Неврит: симптоми, причини, діагностика та лікування

Неврити – це запалення периферичних нервів, пов’язане з впливом на нього різних факторів, що ушкоджують.

Неврит ✔: симптоми, причини, діагностика та лікування

Симптоми

При невритах пошкоджується нервове волокно, у зв’язку з чим страждають функції, основними є чутлива, рухова і трофічна, тому клінічно відзначаються такі симптоми:

  1. У фазі подразнення нервового волокна: біль, печіння, відчуття «повзання мурашок», відчуття «ніби колють безліч голок».
  2. У фазу випадання функцій: зниження сили в м’язах, атрофія м’язів, зниження рефлексів, зниження чутливості, атрофія тканин у тому числі шкіри, підшкірно-жирової клітковини, м’язів, кісткової тканини.

Причини

Основні причини виникнення невритів:

  • інфекційна (віруси, бактерії, їх токсини);
  • впливу токсичних факторів
  • порушення обмінних процесів (цукровий діабет, дефіцит вітамінів B1 та В6);
  • алергічні реакції;
  • травми;
  • онкологічне захворювання;
  • спадкові захворювання;
  • захворювання хребта, що призводять до механічної компресії нервового стовбура (міжхребцеві грижі, тунельні синдроми тощо).

Механізм ушкодження нерва при дії різних несприятливих факторів пов’язаний із запуском каскаду запальної реакції. Виникає набряк нервового стовбура, пошкодження мієлінової оболонки та надалі осьового циліндра, що у свою чергу веде до загибелі нервової клітини.

Клінічна картина деяких окремих нервів

  • Трійчастий нерв – біль різкий, пронизливий, серіями, по одній або декільком гілкам нерва.
  • Лицьовий нерв – слабкість м’язів на одній половині обличчя. Око складно закрити, опущений кут рота на ураженому боці. При вживанні рідкої їжі або пиття все виливається з рота.
  • Діафрагмальний – відчуття нестачі повітря, задишка, гикавка.
  • Серединний – порушення згинання кисті, I, II та III пальців та зниження чутливості на долонній поверхні.
  • Локтьовий – слабкість згиначів IV, V та частково III пальця, зниження чутливості на долонній поверхні вищезгаданих пальців.
  • Променевий – порушення розгинання кисті та пальців, зниження чутливості половині тилу кисті (I та II пальці). Трудно відвести великий палець.
  • Зовнішній шкірний нерв стегна (хвороба Рота-Бернгардта) – біль, оніміння та печіння по зовнішній поверхні стегна.
  • Стегновий – порушення розгинання гомілки в колінному суглобі та згинання стегна. Болі та порушення чутливості на нижніх 2/3 передній поверхні стегна, передньовнутрішньої поверхні гомілки.
  • Сідничний – біль по задній поверхні стегна і гомілки, слабкість згиначів і розгиначів стопи.
  • Нюховий – аносмія з одного боку (відсутність нюху). При подразненні нерва можуть виникнути сторонні запахи.
  • Зоровий – зниження гостроти та випадання полів зору. Явлення подразнення нерва проявляються у вигляді фотопсій (відчуття світла, полум’я, іскор тощо).
  • Окоруховий – опущення верхньої повіки (птоз), обмеження рухливості очного яблука, розширення зіниці, диплопія (двоєння в очах).
  • Блоковий – обмеження рухливості очного яблука вниз та назовні.
  • Слуховий – зниження слуху, що не рідко супроводжується відчуттям шуму, дзвону у вусі.
  • Мовкоглоточний – болі, що смикають в області мигдаликів, кореня язика, глотки та розлади смаку на задній третині язика, порушення слиновиділення та ковтання.
  • Блукаючий – проявляється порушеннями ковтання та мови. На стороні ураження м’яке небо опущене, язичок відхилений у здоровий бік. Також спостерігаються порушення у роботі внутрішніх органів – брадикардія, задишка, розлади моторики стравоходу, шлунка і кишечника (спазми), тощо.
  • Додатковий – утруднення при повороті голови у здоровий бік, голова нахилена у бік ураженого нерва, плече опущене.
  • Великогомілковий – стопа розігнута, а зігнути її хворий не може. Не може стояти на шкарпетках. Чутливість знижена по задній поверхні гомілки та на підошві.
  • Малогомілковий – неможливість стояння на п’ятах і розгинання стопи, вона звисає. Чутливість знижена на зовнішній поверхні гомілки та тилі стопи.
  • Міжреберні нерви – біль у міжребер’ї, що часто віддають у грудну клітку імітуючи біль у серці, грудях, легенях, шлунку. Найчастіше виявляється болючість паравертебральних м’язів на рівні грудного відділу хребта.

Діагностика невритів

Симптоматика невритів багато в чому схожа на клінічні прояви різних захворювань, у тому числі і не неврологічних. Тому лікаря слід провести ретельну диференціальну діагностику, щоб поставити точний діагноз.

Первинна діагностика складається з ретельного збору скарг пацієнта, з’ясування можливих попередніх факторів, безпосередньо огляд пацієнта. Більшість симптомів невритів специфічні, тому залежно від їхньої виразності лікар може поставити попередній діагноз.

Для діагностики пошкодження периферичних нервів використовують стимуляційну та голчасту електронейроміографію. Це дослідження дозволяє відповісти на питання – який нерв пошкоджений, де він пошкоджений, який відсоток пошкодження нерва, а також дати прогноз щодо його відновлення та стежити за його відновленням.

Методи діагностики

Електронейрографія – використовується для вимірювання швидкості проходження по волокнах периферичних нервів нервового імпульсу від місця їх виходу до нервових закінчень у зв’язках та м’язах. Методика дозволяє визначити пошкоджений нерв, визначити місце і ступінь ушкодження, виявити гостроту процесу.

Електроміографія – застосовується на дослідження біоелектричної активності м’язів. Даний метод дозволяє відповісти на запитання: у чому ж проблема – у пошкодженні нерва чи пошкодженні самої м’язи? ЕМГ дозволяє провести диференціальну діагностику невропатії з м’язовою патологією (міастенією, міотонією, міоплегією, поліміозитом).

УЗД – метод діагностики ушкоджень периферичних нервів. Оцінює зміну діаметра нерва, безперервність та погіршення звукопровідності. На УЗД добре видно набряк нервового стовбура та навколишніх тканин

МРТ – візуалізує нерви та структуру м’яких тканин, виявляє злоякісні пухлини та надає інформацію про м’язову атрофію та ураження нервів. За допомогою МРТ-діагностики стало можливим виявляти пошкодження нерва в областях, які важко досліджувати за допомогою електродіагностики чи ультразвуку.

Неврит ✔: симптоми, причини, діагностика та лікування

Лікування невритів

Лікування має бути комплексним. Необхідно боротися як з ушкоджуючим фактором, так і відновлювати пошкоджений нервовий стовбур.

У лікуванні використовую такі групи препаратів:

  • Судинні;
  • Протизапальні;
  • Вітаміни групи;
  • Покращують провідність імпульсів з нерва тощо.

Використовують і немедикаментозні методи лікування:

  • Голкорефлексотерапія – вплив на біологічно активні точки шкірного покриву веде до передачі сигналу по нервовому стовбуру до спинного і головного мозку в результаті запускається складний каскад реакцій, який включає в себе і покращення кровообігу, вивільнення біологічно активних речовин, і гормональна відповідь, що у свою чергу прискорює відновлення нервового волокна.
  • Фізіотерапія – покликана місцеве впливати на рефлекторні зони. Основні ефекти досягаються після впливу фізіотерапії: аналгетичну, протизапальну, спазмолітичну, фібринолітичну.
  • Масаж (покращує мікроциркуляцію, зменшує набряки).
  • Лікувальна фізкультура (за рахунок опрацювання м’язових груп за системою зворотного зв’язку прискорюється відновлювальний період).

Для зняття больового синдрому та прискорення відновлення нервового волокна використовують місцеві ін’єкційні методики – лікувально-діагностичні блокади, фармакопунктуру – з різними сумішами розчинів препаратів, якщо необхідно, спільно з УЗД-навігацією. За рахунок місцевого введення препаратів (вітаміни, протизапальні, анестетики) вдається швидко зняти больовий синдром, зменшується набряк та запальна реакція, відбувається відновлення нервового стовбура.

Ускладнення

Внаслідок пізнього звернення до фахівців, неадекватного лікування, можуть виникати стійкі порушення рухів повне (параліч) або часткове (парез). Порушення іннервації м’язів призводить до таких грізних ускладнень, як атрофії та появі контрактур (туго рухливості чи нерухомості у суглобах).

Прогноз

У 75% хворих відзначається повне відновлення, за умови своєчасного звернення, комплексного підходу, індивідуальної розробки схеми та правильного вибору тактики лікування, виконання рекомендацій фахівців.

EuroMD
Додати коментар