Наявність пухлини в організмі можна визначити шляхом дослідження крові на онкомаркери. Це назва однієї групи біомолекул з різним походженням. Онкомаркери об'єднані загальним властивістю: у разі розвитку доброякісних чи злоякісних новоутворень у організмі їх концентрація у крові підвищується.
Кому і коли необхідне визначення онкомаркерів
Як скринінгові тести аналізи на онкомаркери не призначають. Їх рекомендують проводити 1-2 рази на рік пацієнтам, у яких близькі кровні родичі мали злоякісні новоутворення різної локалізації.
Інші можуть здавати кров на онкологічні маркери для профілактики – раз на 2-3 роки.
Лікарі радять проходити дослідження крові після важких стресів, сильних отруєнь, тривалого перебування у зонах із несприятливою екологічною обстановкою. Ці фактори сприяють розвитку онкології. Чоловікам та жінкам, у яких вже було виявлено рак, потрібно здавати аналізи за певною схемою:
- до та після курсу хіміо або радіотерапії;
- перед операцією з видалення пухлини;
- після закінчення терапії: перший рік – 1 раз/місяць, другий рік – 1 раз/2 місяці, з другого до п'ятого року – 1 раз/3 місяці, після 5 років і до кінця життя – 1 раз/рік.
При підозрі на наявність злоякісного утворення здавати аналіз на ракові клітини необхідно обов'язково. Основні показання до визначення рівня онкомаркерів:
- раніше виявлення злоякісної пухлини;
- орієнтація у локалізації новоутворення (у поєднанні з іншими методиками);
- контроль ефективності лікування онкології;
- контроль перебігу захворювання (виявлення метастазів, залишків пухлини, рецидивів);
- прогнозування хвороби
Що показує аналіз крові на онкомаркери
У крові онкологічні маркери з'являються кілька місяців до появи симптомів злоякісної пухлини. Їхній підвищений вміст не завжди свідчить про рак:
- Онкомаркери можуть вказувати на запальні процеси у печінці, підшлунковій залозі, нирках та інших органах.
- Пухлинні маркери виявляються при емоційних потрясіннях.
Якщо виявлено маркери на ракові клітини – це серйозний привід для додаткового обстеження навіть за безсимптомного перебігу патологічного процесу. Найчастіше здають кров:
- на білірубін;
- антитіла;
- ХГЛ альфа-фетопротеїн.
Види онкомаркерів
Пухлинні маркери – це білки, що виробляються клітинами новоутворень. Фахівцям відомо близько 200 найменувань. Діагностичну цінність мають близько 20. Для кожної пухлини є основний, допоміжний і додатковий маркер.
За своєю природою пухлинні маркери поділяються на кілька класів:
- гормони – хоріонічні хондротропін, адренокортикотропний;
- ферменти – фосфатаза, лактатдегідрогеназа;
- онкофетальні білки – плацентарна лужна фосфатаза, альфа-фетопротеїн;
- продукти обміну – креатин, вільна ДНК, поліаміни.
Ідентифікація маркерів допомагає визначити розташування пухлини. За допомогою аналізу на онкомаркери, можна розпізнати виникнення новоутворення в:
- шлунково-кишковому тракті;
- печінки;
- щитовидної залози;
- легень;
- підшлункову залозу;
- нирках;
- лімфовузлах;
- головному мозку;
- шкірних покривах;
- передміхурової залози;
- надниркових залоз;
- горлі;
- молочної залози та інших органах.
Підготовка до здачі крові на маркери раку
За 2-3 дні до здачі аналізу на онкомаркери не рекомендується вживати жирні, смажені, гострі страви. Категорично заборонено вживати алкоголь. Небажано в цей період є продукти, що різко відрізняються від звичних. У день здачі крові не можна збільшувати фізичне навантаження та палити. Усі лікарські засоби треба погоджувати із лікарем заздалегідь.
Як здавати кров
Проходити процедуру краще вранці з 8 до 12 години. Кров для аналізу береться із вени. Забір матеріалу проводиться строго натще. Після їди повинно пройти не менше 8 годин. Перед процедурою дозволяється випити склянку негазованої води. Під час менструації аналіз буде неінформативним через підвищення концентрації пухлинних маркерів. У цей час жінкам його не призначають.
Розшифровка аналізів на онкомаркери
Результати аналізу можна отримати на руки після забору крові від 1 до 1 тижня. Це від медустанови, де роблять дослідження. Якщо потрібно визначити онкомаркери терміново, то приватних лабораторіях інтерпретація часто надається у день дослідження.
Трактування результатів проводиться лікарем, який дав направлення на аналіз.
Самому пацієнту розшифровувати дані не рекомендується – всі нюанси дослідження знає лише фахівець.
Нижче наведена коротка ознайомча інформація про декілька основних пухлинних маркерів.
ПСА
Простатичний специфічний антиген (ПСА) – це білки, що містяться у протоках передміхурової залози. Вони сприяють розрідженню насіннєвої рідини. Дослідження онкомаркера ПСА проводиться лише у чоловіків. Показники норми можуть відрізнятися залежно від віку пацієнта:
- 40-50 років – 2,5 нг;
- 50-60 – 3,5 нг;
- 60-70 – 4,5 нг;
- 70-80 – 6,5 нг.
Збільшення значень ПСА свідчить про наявність патологічних станів. Причиною високого рівня можуть бути:
- аденома передміхурової залози;
- інфекційний простатит;
- злоякісні процеси у простаті.
АФП
Альфа-протеїн – це глікопротеїн, двокомпонентний білок. Він синтезується в печінці, жовчному мішку та епітелії кишечника ембріона. Норма онкомаркера АФП – до 10 нг/мл. Вищий показник альфа-протеїну може вказувати на одну з патологій:
- гепато-целюлярна карцинома (пухлина печінки);
- рак бронхів, легень, шлунково-кишкового тракту;
- злоякісна пухлина у яєчниках у жінок та яєчках у чоловіків.
Спровокувати відхилення можуть механічні пошкодження печінкової тканини. Інші причини підвищеного показника АФП:
- цукровий діабет;
- серцеві патології;
- розсіяний склероз;
- ниркові захворювання;
- порушення роботи органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ).
СА 15-3
Вуглеводний антиген 15-3 – це муциноподібний глікопротеїн. Він відноситься до онкомаркерів пухлинних (неопластичних) процесів, що виникають у молочній залозі. Нормальна кількість СА 15-3 – до 20 Од/мл (поріг – до 30). Показники понад 30 одиниць вказують на можливу наявність таких патологій:
- рак легені;
- онкологія яєчників;
- карцинома молочної залози;
- злоякісна пухлина шийки матки чи ендометрію;
- рак сечового міхура.
Причиною підвищення норми онкомаркера СА 15-3 стають стани, не пов'язані зі злоякісними новоутвореннями. Серед них:
- ендометріоз;
- фіброаденома молочної залози;
- хвороби, пов'язані із порушенням роботи імунної системи;
- гормональний сплеск у другій половині вагітності.
СА 19-9
За допомогою вуглеводного антигену 19-9 проводиться рання діагностика пухлин шлунково-кишкового тракту. Особливо він інформативний при раку підшлункової залози. І тут його специфічність становить 82%. Норма СА 19-9 – 0-37 Од/мл. Якщо концентрація онкомаркера в крові перевищує 40 Од/мл, це вказує на можливу наявність таких патологій як:
- онкологія сечового міхура;
- злоякісна пухлина жіночих статевих органів чи грудей;
- рак органів ШКТ (печінки, шлунка, кишечника, прямої кишки, жовчного міхура, жовчовивідних проток).
Перевищення норми СА 19-9 може вказувати і процеси непухлинної природи. Інші причини високих показників:
- запалення жовчного міхура (холецистит);
- обструкції (непрохідність) жовчних шляхів;
- панкреатит.
CA 125
Вуглеводний антиген 125 – це онкомаркер раку яєчників. У жінок молодше 35 років його норма – до 15 од./мл. У період менопаузи може виявлятись підйом СА 125 до 25–30 Од/мл. Підвищення білка до 30 од/мл буває пов'язане з вагітністю – це нормально, але лише у першому триместрі. При збільшенні показника понад 35 од./мл можна говорити про різні патологічні процеси. Серед них:
- рак матки, яєчників, фалопієвих труб;
- онкологія молочної залози;
- цироз печінки;
- плеврит;
- перикардит;
- перитоніт;
- ендометріоз;
- аденоміоз.
CEA
Карциноїдоембріональний антиген РЕА – це неспецифічний маркер визначення онкології прямої кишки. Часто використовується для діагностики раку молочної залози, легень, сечового міхура. Норма СЕА для курців – до 2,5 нг/мл, для курців – до 5 нг/мл. Показники від 10 до 20 нг/мл свідчить про наявність патологічних процесів. Серед них:
- карцинома прямої кишки;
- пухлини щитовидної залози;
- метастази в кісткову тканину та печінку;
- хронічний гепатит;
- панкреатит;
- виразка 12 палої кишки або шлунка;
- кістозний фіброз;
- гостра форма бронхіту.
S 100
На відміну від інших онкомаркерів, S 100 – це не один антиген, а ціле сімейство кальційзв'язуючих білків. Вони є важливими для діагностики меланоми, пошкоджень мозку та інших внутрішніх органів. Норма S 100 – до 0,105 нг/мл. Підвищення концентрації онкомаркера дають:
- рак шкіри;
- ліпома, ліпосаркома;
- злоякісні утворення нервових тканин;
- корациноїд;
- системна червона вовчанка;
- тяжкі ураження міокарда;
- ВІЛ;
- печінкова енцефалопатія.
CA 72-4
Білкова сполука СА 72-4 продукується в ембріональних тканинах. Нормальним індексом у здорових жінок та чоловіків вважається значення від 0 до 6,9 Од/мл. Перевищення показника свідчить про патологічні процеси, які у організмі. Найчастіше при високому рівні концентрації онкомаркера СА 72-4 діагностується рак матки та злоякісні процеси ШКТ (аденокарцинома шлунка, рак прямої кишки).
Причини підвищення антигену не онкологічної природи:
- захворювання підшлункової залози (панкреатит, кісти);
- аутоімунні процеси (хвороба Крона, ревматоїдний артрит);
- рефлюксні патології травної системи;
- хвороби кишечника (виразковий коліт)
