Мігрень: симптоми та лікування

Мігрень – це захворювання, для якого характерні сильні нападові головні болі і відсутність будь-яких характерних причин, що сприяють її появі. Болючі відчуття при мігрені можуть локалізуватися як в одній половині голови, так і по черзі переходити з одного боку на інший. Приступи сильного головного болю можуть виникати від кількох разів на тиждень до 1-2 разів на рік.

За статистикою, від цього захворювання страждають близько 10-14% від населення. Згідно зі спостереженнями медиків, з мігренню найчастіше стикаються люди віком від 30 років, але трапляються випадки, коли діагноз підтверджується і у маленьких дітей чи підлітків.

Мігрень: симптоми та лікування

Механізм виникнення захворювання

Мігрень вважається складним розладом мозку, характер якого досі активно вивчається. Деякі фахівці стверджують, що до порушень схильні люди з особливою будовою нервової системи, яка гостро реагує на будь-які подразники та зовнішні зміни. Порушення нервових клітин призводить до активізації трійчастого нерва, яке стимуляція викликає вивільнення речовин, що й сприяють появі хворобливих запалень у кровоносних судинах мозку.

Крім цього, зачіпаються шари тканин, що покривають головний мозок. Процес запалення супроводжується стимуляцією больових закінчень мозкової оболонки, внаслідок чого у людини виникають пульсуючі головні болі, нудота, блювання, підвищується чутливість до дії світла та звуку. Існує теорія, за якою мігрень викликана дисбалансом хімічних речовин у мозку. Зокрема, до появи мігрені наводить дисбаланс серотоніну.

Причини виникнення мігрені

Перелік причин, через які виникають мігрені, до кінця не вивчений. Частина пацієнтів явно спостерігається схильність до захворювання, успадкована по жіночій лінії. Нервова система може мати певні особливості від народження та тривалий час функціонувати без відхилень, але за певних обставин у людини виникають спазми та інша характерна симптоматика, що призводить до появи мігрені.

До груп провокаційних обставин можна віднести:

  • психологічні проблеми (стресові стани, переважання негативних емоцій, часті перепади настрою);
  • вплив продуктів харчування (вживання продуктів із вмістом глутамату, сирів, шоколаду, горіхів, ківі, помідорів, цибулі, часнику);
  • вживання деяких медикаментів (нітрогліцерину, із вмістом естрогену, резерпіну);
  • вплив навколишніх факторів (гучні звуки, яскраве освітлення, різка зміна погодних умов зі спеки на холод і навпаки, вплив різких запахів).

Крім цього, до популярних причин мігрені можна віднести особливості гормонального фону, постійну втому, недосипання, голод, часті авіаперельоти, що супроводжуються зміною атмосферного тиску.

Симптоми та форми захворювання

Розрізняють дві форми мігрені:

  • З аурою, яка спостерігається у 25 випадків зі 100. Класична аура триває від 5 хвилин до 1 години, тривала аура непокоїть від 1 години до кількох днів.
  • Мігрень без аури – спостерігається 75–80% усіх хворих на захворювання.

Варто позначити, що аура – це комплекс порушень при мігрені, що виникають до початку нападу або одночасно з ним. Виділяють ауру кількох видів: зорову, з порушенням чутливості, рухової активності, з розладом мовлення або комбіновану, за якої спостерігається кілька симптомів одночасно.

Виділяють кілька фаз, які змінюють один одного під час нападу:

  • Початкова фаза виникає за кілька годин або навіть днів до самого нападу.
  • Аура – у цей період деякі пацієнти відзначають поліпшення самопочуття на кілька хвилин, проте після цього відразу виникає головний біль, до якого часто додаються інші симптоми.
  • Сильні болючі відчуття пульсуючого характеру – ця фаза триває від декількох годин до 3 днів, характеризується головним болем найчастіше з одного боку, в поодиноких випадках – з двох сторін одночасно. Найбільше біль виражена в області чола, фіксується на потилиці, скронях, очницях. Під час руху неприємні відчуття можуть посилюватися, тому лікарі рекомендують у періоди загострення мігрені прилягти чи сісти.
  • Фаза дозволу – це період завершення нападу мігрені, який проходить або самостійно, або після прийому медикаментів. Дуже часто у цій фазі пацієнт засинає дуже глибоким сном.
  • Відновлення. На цій фазі пацієнт почувається ослабленим, але деякі спостерігають підвищену активність. Під час відновлювальної фази збільшується обсяг сечі, що виділяється.
Зараз читають:Грижа Шморля

Основні симптоми – слабкість, дратівливість, зниження температури, які змінюються сенсорними порушеннями чи проблемами з очима, а далі – різким головним болем, до якого може додатись нехарактерна у звичайному житті реакція на світло, звуки. Деякі форми мігрені мають особливості. Наприклад, частина пацієнтів-жінок мігрені часто виникають за кілька днів до початку менструації і пов’язані з падінням рівня естрогену.

Через розумове навантаження або перевтому, після тривалого використання гаджетів виникає дитяча мігрень. Навіть якщо дитина не відразу помітить погіршення самопочуття, згодом болючі відчуття починають наростати і стають нестерпними. Саме у дітей мігрені дуже часто мають двосторонній характер, з’являються в області потилиці, чола, темряви. В окремих випадках до головного болю додаються нудота, блювання, відчуття млявості, біль у животі. Полегшити стан допомагає сон чи відпочинок у лежачому положенні.

Через гормональний дисбаланс мігрень проявляється під час вагітності. Особливо часто на болючі відчуття скаржаться жінки у першому триместрі. Скарги на мігрені можуть зменшуватися з часом або повністю зникнути самостійно, коли гормональний фон почне приходити до норми.

Діагностика захворювання

Для діагностування мігрені на прийомі лікаря пацієнт розповідає характерні скарги, після чого фахівець його оглядає. У ряді випадків перерахування симптомів та опис характеру головного болю не дозволяють точно підтвердити діагноз, тому для уточнення проводиться інструментальне обстеження. З цією метою пацієнт проходить магнітно-резонансну томографію мозку, обстежує шийний відділ хребта. З отриманих результатів можна виключити органічну патологію центральної нервової системи. Ультразвукова доплерографія дозволяє оцінити зміни, що відбуваються при роботі судин голови та шиї, а також підтвердити порушення кровообігу. Якщо лікар підозрює очний мігрень, то обов’язково пацієнт повинен відвідати офтальмолога.

Як лікувати захворювання

Лікування мігрені спрямоване на усунення гострих нападів та використання профілактичних методик у періоди між нападами. Найбільший ефект досягається завдяки комплексному підходу при лікуванні: прийом медикаментів, корекція психоемоційного стану, виключення тригерів, підтримання дієти та правильного способу життя.

Залежно від симптомів пацієнтам призначаються різні медикаменти:

  • якщо напад відноситься до легкої чи середньої форми, призначаються прості анальгетики;
  • супровід нападу відчуттям нудоти є показанням призначення хлорпромазину, домперидону;
  • якщо аналгетики не допомагають, лікар прописує триптани (елетриптан, суматриптан, ризатриптан);
  • у вкрай тяжких випадках на допомогу приходять наркотичні анальгетики, до яких належать трамадол, кодеїн. пацієнту слід враховувати, що при прийомі препаратів може розвинутись залежність, збільшується ризик звикання.

З метою профілактики нападів мігрені лікар призначає препарати судинної дії, бета-адреноблокатори, протисудомні препарати, антидепресанти, стероїдні гормони. Кожна лікарська група має різну дію:

  • судинорозширюючі засоби – при лікуванні хвороби допомагають скоротити кількість нападів, благотворно впливають на роботу судин в організмі;
  • бета-адреноблокатори – знадобляться для виявлення супутніх захворювань при мігрені, таких як стенокардія, підвищена тривожність, гіпертонія. Прямим протипоказанням для призначення таких препаратів є знижений тиск.
  • при лікуванні хронічної мігрені та для запобігання нападам призначаються протисудомні препарати (вальпроєва кислота, топірамат);
  • з метою підвищення больового порогу призначаються антидепресанти, які за рахунок їх прийому в маленьких дозах мають і анальгетичний ефект при мігрені;
  • при тяжкому ступені мігрені можуть призначатися стероїдні гормони.

Як заходи профілактики при лікуванні мігрені фахівці радять розробити і дотримуватися режиму активної діяльності та відпочинку, вести записи в щоденнику. Пацієнт повинен записувати час виникнення нападу, провокуючі фактори, основні симптоми мігрені та перелік лікарських препаратів, що приймаються у цей час. Для оцінки ступеня болючих відчуттів використовується шкала від нуля до десяти.

Дотримуючись рекомендацій лікаря з лікування захворювання, які включають цілий комплекс заходів, вдасться повністю позбавитися мігрені або хоча б зменшити кількість нападів, полегшити їх перебіг. Найбільший ефект від лікування досягається на ранніх стадіях, коли больові відчуття не мають тяжкого характеру.

При підозрі на розвиток захворювання негайно зверніться до фахівця, який призначить низку діагностичних процедур для встановлення діагнозу і розробить схему лікування.

EuroMD
Додати коментар