Рідина у вусі у дитини чи дорослої – що робити і як лікувати медикаментами та народними засобами

Поява рідких виділень із вух – ознака різних захворювань ЛОР-органів. Рідина накопичується за барабанною перетинкою, а потім виходить із слухових проходів. Такий стан у медицині називається отореей або середнім отитом із випотом. При ньому євстахієва труба (канал, що повідомляє порожнину вуха з ковткою) забивається і не може виводити рідину. Найчастіше така патологія зустрічається в дітей віком, т.к. їхня слухова трубка вузька і орієнтована горизонтально, що ускладнює відтік із порожнини органу слуху.

Що таке рідина у вусі

Так побутовою мовою називають симптом різних захворювань, пов'язаних із органами слуху. Патологія є рідиною, що накопичилася в порожнині середнього вуха, коли в здоровому стані ексудат повинен виводиться через євстахієву трубу в горло. Це викликає дискомфорт усередині слухових проходів, а через тиск – виражений біль. Ще одна характерна ознака – звук рідини, що переміщується в порожнині вуха, при зміні положення тіла. Виділення із слухових проходів за такої патології можуть мати різну консистенцію.

Причини

Зовнішній слуховий прохід має сірчані залози, які мають багато схожого з потовими. Їхня робота активізується при підвищеній температурі навколишнього повітря та під час фізичного навантаження. Це призводить до рясного синтезу у вушних каналах липкої коричневої речовини. Така реакція вважається нормальною, особливо у період. Всі інші виділення з вуха мають патологічний характер.

Рідина починає накопичуватися за барабанною перетинкою, коли запалюється або закупорюється євстахієва труба. Цьому сприяють вірусні інфекції, алергія, застуда та різні види отиту. Основні причини накопичення рідини:

  • черепно-мозкові травми;
  • поліпи усередині вушної раковини;
  • попадання води до слухового каналу;
  • мастоїдит (запальний процес у соскоподібному відростку органу слуху;
  • гнійне запалення тканин спинного мозку;
  • себорейний дерматит (хронічне захворювання шкіри, спричинене грибком);
  • захворювання дихальної системи;
  • зовнішній, гострий, грибковий, хронічний або ексудативний середній отит (запалення різних відділів вуха);
  • алергія;
  • баротравма органів слуху (ушкодження через різницю тиску між внутрішніми порожнинами та зовнішнім середовищем);
  • аденоїди (патологічне збільшення глоткової мигдалини);
  • дисфункція євстахієвої труби;
  • гнійні фурункули.

Рідина у вусі у дитини чи дорослої - що робити і як лікувати медикаментами та народними засобами

З вуха тече прозора рідина

Колір ексудату, що відокремлюється, може вказувати на певні проблеми з органами слуху. Якщо їх випливає прозора рідина, це може говорити про загострення алергії. Схильні до неї люди часто страждають на специфічний риніт (нежить). Інші причини течії прозорої рідини з вух:

  • початкова стадія гострого середнього отиту;
  • травми мозку;
  • пошкодження вуха.

Жовта рідина

Причина появи ексудату жовтого або зеленого кольору вказує на інфекційно-запальний процес усередині вуха, який вже досяг серйозного рівня. У цьому випадку рідина є гній, який утворюється через вплив бактерій на тканини. Якщо прозорий ексудат виходить поступово, то жовтий з'являється різко після перфорації (пошкодження) барабанної перетинки. На тлі цього у людини спостерігаються температура та біль. Інші причини утворення жовтого ексудату:

  • хронічний гнійний отит;
  • дозрівання та розтин фурункула (обсяг ексудату менше, ніж при гнійному отиті);
  • негуста сірка (більшість людей знають про таку свою особливість).

Течуть вуха, але не болять

Коли з вух тече рідина, але біль відсутня, причиною може бути алергія, наприклад, на новий лікарський засіб . У такому разі слід терміново припинити його використовувати. Відсутність гострого болю є характерною рисою алергічного отиту. У пацієнта відзначаються шум у вухах, зниження слуху та виділення прозорого ексудату.

Алергічний отит рідко виникає наодинці. Він часто супроводжується однойменним процесом усередині носової порожнини або носоглотки. Хворий страждає від рясного нежитю та сльозотечі. Часто виділення з вуха при отиті діагностуються разом із бронхіальною астмою. Поява рідкого випоту без болю спостерігається й у таких ситуаціях:

  • при ексудативному отіті (виділяється рідкий ексудат солодкуватим запахом або без запаху);
  • при переломах основи черепа (із вушних каналів витікає рідкий та безбарвний ліквор (спинномозкова рідина), запах відсутній);
  • отомікоз, тобто. грибковий отит (супроводжується непрозорими білими виділеннями сирної консистенції).

За барабанною перетинкою

Якщо діагностується рідина у вусі за барабанною перетинкою, вона знаходиться в середньому його відділі. У дітей таке відбувається через анатомічні особливості звукосприймаючого апарату: маленької вушної раковини, короткого слухового проходу. Причиною скупчення в останньому рідині може бути неспроможність захисних механізмів або ускладнення респіраторних захворювань. У дорослих відчуття рідини у вусі за барабанною перетинкою виникає при наступних патологіях та станах:

  • мастоїдит;
  • травма барабанної перетинки;
  • гострий середній отит;
  • попадання води ззовні при купанні, миття голови;
  • отомікоз;
  • алергія;
  • черепно-мозкова травма;
  • патологія очей та дихальної системи;
  • запалення в оболонках спинного мозку;
  • хронічний гнійний отит.

Із запахом

Основною причиною появи рідких виділень із вух із запахом є кістоподібна холестеатому. При такій патології відзначаються постійне відчуття тиску всередині слухового каналу та ниючий біль. На тлі таких симптомів холестеатому викликає у пацієнта запаморочення, яке вказує на збій у роботі вестибулярного апарату. Існують й інші причини вушних виділень із запахом:

  • грибкова або бактеріальна форма отиту;
  • стафілококова інфекція (супроводжується запахом риби);
  • гнійний мікоз (запах вушного відокремлюваного нагадує гнилизна)
  • порушення секреції виділень вушної сірки.

Болить вухо і тече рідина

Якщо на тлі рідких виділень з вуха спостерігається його болючість, то причиною є те чи інше захворювання органів слуху. Однією з найпоширеніших патологій вважається отит. При ньому рідина накопичується у вушній порожнині, через що починає тиснути на барабанну перетинку. Це і викликає у людини постійний ниючий біль. Вона проходить після того, як ексудат розриває барабанну перетинку та виходить назовні. Виділення при цьому мають жовтий колір та неприємний запах.

Якщо гострий отит вчасно не вилікувати, він може перетекти у хронічну форму. Барабанна перетинка стає тонкою, через що гній періодично просочується через неї назовні. Це викликає постійний дискомфорт, зниження слуху, свербіж та біль у вусі. При прогресуванні хронічний отит може призвести до холестеатому – доброякісної пухлини. Інші можливі причини болю та перебігу з вух:

  • Фурункульоз. Рідкісні зелені або жовті виділення з вушної порожнини говорять про фурункул, що розкрився. Перед цим людина відчуває свербіж і біль усередині слухових каналів, які посилюються при пережовуванні їжі та розмові.
  • Отомікоз. Хвороба проявляється болем, сильним свербінням та білими сирними виділеннями з вух.
  • Кістоподібна холестеатому. Через кістоподібне розростання епітелію здійснюється тиск на барабанну перетинку. Характерна ознака захворювання – це рідкі виділення із неприємним запахом.
  • Травми зовнішнього та середнього вуха. Їх характерним симптомом є біль. Виділення при цьому є в'язкою, прозорою лімфою жовтуватого відтінку. Іноді може виділятися кров.

Рідина у вусі у дитини

Причини накопичення у вухах у дітей рідини ті ж, що й у дорослих. Єдина відмінність у тому, що такий симптом зустрічається у дитячому віці частіше. У дитини вужчі та короткі слухові канали, тому в них легше розвивається інфекційний процес. Найпоширенішим його видом є середній отит. Кожна друга дитина переносить це захворювання на першому році життя. Така патологія спричиняє лихоманку, біль, зниження слуху. Рідина в середньому вусі у дітей також викликають такі захворювання:

  • мастоїдит;
  • патології дихальних шляхів;
  • себорейний дерматит;
  • поліпи у вушній раковині;
  • гнійне запалення тканин спинного мозку;
  • алергія;
  • травма основи черепа.

Ускладнення

Навіть якщо виділення здаються невинними, не варто ризикувати. Потрібно звернутися до лікаря, щоб поставити точний діагноз і почати лікування. Інакше можуть розвинутися серйозні ускладнення:

  • Мастоїдит. Якщо він не є причиною появи ексудату всередині вушної порожнини, може стати його ускладненням.
  • Лабіринтит. Являє собою запалення у внутрішньому вусі. Теж може бути ускладненням отиту. Часто виникає через травму слухових проходів або проникнення всередину інфекції. Лабіринтит діагностується у 3-5% пацієнтів із отитом.
  • Менінгіт. Це запалення мозкових оболонок, що супроводжується набряком. Мозок не залучений до патологічного процесу. Даний стан є небезпечним для життя людини.

Якщо барабанна перетинка була перфорована гноєм чи ній з'явилися ущільнення, тобто можливість повної чи часткової втрати слуху. Виправити ситуацію допоможе лише оперативне втручання. Коли пошкодження перетинки було незначним, воно відновлюється самостійно за 2-3 тижні. У такому разі додаткове лікування не потребує.

Рідина у вусі у дитини чи дорослої - що робити і як лікувати медикаментами та народними засобами

Діагностика

З появою ознак рідини всередині вушної порожнини слід звернутися до отоларинголога. Під час прийому лікар проведе отоскопію зовнішній огляд слухових каналів. Процедура проводиться за допомогою отоскопу та джерела світла, яке спрямовують на хворе вухо. Вушну раковину відтягують назад і догори, щоб побачити слуховий канал. Завдяки освітленню лікар може оглянути і барабанну перетинку, а за наявності отвору в ній – барабанну порожнину. На наявність рідини всередині вуха вказують такі ознаки:

  • ослаблення світлового рефлексу (при відображенні променів джерела світла від барабанної перетинки);
  • помутніння барабанної перетинки;
  • наявність ексудату, який іноді вдається розглянути навіть через мембрану.

При розрив барабанної перетинки лікар виявить виділення з вуха. У більшості пацієнтів це гнійний або серозний ексудат. Після виходу з вушної порожнини утворюються скоринки. Крім отоскопії, застосовуються такі методи діагностики:

  • Отомікроскопія – це ретельніше дослідження вушної порожнини за допомогою мікроскопа.
  • Рентгенографія. Допомагає виявити структурні зміни внутрішнього вуха.
  • Комп'ютерна томографія. Проводиться з метою виявлення травм чи пошкоджень усередині органів слуху.
  • Імпедансометрія. Це аудіометричне дослідження, що визначає ступінь зниження слуху, прохідності слухових каналів та наявність перфорацій у барабанній перетинці.
  • Бакпосів відокремлюваного із вушних проходів. Використовується з метою виявлення збудника та його чутливості до антибіотиків.

Що робити, якщо з вуха тече рідина

Для нормалізації внутрішньовушного тиску використовують продування. Для цього потрібно зробити видихання повітря при закритому носі та роті. Якщо на фоні слабкої течії з вух спостерігаються підвищення температури, гнійні виділення, біль, самостійно лікуватися не можна. За таких симптомів обов'язково потрібно звернутися до лікаря. Те саме стосується виходу випоту з домішками крові. Незалежно від причини виділень не можна перешкоджати їх виходу із вушної порожнини:

  • Заборонено на тривалий час вставляти у слухові проходи ватяні тампони.
  • Щоб забезпечити відтік рідини, краще використовувати пухкі кульки із вати. За рахунок текстури бавовни виділення збиратимуться в них.

З урахуванням кількості виділень ватяні кульки потрібно періодично міняти. Для очищення вушних проходів рекомендується використовувати м'які тампони, змочені хлоргексидином або перекисом водню, розведеною водою у пропорції 1:1. Подальші методи лікування залежатимуть від наявності або присутності гною:

  • Якщо гнійні виділення є, то не можна прогрівати вуха. Замість цієї процедури слід закопувати в слухові проходи по 3-4 краплі розчину борної кислоти 2 рази на день. Дозволяється використовувати діоксидин. Його вводять у вуха по 1-2 краплі до 2 разів упродовж дня.
  • Якщо гнійних виділень немає, можна застосовувати краплі: Софрадекс, Альбуцид. Їх зігрівають до 37 градусів, після чого вже теплими вводять у слухові канали по 4-5 крапель. Процедуру повторюють двічі на добу.

При гнійних вушних виділеннях у дитини краще користуватися безспиртовими розчинами. Прикладом є краплі Отофа. Їх закопують у попередньо очищену вушну порожнину. Якщо ексудат прозорий, допускається використовувати борний спирт. Його вводять у слухові проходи по 2-3 краплі, після чого закривають канали пухкою ватною кулькою. Інші рекомендації щодо усунення рідких вушних виділень у дитини:

  • Дітям при нежиті потрібно закопувати в ніс судинозвужувальні краплі, наприклад, Назівін. Це необхідно для запобігання потраплянню інфекції в носоглотку або інше вухо. Називін вводять у кожну ніздрю по 2-3 краплі до 3-4 разів на добу.
  • На ніч дитину кладуть на бік, з боку якого болить вухо. Так рідина витікатиме і не накопичуватиметься.
  • Зменшити кількість ексудату, що відокремлюється, допоможуть фізіопроцедури, наприклад, прогрівання ультрафіолетовою лампою або грілкою протягом 7 хвилин, якщо виділення не гнійного характеру. Ця процедура знімає і больовий синдром, якщо він є.
  • Зняти болючі відчуття та зменшити кількість випоту допоможуть нестероїдні протизапальні засоби, наприклад, Нурофен або Парацетамол.

Медикаментозне лікування

При виборі ліків лікар орієнтується на колір, запах, консистенцію виділень та поставлений діагноз. Гнійний отит вимагає обов'язкового лікування антибактеріальними препаратами, такими як:

  • Супракс;
  • Цефуроксим;
  • Левофлоксацин;
  • Амоксицилін.

Антибіотики призначають після отримання результатів аналізу на збудника патології та його чутливість до певних препаратів. Якщо при гнійному отіті не використовувати антибактеріальні засоби, то високий ризик поширення інфекції. Антибіотики можна використати і місцево. Серед таких препаратів виділяються краплі:

  • Нормакс;
  • Отофа.

Курс антибактеріальної терапії триває щонайменше 10 днів. Краплі закопують у вушні канали кілька разів протягом дня. Якщо застосовуються системні антибіотики, то дозування повинен призначити лікар. Крім протимікробних засобів, залежно від причин появи рідких виділень, фахівець може прописати такі групи препаратів:

  • Антигістамінні: Тавегіл, Супрастін. Усувають запалення та набряклість тканин, за рахунок чого область середнього вуха дренується і серозний випіт евакуюється з неї природним шляхом.
  • Антимікотичні: Ітраконазол, Пімафуцин. Показано при грибковій етіології захворювань, якщо з вушних каналів виходять білі сирні виділення.
  • Місцеві кортикостероїди: Дексазон, Фліксоназ, Солукортеф. Купірують запальні процеси, за рахунок чого полегшується відтік випоту з органів слуху.
  • Знеболюючі: Нурофен, парацетамол. Допомагають зняти болючі відчуття за рахунок зниження чутливості рецепторів у уражених тканинах.
  • Протизапальні: Ереспал. Використовуються додатково до антибактеріальних препаратів з метою зняття сильного запалення та полегшення виходу гною назовні.

Окремо варто відзначити судинозвужувальні краплі. За рахунок зняття набряклості вони нормалізують дренажну функцію вушних каналів, завдяки чому барабанна порожнина осушується. У вуха їх дозволено закопувати лише за призначенням лікаря. У більшості випадків судинозвужувальні використовуються, якщо хвороби вуха супроводжуються нежиттю або запальними процесами в носоглотці. Тоді в кожну ніздрю вводять по 2-3 краплі одного з наступних препаратів:

  • Отрівін;
  • Нафтізін;
  • Галазолін.

Рідина у вусі у дитини чи дорослої - що робити і як лікувати медикаментами та народними засобами

Коли потрібна операція

Хірургічне лікування показано у більш занедбаних випадках, коли консервативна терапія не дала очікуваних результатів. Операція проводиться при мастоїдиті, холестеатомі, тяжкому отіті. Залежно від виду захворювання та стану пацієнта можуть проводитися такі процедури:

  • Парацентез барабанної перетинки. При цій операції роблять невеликий прокол з метою виведення ексудату назовні. Потім лікар проводить санацію вушної порожнини. Це необхідно при великих скупчення гною або великому інфікуванні.
  • Шунтування. Проводиться в дітей віком раннього віку. За рахунок такої процедури вдається забезпечити виведення ексудату та вентиляцію вушної порожнини. Показання для шунтування – це затяжний гнійний отит.
  • Відновлення цілісності барабанної перетинки або слухових кісточок. Проводиться, якщо через гній відбулася перфорація або пошкодження кісткової тканини.
  • Видалення новоутворень в області вуха. Доброякісні пухлини просто січуть, не торкаючись здорових тканин. При злоякісних новоутвореннях видаляють усі області, де поширився патологічний процес. Функції вуха у разі можуть втратитися.

Народні рецепти

При використанні народних рецептів варто знати, що в жодному разі не можна закопувати у вуха агресивні суміші, такі як сік цибулі, лимона або часнику. Чутлива шкіра всередині вушної порожнини може отримати від засобів опік. Зігрівальні компреси протипоказані при гнійному ексудаті. Не варто їх використовувати без рекомендації лікаря, оскільки, не знаючи причини симптому, можна лише посилити ситуацію. Більш безпечними та ефективними є такі народні засоби:

  • Закопувати у вухо 30% настоянку прополісу. Вона надає загоювальний та бактерицидний ефекти. Всередину кожного вушного проходу необхідно вводити по 2-3 краплі настойки або вставляти змочені там ватні тампони, залишаючи їх на 20-30 хвилин.
  • Закопувати у хворе вухо по 2-3 краплі соку подорожника. Повторювати до 3-4 разів на добу.
  • Віджати з листя алое сік, розбавити водою у пропорції 1:1. Закопувати 1 раз на день по 1-2 краплі в кожний вушний прохід. Частіше це робити не можна, оскільки сік алое сушить шкіру і викликає роздратування.
  • На сковороді розігріти невелику кількість кухонної солі, пересипати на хустку або іншу тканину. Прикласти до вуха через рушник. Такий метод дозволено лише за прозорих виділеннях.
  • Приготувати м'ятний відвар: на 2 ст. л. трави додати склянку окропу. Змішати цей розчин із 0,5 ч. л. меду. Закопувати засіб 3-4 десь у день. Доза для кожного вуха – 3-4 краплі.

Відео

EuroMD
Додати коментар