Хронічний дакріоцистит у дорослих – ознаки, діагностика та методи терапії

Рясне сльозовиділення та набухання внутрішнього куточка ока можуть вказувати на дакріоцистит. Після натискання на слізний мішок із нього починає виділятися гнійна рідина. За відсутності належного лікування це захворювання може перетікати у хронічну форму.

Симптоми хронічного дакріоциститу

Під дакріоциститом розуміють запалення слізного каналу внаслідок його закупорювання патогенними мікроорганізмами та іншими інфекційними агентами. Це захворювання особливо притаманно новонароджених, але може й у дорослих.

Хронічна форма дакріоциститу супроводжується не такими яскраво вираженими симптомами, які характерні для гострого перебігу захворювання. Ознаки стають помітнішими під час рецидивів. Загальні симптоми хронічного дакріоциститу:

  • довгаста припухлість під хворим оком;
  • постійна сльозотеча;
  • набряклість повік, переповнення їх кров'ю;
  • посилення виділень із слізного мішка при натисканні на нього;
  • болючість у місці набряку.

Хронічний дакріоцистит у дорослих - ознаки, діагностика та методи терапії

Причини

Хронічний дакріоцистит у дорослих трапляється рідко. Причиною частіше є непролікований гострий тип захворювання. Жінки стикаються з ним частіше через дещо іншу будову слізних проток. Загальні причини розвитку цього захворювання у дорослих:

  • запальні захворювання носової порожнини, через які може набрякати область очей;
  • цукровий діабет;
  • бактеріальні чи вірусні інфекції;
  • професійна діяльність, пов'язана з хімічними речовинами, що негативно впливають на органи зору;
  • порушення обміну речовин у організмі;
  • переохолодження або перегрів;
  • алергічні реакції;
  • травми очей чи носової пазухи;
  • попадання в око стороннього тіла;
  • ослаблення імунітету;
  • тривале перебування у запиленому приміщенні.

Хронічний дакріоцистит у дорослих - ознаки, діагностика та методи терапії

Лікування

Весь процес лікування хронічного дакріоциститу поділяється на два основні етапи: відновлення прохідності слізного каналу та подальше усунення запального процесу.

Для усунення закупорки застосовуються такі методики:

Найменування процедури

Суть

Як проводиться

Переваги

Недоліки

Бужування

Це найпоширеніший метод лікування хронічного дакріоциститу. Операція ще називається зондуванням. Її суть полягає у розширенні слізного каналу за допомогою спеціального жорсткого зонда (бужа).

У слізний канал після місцевої анестезії вводять тонкий жорсткий зонд, який усуває причину закупорювання.

Процедура є діагностичною та лікувальною одночасно. Лікар відразу може знайти локалізацію закупорки та усунути непрохідність слізних шляхів у дорослих.

Закупорка слізного каналу у дорослих може бути знову.

Балонна дакріоцистопластика

Розширення слізного каналу з допомогою спеціального балона.

  1. Після місцевого знеболювання лікар уводить пацієнтові через кут ока тонкий провідник, оснащений мікроскопічним балоном із рідиною.
  2. Далі за допомогою тиску балон розширюють, після чого виймають із каналу.
  • безпека;
  • можливість проведення навіть для лікування дітей віком від 1 року.

Можливий розвиток інфекції, але це рідкісне явище, оскільки після операції проводиться курс антибактеріальної терапії.

Дакріоцисторіностомія

Це хірургічна малоінвазивна операція, яка застосовується у разі рецидивів після проведення зондування.

  1. Після знеболювання в слізний канал вводять ендоскоп із мікроскопічною камерою.
  2. Лікар проводить розріз закупореного каналу відновлення його прохідності.

Відсутність видимих шкірних рубців на обличчі та пошкодження слізних каналів.

Можливий розвиток інфекції, але для профілактики пацієнту призначають курс антибіотиків.

Оперативне лікування дакріоциститу у дорослих вимагає попереднього курсу антибіотикотерапії, щоб унеможливити розвиток інфекційних ускладнень. Ця процедура просто необхідна, оскільки дакріоцистит може спричиняти абсцес або гнійну форму енцефаліту мозку. Після хірургічного лікування для профілактики інфекцій можуть призначатися такі антибактеріальні краплі:

  • Лівоміцетин;
  • Гентаміцин;
  • Сульфацил натрію;
  • Мірамістін.

При хронічному запущеному дакріоциститі дорослим прописують системні антибіотики широкого спектра дії. В основному застосовуються пеніциліни, цефалоспорини, аміноглікозиди. Крім крапель, можуть використовуватись і антибактеріальні мазі:

  • Флоксал;
  • Еритроміцинова;
  • Тетрациклінова.

Хронічний дакріоцистит у дорослих - ознаки, діагностика та методи терапії

Ускладнення

Дакріоцистит небезпечний тим, що може провокувати різноманітні гнійні ускладнення. Особливий ризик несе у собі хронічна форма цього захворювання. При ній можливе інфікування інших оболонок ока, що веде до кон'юнктивіту, блефариту, кератиту. Далі відбувається ураження рогівки та утворення гнійної виразки. Ускладнення такого процесу – більмо на оці, яке знижує якість зору. Інші можливі наслідки хронічного дакріоциститу:

  • ендофтальміт;
  • флегмона орбіти;
  • сепсис;
  • тромбоз кавернозного синусу;
  • запалення тканин мозку та мозкових оболонок;
  • тромбофлебіт орбітальних вен.

Відео

EuroMD