Періодонтит: як лікувати зубну хворобу

Недостатній догляд за ротовою порожниною і запущений карієс рано чи пізно дають ускладнення. Одне з найпоширеніших — періодонтит: запалення вражає корінь зуба та найближчі тканини, а в запущених випадках переходить у гнійний абсцес і флегмону. Лікують цю патологію стоматологи-терапевти та ортопеди, і чим раніше пацієнт потрапляє до кабінету, тим більше шансів зберегти зуб.

Що таке періодонтит

Сполучна тканина, розташована між зубом та альвеолярним відростком щелепи (кістковим ложем), називається періодонтом. У ній проходять нервові закінчення, лімфатичні та кровоносні судини. Періодонт забезпечує живлення зуба й знижує навантаження на нього під час жування.

Запалення цієї сполучної тканини у верхній частині кореня зуба і називають періодонтитом (код МКБ-10 — K04.4–K04.9). Хвороба виникає під впливом неспецифічних бактерій (найчастіше стафілококів), які діють на періодонт самостійно або разом з іншою флорою. Десна в людей із цією патологією набуває червоного, бурого чи синюватого відтінку: вона наливається кров’ю, стає багряною, іноді синіє.

Запалення кореня зуба зустрічається у 70–80% пацієнтів віком від 15 до 65 років. У дітей до 10 років періодонтит трапляється рідше — у 50–60% випадків. Причина в анатомії: коріння молочних зубів сформоване інакше, воно тонке й крихке.

Чим небезпечне запалення кореня зуба

Руйнівні процеси в періодонті у дітей ускладнюються ураженням корінних зубів: вони виростають слабкими, з тонкою емаллю та карієсом. На цьому тлі часто формується неправильний прикус, тому лікарі нерідко вважають за краще видалити періодонтитний молочний зуб ще до того, як почнуть рости корінні різці.

Без лікування запалення кореня зуба у дорослих призводить до таких ускладнень:

• пульпарний або навколощелепний абсцес, флегмона (нарив, гнійник);
• свищ щелепи — утворення прихованих порожнин;
• остеомієліт — гнійно-некротичний процес у кістковій тканині;
• спонтанне випадання зубів;
• септичні ускладнення з боку інших органів — ендокардит, бактеріальне ураження нирок.

Саме тому періодонтит не можна «перечекати» вдома з анальгетиками: біль може вщухнути, а вогнище інфекції — залишитися.

Класифікація періодонтитів

Види захворювання групують за ступенем тяжкості, локалізацією вогнища запалення та іншими факторами. Одні форми періодонтиту лікуються тижнями або місяцями, інші закінчуються втратою зуба.

Залежно від локалізації виділяють такі види:

• Апікальний періодонтит — запалення торкається верхівки кореня.
• Крайовий (маргінальний) — виникає поблизу ясен.

За характером перебігу розрізняють дві форми:

• Гостра — з’являється раптово й має чіткі симптоми: сильний біль, набряклість ясен. Біля кореня зуба накопичується гній, але руйнації кісткових тканин ще немає.
• Хронічна — наслідок недолікованого пульпіту (запалення верхніх сполучних тканин) або інших хвороб.

Гострий періодонтит поділяється на дві підгрупи:

• серозний — зубний ряд нерухомий, біль виникає при пережовуванні грубої їжі;
• гнійний — з’являється гострий біль, на яснах чи щоках утворюється флегмона, зуб хитається.

Хронічний періодонтит протікає у трьох формах:

• Гранулююча. Діагностується у 80% пацієнтів із періодонтитом. Характеризується постійним гострим болем, набряком ясен та відходженням гною.
• Фіброзна. З’являється через заміщення сполучної тканини фіброзною, супроводжується збільшенням періодонтальної щілини.
• Гранулематозна. Запалені ділянки періодонту перетворюються на кісти, заповнені гнійним вмістом.

За характером походження розрізняють такі види періодонтиту:

• Інфекційний — запалення викликають мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності.
• Травматичний — ураження кореня зуба розвивається після мікротравм чи забою щелепи.
• Медикаментозний — з’являється при неправильному лікуванні пульпіту або інших хвороб ротової порожнини.

Інфекційний вид залежно від шляху потрапляння інфекції поділяється на такі форми:

• Інтрадентальний — збудники досягають періодонту через апікальний канал зуба.
• Ретроградний — інфекція поширюється від краю ясен.
• Екстрадентальний — осередок запалення розташований далеко від зуба (гортань, гайморові пазухи).

Симптоми періодонтиту

Виразність клінічної картини залежить від характеру перебігу хвороби. Гострий періодонтит зуба супроводжується чіткими ознаками. При хронічній формі симптоми стерті або взагалі відсутні — такий перебіг нерідко виявляють лише за допомогою рентгену.

Гострий періодонтит

Починається з ниючого болю в зубі, який посилюється при накушуванні. Без лікування больовий синдром наростає: з’являються пульсуючі відчуття в ділянці запалення. До інших симптомів належать:

• почервоніння, набряк ясен;
• припухлість м’яких тканин обличчя;
• підвищена температура тіла (37,3–37,5 °C);
• невелика рухливість зуба.

Хронічна форма захворювання

Гранулематозний та фіброзний типи хвороби частіше протікають без скарг. Гранулюючий періодонтит супроводжується такими симптомами:

• неприємний запах із рота;
• відчуття розпирання в яснах;
• гострий біль при натисканні на зуб;
• реакція на гарячу, холодну, солодку чи гостру їжу.

Симптоми млявої форми періодично загострюються. Пацієнт скаржиться на гострий, нестерпний біль і сильний набряк ясен. Нерідко на поверхні пародонту та шкіри з’являються нориці, з яких тече гній. Після відходження ексудату неприємні відчуття слабшають — і це небезпечна ілюзія одужання, бо вогнище інфекції залишається в кістці.

Причини запалення зубного кореня

Періодонтит виникає через пошкодження нерва та зв’язок, які утримують зуб у лунці. Таке можливе при пульпіті та відсутності повноцінної гігієни ротової порожнини. До інших причин запалення зубного кореня належать:

• запущений глибокий карієс;
• хронічні осередки інфекції — гайморит, отит, ангіна;
• неякісні коронки чи імплантати;
• щелепно-лицеві травми;
• неправильне харчування;
• отруєння організму отрутами чи токсинами;
• зниження імунітету;
• неякісне пломбування каналів;
• неправильний прикус.

Діагностика

Щоб виявити причину неприємних симптомів, зверніться до стоматолога. Лікар проведе зовнішній огляд і вивчить анамнез. Для визначення виду хвороби та вибору тактики лікування призначається рентген. При хронічному періодонтиті на знімку буде видно такі зміни:

• фіброзна форма — розширення періодонтальної щілини;
• гранулююча — відсутність чітких контурів навколо вогнища запалення;
• гранульоматозна — інтенсивне затемнення кореня з чіткими межами.

При гострому періодонтиті на рентгенівських знімках патологічні зміни можуть бути відсутні. Іноді відзначається незначне збільшення періодонтальної щілини та нечіткі контури навколо альвеоли. Щоб виявити запалення та диференціювати патологію з пульпітом, синуситом, остеомієлітом, призначаються такі дослідження:

• Електроодонтометрія. На зуб подається електричний струм, у відповідь на який з’являється відчуття вібрації чи уколу. Відсутність реакції пульпи свідчить про некроз тканин.
• Бакпосів. Допомагає визначити тип мікроорганізмів та їхню чутливість до антибіотиків.

Лікування періодонтиту

При виявленні запалення кореня зуба перед лікарем постає кілька завдань:

1. купірувати больовий синдром;
2. ліквідувати осередок ураження сполучної тканини;
3. запобігти розвитку ускладнень;
4. відновити функціональність зуба.

При гострій формі патології проводять очищення та пломбування каналів, у тяжких випадках хворий зуб видаляють. Лікування періодонтиту займає від 3 тижнів до кількох місяців. Терапія у пацієнтів похилого віку або при зниженні імунітету розтягується до пів року.

Розтин зуба та розріз ясен при періодонтиті в приватному стоматологічному кабінеті коштує близько 500–1500 грн. У державній лікарні за наявності медичного поліса маніпуляції проводять безплатно. Вартість лікування хронічного періодонтиту залежить від кількості кореневих каналів:

Кількість каналів	Орієнтовна вартість
1-канальне запалення	від 1500 грн
Двоканальне лікування	від 2000 грн
3-канальний періодонтит	від 2500 грн

Ціна включає видалення старої пломби, очищення та медикаментозну обробку каналів і їх пломбування. Окремо оплачується зняття штучної коронки, розпломбування каналів, лікування карієсу, встановлення постійної пломби.

Гостра форма

Вимагає надання невідкладної медичної допомоги, яка полягає у розтині зуба та дренуванні періодонтальної щілини для створення відтоку гною. Дренаж здійснюється через кореневий канал або ясенну кишеню. Після першого відвідування пацієнту призначають такі ліки:

• Антибіотики — Ципрофлоксацин, Аугментин. Для знищення бактеріальної флори.
• Антисептичні розчини для полоскання — Мірамістин, Хлоргексидин. Знезаражують та покращують відтік гною.
• Аналгетики — Но-Шпа, Кетанов. Для зняття болю.

Для запобігання повторному поширенню інфекції та поліпшення регенерації тканин проводять лазерну й магнітну терапію. З відкритими каналами пацієнт має проходити 2–4 дні. Щоб не порушити відтік гною, під час їжі відкритий зуб рекомендують закривати ватною кулькою.

Під час другого візиту лікар обробляє кореневі канали та закладає лікарську пасту. На поверхню зуба встановлюється тимчасова пломба. Якщо протягом 5–10 днів пацієнт не відчував дискомфорту, лікар закриває канали й ставить постійну пломбу.

Хронічне запалення

При фіброзному періодонтиті сильних змін у верхівці зуба немає, тому терапія займає 1–3 тижні. Лікування хронічного періодонтиту гранулюючої або гранулематозної форми займає близько чотирьох місяців і вимагає не менше 4 відвідувань лікаря:

1. При першому візиті стоматолог під місцевою анестезією висвердлює канали, видаляє некротизовану пульпу, закладає ліки та встановлює тимчасову пломбу.
2. Щоб запобігти повторному запаленню після першого відвідування стоматології, пацієнту прописують антибіотики.
3. Через 4–5 днів (за відсутності скарг на біль) лікар знову відкриває канали й прибирає турунди з ліками. Ротова порожнина обробляється антисептиком, кореневі канали закриваються лікувальними пломбами на основі гідроксиду кальцію.
4. Через 2 місяці робиться повторний рентген. Якщо результати лікування задовольняють лікаря, проводиться постійне пломбування каналів і зуба.

Іноді усунути вогнище запалення консервативним шляхом не вдається — тоді застосовують хірургічні методи, зокрема резекцію верхівки кореня, або видаляють зуб. Рішення ухвалює лікар після оцінки рентгенівських знімків і стану тканин навколо кореня.

Що важливо пам’ятати про періодонтит

Періодонтит рідко минає самостійно: інфекція в замкненому просторі біля верхівки кореня не має шляхів для природного дренування. Саме тому самолікування знеболювальними лише відсуває момент, коли допомога стоматолога стає невідкладною. Якщо зуб реагує болем на накушування, ясна набрякають, а з нориці виділяється гній — це привід звернутися до клініки того ж дня, а не чекати, поки біль стихне.

Профілактика тут проста й передбачувана: регулярна гігієна ротової порожнини, лікування карієсу на ранніх стадіях, своєчасна санація хронічних вогнищ інфекції (гайморит, отит, ангіна) та контроль якості вже встановлених коронок і пломб. Пацієнтам зі зниженим імунітетом і тим, хто має цукровий діабет чи інші хронічні захворювання, варто узгодити зі стоматологом частіші профілактичні огляди.

Ціни, наведені вище, є орієнтовними та актуальними на момент публікації матеріалу: вартість залежить від клініки, регіону, складності випадку й кількості каналів. Точну суму лікар називає після огляду та рентгену.