Акромегалією називається патологічне збільшення окремих частин тіла, що пов’язане з підвищеним виробленням гормону росту (гормону соматотропного). Виробляється він передньою долею гіпофіза в результаті пухлинного ураження.
Патологія виникає у дорослих людей і характеризується:
- розвитком укрупнених рис обличчя (губ, нижньої щелепи, носа, вух);
- збільшенням кистей рук і стоп;
- постійними болями в суглобах і головними болями;
- порушенням статевої та репродуктивної функцій у жінок і чоловіків.
Крім зовнішньої непривабливості підвищене вироблення гормону росту в крові призводить до ранньої смертності від легеневих, онкологічних, серцево-судинних захворювань.
Хвороба акромегалія розвивається після припинення росту організму. Протягом тривалого періоду зміни зовнішності стають все більш вираженими. У середньому захворювання діагностується через сім років з його початку. Акромегалією в рівній мірі можуть страждати жінки і чоловіки, переважно у віці сорока – шістдесяти років. На щастя, акромегалія – рідкісна патологія ендокринної системи. Хвороба спостерігається у сорока осіб з мільйона.
Акромегалія: причини
Основною причиною розвитку акромегалії є аденома гіпофіза. Факторами, що викликають патологію, є:
- пухлини гіпоталамуса;
- черепно-мозкові травми;
- синусит (хронічне запалення пазух носа).
Іншою причиною виникнення хвороби є доброякісні або злоякісні пухлини гіпофіза. Пухлини провокують підвищене вироблення гормонів, створюють гормональний дисбаланс, що призводить до хвороби.
Певне місце в розвитку хвороби відводиться спадковому чиннику, так як хвороба найчастіше спостерігається у родичів.
Акромегалія: симптоми
Зміни зовнішності при акромегалії відбуваються поступово і непомітно для пацієнта.
Надлишок гормону росту викликає зміни зовнішності хворого:
- Огрубіння рис обличчя (збільшення носа, губ, вух, надбрівних дуг, скул).
- При збільшенні нижньої щелепи розходяться міжзубні проміжки, змінюється прикус. При збільшенні язика, голосових зв’язок, гортані змінюється голос. Він стає хрипким і низьким.
- Істотно збільшується розмір черепа, кистей, стоп.
- Деформується скелет: розширюються міжреберні проміжки, викривляється хребет, збільшується грудна клітка, набуваючи бочкоподібну форму.
- При акромегалії спостерігається надмірне саловиділення, пітливість, шкіра ущільнюється, збирається в глибокі складки, внутрішні органи і м’язи збільшуються в розмірах.
- Пацієнта турбує підвищена стомлюваність, слабкість, прогресуюче зниження працездатності.
- У жінок виникає порушення менструального циклу, безпліддя, галакторея. У чоловіків спостерігається зниження потенції.
- Висока ймовірність розвитку серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, пухлин шлунково-кишкового тракту, щитовидної залози, матки у жінок.
- У міру розвитку пухлини гіпофіза і здавлювання нервових закінчень підвищується внутрішньочерепний тиск, виникає двоїння в очах, світлобоязнь, болі в області чола і скул, зниження нюху, слуху, блювання, запаморочення, оніміння кінцівок.
Акромегалія: лікування
Основним завданням лікування акромегалії є нормалізація рівня соматотропіну (гормону росту) у крові, зупинення та ремісія захворювання.
У сучасній ендокринології при лікуванні цієї хвороби застосовуються різні методи: медикаментозний, променевий, хірургічний та комбінований.
Найбільш ефективним при акромегалії є видалення пухлини гіпофіза хірургічним шляхом.
