Лунатизм: симптоми і лікування

Лунатизм – захворювання, відоме кожному. Найчастіше про цю хворобу ми взнаємо з фільмів або серіалів, в яких зустрічаються «сновиди», але, на жаль, є й ті, кому доводиться стикатися з лунатизм і наяву.

Сомнамбулізмом – називають стан людини, в якому той робить різні неконтрольовані дії під час сну. Відбувається це для хворого зовсім несподівано й несвідомо. Прокинувшись вранці, людина абсолютно нічого не пам’ятає про свої нічні пригоди. Вчинки, які здійснюють «сновиди» безглузді, але в деяких випадках вони можуть бути дуже небезпечні, в першу чергу для самого хворого.

Лунатизм: симптоми і лікування

Причини лунатизму

Здавна прийнято вважати, що причина лунатизму, як явища, недобрий вплив місяця на людину. Звичайно, якась частка правди в цьому є, але причини сомнабулізма набагато ширші. Також неконтрольовані нічні прогулянки можуть бути викликані:

  • Наслідками перенесених раніше травм.
  • Різними важкими захворюваннями: епілепсію, гастроезофагеальним рефлюксом, синдромом втомлених ніг, обструктивним нападом апное, тощо.
  • Особливою будовою головного мозку.
  • Високою емоційністю.
  • Поганою спадковістю.
  • Вживанням наркотиків і алкоголю.
  • Сильним стресом або тривожним станом.

Симптоми

Впізнати «лунатика» не просто, адже хвороба проявляється тільки вночі, а вдень ніщо в поведінці людини не видає біди. Якщо ж увечері або вночі ви побачили людину, чия поведінка вам здалося дивною, знайте у «сновид» теж є свої прикмети. Всупереч розхожій думці, ходять такі пацієнти не зовсім уві сні. Очі у людини при нападі сомнабулізма відкриті і незважаючи на свій злегка сонний вигляд, людина найчастіше нічим не відрізняється від інших. Але лише на перший погляд.

Якщо придивитися уважніше, то стане зрозуміло, що «сновида» абсолютно не контролює свої дії. У момент нападу людина може безцільно вийти на балкон, дах і навіть на вулицю, сісти або навіть лягти в несподіваному місці і узяти в руки якийсь предмет. При цьому, через непередбачуваність дій, на вулицю «сновида» може вийти і одягненим, і в тому, в чому спав. Рухи людини, яка перебуває в стані лунатизму, дуже плавні і навіть трохи уповільнені. Вона не реагує на навколишній світ, не відповідає на запитання. Будити «лунатика» вкрай не рекомендовано. Різке пробудження може налякати його і завдати психіці серйозну травму.

Лікування

Вилікувати серйозний лунатизм не просто, але все ж можливо. Для цього необхідно:

  • Дотримуватися розпорядку дня.
  • Не відмовляти собі в повноцінному відпочинку.
  • Уникати різних перевантажень.
  • Медитувати.
  • Слухати приємну музику перед сном.
  • Засипати в тиші
  • Стежити за своїм харчуванням.

Якщо форма сомнамбулізму досить важка, хворому можуть призначити седативні і снодійні препарати:

Якщо причиною лунатизму в хворобі, перше, про що слід подбати – ліквідувати напади захворювання.

Крім того, не зайвим буде вжити деякі запобіжні заходи: заховати колючі та ріжучі предмети, закрити вхідні двері та вікна. Покласти перед ліжком мокру ганчірку або поставити миску з водою: можливо, вода розбудить «сновиду», коли вона в неї вступить.

EuroMD
Додати коментар

  1. Ольга

    На жаль, про лунатизм я знаю не з фільмів і серіалів, а особисто. Дитинство у мене було невеселе, часті стреси та депресії через негаразди в сім’ї між батьками. Тому хочу звернутись до батьків: бережіть психіку своїх дітей.

    Відповіcти
  2. Вікторія

    На мою думку, це страшна патологія. Уві сні ми спимо і себе не контролюємо, а людина яка ходить і щось робить так само без контролю то велика біда. Моя троюрідна сестра в дитинстві страждала на сомнамбулізм (зараз вона доросла жінка і цього у неї на щастя немає). Вона прокидалася о 2-3 годині ночі (таке повторювалася по кілька разів на місяць) і ходила по хаті, одного разу залізла на стіл, сіла на нього і почала гребінцем розчісувати своє волосся. Очі відкриті, дивиться вперед, але перед собою. нічого і нікого не бачить. Ці дії з боку виглядали одночасно і кумедно і страшно, тому її мама, яка прокидалася від шуму тихенько попід руку проводили до ліжка. Вранці сестра прокидалася і нічого не пам’ятала, не вірила те, що про неї розповідали й завжди казала, що ми над нею так жартуємо. Це у не пройшло самостійно з часом, вони навіть не зверталися ні до кого. Зараз я наскільки знаю, у неї сомнамбулізму немає.

    Відповіcти