Спайки кишечника – перші ознаки та прояви хвороби, лікування медикаментами та народними засобами.

Операції на органах черевної порожнини, травми живота часто закінчуються ускладненнями. Через деякий час у пацієнта можуть виникнути хворобливі симптоми, порушення роботи кишечника, що найімовірніше свідчить про утворення спайок. Чому відбувається розвиток цієї патології, чим небезпечний такий процес? Дізнайтеся, які симптоми спайкової хвороби, щоб своєчасно звернутися за допомогою до фахівців. На ранній стадії з нею можна впоратись консервативними методами.

Що таке спайки кишечника

Внутрішні органи людини огортає тонка плівка – очеревина. При порушенні цілісності тканин у разі оперативного втручання, травми чи запалення на її поверхні утворюється клейка речовина, що містить білок фібрину. Воно надає корисну дію – зупиняє поширення запального процесу, огортаючи волокнами-смужками вогнище ураження. При сильних ушкодженнях цього процесу є зворотний бік:

  • відбувається порушення розсмоктування сполучних тканин;
  • починається ущільнення фібринових волокон із заснуванням спайок (тяжів).

Прогресування цих процесів має тяжкі наслідки для організму. При поширенні спайок у черевній порожнині можуть виникнути такі патології:

  • обмежується рухливість внутрішніх органів;
  • відбувається деформація, стискання кишечника;
  • перетискаються кровоносні судини, викликаючи некроз тканин;
  • звужується просвіт кишківника, провокуючи його непрохідність;
  • плівкові структури торкаються інших абдомінальних (що у животі) органи – жовчний, сечовий міхур, печінку.

Тяжі, що складаються із сполучної тканини, можуть з'являтися між петлями кишечника, окремими його частинами, прикріплюватися до черевної стінки. Нерідко вони зрощують кишечник з маткою, яєчниками, фалопієвими трубами, що призводить до порушення репродуктивних функцій, безпліддя. За міжнародною класифікацією хвороб МКБ-10 цим патологіям присвоєно такі коди:

  • До 56.5 Кишкові зрощення (спайки) з непрохідністю.
  • До 66.0 очеревинні спайки.

Причини

Спайкові процеси можуть виникати в результаті генетичної схильності – людині у спадок передається схильність до посиленого вироблення фібрину. Нерідко провокуючими факторами розростання сполучних тканин стають хірургічні втручання. Під час операції відбуваються процеси, що збільшують ймовірність утворення тяжів:

  • порушується цілісність тканин;
  • відбувається втрата вологи слизовими оболонками;
  • на внутрішній поверхні черевної порожнини залишається кров;
  • виникають контакти тканин із інструментами, шовними матеріалами.

Частими причинами виникнення спайкової хвороби є травми, рани живота, внутрішніх органів. Поява тяжів із сполучної тканини може з'явитися як результат інфекційних або запальних процесів, що розвиваються в черевній порожнині та малому тазі:

  • розлитого перитоніту;
  • перфорації виразки шлунка, дванадцятипалої кишки;
  • гострого апендициту;
  • запалення придатків.

Приводом для появи спайкового процесу у жінок може стати кесарів розтин. Розвиток хронічних процесів розростання сполучних тканин нерідко відбувається внаслідок таких причин:

  • тривалого запалення брижової частини тонкого кишечника, сигмовидної, сліпої кишки;
  • лікування злоякісних новоутворень у черевній порожнині методом променевої терапії;
  • гінекологічні інфекційні захворювання;
  • уроджених патологій органів у дітей.

Спайки кишечника - перші ознаки та прояви хвороби, лікування медикаментами та народними засобами.

Симптоми

Внаслідок спайкових процесів відбувається подразнення нервових закінчень, що викликає больовий синдром. Його локалізація залежить від місця розташування фіброзних сполучних тканин – у малому тазі або черевній порожнині. Біль може посилюватися при фізичному навантаженні, різких поворотах тіла, після їжі, виявлятися в боці, як при гострому апендициті. За характером вона нерідко буває:

  • приступоподібною;
  • тягне;
  • гострою;
  • ниючою;
  • спазматичної;
  • періодичної;
  • тривалою.

Спайкова хвороба іноді проявляється диспепсичним синдромом – виникає здуття, нудота, почуття переповнення, тяжкість у животі. До симптомів, що супроводжують розвиток спайкового процесу в черевній порожнині, відносяться:

  • хронічна слабкість;
  • перепади тиску;
  • загальне нездужання;
  • порушення перистальтики кишківника;
  • проблеми дефекації – тривалі запори;
  • відчуття розпирання;
  • блювання після їди;
  • бурчання в животі;
  • зниження маси тіла.

Ускладнення

Якщо спайкові процеси діагностовані на пізній стадії, не проведено своєчасне консервативне лікування, можливий розвиток серйозних наслідків. Ускладнення можуть становити загрозу життю, вимагають термінового оперативного втручання. У пацієнта іноді розвивається спайкова непрохідність кишечника, для якої характерні такі симптоми:

  • гострий біль;
  • накопичення газів;
  • відсутність стільця;
  • блювання;
  • зниження тиску;
  • тахікардія.

Спайки кишечника після операції за відсутності лікування можуть спричинити серйозні проблеми. Існують ризики розвитку таких процесів:

  • Некроз кишки. При стисканні тяжами кровоносних судин порушується кровопостачання стінок кишечника, відбувається відмирання тканин.
  • Запалення спайок. Виникає і натомість патологій сусідніх органів.
  • Поява перфорацій, кровотеч під час проведення хірургічних операцій на внутрішніх органах.
  • Неможливість завагітніти. Спостерігається у разі сполучення спайками кишечника з придатками матки – фалопієвими трубами, яєчниками.

Діагностика

Підозра на утворення спайок може виникнути, якщо пацієнт скаржиться на біль у животі, розлад кишечника. Лікар починає прийом із збору анамнезу. Під час первинного огляду він проводить:

  • опитування наявність спадкових чинників;
  • з'ясування характеру та локалізації болю;
  • уточнення фактів оперативного втручання у внутрішні органи, травмування живота;
  • пальцеве обстеження черевної порожнини, пряма кишка.

Для уточнення діагнозу пацієнту призначається загальний аналіз крові виявлення запальних процесів. З інструментальних видів дослідження нерідко використовуються такі методи:

  • Колоноскопія – вивчає стан прямої кишки.
  • Іригографія – рентгенографія із запровадженням контрастної речовини – оцінює аномалії петель кишечника.
  • УЗД органів малого тазу – виявляє наявність спайок, їх поширеність.

Один із найінформативніших способів діагностики – лапароскопічне дослідження методом введення в черевну порожнину ендоскопічного обладнання з мініатюрною камерою. Така процедура часто поєднується з операцією. Для діагностики кишкових спайок використовують такі апаратні дослідження:

  • Комп'ютерна томографія (КТ) – уточнює локалізацію тяжів, рівень поширення процесу.
  • Електрогастроентерографії – визначає перистальтичну здатність системи травлення.

Як лікувати спайки кишечника

Лікар обирає схему терапії з урахуванням стану пацієнта. Він приділяє увагу мірі поширеності спайкового процесу, тяжкості захворювання. Існують 3 варіанти розвитку подій:

  • Спайки не мають широкого поширення, не заважають функціонуванню кишківника – лікування не потрібне. Лікар призначає періодичний контроль за станом, спостереження за змінами.
  • У разі розростання спайок застосовується консервативне лікування.
  • При пізньому зверненні до лікаря, значному розростанні тяжів, ризик розвитку ускладнень, призначається хірургічне втручання.

Спайки кишечника - перші ознаки та прояви хвороби, лікування медикаментами та народними засобами.

Лікування без операції

На ранній стадії спайкової хвороби кишечника із проблемою можна впоратися консервативними способами. Необхідно з'ясувати причину появи патології та усунути її, щоб зупинити розвиток процесу. Для цього лікарі призначають:

  • протизапальні препарати;
  • імунокоректори;
  • вітамінні комплекси;
  • дієтичне харчування;
  • фізіопроцедури;
  • лікувальну гімнастику;
  • масаж.

Схема терапії має на увазі використання препаратів, що допомагають розсмоктування фібринових волокон – ін'єкцій Склоподібного тіла, Алое. Для лікування спайкової хвороби застосовують такі лікарські засоби:

  • антибіотики – за наявності інфекційного запалення;
  • аналгетики – у разі больового синдрому;
  • спазмолітики – за наявності спазмів;
  • проносні – для усунення запорів;
  • засоби відновлення перистальтики кишечника;
  • антигістамінні препарати, що знімають набряки.

Дієта

Важливою складовою лікування, коли у пацієнта діагностовано спайковий процес після операції, стає дієтичне харчування. Його головні завдання – нормалізувати роботу кишечника, щоб унеможливити запори, припинити газоутворення, здуття живота. Дієтологи рекомендують:

  • не допускати переїдання;
  • виключити голодування;
  • практикувати дрібне харчування – кілька разів на день невеликими порціями;
  • приймати їжу у певний час;
  • страви вживати у теплому вигляді – це виключає появу спазмів, подразнень.

Для нормальної роботи кишечника потрібно обов'язково пити воду близько двох літрів на добу. Бажано готувати їжу на пару, методом відварювання, запікання. У раціоні пацієнта зі спайками повинні бути такі страви та продукти:

  • дієтичне м'ясо – курка, індичка;
  • кисломолочні вироби – кефір, кисле молоко;
  • печені фрукти, овочі;
  • рідкі каші;
  • нежирні бульйони;
  • рослинні олії;
  • відварена риба;
  • омлет із яєць;
  • овочеві запіканки;
  • вершкове масло;
  • сир;
  • фруктові соки;
  • відвари трав.

Рекомендується виключити з вживання продукти, що сприяють процесам бродіння в кишках – дріжджові вироби, виноград, бобові культури, газовані напої. Під забороною перебувають:

  • алкоголь;
  • солодощі;
  • капуста;
  • наваристі м'ясні бульйони;
  • кукурудза;
  • редька;
  • гриби;
  • редис;
  • маринади;
  • жирне м'ясо;
  • копченості;
  • соління;
  • консерви;
  • гострі приправи, спеції;
  • шоколад;
  • міцний чай;
  • квас;
  • кава.

Зразкове меню на день для пацієнта, який має спайкову хворобу кишечника, виглядає так:

  • Сніданок. Рідка манна каша, омлет із зеленню. Зелений чай з медом.
  • Перекус. Кисель із свіжих ягід, 50 г нежирного сиру.
  • Обід. Овочевий суп-пюре, салат з овочів, заправлений олією, соком лимона. Риба на пару. Відвар шипшини.
  • Полудень. Сирна запіканка, сливовий сік.
  • Вечеря. Запечені овочі з куркою, чай на травах.
  • Перед сном – склянка свіжого жиру кефіру 1%.

Ліки

Після проведення оперативного втручання на органи черевної порожнини обов'язково використовують препарати для розсмоктування спайок. Для цього застосовують кілька лікарських засобів, що відрізняються за дією. Схема протиспайкової терапії включає такі препарати:

  • Гепарин – антикоагулянт, що перешкоджає утворенню тромбів.
  • Гідроконтизон – гормональний засіб запобігає запальному процесу.
  • Фібринолізин, Урокіназа, сприяють розчиненню фібрину.
  • Лідаза, Лонгідаза – ферменти, що запобігають утворенню спайок, усувають гематоми.

Оскільки патологія супроводжується неприємними симптомами, лікарі призначають такі групи лікарських препаратів для їх усунення:

  • знеболювальні – Анальгін, Темпалгін;
  • протизапальні – Диклофенак, Кеторол;
  • антигістамінні – Дімедрол, Супрастін;
  • спазмолітики – Но-шпа, Спазмалгон;
  • антибіотики, за наявності інфекції – Тримезол, Тетрациклін;
  • що відновлюють мікрофлору, перистальтику – Хілак-Форте;
  • проносні – Регулакс, Бікосоділ;
  • вітамінні комплекси – Токоферол, Ундевіт.

Препарат Урокіназа застосовується при спайковій хворобі у вигляді внутрішньовенних ін'єкцій або крапельниць. Ліки містять фермент, який розчиняє фібрин. Урокінізу, згідно з інструкцією, має:

  • застосування – захворювання, пов'язані з утворенням тромбів, спайок;
  • дозування – підбирається індивідуально з урахуванням стану пацієнта;
  • побічні дії – розвиток кровотеч, лихоманка;
  • протипоказання – гіперчутливість до компонентів, виразки шлунково-кишкового тракту, вагітність, порушення згортання крові.

Спайки кишечника - перші ознаки та прояви хвороби, лікування медикаментами та народними засобами.

Антигістамінний засіб Супрастин випускається у формі таблеток, що використовується для усунення набряків при спайкових процесах. Препарат відрізняють такі властивості:

  • склад – діюча речовина хлоропірамін;
  • дозування – по таблетці 4 десь у день;
  • побічні ефекти – сонливість, ейфорія, млявість, нудота, зниження тиску;
  • протипоказання – вагітність, напад бронхіальної астми, період лактації.

Таблетки Темпалгін знімають больовий синдром, діють як жарознижувальний засіб, мають діючу речовину метамізол натрію. Препарат характеризують такі якості:

  • показання – біль різноманітної етіології;
  • дозування – пігулка тричі на добу;
  • протипоказання – вагітність, печінкова, ниркова недостатність;
  • побічні ефекти – тахікардія, запаморочення, сухість у роті.

Гімнастика

Фізичні вправи при спайковому ураженні кишечника допомагають підвищити еластичність тканин. Гімнастика сприяє зміцненню м'язів живота, посилення кровопостачання черевної порожнини. Лікарі рекомендують:

  • вправи виконувати повільно;
  • вихідне положення (І.П.) – лежачи на спині, бажано на твердій поверхні;
  • кількість повторів – 10 разів.

Лікувальний комплекс включає виконання таких вправ:

  • Одночасно зігнути ноги в колінах, не відриваючи від статі, випрямити до І.П.
  • Виконати обертальні рухи як при їзді на велосипеді.
  • Підтягнути праве коліно до грудей, торкнутися лівим ліктем. Повернутися до І.П., повторити для лівої ноги.
  • Зігнути ноги в колінах, нахилити їх праворуч і ліворуч, не відриваючи від підлоги поперек і стопи.
  • У такому ж положенні піднімати таз, спираючись на лопатки і руки, витягнуті вздовж тулуба, затриматися на 3 секунди, опуститься на підлогу.

Фізіотерапія

Складовою частиною консервативної терапії при спайкових процесах у кишечнику є фізіотерапевтичне лікування. Воно спрямоване на покращення кровообігу, активізацію обмінних процесів у тканинах. Процедури допомагають запобігти появі спайок після операцій на внутрішніх органах. Фізіолікування сприяє зменшенню хворобливих симптомів, розсмоктування тяжів при розвитку захворювання. Серед рекомендованих методів лікування:

  • електрофорез із використанням лікарських засобів;
  • грязьові обгортання;
  • аплікації з парафіном;
  • магнітотерапія.

Хірургічне лікування

Коли у пацієнта діагностується кишкова непрохідність, порушення кровопостачання кишківника, яке провокують спайки в черевній порожнині, потрібне хірургічне втручання. Лікарі призначають операції, що виконуються двома способами:

  • Лапароскопія – маніпуляція, що проводиться малоінвазивним способом через 3 невеликі розрізи в черевній порожнині. Використовується у разі поодиноких спайок.
  • Лапаротомія. Виконується шляхом відкритого доступу до внутрішніх органів. Застосовується у разі значного поширення спайкового процесу.

Суть оперативного втручання полягає у розсіченні або повному видаленні спайок. Лікарі використовують такі методики хірургічного лікування:

  • Вплив лазерного променя. Призначається при невеликій локалізації спайкових утворень, хорошій візуалізації місця ураження.
  • Електрохірургічне втручання. Розсічення зрощень тканин за допомогою електричного ножа.
  • Аквадисекція – руйнування спайок гідравлічним тиском спеціальної рідини.

При вагітності та лактації

У період очікування дитини матка, що росте, змінює положення сусідніх органів. Якщо у жінки були спайки, які не завдавали неприємностей, під час вагітності вони можуть спровокувати сильний біль, запальні процеси. У такій ситуації лікарі обирають консервативну тактику лікування, яка передбачає:

  • дотримання дієти;
  • використання лікувальної гімнастики;
  • вживання медикаментозних засобів під суворим контролем лікаря, щоб не зашкодити ембріону;
  • лапароскопічну операцію у разі запального процесу, що загрожує перебігу вагітності.

У період лактації лікування спайкового процесу у кишечнику краще проводити без хірургічного втручання. Операція може забрати сили та час, які потрібні для догляду за малюком. Застосування лікарських препаратів має обмеження через можливість попадання їх через грудне молоко грудничку. Основними методами лікування спайок у цих умовах залишаються:

  • фізична активність;
  • дихальна гімнастика;
  • дієтичне харчування.

Народні засоби

Лікування спайкової хвороби черевної порожнини ліками з натуральними компонентами має бути частиною комплексної терапії. Усі рецепти необхідно узгоджувати з лікарем, щоб уникнути ускладнень. При спайках, що супроводжуються болем, рекомендують робити на живіт компреси з теплою касторовою олією. Корисно вживати відвар, приготовлений таким способом:

  1. Змішати рівні частини листя кропиви, плодів шипшини, ягід брусниці.
  2. Налити в термос 0,5 л окропу.
  3. Додати 2 ложки рослинного збору.
  4. Залишити на 2 години.
  5. Процідити, пити по 100 мл вранці та ввечері.

Народні засоби при спайкових процесах у кишечнику допомагають на ранній стадії захворювання. Для полегшення спазмів рекомендують тричі на день пити по кілька ковтків цілющої настойки. Для її приготування необхідно:

  • Подрібнити 100 г кореня лепехи.
  • Додати 200 г квіток ромашки та 100 г листя перцевої м'яти.
  • Перемішати компоненти, взяти 1 ложку суміші, залити склянкою окропу.
  • Настояти протягом години.
  • Процідити, пити у теплому вигляді.

Народні цілителі при утворенні спайок рекомендують робити на хвору ділянку кишечника компрес із насінням льону. У бавовняний мішок слід засипати 4 ложки насіння, опустити його в окріп, віджати, прикласти до хворого місця. Корисно раз на добу робити клізму із настоєм кореня бадану. За рецептом потрібно:

  1. Засипати в термос 3 ложки подрібненої сировини.
  2. Додати 300 мл окропу.
  3. Настояти 4 години, процідити.
  4. До літра теплої кип'яченої води додати 2 ложки настою.

Спайки кишечника - перші ознаки та прояви хвороби, лікування медикаментами та народними засобами.

Профілактика

Щоб запобігти розвитку спайкових процесів у кишечнику, необхідно уникати розвитку запалень в органах, розташованих у черевній порожнині. Після хірургічного втручання слід виконувати призначення лікаря. Профілактика запобігання післяопераційним спайкам включає такі заходи:

  • заняття лікувальною фізкультурою;
  • дієтичне харчування, що виключає здуття живота, запори;
  • обмеження фізичних навантажень упродовж шести місяців після операції;
  • фізіотерапевтичне лікування;
  • виконання дихальної гімнастики;
  • дотримання активного способу життя.

Профілактика спайкової хвороби черевної порожнини передбачає звернення до лікаря у разі перших неприємних симптомів, коли з патологій можна впоратися консервативними методами. Пацієнту необхідно дотримуватись таких правил:

  • регулярно виконувати фізичні вправи;
  • дотримуватися режиму праці та відпочинку;
  • нормалізувати роботу системи травлення;
  • вилікувати захворювання органів ШКТ;
  • забезпечити процес регулярної дефекації;
  • уникати фізичних навантажень;
  • відмовитися від проведення операцій, якщо вони не мають гострої необхідності.

Відео

EuroMD
Додати коментар