Запор рідко приходить сам: разом із затримкою випорожнення з’являється важкість у животі, погіршується апетит і загальне самопочуття. Коли проносні препарати не дають результату, багато хто згадує про клізму. Процедура справді робоча, але тільки за умови правильної техніки — порушення правил призводить до травмування слизової та кровотеч. Розберемо, коли клізма доречна, кому вона протипоказана і як провести її вдома дорослому чи дитині.
Навіщо ставити клізму і коли вона справді потрібна
Чищення кишечника за допомогою клізмування проводиться строго за потребою. Без прямих показань цей спосіб краще не використовувати: слизова оболонка прямої кишки чутлива до втручань, а мікрофлора — до частих промивань.
Мета процедури — звільнити кишечник від калових мас, щоб відновити його роботу, або ввести лікарський розчин. Показання виглядають так:
- підготовка пацієнта перед операцією в лікарні, а жінки — перед пологами;
- підготовка до обстеження кишківника: ультразвукового дослідження, аноскопії, колоноскопії;
- терапія тривалих запорів, із якими не впоралися проносні препарати;
- введення ліків дорослим, коли потрібна швидка дія речовини.
Поза цим списком клізма не є ані способом схуднути, ані регулярною гігієнічною процедурою. Якщо затримки випорожнення повторюються, логічніше звернутися до лікаря й шукати причину, а не компенсувати симптом.
Протипоказання до клізмування
Постановка очисної клізми має заборони, і їх не можна ігнорувати. До протипоказань належать:
- загострення геморою, внутрішній тип хвороби;
- онкологічні захворювання кишок;
- висока температура;
- виразкова хвороба кишечника;
- гострі респіраторні чи вірусні інфекції;
- тріщини слизової оболонки кишки.
У цих станах тиск рідини й механічне подразнення здатні погіршити ситуацію аж до ускладнень. Якщо є сумніви щодо власного діагнозу, процедуру відкладають до консультації з лікарем.
Види клізм: який розчин і для чого використовують
Тип клізми визначають за рідиною, яку вводять. Кожен варіант має своє призначення й температурний режим.
| Вид | Що вводять | Для чого |
|---|---|---|
| Очисна лікувальна | Тепла кип’ячена вода до 37 °C або кімнатної температури | Очищення кишечника від калових мас перед обстеженнями |
| Лікарська | Відвари деревію, ромашки, календули | Введення медикаментів для кращого всмоктування |
| Гіпертонічна | 0,3 л фізрозчину, магнезії або калію хлориду | Набряки; випорожнення настає приблизно за пів години |
| Масляна | Очищена олія температурою 35–38 °C | М’якший ефект, який настає пізніше, тому процедуру роблять перед сном |
| Сифонна | Вода, що подається через зонд із лійкою | Глибоке промивання; потребує медичного нагляду |
| Діагностична | Контрастні речовини | Підготовка до рентгенологічного дослідження товстого кишечника |
Температура води має значення. Холодніша рідина змушує стінки кишки скорочуватися сильніше, а гаряча здатна обпекти слизову. Саме тому для очисної клізми беруть воду близько 37 °C або кімнатної температури.
Сифонна клізма — окремий випадок. Пацієнта кладуть на лівий бік, на глибину 30 см у кишечник вводять зонд із шлангом. Зверху ставлять лійку, заповнюють водою і піднімають конструкцію на 1,5 м. Після заповнення кишечника лійку опускають нижче рівня тіла, і рідина стікає у відро. Повторюють, доки не буде влито 10 л води. Самостійно таку процедуру не виконують.
Алгоритм постановки очисної клізми в домашніх умовах
Спринцівку, медичну грушу або кухоль Есмарха купують в аптеці. Для кожного виду своя техніка та своя підготовка, і відступати від них не варто.
За допомогою кухля Есмарха
Спочатку збирають конструкцію в правильній послідовності: приєднують до ємності трубку, потім наконечник, закріплюють затискач і щільно закривають краник.
- Підвісити конструкцію на висоту 1,5 м на стійкий штатив.
- Заповнити кухоль рідиною, змастити наконечник вазеліном чи олією.
- Випустити невелику кількість води, щоб звільнити повітря з трубки.
- Постелити щільну клейонку на край ліжка так, щоб частина її звисала в таз.
- Лягти на лівий бік і підігнути ноги до грудей.
- Розсунути сідниці та обертальними рухами ввести наконечник на 5–7 см у задній прохід — спочатку в напрямку до пупка, далі вздовж хребта.
- Відкрити краник і спустити рідину майже повністю.
- Закрити кран і лягти на спину, щоб вода рівномірно розподілилася по кишечнику.
- Полежати 15 хвилин і випорожнитися.
Введення наконечника зазвичай відчувається, але різкого болю бути не повинно. Якщо біль сильний, процедуру зупиняють.
За допомогою медичної груші
Для мікроклізм достатньо медичної груші. Її стерилізують перед першим використанням і після кожної процедури.
- Наповнити грушу водою чи відваром трав, змастити наконечник вазеліном або дитячим кремом.
- Лягти на бік, прийняти колінно-ліктьову позу або сісти навпочіпки, щоб максимально розслабити черевну стінку.
- Ввести наконечник на 10 см усередину й здавити грушу, щоб розчин рівномірно надійшов у пряму кишку.
- Помасувати живіт, аби розчин просунувся вглиб.
- Через 15 хвилин можна випорожнитися. Якщо позиви виникають раніше, підніміть таз вище рівня голови.
Техніка постановки очисної клізми дитині
Клізмування можна проводити з новонародженого віку, але дуже обережно і лише тоді, коли не допомогли масаж живота, відвар чорносливу або зміна харчування матері, яка годує грудьми. Клізма від запору в домашніх умовах дитині ставиться лише із застосуванням груші.
Іноді достатньо лише ввести наконечник в анус, щоб у дитини з’явилися позиви до дефекації.
Розчин для дитячої клізми — морська сіль, сода, суміш води з маслом або гліцерином, відвар ромашки. Температура рідини становить 25–27 °C. Об’єм залежить від віку:
| Вік дитини | Об’єм рідини |
|---|---|
| Новонароджені | до 30 мл |
| До 1 року | до 150 мл |
| До 2 років | до 200 мл |
| До 5 років | до 300 мл |
| До 9 років | до 400 мл |
| Від 10 років | до 500 мл |
Етапи проведення:
- Наповнити грушу розчином і видалити зайве повітря.
- Змастити наконечник вазеліном, укласти дитину на спину. Якщо дитині більше року, її кладуть на бік, підтягнувши ноги до живота.
- Обережно ввести наконечник в анус, вичавити лікарську суміш, повільно стискаючи грушу.
- Вивести наконечник, не розтискаючи грушу.
- Стиснути сідниці малюка на кілька хвилин і залишити його лежати 10 хвилин.
- Відвести дитину до туалету.
Для немовлят об’єм рідини мінімальний, а рухи — максимально повільні. Якщо стан дитини викликає занепокоєння, процедуру не роблять самостійно.
Наслідки неправильного клізмування
Не можна ставити клізму щодня: це небезпечно для мікрофлори кишечника й може призвести до кровотеч. Серед інших наслідків неправильного клізмування:
- порушення перистальтики кишківника;
- вимивання корисних бактерій із кишечника;
- зниження імунітету.
Окремо варто згадати помилки, які найчастіше призводять до ускладнень: занадто гаряча рідина, перевищений об’єм, різке введення наконечника, нехтування протипоказаннями та повторення процедури кілька днів підряд без потреби. Клізма — інструмент для конкретної ситуації, а не звичка.
