-40 тис. ОД.

Нестероїдні протизапальні засоби

Пригнічують запальний процес, знижують капілярну проникність, діють як жарознижувальне та знеболювальне.До 3 тижнівІндометацинНа початковому етапі – 25 мг, при добрій переносимості дозування збільшується – 100-150 мг.

Гіпотензивні препарати

Знижують артеріальний тиск.ДовгоКаптоприл50-100 мг
Еналаприл10-20 мг
Раміприл2,5-10 мг

Сечогінні лікарські засоби

Сприяють виведенню зайвої рідини.Від 3 до 10 тижнівГіпотіазид50-100 мг
Фуросемід40-80 мг
Урегіт50-100 мг
Альдактон200-300 мг

Антибіотики

Знищують патогенну флору.Від 7 до 14 днівБензилпеніцилін1-60 млн. ОД
Ампіцилін1000-2000 мг
Еритроміцин1-4 г
Цефіксім200-400 мг

Антигістамінні

Блокують рецептори гістаміну в організмі, знижують набряклість слизових оболонок.Від 10 до 15 днівСупрастін75-100 мг
Лоратадін10 мг
Еріус5 мг

Імуносупресори, цитостатики при гломерулонефриті

Пригнічують реакцію імунної системи при аутоімунних формах гломерулонефриту.Від 3 до 8 тижнівПреднізолон1 мг на 1 кг ваги пацієнта. Поступово дозування знижується до повного скасування.
Циклофосфамід2-3 мг на 1 кг ваги
Сандімун (Циклоспорин)2,5-3,5 мг на 1 кг ваги
Хлорамбуцил0,1-0,2 мг на 1 кг ваги

Лікування хронічного гломерулонефриту - правила харчування, фітотерапія

Лікувальне харчування

При діагнозі гломерулонефрит лікарі рекомендують дотримуватися спеціальної дієти без солі (стіл №7). Дієтичне харчування сприяє:

  • посилення сечовиведення;
  • придушення алергічних реакцій;
  • покращення процесів обміну в тканинах нирок.

Дозволені та заборонені продукти харчування відповідно до дієти №7.

Дозволені продуктиЗаборонені продукти
  • кисломолочні;
  • овочі та фрукти;
  • нежирна риба;
  • дієтичне м’ясо (курка, індичка);
  • крупи;
  • відварені яйця;
  • рослинні олії (оливкова, кукурудзяна, соняшникова, лляна);
  • натуральні фруктові соки, компоти, кисіль та морси.
  • жирне;
  • солоне;
  • копченості;
  • консервація;
  • гострі страви;
  • алкогольні напої.

Фітотерапія

Позитивний ефект фітотерапії відомий нам ще з часів бабусь. Існує безліч рослин, фруктів та овочів, що мають сечогінний ефект. Це:

  • брусниця;
  • дягіль;
  • береза;
  • кукурудзяні рильця;
  • мучниця;
  • барбарис;
  • кавун;
  • диня;
  • груша;
  • капуста білокачанна;
  • журавлина;
  • аґрус.

Лікування хронічного гломерулонефриту - правила харчування, фітотерапія

В аптеках є трав’яні збори, що допомагають впоратися із запальним процесом у нирках. Не менш ефективними будуть збори, виготовлені самостійно. Курс лікування становить від 15 до 25 місяців. При необхідності після короткої перерви лікування повторюють. Існує безліч рецептів для лікування гломерулонефриту, ось кілька з них:

  1. Лаванда, листочки чорної смородини та берези – по 10 грам, кропива – 20 грам, кориця – 40 грам, листочки суниці – 60 грам. Усі компоненти змішати. Залити 0,5л. окропу 2 ст. л. отриманого збору, наполягти 2 години. Приймати по 0,5 склянки після кожного випорожнення.
  2. Трава материнки – 4 ст. л., кора дуба – 50 грам, алтей – 10 грам. Дві столові ложки суміші залити склянкою окропу. Настояти 40 хв. Приймати у теплому вигляді 3 десь у день.
  3. Золототисячник – 2 ст. л. Залити склянкою окропу. Наполягати 6 годин. Приймати перед вживанням їжі.
  4. Грижник запашний – 3 ст. л. Залити склянкою окропу. Приймати теплим тричі на день по 100 мл.
  5. Пташиний горець – 1 частина, листочки брусниці та берези – 1,5 частини, насіння вівса, сушениця – 2,5 частини, суцвіття календули – 2 частини, глід та шипшина (плоди) – 5 частин. Усі інгредієнти змішати та залити окропом. Настояти 1:00. Приймати теплим по 1/3 склянки до їди 3-4 десь у день.

Санаторно-курортне лікування

Особливість хронічної форми гломерулонефриту – тривалий перебіг. Часто захворювання ускладнюється нирковою недостатністю. Для виключення ризику ускладнень та рецидивів пацієнтів спрямовують на санаторно-курортне лікування.

Форми та показання, за яких пацієнта направляють на санаторно-курортне оздоровлення:

  • латентна;
  • помірно гіпертонічна;
  • помірно нефротична;
  • залишкові ознаки гострого гломерулонефриту (вторинний);
  • затяжні та часті рецидиви.

Існує ряд причин, з яких пацієнтам протипоказані поїздки до санаторних зон:

  • ниркова та серцева недостатність 2 та 3 ступеня;
  • виражена гіпопротеїнемія та анемія;
  • макрогематурія;
  • сильні набряки;
  • високий АТ;
  • інвалідність зору;
  • порушення кровообігу у головному мозку.

Лікування хронічного гломерулонефриту - правила харчування, фітотерапія

Основна мета санаторного лікування – вплив на організм теплого та сухого клімату, інсоляцій. Сонячні ванни розширюють судини, посилюють потовиділення. Це сприяє виходу продуктів метаболізму та знижує навантаження на нирки.

У багатьох місцях близького зарубіжжя проводиться курс відновлювальної терапії. Це:

  • Ашгабад та його околиці;
  • Оазис Байрам-Алі;
  • Молакакре;
  • Сімеїз;
  • Західний Казахстан;
  • Південний берег Криму.

Пацієнтам індивідуально розробляється курс відновлювальної терапії та дієта. Крім цього, південні куточки зарубіжжя багаті на фрукти, які насичують організм корисними мікроелементами. Санаторно-курортне лікування гломерулонефриту включає:

  • курс фітотерапії;
  • комплексне медикаментозне лікування;
  • фізіотерапію (індуктотермія, ультразвук);
  • термотерапію (лікування сухим теплом).

Сучасна схема терапії

Сучасна методика лікування особливу увагу приділяє прийому антиагрегантів та антикоагулянтів. Медикаментозне лікування обов’язково має бути комплексним. Одна з найпоширеніших методик – чотирикомпонентна терапія. До неї входять:

  1. Преднізолон. Вводиться внутрішньовенно, добове дозування становить 1 мг на 1 кг ваги.
  2. Циклофосфамід. Добова доза – 2-3 мг на 1 кг ваги.
  3. Курантил. Добова доза – 400-600 мг.
  4. Гепарин. Добова доза до 20 тис. од.

При помітному поліпшенні самопочуття дозування поступово знижується тих значень, які необхідні підтримки організму у нормі. Курс терапії – від 6 до 8 тижнів, залежить від тяжкості перебігу гломерулонефриту. За потреби лікар збільшує цей період.

Відео

EuroMD
Додати коментар