При попаданні напередодні піхви патогенних мікроорганізмів можливий розвиток запалення бартолінової залози. Цей орган є парним і розташовується в підшкірно-жировій клітковині біля основи великих статевих губ. За відсутності лікування, бартолініт перетворюється на хронічну форму. Це може призвести до розвитку кісти, абсцесу, свищів.
Лікування бартолініту без операції
Для хронічної форми захворювання характерне чергування загострень та періодів ремісії. Завдання консервативної терапії – досягти тривалої відсутності симптомів бартолініту. У гострій фазі лікування бартолінової залози проводять за допомогою таких методик:
Прийом антибактеріальних препаратів | Амоксиклав, Ципролет |
Симптоматична терапія | |
Протизапальні | Диклофенак, Ібупрофен |
Жарознижуючі | Парацетамол, Ібуклін |
Знеболюючі | Баралгін, Нурофен |
Місцева дія на вогнище запалення | |
Мазі | Іхтіолова, Лівомеколь |
Дезрозчини | Хлорофіліпт, Мірамістін |
Прийом імуномодуляторів | Віферон, Тімалін |
Фізіопроцедури після зняття гострої фази |
В домашніх умовах
При хронічному бартолініті неприпустиме самолікування. Усі призначення препаратів робить лікар з урахуванням стану пацієнта. Лікування бартолініту на початковій стадії дає ефект при дотриманні таких правил:
- Забезпечення постільного режиму.
- Гарантія емоційного спокою.
- Виняток сексу.
- Відмова від тісної білизни, трусів-стрінгів.
- Використання ліків за призначенням лікаря.
- Щоденна дворазова гігієна статевих органів.
При лікуванні хронічної стадії захворювання у домашніх умовах застосовують:
- сидячі ванни з блідо-рожевим розчином марганцівки;
- тампони, пов’язки з маззю Левомеколь;
- щоденні компреси з гіпертонічним розчином;
- обробку вогнища запалення дезінфікуючими засобами – Хлоргексидином, Мірамістином;
- вітамінотерапію.
Місцеве лікування
Усунути запалення, зняти біль допомагає локальна дія лікарських засобів на осередок захворювання. Місцеве лікування передбачає використання таких препаратів:
- мазі – Левомеколь, Іхтіолову – наносять у вигляді пов’язок, тампонів;
- дезінфікуючі розчини – Хлоргексидин, Хлорофіліпт, Мірамістин – застосовують для зрошення поверхні, примочок, компресів;
- вагінальні супозиторії – Гексикон, Залаїн.
При лікуванні бартолініту, що протікає у хронічній формі, використовують такі ефективні місцеві засоби:
Хлорофіліпт | Хлоргексидин | Іхтіол | |
Форма випуску | спиртовий розчин 0,25% | розчин 0,05% | вагінальні супозиторії |
Активна речовина | екстракт листя евкаліпта | хлоргексидину біглюконат | їхтаммол |
Дія | антимікробне, прискорює регенерацію тканин | антибактеріальне | зняття запалення, усунення болю |
Спосіб застосування | обробка поверхні, примочки | нанесення на область запалення | введення тампона у піхву, зовнішні пов’язки двічі на добу |
Протипоказання | чутливість до препарату | непереносимість компонентів | |
Побічні ефекти | алергічні прояви | свербіння, висипання на шкірі | печіння, подразнення, алергічні реакції |
Застосування антибіотиків
Хронічна форма захворювання потребує застосування антибактеріальних засобів. Тривалість курсу терапії, препарати, лікар призначає індивідуально. Перед цим встановлюють збудника інфекції, його чутливість до ліків. Лікування бартолініту антибіотиками передбачає застосування таких препаратів:
Група | Ліки |
Протипротозойні з протимікробним ефектом | Тінідазол, Трихопол |
Антибіотики широкого спектра дії | Амоксиклав |
Фторхлоріноли | Ципрофлоксацин |
Цефалоспорини | Супракс, Цефтріаксон |
Макроліди | Азітроміцин |
Пеніциліни | Аугментин |
Тетрацикліни | Доксициклін |
Антибактеріальний засіб Цефазолін застосовують при хронічному бартолініті на стадії загострення. Препарат характеризують:
- Активна речовина – цефазолін.
- Дія – бактерицидна щодо більшості збудників.
- Застосування – внутрішньовенні ін’єкції, дозування 2 г до чотирьох разів на добу.
- Протипоказання – чутливість до цефалоспоринів.
- Побічні ефекти – блювання, діарея, свербіж, висипання.
Антибіотик Аугментин рекомендують для лікування запальних процесів у вагітних. Лікарський засіб, згідно з інструкцією, має:
- Активні речовини – амоксицилін, клавуланова кислота.
- Дія – протистояння більшості патогенів.
- Застосування – таблетка 250 мг тричі на добу, трохи більше 14 днів.
- Протипоказання – порушення функції печінки, нирок.
- Побічні ефекти – головний біль, діарея, нудота, свербіж, висипання.
Доксициклін призначають при лікуванні бартолініту, що має хронічну форму. Лікарський засіб відрізняє:
- Активна речовина – доксициклін.
- Дія – пригнічує поширення більшості збудників інфекції.
- Застосування – перорально 200 мг на першу добу, наступні дні – 100-200 мг за призначенням лікаря.
- Протипоказання – вагітність, чутливість до тетрациклінів, лактація.
- Побічні ефекти – діарея, нудота, висипи на шкірі.
Фізіотерапевтичне лікування
Прискорити загоєння, стимулювати місцевий імунітет за хронічної форми захворювання допомагають фізіопроцедури. У разі бартолініту використовують такі методи лікування:
- УВЧ – вплив струмами високої частоти;
- фонофорез – лікування ультразвуком із протизапальними засобами;
- магнітотерапія;
- аплікації з озокеритом;
- дія інфрачервоним лазером.
Операція при хронічному бартолініті
Показання для хірургічного втручання – утворення кісти, абсцесу. При хронічній формі бартолініту операцію проводять у період ремісії. Практикують такі види втручання:
Методика | Показання | Виконання |
Марсупіалізація |
|
|
Радикальне видалення залози – екстирпація |
|
|
Народні засоби від бартолініту
Для лікування захворювання використовують препарати, які роблять у домашніх умовах із натуральних компонентів. Рецепти народних цілителів рекомендують використовувати тільки за погодженням з лікарем. Результативністю відрізняються такі засоби:
Рецепт приготування | Спосіб застосування | |
Компрес із відваром трав |
| накладати пов’язку на ніч |
Сольова ванна | на літр гарячою водою, додати 3 ложки солі | теплі сидячі ванни, тривалість 3 хвилини, до шести разів на день |
Як лікувати бартолініт при вагітності
Розвиток захворювання під час очікування дитини небезпечний через близьке розташування вогнища запалення до матки. Не виключено зараження плода при попаданні інфекції через кров матері. При пологах можливе інфікування дитини під час проходження статевими шляхами. Це призводить до таких патологій:
- ураження очей;
- захворювання легень;
- запалення пупкового кільця.
Лікування бартолініту у вагітних важливо розпочати з появою перших симптомів. Схема терапії передбачає такі методи:
- використання безпечних антибіотиків – Сумамед, Цефтріаксон;
- підмивання із відваром ромашки, кори дуба;
- пов’язки з мазями – Левомеколь, Іхтіол;
- протизапальні супозиторії – Поліжинакс;
- оперативне втручання під час утворення гнійника;
- кісту видаляють після народження дитини.