Періостит — це запалення сполучнотканинного покриття кістки, тобто окістя (періоста). За міжнародною класифікацією хвороб (МКХ-10) захворювання має код К10.2. У 65% випадків діагностують періостит нижньої щелепи, а хронічну форму частіше виявляють у дітей та підлітків.
У побуті запалення окістя щелепи називають флюсом — через набряк ясен і деформацію обличчя, які воно спричиняє. Далі розберемо, як виникає хвороба, за якими ознаками її впізнати, чим вона небезпечна та як її лікують.
Що таке періостит щелепи
Periostitis — це запалення, локалізоване в окісті тіла щелепи або альвеолярного відростка. Процес супроводжується колатеральним набряком і болем у навколишніх тканинах. Патологія розвивається у зовнішньому або внутрішньому шарі окістя на тлі запалення в щелепно-лицьовій ділянці.
Гостра форма виникає, коли в каналі зуба є гнійне вогнище, а відтік ексудату з якихось причин не відбувається. Патологічна рідина поширюється мікропорами або лімфатичними судинами в окістя й накопичується там. Ділянка запалення може охоплювати відразу кілька сусідніх зубів.
Чи небезпечне запалення окістя
Спочатку процес зачіпає один шар періоста, поступово переходячи на інші. Коли запалення переходить на кістку, розвивається остеоперіостит. Без лікування запалення окістя щелепи може призвести до таких ускладнень:
- остеомієліт — некротична руйнація кістки;
- абсцес обличчя та/або шиї — утворення гнійної порожнини;
- флегмона — запалення підшкірної клітковини;
- сепсис — поширення інфекції по всьому організму;
- септикопіємія — утворення гнійних метастазів.
Саме тому флюс не варто «перечікувати» вдома: чим довше зберігається гнійне вогнище, тим вищий ризик, що процес вийде за межі окістя.
Класифікація патології
За характером клінічного перебігу періостит буває гострим (гнійним, серозним) і хронічним (осифікуючим, простим). За ступенем поширення запалення розрізняють обмежену форму (один або кілька зубів) та дифузну (уся щелепа).
Залежно від шляху потрапляння інфекції виділяють кілька форм:
- Лімфогенний — інфекція поширюється лімфатичними шляхами.
- Одонтогенний — розвивається внаслідок захворювань зубів.
- Травматичний — виникає після пошкодження окістя.
- Гематогенний — інфекційний процес поширюється з кровотоком.
Симптоми періоститу
Перша ознака запалення окістя — невелика набряклість ясна. Поступово вона збільшується, а паралельно розвивається больовий синдром. Гострий періостит — наступний етап хвороби. Його серозна (альбумінозна) форма перебігає переважно з місцевими симптомами, а гнійна супроводжується погіршенням загального самопочуття. При хронічному флюсі спостерігаються періодичні болі в зоні ураженого зуба, набряк і гіперемія слизової оболонки.
Простий періостит
Виникає після забитих місць, травм, переломів. Може початися через запалення в кістках або м’язах, розташованих поруч з окістям. Пацієнт скаржиться на невеликий біль у ураженій ділянці, візуально видно локальне піднесення від набряку. Під час пальпації місця забиття відчувається болючість. Запальний процес триває не більше тижня.
Фіброзний періостит
Виникає на тлі трофічної виразки, некрозу кістки чи хронічного інфекційного артриту щелепи. Характеризується хронічним перебігом. Основний симптом — помірний набряк м’яких тканин. При обмацуванні нижньої щелепи відчувається щільне потовщення кістки, яке не болить. Запалення зникає після лікування основного захворювання.
Ознаки серозної форми
Захворювання часто вражає ребра, плече, стегно, ліктьовий відросток, великогомілкову та малогомілкову кістки, трубчасті кістки, ділянки ноги (гомілка, стопи). Для серозного запалення характерне утворення серозно-слизового ексудату. Він накопичується в товщі окістя, у піднакостниці або на зовнішньому періості. Іноді кількість патогенної рідини сягає 2 літрів.
Перебіг серозного періоститу нижньої щелепи хронічний або підгострий. Початкові симптоми — невелике підвищення температури та біль у ураженій ділянці. Якщо вогнище запалення розташоване поруч із суглобом, спостерігається обмеження рухів нижньої щелепи.
Гнійний періостит
Виникає після проникнення інфекції в періост із зовнішнього середовища. Гострий гнійний періостит починається різко. Запальний процес супроводжується інтенсивними болями, збільшенням лімфовузлів, субфебрильною температурою (37,1–38,0 °C).
У пацієнта відзначаються озноб, біль голови, слабкість, втрата апетиту та інші ознаки інтоксикації. При переважанні гнильних процесів можливий розвиток онкології. При злоякісному періоститі окістя розпадається, а кістку огортає шар гною.
Осифікуючий періостит
Є наслідком тривалого запального процесу в сусідніх тканинах. Осифікуючий періостит характеризується розростанням кістки в зоні ураження. При пальпації відчувається щільна тканина, різна за розмірами та формою. Окостеніння супроводжується незначною хворобливістю в нічний час. При успішному лікуванні основної недуги процес перестає розвиватися.
Причини періоститу
Найчастіше гостре запалення окістя виникає внаслідок стоматологічних патологій. За спостереженнями медиків, хвороба може розвиватися й з інших причин:
- Лімфогенний, гематогенний періост — діагностується після перенесених інфекційних захворювань (кір, скарлатина, ГРВІ, ангіна та інші).
- Травматичний — нерідко з’являється після травм нижньої або верхньої щелепи, видалення складного зуба, хірургічного втручання на обличчі.
- Специфічний — супроводжує такі захворювання, як уроджений сифіліс, туберкульоз, актиномікоз та інші.
Діагностика
Лікуванням періоститу щелепи займається стоматолог-терапевт або ортодонт. Мета діагностики — віддиференціювати запалення від захворювань зі схожими симптомами: синуситу, гострого періодонтиту, сіаладеніту та інших.
Основний метод діагностики — рентгенографія. Він допомагає побачити структуру, розміри та обриси ураженої кістки, відшарування окістя, стан навколишніх тканин. Залежно від виду periostitis на знімку чітко проглядаються лінійні, мереживні, голчасті та інші періостальні нашарування.
Щоб виявити причину захворювання, лікар може призначити додаткові дослідження:
- ПЛР-діагностика — дозволяє виявити сифіліс, гонорею.
- УЗД судин — на зображенні можна побачити відсутність або наявність варикозу.
- Аналіз крові на ревматоїдний фактор — для виявлення системних порушень сполучної тканини.
Лікування періоститу
Лікар призначає різні терапевтичні тактики залежно від форми патології. При простій формі запалення нижньої щелепи пацієнту рекомендується постільний режим, прийом знеболювальних та протизапальних лікарських препаратів.
Якщо спостерігаються гнійні процеси, лікар призначає курс антибактеріальних препаратів, розтин та очищення гнійника. У деяких випадках показано оперативне втручання (туберкульозний або сифілітичний періостит, що супроводжується утворенням свищів, та інші ситуації).
Тактика лікування гострого запалення
Терапія проводиться комплексно. Якщо у пацієнта серозна форма захворювання, лікування гострого періоститу щелепи можна проводити без оперативного втручання. На стадії серозного запалення розкривається порожнина хворого зуба, його канали очищуються. Відтік ексудативної рідини відбувається самостійно природним шляхом. Додатково хворому призначається фізіотерапія (УВЧ, лазерне лікування, електрофорез).
При гнійному запаленні нижнього окістя потрібне хірургічне лікування. При абсцесі лікар проводить періостотомію. Окістя розкривається через внутрішньоротовий розріз, а гнійний ексудат виводиться через дренаж. Процедура виконується під місцевою анестезією. Післяопераційний період включає:
- прийом антибіотиків;
- полоскання рота антисептиками;
- симптоматичне лікування.
Терапія хронічного періоститу
Така форма частіше спостерігається у дітей, підлітків, пацієнтів похилого віку та осіб з імунодефіцитом. Хронічна стадія periostitis виникає після стихання гострої реакції. Основні етапи лікування:
- Видалення хворого зуба.
- Системне застосування аналгетиків (Нурофен, Кетанов).
- Іонофорез із застосуванням кальцію хлориду, калію йодиду та інших медикаментів.
- Лазерне лікування з гелій-неоновими та/або інфрачервоними променями.
Прогноз та профілактика
При адекватному лікуванні гострого запалення окістя повне одужання може настати вже через 3–5 діб. За повної відсутності терапії прогноз несприятливий: хвороба перетворюється на хронічну форму й загрожує розвитком ускладнень.
Щоб не допустити періостит зуба або окістя, варто дотримуватися таких профілактичних заходів:
- Регулярно чистьте зуби, користуйтеся ополіскувачем для ротової порожнини.
- Відвідуйте стоматолога не лише для лікування, а й для профілактики.
- Не травмуйте слизову оболонку рота надто твердою їжею.
- Внесіть до основного раціону продукти з великим вмістом кальцію (зелень, молоко, квасоля та інші).
- Не дозволяйте своїй дитині гризти нігті чи смоктати пальці, щоб уникнути інфекцій порожнини рота.
- Своєчасно лікуйте всі гострі та хронічні захворювання, алергію.
Коли звертатися до лікаря негайно
Набряк ясна, що швидко збільшується, біль, який не знімається знеболювальним, підвищення температури, збільшені лімфовузли та загальна слабкість — це привід звернутися до стоматолога того ж дня. Раннє втручання зазвичай означає простіше лікування: на серозній стадії часто достатньо відкрити порожнину хворого зуба й очистити канали, тоді як запущений гнійний процес потребує періостотомії та курсу антибіотиків.
Інформація в статті має загальноосвітній характер і не замінює консультацію лікаря. Точний діагноз і схему лікування визначає фахівець після огляду й обстеження.
