Захворювання щитовидної залози – ознаки патології, методи лікування

Щитовидна залоза – орган, який синтезує йодовмісні гормони, що беруть участь у регуляції обмінних процесів в організмі. Патологія щитовидки може призвести до проблем із серцево-судинною, опорно-руховою системами, органами зору, і навіть до летального результату.

Будова та функції щитовидної залози

Візуально заліза нагадує букву “H” або щит. Складається вона з двох часток, що охоплюють трахею і з'єднаних вузьким сполучнотканинним перешийком. У 30% випадків можна виявити додаткову пірамідальну частку, яка не впливає на функціональну активність органу.

Щитовидка відповідальна за акумулювання йоду, що надходить із їжею, та синтез клітинами-тироцитами з останнього тиреоїдних гормонів. Гормони щитовидної залози мають одну з ключових ролей у регуляції обміну речовин та підтримці гомеостазу. Функцією цього органу є також вироблення пептидного гормону – кальцитоніну, що бере участь у мінералізації кісток скелета і перешкоджає їх безконтрольному руйнуванню.

Функціональна активність щитовидки

Залежно від наявності або відсутності патології, прийнятих препаратів, щитовидка може перебувати у трьох основних функціональних станах:

  • Гіпотиреоз виникає при тривалому дефіциті тиреоїдних гормонів. Причина — патологія у самій залізистій тканині чи рівні ЦНС.
  • Еутиреоз – нормальна функціональна активність органу, що не проявляється симптомами гіпо-і гіпертиреозу. Може спостерігатися і за патології.
  • Гіпертиреоз – синдром, що виникає при надмірному виробленні тиреоїдних гормонів.

Захворювання щитовидної залози – ознаки патології, методи лікування

Чим небезпечні хвороби щитовидної залози

Патології щитовидки негативно впливають абсолютно на всі тканини, органи та системи. Найчастішими небезпечними наслідками дисфункції щитовидної залози є:

  • Захворювання серцево-судинної системи: постійна тахікардія або брадикардія, миготлива аритмія та застійна серцева недостатність.
  • Захворювання опорно-рухової системи. При гіперфункції органа можливий розвиток остеопорозу і, як наслідок, підвищеної ламкості кісток, особливо стегнової та плечової. При зниженій функції можливі набряки суглобів, біль при русі і навіть гіпертрофія м'язів скелета.
  • Офтальмологічні захворювання. При вираженому гіпертиреозі виникає ендокринна офтальмопатія, або хвороба Грейвса, що надає вигляду пацієнта характерного вигляду – з витріщеними очима. Крім косметичного дефекту, офтальмопатія викликає світлобоязнь, двоїння та почуття тиску позаду очей. В особливо тяжких випадках все вищезгадане може призвести до повної або часткової втрати зору.
  • Тиреотоксичний криз – потенційно смертельно небезпечний стан, спричинений різким сплеском рівня гормонів та вираженим загостренням характерної для тиреотоксикозу симптоматики.
  • Мікседематозна кома – найважче та смертельно небезпечне ускладнення гіпотиреозу. Спостерігається прогресування симптоматики, характерної для гіпотиреозу. Летальність при нелікованих епізодах сягає 40%.

Причини розвитку патологій щитовидки

Причини захворювання щитовидної залози можна поділити на три групи:

  • Первинні (порушення тканини залози):
    • Гіпоплазія чи аплазія залози – вроджений стан, у якому тканина органу формується частково (гіпоплазія) чи розвивається зовсім (аплазія).
    • Генетичні функціональні дефекти у синтезі тиреоїдних гормонів.
    • Запалення щитовидної залози – тиреоїдити.
    • Похибки в дієті – нестача йоду в їжі.
    • Лікарські маніпуляції – тиреоїдектомія, променева терапія, прийом гормональних препаратів.
    • Дифузний та вузловий токсичний зоб.
  • Вторинні (викликані патологією інших залоз):
    • Пухлини гіпоталамуса та гіпофіза;
    • Порушення транспорту та синтезу рилізинг-гормонів гіпоталамуса;
    • Гормон-продукуючі пухлини яєчників.
  • Третинні (порушення дії гормонів, що нормально синтезуються):
    • Низька чутливість рецепторів тканин до Т3 та Т4 гормонів залози;
    • Руйнування гормонів, що циркулюють у крові, при аутоімунних захворюваннях, сепсисі, шоці, панкреатиті.

Захворювання щитовидної залози – ознаки патології, методи лікування

Ознаки захворювань щитовидної залози

Ознаки хворої на щитовидку можуть кардинально відрізнятися. Залежно від функціональної активності можна виділити захворювання з синдромом гіпертиреозу та гіпотиреозу. Окремо відзначають розвиток зобу. При патології, гормони, що циркулюють зі струмом крові по всьому організму, можуть негативно впливати на:

  • Серцево-судинну систему.
  • Опорно-рухову систему, впливаючи на обмін кальцію в кістках та скелетних м'язах.
  • Нервову систему, викликаючи функціональні порушення, які у вигляді тривоги, депресії, невмотивованої агресії.
  • Травну систему, особливо на шлункову секрецію та моторику кишечника.

Прояви гіпертиреозу

Гіпертиреоз – це підвищена активність щитовидної залози. Для нього характерний надлишковий синтез трийодтироніну (Т3) і тетрайодтироніну (Т4), що викликають типову для хворих пацієнтів клінічну картину. Прояви синдрому гіпертиреозу такі:

  • зниження ваги при збереженні та підвищенні апетиту;
  • гіпергідроз;
  • гіперглікемія, тобто підвищення рівня глюкози в крові – оборотний стан, не пов'язаний з цукровим діабетом;
  • збільшення розмірів та форми щитовидної залози;
  • підвищення температури;
  • тахікардія, тобто прискорене серцебиття;
  • підвищення систолічного артеріального тиску;
  • діарея, блювання;
  • тремор, занепокоєння, тривога;
  • м'язова слабкість, стомлюваність.

Симптоми гіпотиреозу

Гіпотиреоз – це знижена функціональна активність щитовидної залози. Прояви гіпотиреозу часто маскуються під захворювання інших органів та систем, що ускладнює діагностику та лікування справжньої причини. Зниження рівня гормонів супроводжується такими симптомами:

  • ожиріння;
  • зниження температури тіла, мерзлякуватість, непереносимість холоду;
  • набряки обличчя, кінцівок, утруднення носового дихання, жовтяничність шкірних покривів;
  • падіння інтелектуальних здібностей;
  • брадикардія – зниження частоти серцевих скорочень, гіпотонія;
  • болі під час руху;
  • анемія;
  • ламкість волосся, нігтів, сухість шкіри.

Захворювання щитовидної залози – ознаки патології, методи лікування

Вроджений гіпотиреоз

Вроджений гіпотиреоз виникає внаслідок порушення ембріональної закладки органів. Причиною цього є шкідливі фактори зовнішнього середовища, ультрафіолетові промені, інфекції, що негативно впливають на плід під час вагітності. Для того, щоб виявити вроджений гіпотиреоз, потрібно визначити всього два гормони в сироватці крові новонародженого: вільний і загальний Т4, тиреотропний гормон. Гіпотиреоз проявляється рядом симптомів:

  • брадикардія;
  • гіпотермія;
  • набряки;
  • пізнє закриття джерельця;
  • пізнє прорізування зубів;
  • затримка у психоемоційному розвитку;
  • кретинізм.

Ознаки зоба щитовидної залози

Зоб – це стійке збільшення розміру щитовидної залози, не пов'язане із запальним набряком або пухлинним процесом у тканині. Вирізняють кілька класифікацій зоба:

  • По морфології:
    • Дифузний – зміна структури усієї тканини залози.
    • Вузловий – окремі острівці зміненої тканини.
  • По локалізації:
    • Типово розташований.
    • Кільцевий – у вигляді кільця навколо трахеї.
    • Дистопований – зоб нетипової локалізації.
  • По розміру:
    • Ступінь 0 – зоба немає.
    • Ступінь 1 – зоб виявляється при пальпації, але не видно при візуальному огляді.
    • Ступінь 2 – зоб видно при візуальному огляді.
  • За функціональною активністю:
    • Гіпотиреоз – знижена функція щитовидної залози.
    • Еутиреоз – нормальна активність.
    • Гіпертиреоз – гіперфункція органу.

Захворювання щитовидної залози – ознаки патології, методи лікування

Відмінності симптоматики у чоловіків та жінок

Більшість проявів захворювань щитовидної залози немає статевої приналежності. Відмінності можуть спостерігатися лише у статевій сфері:

  • У чоловіків – гінекомастія, тобто збільшення тканин молочної залози, зниження потенції.
  • У жінок – порушення менструального циклу різного ступеня виразності, аж до аменореї, тобто тривалої відсутності менструацій.

Онкологія щитовидної залози

Рак щитовидної залози – менш поширена форма онкології. Прогноз часто сприятливий, що пов'язано з раннім виявленням недуги та гарною прихильністю до лікування у пацієнтів. За морфологічною характеристикою виділяють такі його види:

  • папілярний рак;
  • фолікулярний рак;
  • медулярний рак;
  • анапластичний рак;
  • саркома щитовидної залози.

Ранні симптоми

Пізні

поява вузла у товщі залози;

збільшення шийних лімфовузлів.

біль у ділянці шиї;

охриплість голосу;

дискомфорт при ковтанні твердої їжі.

Не всі вузли є проявом онкологічного процесу, тому для встановлення точного діагнозу ендокринологи направляють пацієнтів з виявленим на УЗД вузлом розміром більше 1 сантиметра на гістологічне дослідження тканини та в залежності від результату розробляють подальшу тактику ведення пацієнта або направляють на консультацію онколога.

Лікування захворювань щитовидки

Захворювання

Методи лікування

Прогноз лікування

Гіпотиреоз

Замісна терапія гормонами щитовидної залози – L-тироксином, Еутіроксом.

Сприятливий. Часто лікування довічне.

Гіпертиреоз

Тиреостатики – Тіоурацил, Тіамазол, Мерказоліл.

ß-адреноблокатори – Пропранолол, Тімолол, Надолол.

Сприятливий при адекватних тривалості та дозі лікування.

Несприятливий при формуванні атрофії щитовидної залози – призводить до гіпотиреозу та необхідності замісної гормонотерапії.

Зоб

Залежно від функціональної активності (див. вище).

Можливе застосування хірургічних методів.

Сприятливий при медикаментозному лікуванні, можливий розвиток атрофії з наступною замісною терапією.

Сприятливий під час операцій.

Несприятливий при тотальному видаленні щитовидної залози

Рак щитовидної залози

Поліхіміотерапія, променева терапія, хірургічне видалення органу, препарати радіоактивного йоду.

Прогноз несприятливий.

Особливості харчування при хворій на щитовидну залозу

Потрібно різко обмежити вживання йоду, зокрема із сіллю, при гіперфункції щитовидки. Не слід самостійно складати дієту, навіть якщо ви знаєте свій діагноз.
При гіпотиреозі ситуація із вживанням йоду прямо протилежна. Настійно рекомендується вживати:

  • морську рибу;
  • креветки;
  • краби;
  • морські водорості;
  • інші морепродукти.

Заборонено вживати:

  • алкоголь;
  • кофеїновмісні напої;
  • газовані напої;
  • стимулюючі приправи;
  • продукти з високим глікемічним індексом.

Захворювання щитовидної залози – ознаки патології, методи лікування

Народні методи лікування щитовидки

Крім основного лікування, як додаткову загальнозміцнювальну терапію дозволено застосовувати деякі нетрадиційні методи лікування. Найбезпечніші та найефективніші засоби народної медицини:

  • 50 грам сухого коріння п'ятилистника залити півлітром 70% етилового спирту і дати настоятися 2-3 тижні в темному сухому місці. Після цього настойку процідити і приймати 2 рази на день по 30 крапель у склянці теплої кип'яченої води.
  • Подрібненим чистотілом заповнити до половини літрову банку, залити 70% розчином етилового спирту. Наполягати два тижні, періодично помішуючи. Приймати натще, поступово нарощуючи дозу: з двох крапель на 50 мл. води, додаючи дві краплі щодня. Максимальна разова доза настойки має становити 16 крапель. Приймати засіб протягом місяця.
  • Кора дуба. 3 столові ложки подрібненої сировини залити склянкою окропу, накрити кришкою. Дати настоятись 30 хвилин. Відваром просочити марлю, додати до області щитовидної залози, обмотавши теплим шарфом.

Профілактика хвороб щитовидної залози

Рекомендації щодо запобігання хворобам щитовидки особливо необхідно дотримуватися вагітним на ранніх термінах, щоб уникнути негативного впливу на стан та розвиток плода в утробі матері. Первинна профілактика хвороб щитовидки:

  • відмова від куріння та алкоголю;
  • помірні фізичні навантаження;
  • якісне харчування, багате на йод.

Відео

EuroMD
Додати коментар