У бланку загального аналізу крові лімфоцити стоять поряд із лейкоцитами, і саме їхнє відхилення найчастіше викликає найбільше запитань. Цифра поза референтним інтервалом лякає, хоча сама по собі вона не є діагнозом. Лімфоцити — це різновид агранулярних (незернистих) лейкоцитів, які забезпечують імунний захист організму. Їхнє основне завдання — розпізнавати чужорідні агенти й формувати імунну відповідь. На відміну від інших білих клітин крові, лімфоцити не гинуть після зіткнення з інфекційним агентом і можуть діяти багаторазово.
Що таке лімфоцити і які функції вони виконують
Лімфоцити відповідають за два взаємопов’язані напрями імунного захисту. Перший — клітинний імунітет: лімфоцити безпосередньо контактують із збудниками хвороб, що дає противірусну, протигрибкову та протипухлинну дію. Другий — гуморальний імунітет, тобто вироблення антитіл (імуноглобулінів) до чужорідних бактерій.
За будовою ці клітини поділяють на малі та великі гранулярні. Залежно від виконуваних функцій виділяють три основні категорії.
Т-лімфоцити
Належать до малих клітин. Їхні зародки утворюються в кістковому мозку, а потім переміщуються в тимус (вилочкову залозу). На Т-лімфоцити припадає близько 75% усіх лімфоцитів, і вони поділяються ще на три види:
- Т-кілери знищують пухлинні та вірусні клітини;
- Т-хелпери стимулюють вироблення імуноглобулінів;
- Т-супресори гальмують цей процес, коли загрози організму вже немає.
В-лімфоцити
Також малі клітини, які становлять приблизно 15% лімфоцитів. Утворюються в кістковому мозку та селезінці, звідки переміщуються до лімфовузлів. Їхня роль — розпізнавати чужорідні білки й виробляти до них антитіла.
N-лімфоцити
Великі агранулярні клітини, які, як і В-лімфоцити, утворюються в червоному кістковому мозку. На них припадає близько 10%. За функціями вони схожі на Т-кілери: знищують клітини, що відрізняються від нормальних, зокрема ракові.
Навіщо визначати кількість лімфоцитів
За динамікою змін цих клітин можна оцінити стан імунітету та працездатність серцево-судинної системи. Аналіз виявляє відхилення кількості лімфоцитів від норми, і результат розшифровки зазвичай має два варіанти:
- підвищення кількості клітин у крові — організм так бореться із захворюванням, хоча причиною може бути й порушення механізму утворення клітин;
- зменшення кількості — також може виникати через порушення процесу вироблення клітин, і такий стан майже завжди пов’язаний з інфекційно-токсичними захворюваннями.
Показники норми
Кількість лімфоцитів у крові залежить від віку, тоді як показники для чоловіків і жінок практично не відрізняються. На рівень цього виду лейкоцитів впливають і зовнішні фактори: фізичні навантаження, психоемоційний стан, температура навколишнього середовища, вагітність та менструації.

Норма лімфоцитів у дорослої людини
У дорослих кількість цих клітин має бути в межах 18–40% від усіх лейкоцитів. У жінок перед менструаціями їхня кількість може збільшуватися до 50–55%. Норма в абсолютних числах (×10⁹/л) виглядає так:
| Вік | Норма лімфоцитів, ×10⁹/л |
|---|---|
| 18–21 рік | 1–4,8 |
| 21–40 років | 1–4,5 |
Нормальний рівень лімфоцитів у дітей
У ранньому віці кількість цих клітин перебуває в межах 30–70% від усіх лейкоцитів. Вищі цифри пояснюються незрілим імунітетом, а з віком показники наближаються до дорослих. Норма в абсолютних числах (×10⁹/л):
| Вік дитини | Норма лімфоцитів, ×10⁹/л |
|---|---|
| 1–5 місяців | 2,5–16,5 |
| Від пів року до року | 2–11 |
Високі лімфоцити в дитини можуть зберігатися до 10 років — у цей час вони займають близько 60% від загальної кількості лейкоцитів.
Як правильно здати аналіз, щоб результат був достовірним
Рівень лімфоцитів визначають під час загального клінічного аналізу крові. Кілька побутових деталей здатні суттєво зсунути цифру, тому варто дотриматися таких правил:
- Жінкам здавати аналіз через 4–5 днів після закінчення менструації.
- Не палити за годину до дослідження.
- Здавати кров натще: останній прийом їжі — напередодні, не пізніше 20:00.
- Проходити дослідження не пізніше 12-ї години дня.
- За 3–4 доби відмовитися від жирної та солоної їжі й алкоголю.
- У день здачі не приймати ліки — або попередити лікаря про їхній прийом, якщо від них не можна відмовитися.
Причини відхилень від норми
Зміна кількості лімфоцитів свідчить про порушення в роботі імунної чи кровоносної системи. Організм починає виробляти багато таких клітин для боротьби із захворюванням, тоді як нестача лімфоцитів указує на імунодефіцит. Через це підвищується ризик розвитку раку, аутоімунних патологій та опортуністичних інфекцій, які виникають лише за ослабленого імунітету.

Підвищені лімфоцити в крові
Стан, при якому кількість цих клітин перевищує нормальний рівень, називається лімфоцитозом. У дорослих виділяють фізіологічні причини:
- важка фізична праця та активні заняття спортом;
- тривале перебування на сонці;
- проживання у високогірній місцевості;
- тривале голодування та дієти;
- період менструацій або перші дні після їхнього закінчення.
Патологічний лімфоцитоз виникає при запальних процесах, причому вже не в період інкубації і не на ранній стадії. Можливі причини в дорослих:
- вірусні інфекції: мононуклеоз, вітрянка, кір, краснуха, кашлюк, грип, СНІД, аденовірусна інфекція, паротит, герпес;
- бактеріальні та протозойні інфекції: бруцельоз, туберкульоз, сифіліс, ураження організму паразитами, зокрема токсоплазмоз;
- захворювання кровотворної та лімфатичної систем: лімфогранулематоз, мієломна хвороба, лімфосаркома, лімфобластний лейкоз;
- аутоімунні захворювання: системний червоний вовчак, хвороба Крона, ревматоїдний артрит;
- отруєння токсичними речовинами: миш’яком, свинцем, дисульфідом вуглецю;
- ендокринні порушення: гіпофункція яєчників, акромегалія, мікседема;
- інші причини: променеві ураження, видалення селезінки, нестача вітаміну В12, бронхіальна астма, алкоголізм, часте куріння та прийом наркотиків.
У дітей патологічний лімфоцитоз може виникати з тих самих причин, що й у дорослих. Найчастіше це погане харчування з нестачею вітамінів та інфекційний мононуклеоз.
Абсолютний і відносний лімфоцитоз
Абсолютний лімфоцитоз — це стан, при якому одночасно збільшується кількість лейкоцитів і лімфоцитів, а їхнє відношення до загальної кількості білих кров’яних клітин не змінюється. Такий варіант є ознакою гострих інфекцій в організмі. Причини в дорослих і дітей однакові: токсоплазмоз та інші паразитарні інфекції, пухлинні захворювання.
При відносному лімфоцитозі збільшується кількість лімфоцитів щодо інших видів лейкоцитів. У дітей він трапляється рідко, переважно до 2 років. У дорослих відносний лімфоцитоз буває частіше, ніж абсолютний. Незалежно від віку, він частіше виникає через віруси або інфекції; серед поширених причин називають також ревматоїдний артрит.
Причини низького вмісту лімфоцитів
Зменшення кількості цих клітин називається лімфопенією. Вона може бути вродженою — таку патологію найчастіше виявляють ще в дитячому віці, адже вона передається від матері дитині ще в утробі. Можливі причини вродженої лімфопенії:
- спадкові імунодефіцитні захворювання;
- синдром Віскота — Олдріча;
- захворювання вагітної, при яких порушено вироблення лімфоцитів.
Знижені лімфоцити в крові супроводжують алкоголізм, стресовий стан, вагітність та нестачу цинку або білка в раціоні. Причини набутої форми патології в дорослих і дітей:
- прийом цитостатиків, нейролептиків, кортикостероїдів;
- тяжка серцева або ниркова недостатність;
- пухлини лімфоїдної тканини;
- флегмони, запалення легень;
- ревматичні захворювання.
Що означає наявність атипових лімфоцитів
Поява таких клітин не завжди говорить про рак. Це лише одна з причин, причому не найпоширеніша. Атипові лімфоцити в аналізі крові в дорослих і дітей пов’язані з перенесеними вірусними інфекціями чи алергічними реакціями. Часто таке відхилення виникає через непереносимість препаратів тваринного походження. Серед більш серйозних причин — онкологічні захворювання.

Чи потрібне лікування при відхиленнях від норми
Остаточний діагноз ніколи не ставлять лише за аналізом крові. У разі виявлення відхилень лікар призначає додаткові дослідження, щоб виявити причину порушень. Якщо лімфоцитоз або лімфопенія пов’язані із захворюваннями, терапія спрямована на саму патологію: зміна числа лімфоцитів тут є лише симптомом і окремого лікування не потребує. Залежно від причини підхід має такі особливості:
- при інфекціях призначають антибактеріальні чи противірусні препарати, а пацієнту потрібні відпочинок, правильне харчування та достатнє пиття — після одужання показники нормалізуються;
- при мієломах, лімфомах та лейкозах лікування серйозніше: це може бути променева чи хіміотерапія, а у важких випадках потрібна пересадка кісткового мозку;
- при тяжких інфекціях, таких як СНІД, мононуклеоз або туберкульоз, призначають антибіотики та противірусні препарати.
Сама цифра в бланку не визначає ні діагнозу, ні схеми лікування. Вона лише вказує напрям, у якому варто шукати причину разом із лікарем.











