Аналіз крові на онкомаркери: коли призначають, як готуватися й читати результати

Аналіз крові на онкомаркери не є самостійним скринінговим тестом на рак. Його призначають за конкретними показаннями: коли є підозра на злоякісне новоутворення, коли хворобу вже виявлено й потрібно стежити за перебігом лікування або коли в родині були випадки онкології. Розуміння меж цього дослідження допомагає не панікувати через один підвищений показник і водночас не проґавити ситуацію, яка справді потребує уваги лікаря.

Що таке онкомаркери і що вони показують

Онкомаркери — це група біомолекул різного походження, які об’єднує одна властивість: під час розвитку доброякісних або злоякісних новоутворень їхня концентрація в крові підвищується. У крові онкологічні маркери можуть з’являтися за кілька місяців до перших симптомів злоякісної пухлини, і саме тому вони становлять інтерес для діагностики.

Водночас підвищений вміст маркера не є підтвердженням раку. Той самий показник здатен реагувати на запальні процеси в печінці, підшлунковій залозі, нирках та інших органах, а також на емоційні потрясіння. Виявлені маркери ракових клітин — це серйозний привід для додаткового обстеження, навіть якщо патологічний процес перебігає безсимптомно, але не остаточний діагноз.

Кому і як часто призначають дослідження

Як скринінгові тести аналізи на онкомаркери не призначають. Їх рекомендують проводити один-два рази на рік пацієнтам, у яких близькі кровні родичі мали злоякісні новоутворення різної локалізації. Інші люди можуть здавати кров на онкологічні маркери для профілактики — раз на два-три роки.

Лікарі радять проходити таке дослідження після тяжких стресів, сильних отруєнь, тривалого перебування в зонах із несприятливою екологічною обстановкою. Ці чинники сприяють розвитку онкології. Чоловікам і жінкам, у яких рак уже виявлено, аналізи потрібно здавати за певною схемою:

  • до та після курсу хіміо- або радіотерапії;
  • перед операцією з видалення пухлини;
  • після завершення терапії: перший рік — раз на місяць, другий рік — раз на два місяці, з другого до п’ятого року — раз на три місяці, після п’яти років — раз на рік.

При підозрі на злоякісне утворення здавати аналіз на ракові клітини необхідно обов’язково. Основні показання до визначення рівня онкомаркерів такі:

  • раннє виявлення злоякісної пухлини;
  • орієнтація в локалізації новоутворення в поєднанні з іншими методиками;
  • контроль ефективності лікування онкології;
  • контроль перебігу захворювання: виявлення метастазів, залишків пухлини, рецидивів;
  • прогнозування хвороби.

Види пухлинних маркерів

Пухлинні маркери — це білки, які виробляють клітини новоутворень. Фахівцям відомо близько 200 найменувань, проте діагностичну цінність мають приблизно 20 із них. Для кожної пухлини визначають основний, допоміжний і додатковий маркер.

Види пухлинних маркерів

За природою пухлинні маркери поділяють на кілька класів:

  • гормони — хоріонічний гонадотропін, адренокортикотропний гормон;
  • ферменти — фосфатаза, лактатдегідрогеназа;
  • онкофетальні білки — плацентарна лужна фосфатаза, альфа-фетопротеїн;
  • продукти обміну — креатин, вільна ДНК, поліаміни.

Ідентифікація маркерів допомагає визначити розташування пухлини. За допомогою аналізу на онкомаркери можна розпізнати виникнення новоутворення в шлунково-кишковому тракті, підшлунковій залозі, передміхуровій залозі, молочній залозі та інших органах.

Як підготуватися до здачі крові

За два-три дні до аналізу на онкомаркери не рекомендується вживати жирні, смажені та гострі страви. Алкоголь у цей період категорично заборонений. Не варто також їсти продукти, які різко відрізняються від звичних. У день здачі крові не можна збільшувати фізичне навантаження та палити. Усі лікарські засоби треба заздалегідь узгодити з лікарем.

Проходити процедуру краще вранці, з 8 до 12 години. Кров для аналізу беруть із вени, забір матеріалу проводять строго натще: після їди має минути не менше восьми годин. Перед процедурою дозволено випити склянку негазованої води. Під час менструації аналіз буде неінформативним через підвищення концентрації пухлинних маркерів, тому в цей час жінкам його не призначають.

Розшифровка аналізів на онкомаркери

Результати аналізу можна отримати на руки через один-сім днів після забору крові — термін залежить від медичного закладу, де виконують дослідження. Якщо онкомаркери потрібно визначити терміново, приватні лабораторії часто надають інтерпретацію в день дослідження.

Лікарка спокійно пояснює пацієнтці результати аналізу за столом удома

Трактування результатів проводить лікар, який дав направлення на аналіз. Самостійно розшифровувати дані не рекомендується: усі нюанси дослідження знає лише фахівець. Нижче наведено коротку ознайомчу інформацію про кілька основних пухлинних маркерів.

ПСА — простатичний специфічний антиген

ПСА — це білки, що містяться в протоках передміхурової залози та сприяють розрідженню насіннєвої рідини. Дослідження онкомаркера ПСА проводять лише в чоловіків, а показники норми можуть відрізнятися залежно від віку пацієнта. Збільшення значень ПСА свідчить про наявність патологічних станів. Причиною високого рівня можуть бути:

  • аденома передміхурової залози;
  • інфекційний простатит;
  • злоякісні процеси в простаті.

АФП — альфа-фетопротеїн

Альфа-фетопротеїн — це глікопротеїн, двокомпонентний білок. Він синтезується в печінці, жовчному міхурі та епітелії кишечника ембріона. Норма онкомаркера АФП — до 10 нг/мл. Вищий показник може вказувати на одну з патологій:

  • гепатоцелюлярна карцинома (пухлина печінки);
  • рак бронхів, легень, шлунково-кишкового тракту;
  • злоякісна пухлина в яєчниках у жінок та яєчках у чоловіків.

Спровокувати відхилення можуть механічні пошкодження печінкової тканини. Інші причини підвищеного показника АФП — ниркові захворювання та порушення роботи органів шлунково-кишкового тракту.

СА 15-3

Вуглеводний антиген 15-3 — це муциноподібний глікопротеїн. Він належить до онкомаркерів пухлинних (неопластичних) процесів, що виникають у молочній залозі. Нормальна кількість СА 15-3 — до 20 Од/мл (поріг — до 30). Показники понад 30 одиниць указують на можливу наявність таких патологій:

  • онкологія яєчників;
  • карцинома молочної залози;
  • злоякісна пухлина шийки матки чи ендометрію;
  • рак сечового міхура.

Причиною підвищення СА 15-3 стають і стани, не пов’язані зі злоякісними новоутвореннями. Серед них фіброаденома молочної залози, хвороби, пов’язані з порушенням роботи імунної системи, та гормональний сплеск у другій половині вагітності.

СА 19-9

За допомогою вуглеводного антигену 19-9 проводять ранню діагностику пухлин шлунково-кишкового тракту. Особливо він інформативний при раку підшлункової залози: тут його специфічність становить 82%. Норма СА 19-9 — 0–37 Од/мл. Якщо концентрація онкомаркера в крові перевищує 40 Од/мл, це вказує на можливу наявність таких патологій:

  • онкологія сечового міхура;
  • злоякісна пухлина жіночих статевих органів чи грудей;
  • рак органів шлунково-кишкового тракту (печінки, шлунка, кишечника, прямої кишки, жовчного міхура, жовчовивідних проток).

Перевищення норми СА 19-9 може вказувати й на процеси непухлинної природи. Інші причини високих показників — запалення жовчного міхура (холецистит) та обструкція (непрохідність) жовчних шляхів.

СА 125

Вуглеводний антиген 125 — це онкомаркер раку яєчників. У жінок молодше 35 років його норма — до 15 Од/мл. У період менопаузи може виявлятися підйом СА 125 до 25–30 Од/мл. Підвищення білка до 30 Од/мл буває пов’язане з вагітністю — це нормально, але лише в першому триместрі. При збільшенні показника понад 35 Од/мл можна говорити про різні патологічні процеси. Серед них рак матки, яєчників, фалопієвих труб та онкологія молочної залози.

РЕА — карциноембріональний антиген

Карциноембріональний антиген РЕА — це неспецифічний маркер для визначення онкології прямої кишки. Його часто використовують для діагностики раку молочної залози, легень і сечового міхура. Норма РЕА для некурців — до 2,5 нг/мл, для курців — до 5 нг/мл. Показники від 10 до 20 нг/мл свідчать про наявність патологічних процесів. Серед них:

  • карцинома прямої кишки;
  • пухлини щитоподібної залози;
  • метастази в кісткову тканину та печінку;
  • виразка дванадцятипалої кишки або шлунка;
  • гостра форма бронхіту.

S 100

На відміну від інших онкомаркерів, S 100 — це не один антиген, а ціле сімейство кальційзв’язувальних білків. Вони важливі для діагностики меланоми, пошкоджень мозку та інших внутрішніх органів. Норма S 100 — до 0,105 нг/мл. Підвищення концентрації онкомаркера дають:

  • ліпома, ліпосаркома;
  • злоякісні утворення нервових тканин;
  • системний червоний вовчак;
  • тяжкі ураження міокарда;
  • печінкова енцефалопатія.

СА 72-4

Білкова сполука СА 72-4 продукується в ембріональних тканинах. Нормальним індексом у здорових жінок і чоловіків вважають значення від 0 до 6,9 Од/мл. Перевищення показника свідчить про патологічні процеси в організмі. Найчастіше при високій концентрації онкомаркера СА 72-4 діагностують рак матки та злоякісні процеси шлунково-кишкового тракту (аденокарциному шлунка, рак прямої кишки).

Причини підвищення антигену неонкологічної природи:

  • захворювання підшлункової залози (панкреатит, кісти);
  • аутоімунні процеси (хвороба Крона, ревматоїдний артрит);
  • рефлюксні патології травної системи;
  • хвороби кишечника (виразковий коліт).

Орієнтовні норми основних маркерів

Наведені значення — це орієнтири з довідковою метою, а не самостійний критерій діагнозу. Референсні межі можуть відрізнятися залежно від лабораторії, методу дослідження та віку пацієнта, тому оцінювати результат потрібно за бланком конкретної лабораторії та висновком лікаря.

Бланк із референсними межами показників, ручка та лупа на робочому столі
Маркер Орієнтовна норма Основне призначення
ПСА Залежить від віку пацієнта Передміхурова залоза, лише чоловіки
АФП До 10 нг/мл Печінка, бронхи, легені, шлунково-кишковий тракт, яєчники та яєчка
СА 15-3 До 20 Од/мл (поріг — до 30) Молочна залоза, яєчники, шийка матки, ендометрій, сечовий міхур
СА 19-9 0–37 Од/мл Шлунково-кишковий тракт, насамперед підшлункова залоза
СА 125 До 15 Од/мл до 35 років; 25–30 Од/мл у менопаузі Яєчники, матка, фалопієві труби
РЕА До 2,5 нг/мл для некурців; до 5 нг/мл для курців Пряма кишка, молочна залоза, легені, сечовий міхур
S 100 До 0,105 нг/мл Меланома, ураження нервових тканин та внутрішніх органів
СА 72-4 0–6,9 Од/мл Матка, шлунково-кишковий тракт

Як ставитися до результату

Один підвищений показник сам собою нічого не доводить: він лише вказує напрямок для подальшого обстеження. Лікар зіставить цифри зі скаргами, анамнезом, віком і результатами інших методів. І навпаки — нормальні значення не скасовують потреби в діагностиці, якщо є симптоми або обтяжений сімейний анамнез. Онкомаркери працюють у зв’язці з іншими методиками, а не замінюють їх.

EuroMD