Депривація сну – це примусове позбавлення відпочинку. Якщо говорити простими словами, людина навмисно відмовляється від сну з терапевтичною чи іншою метою. Метод позбавлення сну успішно застосовується в медицині, оскільки дефіцит відпочинку допомагає позбавитися депресії та інших психічних розладів.
Плюси та мінуси депривації
Плюсами депривації є:
- Поліпшення настрою та працездатності. Депривацією лікують хронічну депресію та апатію.
- Підвищення креативності. Вважають, що відсутність сну допомагає генерувати нові ідеї.
Мінусів у депривації сну набагато більше ніж плюсів. Якщо часто не давати собі спати більше доби, можуть спостерігатися:
- Агресивність;
- Погіршення пам’яті;
- Втрата свідомості;
- Неврологічні порушення;
- М’язові болі;
- Слабкість;
- Галюцинації;
- Втрата та посилення апетиту;
- Нудота;
- Блювота та ін.
Регулярне позбавлення сну протягом тривалого часу може спровокувати хворобу Альцгеймера – дегенерацію клітин головного мозку.
Види
Депривація сну буває:
- Повна. Людина не спить більше 24 годин поспіль.
- Часткова. Щоденний сон триває трохи більше 4 годин. При тому, що раніше тривалість сну була більшою. Якщо людина все життя спить по 4 години і не відчуває втоми, таке не вважається депривацією.
- Вибіркова. Сюди відносять поліфазний сон, коли людина спить помалу, але часто. Ефективність такого режиму збільшення працездатності не доведена.
Крім цього, депривація сну поділяється на:
- Примусову. Людині просто не дають заснути. У давнину позбавленням сну катували людей.
- Лікувальну. Депривацію використовують у терапії психічних розладів. Зокрема, нею лікують депресію, гіперактивність, епілепсію та інше.
- Патологічну. Пов’язана зі стресом чи захворюванням.
Лікування депресії та психічних розладів
При депресії в організмі знижуються рівні серотоніну та ендорфінів. Ці гормони підтримують гарний настрій. Відповідно, їх недолік призводить до апатії, депресії, втрати мотивації.
З’ясувалося, що примусове позбавлення сну стимулює вироблення ендорфінів, а перспективі підвищує концентрацію серотоніну. Дізнавшись про це, медики почали застосовувати депривацію сну у терапії депресивних розладів.
Для лікувального ефекту рекомендують позбавляти себе сну майже на три доби з перервою на тривалий сон. Але робити це самостійно, тим більше постійно заборонено. Терапію має призначити лікар. Щоб стежити за станом пацієнта під час депривації, метод застосовують у стаціонарних умовах.
Перед початком терапії людина добре висипається. Потім не спить 36 годин, потім переривається на 12-годинний сон і далі знову тримається 36 годин. Після завершення депривації пацієнт може спати, скільки йому захочеться. У 8 із 10 випадків позбавлення сну за такою схемою ефективно у боротьбі з депресією. Повторна депривація сну закріплює терапевтичну дію. Загалом стан хворого покращується, проходять негативні думки, нормалізується якість сну.
При затяжних депресіях терапію проводять кожні 1-2 тижні протягом 3-6 місяців до нормалізації стану.
Під час депривації сну не рекомендують фізично навантажувати себе. Крім того, при нестачі сну заборонено керувати транспортом і виконувати роботу, пов’язану з ризиком для життя і здоров’я.
До речі, депривація сну застосовується як лікування депресії. Терапевтичне позбавлення сну корисне при біполярному розладі, шизофренії та різних психозах.
При серйозних психічних розладах депривацію сну проводять у стаціонарі під наглядом медиків. Під час терапії пацієнт приймає препарати, що полегшують перебіг основного захворювання. Якщо хворому снилися сни, і може про них розповісти, лікарі розпитують про них докладніше. Образи із сновидінь допоможуть у лікуванні пацієнта.
Безсоння при депресії: як позбутися
- Прокидайтеся і засинайте в один і той же годинник. Організм звикне до певного режиму, і надалі ви засинатимете і прокидатиметеся без будильника в однаковий час.
- Не лягайте спати голодним. Голод часто заважає заснути, проте не потрібно його терпіти. Встаньте та випийте склянку молока або кисломолочного напою. Замість молока можна перекусити фруктом. Це прискорить засинання.
- Не перетружуйте фізично перед сном. Фізична активність стимулює роботу нервової системи. Тому всі інтенсивні справи закінчуйте за 2-3 години до сну.
- Не пийте міцний чай, каву та енергетичні напої у другій половині дня. Кофеїн, прийнятий увечері, не встигне вивестись з організму до відходу в ліжко. А значить, може перешкодити засинанню.
- Спіть у темряві. Чим менше світла у спальні, тим більше виробляється мелатоніну. Мелатонін – це гормон сну, що допомагає заснути.
- Не спіть вдень. При нічному безсонні краще не спати вдень. Післяобідня дрімота порушить режим, через що ввечері заснути буде важче.
- Зверніться до психотерапевта.
Якщо лікар поставив діагноз депресії, не лікуйте її самостійно. Терапію на боротьбу із захворюванням, у тому числі депривацію сну, призначає лікар.
Як не спати, якщо показано депривацію сну
Якщо депривацію призначили за медичними показаннями, під час її проведення дотримуйтесь рекомендацій:
- Не лежіть. Перебуваючи у горизонтальному положенні, ви можете раптово заснути. Тоді все потрібно буде починати наново.
- Не сидіть без діла. Займайтеся чимось активним, але без фізичних зусиль. Наприклад, дивіться розважальні шоу або пориньте у комп’ютерні ігри. Завдяки цьому доба пролетить непомітно.
- Не слід спати. Навіть 20-хвилинний сон знижує терапевтичний ефект від депривації сну.
- Якщо не в силі – пийте міцну каву. Можна приймати не більше 2-3 чашок на добу. Бажано у пік максимальної сонливості. Наприклад, за 4-5 годин до сну після 36-годинного неспання. До речі, якщо ви завзятий кавоман, підбадьорливий ефект від кави під час депривації сну може виявитися несуттєвим.
- Робіть перерви. Чим би ви не займалися під час депривації, відволікайтеся від справ кожні 25 хвилин. Прогуляйтеся вулицею, вдома, випийте чай або пограйте з вихованцем.
- Не займайтеся монотонними справами. Не дивіться нудні телепрограми чи фільми, не читайте книжки під час експерименту. Інакше, не помітите, як заснете.
- Не наїдайтеся. Після щільної трапези виробляються гормони, що підвищують сонливість. Щоб уникнути провалу, на час її проведення залишайтеся трохи голодним.
- Підбадьоріться, якщо дуже хочеться спати. Подолати сон допоможуть легка зарядка, прогулянки на свіжому повітрі або вихід на балкон з відкритим вікном.
Наслідки депривації сну
Свідомий дефіцит сну шкодить організму. Найбільше страждають нервова, серцево-судинна та ендокринна системи. Часте позбавлення сну провокує розвиток:
- Цукрового діабету;
- гіпертонії;
- інфаркту;
- Інсульту;
- Ожиріння;
- Захворювань травної системи;
- Неврологічні захворювання;
- онкопатології;
Разова тривала депривація сну теж шкідлива здоров’ю. Мова про позбавлення сну понад 48 годин поспіль. На другу добу неспання блідне шкіра обличчя, виникають нудота або блювання. На четверту добу можуть з’явитися галюцинації та повна несприйнятливість до того, що відбувається. Загалом чим більше не спить людина, тим помітнішими є наслідки депривації.
Від недосипу при хронічній депривації сну проявляється емоційна нестабільність. Людина стає агресивною або навпаки меланхолійною. Крім того, при частому позбавленні сну втрачається здатність критично мислити.
Дефіцит сну погіршує працездатність та навченість. Виконувати звичні професійні обов’язки у такому стані непросто. А на навчання взагалі не залишається розумової енергії.
Уважність при депривації сну теж прагне нуля. Тому водіям не рекомендується сідати за кермо до нормалізації стану. Те саме стосується людей, чия професія пов’язана з ризиком для життя.
Імунітет при депривації сну страждає не менше, ніж решта фізіологічних систем. Нестача відпочинку веде до зниження захисних функцій організму та частої захворюваності.
Крім того, постійне недосипання прискорює розвиток старечої деменції. При неспанні в клітинах мозку накопичуються токсини, які утилізуються під час сну. Однак відсутність відпочинку частина шкідливих речовин не виводиться і залишається в клітинах, руйнуючи їх.
Насамкінець дефіцит сну призводить до ослаблення потенції у чоловіків. Пов’язано це з нестачею життєвих сил та зниженим гормональним тлом.
Протипоказання до депривації сну
Терапевтичне позбавлення сну протипоказане при:
- Нарколепсія. Стан, у якому людина засинає раптово. Причому незалежно від місцезнаходження та положення тіла.
- Підвищений артеріальний тиск. Дефіцит сну сприяє зростанню рівня кортизолу – основного стресового гормону. Результатом цього стає підвищений кров’яний тиск навіть у здорової людини. Відповідно, у гіпертоніків на тлі високого рівня кортизолу тиск підвищується ще сильніше.
- Ендокринні захворювання. Оскільки тривале безсоння може викликати гормональні збої, людям з наявними ендокринними захворюваннями не рекомендується вдаватися до депривації сну.
- Запальні захворювання, що супроводжуються підвищенням температури. Організм вже ослаблений, тому не варто ускладнювати стан позбавленням сну.
ЕЕГ із депривацією сну
Позбавлення сну необхідно, щоб виявити неврологічні захворювання під час проходження ЕЕГ – електроенцефалографії . Обстеження мозку на тлі дефіциту сну виявляє приховані форми епілепсії або схильність до патології.
Епілепсію також можна виявити за допомогою відеомоніторингу під час полісомнографії. Для цього пацієнту підключають апаратуру для проведення ЕЕГ, а перебування в ліжку записується камерою нічного бачення.
Перед дослідженням пацієнт повинен спати 6-25 годин. Точний час неспання залежить від віку. Дитині до 12 років не слід спати щонайменше 7 годин поспіль, від 12 до 18 років – 18 годин. Дорослому, щоб підготуватися до ЕЕГ, не треба спати 18 – 25 годин.
ЕЕГ із депривацією сну не обмежена за віком. Її проводять як дітям, і дорослим.
Електроенцефалографія з депривацією проводиться близько години. За перебігом дослідження стежить медперсонал. Дані з датчиків, підключених до голови, трансформуються в енцефалограму , яку потім інтерпретує лікар. Грунтуючись на результатах, лікар вкаже на можливі захворювання головного мозку та відхилення у його роботі.
Під час проходження ЕЕГ у стані сну наявність захворювань можуть говорити зовнішні ознаки. Так, тремтіння в руках або посмикування ніг побічно вказують на епілепсію. Підозри якраз і підтверджує електроенцефалографія.
Процедура, що проводиться уві сні, може збільшитись до 3-4 годин. Щоб пацієнт заснув швидше, йому дають снодійні препарати.
Діагноз «епілепсія», поставлений після ЕЕГ не гарантує наявність хвороби. Підтвердити захворювання допоможе повторне проходження ЕЕГ. Можливо, навіть без депривації сну.
Середня вартість проходження ЕЕГ з депривацією сну становить 3500 крб. (На квітень 2020 року). Вартість може змінюватись в залежності від клініки.
Відгуки про депривацію сну
У мережі є багато інформації про тих, хто практикував депривацію сну з медичних та інших причин. В основному до примусового позбавлення сну вдаються молоді заради нових відчуттів. У терапевтичних цілях депривація сну застосовується рідше, тому відгуків про лікувальний дефіцит сну досить мало.
Для непідготовленої людини депривація сну – серйозне випробування. Багато хто не витримує навіть першу ніч і провалюється в мікросни тривалістю від 1 до 10 хвилин. Причому мікросни виникають спонтанно, наприклад, при сидінні без діла чи положенні лежачи.
Після 50-60 годин неспання у респондентів виникали галюцинації . При суттєвому дефіциті сну у порядку речей побачити на стіні величезного жука або спостерігати спотворене відображення у дзеркалі. До того ж можуть здаватися сторонні люди, виникають відчуття когось стороннього поруч.
У кількох людей на третю-четверту добу без сну виникав сильний головний біль. Також відзначалися біль у грудях та ділянці шлунка.
Ті, хто відчував на собі депривацію сну, розповідають про порушення сприйняття часу після кількох діб без сну. Людині в такому стані складно відчути, скільки годин чи хвилин минуло з того чи іншого моменту.
На тлі депривації сну можуть виникнути параноїдальні думки, які зводять людину з розуму. Тому повторимо, що добровільне позбавлення сну небезпечне здоров’ю.
Висновок
Лікування депривацією сну ефективне щодо депресії та інших психічних розладів. Однак на регулярній основі терапія має проводитися лише медичними фахівцями.
Навмисно позбавляти себе сну без вагомих показань не рекомендується. Особливо це стосується людей із серцево-судинними, неврологічними та іншими хронічними захворюваннями.
