Імплантація зубів: що це таке, відгуки пацієнтів, етапи, як вживлюють зубні імпланти

Втрачений зуб – не лише проблема естетичного характеру. Люди з розглянутою проблемою більш схильні до розвитку патологій прикусу і відчувають труднощі при споживанні їжі. За відсутності одного або кількох елементів жувальне навантаження нерівномірно розподіляється на вцілілі одиниці. В результаті цього зуби, що залишилися, розхитуються, передчасно руйнуються і стають більш вразливими перед каріозними процесами. Уникнути зазначених ускладнень дозволяє імплантація зубів, яку сьогодні вважають найпрогресивнішою методикою відновлення цілісності ряду.

Плюси та мінуси процедури

Перевага процедури у тому, що з установці імплантів годі й обточувати сусідні елементи, як і роблять при протезуванні. Справа в тому, що обточені зуби швидше руйнуються і втрачають свої первинні зовнішні характеристики. Крім того, оброблені одиниці більш схильні до каріозного процесу.

До плюсів імплантації відносять інші позитивні моменти:

  • Рівномірний розподіл навантаження між усіма ділянками щелепи при жуванні. Після операції мінімізується ризик розсмоктування кісткових тканин щелепи, дома яких був відсутній зуб. Імпланти також створюють природне навантаження на кістки щелепи. Цей факт є досить вагомим, оскільки нерівномірне навантаження на зубний ряд призводить до ряду ускладнень: зміни пропорцій особи, болю в щелепному суглобі, порушення прикусу тощо.
  • Відсутність необхідності витягувати імплант із ротової порожнини, як це відбувається при знімних протезах. Штучний зуб встановлюється на постійній основі і не вилітає з рота під час чхання, розмови.
  • Відсутність спеціального догляду штучних зубів. Людям з імплантованим елементом достатньо 2 рази на день проводити стандартні стоматологічні маніпуляції з використанням пасти, щітки та зубної нитки.
  • Зовнішнє подібність із природними елементами ряду. При створенні конструкції фахівці враховують особливості будови зубів, їх відтінок та форму. У зуботехнічній лабораторії імплант роблять з урахуванням зазначених параметрів із використанням високоточних сучасних технологій. Тому навколишні не зможуть відрізнити штучний зуб від природних.
  • Відсутність неприємних відчуттів під час пережовування їжі. Людина відчуває імплант так само, як і свої зуби. Після операції можна їсти будь-яку їжу: грубу, тверду, що неможливо за деяких видів протезування.
  • Виготовлення коронки та штифта імпланту з гіпоалергенних матеріалів, які швидко приживаються у ротовій порожнині та не провокують відторгнення.

Після реабілітаційного періоду людина не відчуватиме жодних відмінностей між імплантом та іншими зубами. Проте за рівнем міцності штучний елемент перевищуватиме інші одиниці. Єдиний мінус імплантації – висока вартість та можливість відторгнення (3%). Побічні ефекти після операції зазвичай пов'язані з тим, що на місці впровадженого штифта бракує кісткової тканини. У разі перед імплантацією необхідно зробити синус-лифтинг.

Показання

Для відновлення цілісності низки з допомогою імплантації є такі показания:

  • Повна адентія – це відсутність елементів у ротовій порожнині. У цьому випадку імпланти можуть замінити знімні протези, які можуть вилітати з рота та вимагають додаткового догляду.
  • Неможливість носити знімні пристрої через алергію на складові пристрою, вираженого блювотного рефлексу, психологічних проблем.
  • Наявність у зубному ряду 1 елемента, що підлягає видаленню або протезування незнімними конструкціями. У цьому випадку пацієнтам призначають імплантацію для того, щоб не обточувати сусідні одиниці. Міст за відсутності однієї одиниці також призводить до нерівномірного розподілу навантаження, що у свою чергу загрожує негативними наслідками – розхитуванням сусідніх зубів, випаданням мостоподібного протезу тощо.
  • Відсутність кількох сусідніх одиниць. У таких випадках протезування вважається небажаним, навіть якщо у людини немає крайових дефектів. Опора протезу за відсутності кількох одиниць буде припадати лише на 2 точки, що загрожує передчасним розхитуванням ортодонтичної конструкції.
  • Відсутність одиниць наприкінці ряду. У таких випадках імплантація – практично єдиний вихід із ситуації, тому що лікарю нема за що кріпити протези при кінцевому дефекті.

При патологіях прикусу стоматологи можуть порадити пацієнтам ортодонтичні системи на імплантах, які забезпечуватимуть анатомічно нормальне змикання щелеп.

Імплантація зубів: що це таке, відгуки пацієнтів, етапи, як вживлюють зубні імпланти

Різновиди дефектів прикусу

Види та етапи

Детальна імплантація зубів може проводитись декількома способами:

  • Відстрочено (спочатку видаляється пошкоджена одиниця, після повної регенерації лунки проводиться операція). Метод призначається у тому випадку, якщо є інфекційне стоматологічне захворювання та потрібен час на реабілітацію.
  • Моментально (операція виконується відразу після усунення проблемної одиниці з ротової порожнини). Цей вид імплантації рекомендується при втраті передніх різців.

Залежно від обсягу робіт дентальна методика поділяється на одномоментну та двоетапну. У першому випадку на місце відсутньої одиниці вставляється конструкція нерозбірного типу, формувач ясна та коронка. При цьому методі втручання збільшується ризик інфікування м'яких тканин та відторгнення чужорідного предмета. Тому лікарі вдаються до одноетапної імплантації тільки в крайніх випадках.

При двоетапному втручанні лікарі спочатку встановлюють штифт у кісткову тканину щелепи. Він замінює природну кореневу систему зуба. Після проведеної процедури лікар зашиває рану та накладає на неї шви. Зазвичай шви знімають на 14-й день після операції. Штифт приживається у середньому до 6 місяців. Після цього на штифт кріплять абатмент та коронкову частину. Двоетапна імплантація призначається частіше, оскільки вона дає ефективніші результати.

Залежно від інструментів, що використовуються лікарем, імплантація поділяється на:

  • Класичну. Хірурги застосовує скальпель для розрізу м'яких тканин ясен та імплантації. Цей спосіб супроводжується рясною втратою крові та може стати причиною післяопераційних ускладнень.
  • Лазерну. Розтин м'яких тканин проводиться за допомогою лазерного променя. Під час операції мінімізується крововтрата та ризик розвитку негативних наслідків.

Імплантація зубів: що це таке, відгуки пацієнтів, етапи, як вживлюють зубні імпланти

Фото до та після протезування

Етапи дентальної імплантації

Перед тим, як пацієнту буде призначено операцію, йому потрібно буде пройти низку діагностичних досліджень на виявлення протипоказань до імплантації. До списку необхідних досліджень відносять: рентгенологічний або панорамний знімок, огляд ротової порожнини у стоматолога, ОАК, аналіз крові на цукор та ферменти, аналізи на ВІЛ-інфекцію та СНІД, аналізи крові на згортання тощо. Дослідження проводяться тому, що даний метод відновлення зубного ряду має безліч протипоказань – ниркова та печінкова недостатність, цукровий діабет, загострення деяких хронічних патологій.

Наступний етап операції включає консультацію ортопеда імплантолога. Втручання виконують лише за відсутності стоматологічних порушень та за наявності достатнього для імплантації обсягу кісткових тканин щелепи. У разі попередньо виконується синус-лифтинг. Через 3-4 місяці після кісткової пластики лікар може розпочинати імплантацію.

Розглянемо докладніше етапи імплантації зубів:

  • Вживлення імпланту під місцевою анестезією. У щелепі просвердлюється отвір, який потім вкручують конструкцію, що замінює корінь штучного зуба. Скільки часу приживається штифт? Реабілітаційний період після операції на нижню щелепу становить середньому 3 місяці, для верхньої – 6.
  • Установка абатменту – конструкції, що сполучає титановий штифт та коронкову частину зуба. У ході втручання лікар знову розкриває ясна, прибирає зі штифта заглушки і зміцнює туди окістя імпланта. Реабілітаційний період після встановлення абатменту триває 7-10 днів.
  • Установка коронкової частини зуба у ортопеда. Коронку необхідної форми роблять за отриманими відбитками зубів пацієнта. Цю частину імпланту кріплять на абатмент.

Базальна імплантація

Що таке базальна імплантація? Це з сучасних способів відновлення цілісності низки – установка Т-образных протезів на імпланти. Він дозволяє уникнути пацієнтам з недостатнім обсягом власних кісткових тканин синус-ліфтингу та остеопластики.

Суть методу у тому, що Т-образные ортодонтичні конструкції поетапно вживляються у альвеолярні, а й у базальні (глибокі) ділянки щелепи. Головна перевага базального способу втручання в імплантології – економія часу та коштів за рахунок відмови від кісткової пластики.

Можна виділити й інші плюси базального методу:

  • короткі терміни реабілітації (протягом 3-4 днів);
  • відсутність необхідності робити шов;
  • мінімальне ушкодження м'яких тканин;
  • можливість проведення термінового протезування.

Якщо протези будуть встановлені відразу ж після імплантації імплантації, то це буде краще для кісткових тканин щелепи. При негайному навантаженні ці структури активніше забезпечуватимуться киснем і необхідними мікроелементами.

Мінус базального методу в тому, що існує ризик відторгнення імплантів, через який на місці втручання утворюється велике Т-подібне заглиблення. Виправити подібний дефект можливо, зробивши кісткову пластику.

Базальна технологія втручання підходить лише тим людям, у яких немає кількох сусідніх елементів. Біль, набряклість тканин області операційного поля можуть зберігатися 2 тижні.

Розглянемо етапи імплантації зубів:

  1. За знімками КТ чи рентгенографії лікар визначає стан кісткових структур пацієнта. Якщо є якісь захворювання в ротовій порожнині, то операцію відкладають до одужання пацієнта. Крім інструментальних досліджень, пацієнту призначають низку лабораторних виявлення загальних порушень в організмі.
  2. Лікар підбирає відповідний вид ортодонтичних конструкцій і визначає їхнє розташування в яснах. Ці нюанси необхідно враховувати для того, щоб після операції жувальне навантаження рівномірно розподілялося між усіма ділянками щелепи.
  3. Титановий штифт вживлюють у глибокі шари щелепи, які найменше схильні до дегенеративних процесів і зношування.
  4. Лікар робить проколи в яснах, через які поміщає в ротову порожнину Т-подібну ортодонтичну конструкцію. При цьому м'які тканини рота та слизові оболонки зазнають мінімального пошкодження. Після процедури пацієнту не потрібне накладання швів.

Імплантація зубів: що це таке, відгуки пацієнтів, етапи, як вживлюють зубні імпланти

КТ знімок щелепи

Ускладнення

Процедура встановлення імплантів вважається досить безпечною, однак, як і після будь-якого втручання, після неї може спостерігатися низка ускладнень:

  • Відторгнення штучного зуба. Зазвичай ускладнення виникає через реакцію організму на стороннє тіло. Але іноді відторгнення може виникнути через помилку лікаря або невиконання пацієнтом правил у відновлювальному періоді.
  • Атрофічні процеси у тканинах, розташованих поруч із імплантом. На невдалий результат операції вказує витончення кісткових структур більш ніж на 1 мм у перші 12 місяців після вживлення штифта.
  • Періімплантант – запалення м'яких та кісткових тканин, що розташовуються навколо штучного елемента. Найчастіше наслідок розвивається внаслідок влучення інфекції в операційне поле. У зоні ризику захворювання знаходяться курці і люди з занадто тонкими слизовими оболонками рота.

Серед ранніх наслідків імплантації слід зазначити:

  • Больові відчуття після закінчення дії анестезуючого препарату. Ці відчуття є неминучими, тому що в процесі імплантування ушкоджуються м'які тканини ясен та кістки щелепи. У нормі дискомфорт триває до трьох днів. У цей час дозволяється приймати знеболювальні препарати та прикладати до операційного поля холодні компреси. Які додатково знімуть ознаки набряклості. Якщо біль стає інтенсивнішим або не вщухає через 4-5 днів операції, необхідно негайно звернутися до лікаря.
  • Набряклість ясен та слизових оболонок. Симптом виникає через 3-4 години після втручання. Повністю набряклість проходить через тиждень.
  • Кровотеча. Ця ознака є варіантом норми лише у тому випадку, якщо вона спостерігається 1-2 дні. Якщо кровотеча посилюється або не зупиняється тривалий час (більше 2 днів), необхідно звернутися до лікаря. Дана ознака свідчить про пошкодження судин в операційному періоді, що може спричинити формування гематом та інфікування рани.
  • Збільшення температури. Допустимі показники на позначці термометра в перші дні після втручання – 37-37,5 градуса. Вищі показники на градуснику, або тривала гіпертермія, – симптоми запального процесу, що починається.
  • Розбіжність швів. Проблема може виникнути через неправильне накладання матеріалів або внаслідок щелепно-лицьових травм, отриманих після імплантації.
  • Оніміння прооперованої ділянки. У нормальному стані оніміння припиняється через 5 годин після операції. Якщо відчуття оніміння зберігається більш тривалий термін, це може говорити про пошкодження лицевого нерва. Цей вид наслідків виникає лише після встановлення імпланта у нижньому зубному ряду.
Зараз читають:Що таке епілепсія

Чи боляче встановлювати штучний зуб? Пацієнт практично нічого не відчуває завдяки місцевій анестезії, яка проводиться перед втручанням. Декілька імплантів відразу можуть встановлюватися не під місцевим, а під загальним наркозом. Якщо пацієнт має алергічні реакції на анестезуючі препарати та серцево-судинні порушення, то від відновлення декількох елементів за допомогою імплантації відмовляються.

Імплантація має проводитися з урахуванням особливостей кожної конкретної людини. Наприклад, не кожній людині можна встановлювати конструкцію за класичною схемою, при якій спочатку в ясна впроваджується штифт, потім абатмент, а потім коронка. Іноді єдиний вихід із ситуації – встановлення цільнолітного імпланту. Також важливо пройти весь комплекс обстежень, щоби мінімізувати негативні прояви після втручання.

Відгуки пацієнтів

Олена. Пермь . З молодих років мала проблеми із зубами, але не завжди зверталася вчасно за допомогою до фахівця. У результаті зіткнулася з повною руйнацією жувального зуба. Лікар після огляду порадив видалення коріння зруйнованого елемента та проведення імплантації. Після того, як хірург видалив коріння, я близько року ходила без зуба. Перед втручанням довелося здати перелік аналізів та зробити панорамний знімок щелепи. Перед втручанням лікар зробив мені 2 уколи, після яких я не відчувала дискомфорту навіть під час свердління кісток щелепи. Після операції 3 дні прикладала холод до проблемної сторони та пила антибіотики для попередження інфекційних ускладнень. Протезуванням зуба займався той самий лікар, що імплант вживляв в кістку. Пройшло 2 тижні з моменту протезування, болю і дискомфорту не відчуваю, проте боюся споживати жорсткі продукти харчування. Ксенія, Іваново . Ставила імпланти у 2013 році, і відчуття від процедури лише негативні. На реімплантацію після закінчення терміну дії конструкцій навряд чи погоджусь. До мінусів процедури можу віднести хворобливі відчуття під час операції, можливість протезування через кілька місяців після вживлення імплантів, ймовірність відторгнення металевого штифта, тривалий реабілітаційний період. Ще один мінус імплантів – необхідність проходити лікування у спеціалістів іншого профілю за наявності захворювань шлунково-кишкового тракту або лор-органів.

EuroMD
Додати коментар