Гній після видалення зуба: причини нагноєння, що робити, якщо загноїлася ясна

У стоматологічній практиці екстракція (видалення зуба) розцінюється як повноцінне хірургічне втручання. При акуратному професійному проведенні всіх маніпуляцій постопераційна рана (порожня лунка) затягується протягом тижня і жодних неприємних симптомів у пацієнта, який переніс екстракцію, не виникає.

При здоровому загоєнні в лунці формується кров'яний потік – захисний бар'єр, що захищає її від вторинного інфікування та розвитку місцевого запального процесу (або інших негативних постопераційних наслідків). Відсутність правильного догляду за лункою або лікарські помилки, допущені під час хірургічного втручання, можуть призвести до ускладнень – розвитком запального процесу або навіть спровокувати нагноєння після видалення зуба.

Чому виникає проблема

У сучасних стоматологічних клініках екстракції проводяться з дотриманням усіх правил асептики та антисептики. Але навіть найякісніша робота лікаря в деяких випадках не є гарантією, що не з'явиться гній після видалення зуба. «Винником» такого ускладнення може стати ослаблення імунітету пацієнта (захисні сили організму не можуть протистояти «атакам» бактеріальної мікрофлори, що мешкає в ротовій порожнині).

При пошуку причин нагноєння лунки після видалення зуба важливо брати до уваги той факт, що, як правило, необхідність екстракції пов'язана з непролікованим карієсом, запущеними формами пульпіту, пародонтиту та іншими інфекційно-запальними стоматологічними захворюваннями. Спровокувати поява гною в лунці після завершення операції можуть гострі респіраторні патології чи збої у роботі органів травного тракту (наприклад, ясна може запалюватися при загостренні кишкової інфекції).

Гній після видалення зуба: причини нагноєння, що робити, якщо загноїлася ясна

«Здорове» загоєння післяопераційної рани супроводжується формуванням захисного кров'яного згустку, що запобігає попаданню інфекції в порожню лунку

Інші причини проблеми:

  • у лунці після видалення зубної одиниці розвивається запальний процес при неякісному післяопераційному догляді за ротовою порожниною (по завершенні операції стоматолог завжди дає відповідні рекомендації щодо гігієни);
  • під час екстракції самими стоматологом було допущено ті чи інші технічні помилки (наприклад, неакуратне використання інструментів призвело до травм м'яких тканин).

Важливо! Відкрита постопераційна рана після видалення зуба гноиться без належного лікування через вторинне інфікування (попадання до неї патогенних мікроорганізмів – збудників запалення).

Ознаки альвеоліту

Найпоширенішим ускладненням екстракції зуба мудрості чи будь-якої іншої одиниці є альвеоліт – запалення порожньої лунки (на фото нижче). Саме вчасно не діагностований і не усунений запальний процес згодом обертається нагноєнням і спричиняє масу інших неприємних ускладнень. Запалення ясна після видалення зуба супроводжується такими симптомами:

  • виражений поступово наростаючий больовий синдром (біль носить пульсуючий, ниючий характер);
  • поява неприємного (гнильного) запаху з рота, який не зникає протягом декількох днів і не «піддається» гігієнічному чищенню зубів;
  • на місці віддаленого зуба присутній гнійний ексудат (рідина жовтувато-коричневого кольору);
  • сама лунка болюча при пальпації, гіперемована, набрякла;
  • якщо на яснах сформувався гнійник, у пацієнта, який переніс екстракцію, може припухати обличчя (зазвичай з ураженого боку).

Течія постопераційного альвеоліту з лункою, що загноїлася, пов'язана і з системними порушеннями: температура тіла піднімається вище позначки 38 градусів, присутня інтенсивний головний біль, працездатність знижується, з'являється апатія, млявість, слабкість у тілі. Багато пацієнтів стикаються з ознобом та болями у м'язах (ознаки загальної інтоксикації в організмі), їм важко пережовувати та ковтати їжу.

До списку ознак наявності запального процесу в порожній лунці також входять:

  • відсутність кров'яного згустку у післяопераційній рані (так звана суха лунка);
  • присутність нальоту брудно-сірого кольору на поверхні ясен, що гояться (іноді вона може і чорніти);
  • збільшення підщелепних лімфатичних вузлів.

Важливо! Приводом для занепокоєння, що вказує на те, що гноїться ясна після видалення зуба, є гострий біль, що прострілює в щелепу, яка іррадує у скроню і поступово поширюється по ходу трійчастого нерва.

Гній після видалення зуба: причини нагноєння, що робити, якщо загноїлася ясна

За наявності нагноєння в порожній лунці стоматолог проводить кюретаж рани під місцевою анестезією, накриває її марлевою накладкою, просоченою спеціальним лікарським складом.

Крім альвеоліту, нагноєння лунки після екстракції може свідчити і про інші стоматологічні ускладнення:

  • кісті зуба (у рані залишилися уламки кісткової тканини);
  • остеомієліт (запалення щелепних кісток);
  • абсцес (закритий нарив);
  • флегмоне (запальному процесі, що зачіпає жирову клітковину);
  • періостите (ураження окістя).

Важливо! Подібні патологічні процеси можуть призвести до зараження крові (сепсису) і призвести до летального результату.

Лікарські заходи

Що робити, якщо після екстракції пацієнт запідозрив нарив у лунці: негайно звернутися за допомогою до стоматолога. Чим швидше розпочато лікування, тим нижче ймовірність того, що після видалення зуба розвинеться абсцес або виникнуть інші ускладнення. Медикаментозні методи боротьби з альвеолітом передбачають прийом антибактеріальних препаратів та нестероїдних (негормональних) протизапальних засобів.

Не останнє значення набуває місцеве антисептичне лікування. Самостійно видаляти ексудат, що накопичився, при нагноєнні лунки забороняється, проводити такі маніпуляції повинен тільки лікар-стоматолог. Після того як з рани, що нагноилася, були видалені всі виділення, проводиться місцева антибактеріальна терапія – такі препарати при безпосередньому нанесенні на запалену лунку добре справляються з гнійними процесами в ній. Приклади: Азітрал, Сумамед, Кларітроміцин.

Полоскати рот для зняття запалення при альвеоліті рекомендується такими антисептичними розчинами:

  • Мирамістіном.
  • Хлоргексидин.
  • Гексоралів.

Протизапальні та знеболювальні ліки, що застосовуються в комплексному лікуванні постекстракційного альвеоліту: Нурофен, Ібупрофен, Вольтарен, Німесулід і т. д. Для усунення болю неврологічної природи, покращення загального самопочуття, нормалізації психоемоційного фону пацієнтам з запаленням.

Послідовність дій лікаря у стоматологічному кабінеті при підтвердженні діагнозу «альвеоліт» така:

  • запровадження місцевого анестетика;
  • кюретаж (чистка) порожньої лунки з механічною обробкою та промиванням рани;
  • освіження м'яких тканин скальпелем;
  • накладання (за наявності показань) швів, накладання марлевої серветки, просоченої ліками (або без нього);
  • призначення антисептичних полоскань, гелів, аплікацій для прискорення загоєння післяопераційної рани

Гній після видалення зуба: причини нагноєння, що робити, якщо загноїлася ясна

Несвоєчасне лікування запалення (нагноєння) лунки після екстракції може обернутися періоститом, флегмоною, остеомієлітом, призвести до зараження крові (сепсису).

У сучасній стоматології у комплексній боротьбі з альвеолітом застосовуються і фізіотерапевтичні процедури – мікрохвильова терапія, УФО, лазер, флюктуоризація.

Домашнє лікування

Якщо з порожньої лунки тече гнійний ексудат, слід кілька разів на день полоскати рот настоєм дубової кори, відварами лікарських трав (ромашки, шавлії, календули), содово-сольовим розчином (по ч. л. кожного порошку розводять у склянці води). Безпосередньо на ясна, що запалилася, можна наносити масло чайного дерева.

Чого не можна робити самостійно:

  • інтенсивно полоскати рот (це може призвести до вимивання, розчинення згустку крові, що сформувався), достатньо набрати в рот невелику кількість приготовленого розчину і потримати у запаленої ясна 1-3 хвилини;
  • «висмоктувати» з лунки згусток, що напіврозчинився, навіть якщо він почорнів або має «неправильний» забарвлення;
  • гріти уражену область (така міра лише посилить інтенсивність запального процесу);
  • пити Аспірин (підсилить місцеву кровотечу);
  • самостійно приймати антибіотики.

Важливо! При вираженому больовому синдромі лікувальні полоскання антисептичними складами можна проводити 10-12 разів на годину (доки неприємні відчуття не зійдуть нанівець).

Після попередньої консультації з лікарем можна прийняти таблетку анальгетика (Кеторола, Пенталгіна, Найза) – ці препарати на якийсь час знімуть біль. Необхідно розуміти, що це симптоматична міра для полегшення загального стану і без повноцінного комплексного лікування альвеоліту все одно не обійтися.

Профілактика

Головне завдання як стоматолога, що здійснює екстракцію, і самого пацієнта – створити сприятливі умови для формування «захисного» кров'яного згустку в порожній лунці. Це той механічний бар'єр, який оберігає післяопераційну рану від вторинного інфікування, не дає розвиватися запаленню та нагноєнню ясна.

Так, щоб мінімізувати ризик постекстракційних ускладнень необхідно:

  • ретельно обробити рану антисептичними розчинами, прибрати з неї кісткові залишки, уламки зуба;
  • якщо показанням до операції стало гнійне ускладнення запущеного карієсу, стоматолог повинен витягти гранульому і, навпаки, не проводити жодних промивань (щоб не видалити кров'яний потік);
  • щоб захисний потік крові не розсмоктався через загострення хронічних захворювань або в результаті інфекційних «атак», пацієнту показані внутрішньом'язові ін'єкції антибіотиків, які чергуються з уколами цих препаратів безпосередньо в ясна.

Гній після видалення зуба: причини нагноєння, що робити, якщо загноїлася ясна

Домашні полоскання ротової порожнини содово-сольовим розчином, відварами лікарських рослин дозволять полегшити загальний стан та зняти біль, але ніяк не вилікувати алв'єоліт

Небезпека післяопераційного альвеоліту полягає у високому ризику подальшого поширення інфекції, наслідками якого може стати дихальна недостатність, набряк легень. За відсутності лікування запальний процес із порожньої лунки може перекинутися на сусідні зуби, торкнутися м'яких тканин, призвести до остеомієліту.

Таким чином, при перших «сигналах», що вказують на те, що післяопераційна рана нариває, не варто займатися самолікуванням, а необхідно звернутися за кваліфікованою медичною допомогою. Суворе дотримання всіх тих рекомендацій, які дає стоматолог після закінчення екстракції, – найкраща профілактика альвеоліту після видалення зуба.

EuroMD
Додати коментар