Пародонтоз часто плутають із пародонтитом, однак це різні захворювання. Якщо пародонтит завжди супроводжується запаленням, кровоточивістю та набряком ясен, то пародонтоз розвивається без виражених ознак запалення. Тканини, що утримують зуб, поступово атрофуються, ясна опускається, оголюючи корінь, а сам зуб втрачає опору. Саме через відсутність болю та почервоніння люди звертаються до стоматолога вже на пізніх стадіях, коли зберегти зуби складно. Розуміння механізму хвороби та її ранніх проявів допомагає вчасно розпочати лікування і уникнути серйозних наслідків.
Що таке пародонтоз
Пародонтоз — це хронічне захворювання пародонту, комплексу тканин, які оточують і фіксують зуб: ясен, періодонтальної зв’язки, цементу кореня та кісткової тканини альвеолярного відростка. Патологія має дистрофічний характер: порушується живлення тканин, погіршується кровопостачання, кістка поступово розсмоктується, а ясна атрофується. На відміну від запальних захворювань, при пародонтозі немає гіперемії, набряку чи кровоточивості на початкових етапах.
Розвиток хвороби відбувається повільно, іноді протягом 10 років і більше. Послідовність патологічних змін виглядає так:
- порушується харчування кісткових тканин;
- погіршується кровопостачання пародонту;
- ясна атрофується, її край опускається;
- слизові оболонки стоншуються;
- руйнуються кісткові перегородки між зубами;
- оголюються корені зубів;
- підвищується чутливість до температурних і хімічних подразників;
- зуби розхитуються, змінюється прикус.
Важливо розуміти, що пародонтоз — це не просто «оголення шийок зубів», а системний процес, який зачіпає всі опорні структури. Без лікування він призводить до повної втрати зубів.
Чи заразний пародонтоз
Хоча в ротовій порожнині завжди присутні мікроорганізми, пародонтоз не є інфекційним захворюванням. Його не можна «підхопити» через поцілунок, спільний посуд чи повітряно-краплинним шляхом. Основну роль у розвитку хвороби відіграють внутрішні порушення: ендокринні, судинні, імунні, обмінні. Бактерії можуть ускладнювати перебіг, але не є першопричиною. Тому навіть за наявності хвороботворних мікробів у роті здоровий організм із нормальним імунітетом і гігієною зазвичай захищений від дистрофічних змін пародонту.
Класифікація пародонтозу
За характером перебігу виділяють гострий пародонтоз, який зустрічається рідко, і хронічну форму, що розвивається роками. За поширеністю процесу розрізняють:
- Локалізований пародонтоз — ураження обмежується кількома зубами, наприклад, у ділянці травми або неправильного протеза.
- Генералізований пародонтоз — дистрофічні зміни охоплюють одну або обидві щелепи, що характерно для системних порушень в організмі.
Стадії розвитку пародонтозу
Прогресування хвороби умовно поділяють на кілька стадій. Кожна має характерні зміни, які видно на рентгенівських знімках і під час огляду.
| Стадія | Клінічні прояви | Рентгенологічні ознаки |
|---|---|---|
| Початкова | Симптоми відсутні, пацієнт не відчуває дискомфорту | Початкові дистрофічні порушення кісткової тканини |
| Перша | Незначне опущення ясен, підвищена чутливість до подразників | Невелика втрата кісткової тканини, розширення періодонтальної щілини |
| Друга | Оголення шийок зубів, поява проміжків, зміщення зубів | Зменшення висоти альвеолярного відростка до 1 см |
| Третя | Коріння оголені наполовину, зуби помітно хитаються, біль від холодного, гарячого, кислого | Значна резорбція кістки, зміна положення зубів |
| Четверта | Зуби тримаються лише верхівкою кореня, виражена рухливість, порушення мови та жування | Майже повна втрата кісткової опори, зуби зміщені |
На третій і четвертій стадіях консервативне лікування вже неефективне, потрібне ортопедичне втручання, а іноді й видалення безнадійно розхитаних зубів з подальшим протезуванням.
Ознаки захворювання ясен
Підступність пародонтозу в тому, що довгий час він протікає безсимптомно. Перші помітні ознаки з’являються через кілька років після початку патологічного процесу. До них належать:
- рясний зубний наліт, який швидко утворюється навіть після чищення;
- щілини між зубами, куди потрапляє їжа;
- підвищена чутливість до холодного, гарячого, кислого;
- незначна кровоточивість під час чищення зубів;
- легка болючість у яснах;
- свербіж або печіння ясен;
- неприємний запах з рота, який не зникає після гігієни.
Якщо ви помітили хоча б кілька з цих симптомів, варто звернутися до стоматолога для огляду та рентгенографії, навіть якщо біль відсутній.
Причини пародонтозу
Пародонтоз рідко виникає сам по собі. Найчастіше він є наслідком загальних захворювань або місцевих факторів, що порушують живлення тканин пародонту.
Системні причини
- ендокринні захворювання (цукровий діабет, порушення функції щитоподібної залози);
- вегето-судинна дистонія;
- системні захворювання сполучної тканини;
- імунодефіцитні стани;
- нервово-психічні патології;
- остеопенія (зниження щільності кісткової тканини);
- залізодефіцитна анемія;
- серцево-судинні хвороби.
Дефіцит поживних речовин
Нестача кальцію, вітамінів і мікроелементів через незбалансоване харчування або порушення всмоктування в шлунково-кишковому тракті також сприяє дистрофії пародонту. Зловживання алкоголем погіршує засвоєння поживних речовин і стан судин.
Місцеві фактори
- неякісні зубні протези, що травмують ясна;
- порушення мікрофлори порожнини рота;
- травмування ясен твердою їжею;
- надмірне жувальне навантаження на окремі зуби;
- неправильний прикус;
- кістозні утворення на яснах;
- бруксизм (скрегіт зубами, стискання щелеп, часто уві сні).
Діагностика пародонтозу
Обстеження починається з огляду ротової порожнини. Стоматолог оцінює стан ясен, наявність рецесії, рухливість зубів, глибину пародонтальних кишень. Основний метод діагностики — рентгенографія. На знімках видно ступінь атрофії кісткової тканини, що відповідає стадії захворювання:
- початкові дистрофічні порушення кісткової тканини;
- значні зміни альвеолярного відростка;
- зменшення висоти кісткових утворень на 1 см;
- зуби тримаються лише верхівкою кореня, зміна їх положення.
Для уточнення причин можуть бути призначені консультації ендокринолога, терапевта, імунолога та лабораторні аналізи.
Лікування пародонтозу
Тактика терапії залежить від стадії та поширеності процесу. У лікуванні беруть участь стоматолог-терапевт, пародонтолог, ортопед, а іноді й хірург. На початкових стадіях застосовують консервативні методи:
- усунення провокуючих факторів (корекція протезів, лікування бруксизму);
- лікування основних системних захворювань;
- ультразвукове видалення зубного каменю та нальоту;
- професійна гігієна порожнини рота;
- використання лікувальних зубних паст;
- дієтичне харчування з достатньою кількістю кальцію та вітамінів;
- полоскання антисептичними розчинами.
При прогресуванні хвороби додають медикаментозну терапію, шинування, протезування або хірургічні методи.
Медикаментозна терапія
Схема лікування завжди комплексна. Застосовують препарати для прийому всередину та місцеві засоби. Добре зарекомендували себе ін’єкції в ясна таких ліків:
- Екстракт алое — зупиняє дегенеративні процеси;
- ФіБС — знімає запалення;
- Лідаза — насичує тканини киснем;
- Метилурацил — сприяє регенерації клітин.
При запущеній стадії призначають таблетовані препарати:
- Лінкоміцин — антибіотик, використовується при гнійному запаленні;
- Трентал — ангіопротектор, що активізує кровообіг;
- Імунал — імуномодулятор, що підвищує захисні функції організму.
Для місцевого впливу на ясна застосовують:
- Хлорофіліпт — дезінфікуючий розчин для полоскань;
- Пародонтакс — лікувальна зубна паста;
- Гепаринова мазь — покращує кровообіг, усуває набряки;
- Метрогіл Дента — гель-антисептик;
- Камістад — знеболює, знешкоджує бактерії;
- Ацидум нітрикум — гомеопатичний засіб, що запобігає розхитуванню зубів;
- Холісал — антисептик, зменшує набряки;
- Троксевазин — зміцнює судини.
Усі препарати повинен призначати лікар з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта.
Шинування та протезування
На третій і четвертій стадіях пародонтозу, коли зуби втратили стійкість, ортопеди застосовують шинування — фіксацію кількох розхитаних зубів в один блок. Це допомагає зупинити руйнування кісткової тканини, перерозподілити жувальне навантаження. У паз, пропиляний з внутрішньої сторони зубів, вклеюють:
- вкладки з композитного матеріалу;
- флекс-дуги зі спеціального металевого дроту.
Якщо коріння зубів ще міцне, на них можна закріпити протези. Це відновлює жувальну функцію. Можливі варіанти конструкцій:
- Стаціонарні мости — замінюють втрачені зубні елементи;
- Знімні бюгелі — забезпечують рівномірне навантаження на щелепу.
Хірургічне відновлення ясен
Якщо консервативна терапія не дає результатів або пародонтоз запущений, вдаються до хірургічного лікування. Його мета — відновити кісткові тканини та зменшити пародонтальні канали. Застосовують такі методики:
- Гінгівопластика — ясна збільшують за рахунок власних слизових оболонок;
- Відкритий кюретаж — розрізають запалені тканини, прочищають пародонтальні канали;
- Нарощування ясен шляхом встановлення твердих мембран.
Ефективні методи хірургічного відновлення кісткової тканини:
- Пересаджування власної або донорської кісткової тканини;
- Синус-ліфтинг — введення в ясна спеціальних матеріалів для заповнення об’єму з наступним встановленням імплантатів;
- Спрямована регенерація — введення кісткової крихти в отвір, зроблений у щелепі. Клітини розростаються, утворюють міцну структуру.
Фізіотерапія
Для усунення запалення, поліпшення кровообігу та насичення тканин киснем використовують:
- Лазерну терапію — знищує мікроорганізми, зменшує набряки, відновлює тканини;
- Дарсонваль — знімає біль, посилює кровообіг дією змінного струму високої частоти;
- Електрофорез із глюконатом кальцію — ліки проникають глибоко в тканини, знижують чутливість, зміцнюють емаль.
Масаж ясен при пародонтозі активізує обмінні процеси, покращує мікроциркуляцію, підвищує місцевий імунітет. Процедуру виконують ручним самомасажем із ліками чи ефірними оліями або за допомогою апарата з вакуумним впливом.
Як лікувати пародонтоз у домашніх умовах
Домашній догляд є важливим доповненням до професійного лікування, але не може його замінити. Основні рекомендації:
- ретельно чистити зуби двічі на день м’якою щіткою;
- використовувати зубну пасту з лікувальними компонентами (за призначенням лікаря);
- застосовувати іригатор для видалення залишків їжі з міжзубних проміжків і масажу ясен;
- полоскати рот антисептичними розчинами або відварами трав (ромашка, шавлія) після їжі;
- дотримуватися дієти, багатої на кальцій, вітаміни C, D, групи B;
- відмовитися від куріння та алкоголю;
- регулярно відвідувати стоматолога для професійної гігієни та контролю стану пародонту.
Пам’ятайте: пародонтоз — хронічне захворювання, яке потребує постійного контролю. Тільки поєднання професійного лікування та ретельного домашнього догляду допоможе зберегти зуби надовго.
