Гонартроз колінного суглоба

Гонартроз – це хронічне грошінативне захворювання колінного суглоба, при якому відбувається витончення і руйнування хрящової тканини з подальшим формуванням великих кісткових розростань. У міру прогресування хвороби людина може повністю втратити здатність до самостійного пересування. Своєчасна діагностика та лікування гонартрозу дає можливість зупинити патологічний процес та позбавити людину болю.

Гонартроз колінного суглоба: симптоми, причини, діагностика та лікування

 

Загальна інформація

Повноцінна робота суглоба можлива лише за дотримання кількох умов:

  • ідеальна гладкість дотичних поверхонь кісток;
  • правильна конфігурація суглобових поверхонь;
  • наявність синовіальної рідини, яка виконує роль мастила;
  • добрий стан м’язів, зв’язок, суглобової сумки та інших допоміжних елементів;
  • повноцінне кровопостачання.

З появою порушень запускається патологічний процес, що зрештою може призвести до повного руйнування суглоба.

Гонартроз починається з появи у хрящовій тканині мікротріщин та вогнищ ущільнення. Це призводить до витончення хрящового прошарку та втрати гладкості. В результаті посилюється тертя кісток між собою при рухах, що ще більше ушкоджує хрящ. Конфігурація поверхонь змінюється і окремі ділянки починають відчувати підвищене навантаження. У міру прогресування захворювання з обох боків суглоба з’являються кісткові розростання (остеофіти), які поступово поширюються на всю площу, обмежуючи рухи та викликаючи біль. Одночасно відбувається зміна складу синовіальної рідини та зменшення її кількості, що також підвищує тертя.

Подальші зміни поширюються інші зони. Суглобова капсула стоншується, зв’язки втрачають еластичність. Суглоб стає нестабільним, підвищується ризик вивихів та підвивихів. Відбувається компенсаторне скорочення м’язових волокон. Коліно, а згодом і сама нога деформуються. На той час людина вже не може нормально пересуватися через біль.

Види

Залежно від причини захворювання остеоартроз колінного суглоба може бути:

  • первинний: виникає сам собою на тлі підвищеного навантаження або неспроможності хрящової тканини;
  • вторинний: з’являється як ускладнення інших захворювань чи травм; у межах цього виду виділяють специфічні різновиди: подагричний, посттравматичний тощо.

Виділяють також односторонній (що вражає лише праве або лише ліве коліно) та двосторонній гонартроз.

Ступені

Лікарі виділяють 4 ступеня гонартрозу, що визначають стадію захворювання та обсяг ураження:

  • 1 ступінь: захворювання виявляється лише на рентгені, де видно поодинокі остеофіти;
  • 2 ступінь характеризується помітним звуженням суглобової щілини та вираженими дистрофічними осередками в хрящовій тканині;
  • 3 ступінь: суглоб деформований, усередині порожнини виявляється велика кількість великих остеофітів;
  • 4 ступінь: хрящова тканина повністю зруйнована, кістки деформовані та нерідко зрощені між собою.

Причини

Всі причини розвитку гонартрозу можна розділити на кілька груп:

  • пов’язані із сильним пошкодженням частин суглоба:
    • внутрішньосуглобові переломи;
    • ушкодження меніска;
    • вивихи;
    • розтягнення зв’язок;
    • операції на суглобі;
    • запальні процеси та їх наслідки (артрити різного походження);
  • пов’язані з хронічною травматизацією:
    • підвищена вага тіла;
    • робота на ногах;
    • професійний спорт;
    • часте носіння важких речей;
    • вагітність;
    • захворювання опорно-рухового апарату: плоскостопість, уроджений вивих стегна або його дисплазія, сколіоз тощо;
    • постійне носіння неправильного взуття;
    • знижена згортання крові, що супроводжується частими крововиливами в колінний суглоб;
  • пов’язані з патологією хрящової тканини:
    • уроджена дисплазія сполучної;
    • аутоімунні захворювання: системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит;
    • порушення мікроциркуляції (атеросклероз);
  • пов’язані з порушенням обміну речовин та гормональними збоями:
    • цукровий діабет;
    • подагра;
    • вагітність;
    • клімакс.

Наявність суглобової патології у батьків або близьких родичів також збільшує шанс розвитку гонартрозу.

Симптоми

Симптоми гонартрозу залежать від рівня ураження тканин. Найбільш помітним та вираженим є біль. На початкових етапах розвитку вона представлена легким дискомфортом після надмірного навантаження на коліно (наприклад, підйом сходами з важким предметом у руках або тривалі піші прогулянки). Після відпочинку усі неприємні відчуття зникають.

Надалі біль стає сильнішим і починає виникати після звичного навантаження, посилюючись до кінця дня. Простого відпочинку стає замало швидкого зняття симптомів. На останніх стадіях коліно болить постійно, а будь-які рухи ускладнюють проблему.

Ще одна характерна ознака гонартрозу – обмеження рухів. Скутість спочатку з’являється лише вранці і пов’язана з пошкодженням хряща. Надалі обмеження пов’язані з розростанням остеофітів. У міру прогресування хвороби амплітуда рухів стає меншою аж до повного анкілозу.

У цей час проявляються добре помітні з боку ознаки ураження: деформація коліна та виражена кульгавість. Деформація виникає за рахунок зміни контурів головок кісток, а також появи остеофітів. Надалі в процес залучаються м’язи та зв’язки, що ще більше змінює контури суглоба та всієї ноги.

Кульгавість, як і біль, виникає поступово. Спочатку вона пов’язана виключно з больовими відчуттями, людина змушена щадити ногу. Ситуація посилюється в міру наростання скутості та деформації. На пізніх стадіях гонартрозу людина не може самостійно ходити.

Діагностика

При підозрі на гонартроз необхідно звернутися до ортопеда-травматолога. Фахівець оглядає та опитує пацієнта, оцінюючи стан суглоба та обсяг рухів у ньому. Потім обов’язково призначається рентгенографія. Дослідження дозволяє виявити основні ознаки артрозу:

  • звуження суглобової щілини;
  • деформацію головок кісток;
  • наявність остеофітів;
  • вогнища дегенерації хряща.

Для отримання даних про стан м’яких тканин та хряща призначається УЗД або МРТ суглоба. У деяких випадках потрібно виконати діагностичну пункцію, в ході якої порожнину коліна вводять відеокамеру. Цей метод дозволяє оглянути хрящ зсередини та оцінити ступінь руйнування тканин. Одночасно можуть бути введені лікарські препарати (наприклад, знеболювальні тривалої дії) або взято аналіз синовіальної рідини.

Лабораторна діагностика доповнює картину. З її допомогою лікарі оцінюють наявність запалення, рівень сечової кислоти та інших сполук, які можуть спричинити артроз.

При вторинному характері захворювання призначаються консультації лікарів відповідного профілю (ендокринолог при цукровому діабеті тощо).

Гонартроз колінного суглоба: симптоми, причини, діагностика та лікування

 

Лікування гонартрозу

Лікування гонартрозу колінного суглоба – це складний і тривалий процес, що вимагає від пацієнта дотримання всіх рекомендацій лікаря.

Лікування гострого болю

За наявності гострого больового синдрому першому плані виходить лікарська терапія. Усі знеболювальні препарати можна поділити на три групи:

  • нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ): кетопрофен, диклофенак, мелоксикам та інші; призначаються у вигляді таблеток або капсул для прийому внутрішньо, в ін’єкційній формі, у вигляді кремів та мазей для місцевого застосування; препарати допомагають зменшити біль та полегшити стан пацієнта;
  • кортикостероїди: гормональні препарати, що мають потужну протизапальну та знеболювальну дію; особливо ефективні при внутрішньосуглобовому введенні;
  • засоби для зняття спазму м’язів: мідокалм та його аналоги; використовуються як допоміжні у запущених стадіях гонартрозу;

Конкретні знеболювальні препарати, їх дозування та кратність прийому визначаються лише лікарем. При безконтрольному застосуванні анальгетики можуть спричинити прискорене руйнування хрящової тканини, розвиток гастриту та інших ускладнень.

Підтримуюча терапія

Коли гострий больовий синдром купований, лікарі призначають препарати, що зупиняють руйнування хряща та стимулюють регенерацію тканин:

  • хондропротектори: засоби на основі глюкозаміну та хондроїтину; при тривалому прийомі сприяють збереженню хряща; найефективніші на ранніх стадіях захворювання;
  • препарати для покращення мікроциркуляції: пентоксифілін, нікотинова кислота тощо; покращують харчування тканин та постачання їх киснем.

Крім лікарських засобів ортопеди активно використовують фізіотерапевтичні методики. Вплив електричного струму, ультразвуку, лазерного проміння або магнітних хвиль сприяє підвищенню кровопостачання ураженої області, руйнуванню остеофітів. Залежно від ситуації лікарі використовують:

  • ударно-хвильову терапію;
  • магнітотерапію;
  • прогрівання тканин лазерним випромінюванням;
  • стимуляцію м’язів електричним струмом;
  • електрофорез, фотофорез: запровадження ліків за допомогою ультразвуку або електричного струму; значно підвищує ефективність аналгетиків та хондропротекторів.

Фізіотерапевтичні процедури призначаються лікарем та проходять під постійним контролем спеціаліста. При необхідності час та інтенсивність дії можуть бути скориговані.

Доповнити ефект від фізіотерапії та ліків допомагає масаж та лікувальна фізкультура. Вони не лише покращують мікроциркуляцію, але й сприяють формуванню якісного м’язового каркасу, що забезпечує додаткову підтримку ураженого суглоба.

Хірургічне лікування

Препарати та фізіотерапія ефективні лише на ранній та середній стадіях захворювання. Якщо у пацієнта діагностовано гонартроз 3 або 4 ступенів, єдиним дійсно ефективним варіантом лікування є хірургія.

Ендопротезування колінного суглоба – це складна, але дієва операція. Уражений суглоб видаляється та замінюється протезом. Сучасні вироби мають достатній запас міцності, щоб служити власнику довгі роки. Після завершення періоду відновлення пацієнт забуває від болю при ходьбі та може жити повноцінним життям.

Якщо ендопротезування протипоказане, лікарі можуть вибрати легше втручання:

  • артродез: створення штучного анкілозу шляхом з’єднання кісток між собою; процедура повністю блокує рухи в суглобі, проте пацієнт отримує можливість безболісно спиратися на уражену ногу;
  • коригуюча остеотомія: частина кісткової тканини висікається і закріплюється так, щоб зняти навантаження з деформованих ділянок суглоба.

Артродезування та остеотомія в даний час проводяться нечасто. До них вдаються в основному в період очікування ендопротезування для полегшення стану пацієнта.

Профілактика

Профілактика захворювань суглобів це нескладно. Якщо дотримуватись правил, питання як лікувати гонартроз навряд чи стане актуальним. Зберегти здоров’я суглобів допоможуть:

  • помірна рухова активність: піші прогулянки, басейн, тренажерний зал тощо; головне – не прагнути рекордів і звань, оскільки професійний спорт зовсім не корисний;
  • мінімум стресів та повноцінний сон;
  • збалансоване та раціональне харчування з достатньою кількістю вітамінів та мікроелементів;
  • вага у межах норми;
  • мінімум шкідливих факторів на роботі: людям, схильним до розвитку артрозу, варто уникати носіння тяжкості та тривалого перебування на ногах;
  • гарне, зручне взуття (бажано, ортопедичне);
  • регулярне комплексне обстеження організму навіть за хорошого самопочуття.

Ці ж правила актуальні для людей, які вже страждають від артрозу, оскільки вони допомагають уповільнити прогрес захворювання.

Дієта

Дотримання дієти при гонартрозі допомагає зменшити ризик запального процесу в суглобі та відкладення солей, а також сприяє зниженню маси тіла та скороченню навантаження на коліно. Лікарі рекомендують дотримуватися наступних принципів харчування:

  • збалансований за жирами, білками та вуглеводами раціон;
  • контроль калорійності їжі: при надмірній масі тіла слід зменшити споживання на 15-20% від стандартної потреби;
  • різке обмеження надмірно жирних, гострих, солоних страв, консервів та продуктів зі штучними ароматизаторами;
  • повний виняток з раціону алкогольних напоїв, газування.

У їжі повинні в достатній кількості бути присутніми вітаміни всіх груп, мікроелементи. Особливу увагу слід приділити препаратам із підвищеним вмістом колагену: холодці, желе, заливне. Він є природним хондропротектором та стимулює відновлення хрящової тканини. Аналогічну дію мають кислоти омега-3, які, до того ж, здатні зупиняти запальні процеси. Вони у великій кількості містяться у жирній північній рибі.

Наслідки та ускладнення

Багато хто думає, що гонартроз – це лише хрускіт і періодичні болі в коліні. Насправді без лікування це захворювання приносить чимало мук і перетворює людину на інваліда. На останніх стадіях на людину чекає:

  • виражена деформація ноги та її укорочення;
  • неможливість згинання та розгинання коліна;
  • ураження інших відділів опорно-рухового апарату: кульшового суглоба, хребта, гомілкостопу;
  • неможливість самостійного пересування;
  • постійний інтенсивний біль у коліні.

Не допустити цих проблем можна, якщо своєчасно звернутися до лікаря та досконально виконувати його рекомендації. І тут процес можна успішно загальмувати і навіть звернути назад, особливо у першій стадії розвитку.

EuroMD
Додати коментар