Причини ожиріння в жінок: вроджені, аліментарні та психологічні чинники

Надмірна вага в жінок майже ніколи не має однієї простої причини. За нею стоять захворювання, фізіологічні стани, особливості харчової поведінки та психологічні чинники, які накладаються один на одного. Саме тому робота з симптомом — зайвими кілограмами — без пошуку першопричини зазвичай дає короткочасний результат. Лікувати потрібно не вагу, а стан, який її сформував.

Як визначити ступінь ожиріння

Для оцінки маси тіла використовують дві основні формули. Найпоширеніша у світі — індекс Кетле, або індекс маси тіла (ІМТ). Розрахунок виглядає так:

Мірна стрічка, ваги та записник із розрахунками на світлому столі

ІМТ = M / (H × H), де M — маса тіла в кілограмах, H — зріст у метрах.

Залежно від отриманого значення виділяють чотири ступені ожиріння — як у жінок, так і в чоловіків.

Друга формула дає уявлення про ідеальну масу тіла залежно від зросту. Для чоловіків вона має такий вигляд:

P = 50 кг + (T − 150) × 0,75, де P — ідеальна вага, T — зріст у сантиметрах.

Щоб отримати відповідний показник для жінки, від обчисленої величини віднімають 3,5 кг. Далі визначають, на скільки відсотків фактична вага перевищує ідеальну.

Перевищення ідеальної ваги Ступінь ожиріння
до 29 % I ступінь
від 30 % до 49 % II ступінь
від 50 % до 99 % III ступінь
понад 100 % IV ступінь, або морбідне ожиріння

Обидві формули — лише орієнтир. Вони не враховують співвідношення м’язової та жирової тканини, вік, стан гормонального фону, тому висновок про ступінь ожиріння та подальшу тактику має робити лікар, а не самопаale розрахунок.

Чинники, що впливають на відкладення жиру

Усі фактори ризику розвитку ожиріння поділяють на дві великі групи: модифіковані, тобто ті, які людина може змінити, і немодифіковані — вроджені особливості, які скоригувати неможливо.

Жінка вдома з чаєм і фруктами замість шкідливих звичок

До модифікованих належить спосіб життя: шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем), низька фізична активність, недотримання режиму харчування.

До немодифікованих належать:

  • швидкість обміну речовин;
  • порушення сну, хронічне недосипання.

Такий поділ має практичне значення: він показує, на що взагалі можна вплинути, а що доведеться враховувати як вихідні умови.

Види ожиріння в жінок

Розрізняють первинне та вторинне ожиріння. Вторинна форма трапляється рідше — приблизно у 25 % випадків — і пов’язана з порушенням гормональних та обмінних процесів в організмі. Її особливість у тому, що вплив безпосередньо на причину захворювання дає змогу повністю позбутися зайвої ваги.

Первинне ожиріння діагностують частіше — близько 75 % випадків — і коригується воно складніше. Воно пов’язане з порушенням вироблення речовини, яка допомагає головному мозку адекватно оцінювати масу тіла.

Чому розвивається ожиріння

В основі набору зайвої маси лежить порушення балансу між енерговитратами та кількістю їжі, що надходить в організм. Щоб вага залишалася стабільною, людина має споживати стільки продуктів, скільки організм здатен розщепити, перетворити на енергію й витратити протягом дня.

Коли цей баланс порушується, невикористані енергетичні ресурси переходять у сполуки, які відкладаються в жирових депо. Причини такого стану різняться залежно від виду ожиріння, тому діагностика й лікування в кожному випадку потребують індивідуального підходу.

Первинне ожиріння

Розвиток цієї форми пов’язаний із порушенням роботи системи, що регулює апетит у головному мозку. Ключову роль тут відіграє лептин: впливаючи на рецептори центрів насичення, він прискорює метаболізм і знижує апетит.

У людей із первинним ожирінням спостерігають або недостатній рівень лептину, або нездатність рецепторів реагувати на нього. Другий варіант лікувати особливо складно, адже сучасна медицина не має інструментів, які замінюють такі дрібні структури організму.

Вторинні причини

Вторинні причини ожиріння об’єднують у кілька груп: психологічні, органічні, соціальні, фізіологічні та ендокринні. Такий поділ допомагає зрозуміти, до фахівця якого профілю слід скерувати людину, щоб впливати саме на причину патології, а не лише на її наслідок.

Спокійна розмова жінки з лікарем у світлому кабінеті
  • Психологічні: тяжкі переживання, життєві труднощі, втрата близьких.
  • Органічні: черепно-мозкові травми, пухлини головного мозку, цереброваскулярна патологія.
  • Соціальні: переїдання, зумовлене індивідуальними особливостями харчування в родині.
  • Фізіологічні: вагітність, набір маси в спортсменок.
  • Ендокринні: порушення щитоподібної залози (гіпотиреоз), патологія гіпофіза (хвороба Іценка — Кушинга), патологія надниркових залоз (синдром Іценка — Кушинга, кортикоестрома, стани, що спричиняють підвищене вироблення глюкокортикоїдів).

Практичний висновок із цього переліку простий: однакових схем лікування ожиріння не існує. Ендокринна причина потребує ендокринолога, наслідки травми чи пухлини — невролога або нейрохірурга, розлади харчової поведінки на тлі переживань — психотерапевта. Лише після визначення першопричини корекція ваги стає передбачуваною, а не випадковою.

EuroMD