Ембріон, у якого відсутня парна хромосома у наборі, гине в утробі матері на ранніх термінах. Винятком є патологія Шерешевського-Тернера. Людина доживає до похилого віку, але дівчатка часто безплідні – цей синдром порушує розвиток статевих органів. Ступінь тяжкості відхилень залежить від типу аномалії хромосом.
Що таке синдром Шерешевського-Тернера
Уроджена патологія пов'язана з аномаліями хромосомного набору у дитини. Характеризується порушеннями фізичного розвитку, неповноцінністю репродуктивної системи. Хворобу вперше описав радянський учений Н.А.Шерешевський у 1925 році, а у 1938 році американський лікар Г.Тернер вказав на ключові симптоми. Так її назвали на прізвища обох фахівців, але у патології є синоніми:
- синдром Ульріха-Тернера (в англомовній літературі);
- дизгенез гонад;
- синдром Шерешевського;
- синдром Тернера;
- сексогенна карликовість.
Патологія зустрічається у 1 з 3000 немовлят, але 95% зигот (за іншими даними – 99%) гинуть в утробі, у 19% випадків відбувається спонтанний аборт.
Первинні статеві клітини у плода формуються у правильній кількості, але з 20 тижнів вагітності починається процес інволюції: зворотного розвитку. На тлі цього у немовляти відсутні фолікули в яєчниках або їхня кількість зменшена. Виникає дефіцит статевих гормонів, репродуктивна система розвивається погано.
Чим небезпечна хромосомна хвороба
Дівчатка від цієї патології страждають частіше. Дитина із синдромом Тернера народжується раніше терміну, має такі порушення розвитку внутрішніх органів та систем:
- вади серця, аорти;
- дальтонізм;
- міопія (близорукість);
- надлишкове оволосіння;
- цукровий діабет;
- целіакія (непереносимість глютена);
- нефропатія у поєднанні з гіпертонією;
- птоз (опущення верхньої повіки);
- порушення роботи щитовидної залози, гіпофізу;
- косоокість;
- гіпотиреоз;
- ішемічна хвороба серця;
- безпліддя;
- олігофренія (рідко).
Каріотипи хворого із синдромом Шерешевського-Тернера
У кожній клітині здорової людини є 46 хромосом. Особливості будови їхнього повного набору називаються «каріотип». У здорової людини вона диплоїдна (хромосоми парні), для жінки записується як «46, ХХ». У хворого з синдромом Тернера присутня анеуплоїдія (45, Х) у різних варіантах:
- Кількісні порушення – у 60% хворих спостерігається лише 1 Х-хромосома та у 80% випадків вона материнська. На тлі цього жіночий розвиток плода неповноцінний, фолікули в яєчниках дитини у 2 триместрі вагітності заміщуються сполучною тканиною. Синдром Тернера-Шерешевського в такому вигляді є найнебезпечнішим через супутні вади.
- Мозаїчний каріотип – одні клітини мають обидві хромосоми (як ХХ, і XY), інші ж позбавлені другий. Патологія виникає при неправильному розподілі генетичного матеріалу клітин ембріона. Для дівчат прогноз сприятливий: порушення менструації виражені слабо, важкі вади відсутні.
- Структурні зміни – легкий варіант патології, за якого в організмі присутні обидві Х-хромосоми, але одна пошкоджена. Ознаки синдрому виявляються, але слабко.
Клінічна картина хвороби Тернера
Новонароджений має низьку масу тіла (менше 2800 г) та невеликий зріст (42-48 см).
Ключові симптоми синдрому Тернера у немовляти – коротка шия зі складками збоку, набряки стоп та кистей (лімфедема).
Малюк неспокійний, погано смокче груди, часто зригує. Інші ознаки синдрому:
- відставання у фізичному розвитку;
- пізні мовні навички;
- часті отити середнього вуха (приводять до порушення слуху);
- низькорослість (дорослі не вище 130-145 см);
- непропорційна статура;
- бочкоподібна грудна клітка;
- множинні пігментні родимки;
- деформовані вушні мушлі;
- високе піднебіння;
- патологічна атрофія шкіри;
- аномалії прикусу та розвитку зубів;
- укорочення 4 та 5 пальців, п'ясткових кісток;
- викривлення мізинця до безіменного;
- зрощення пальців;
- деформовані ліктьові суглоби (вальгусне викривлення).
Майже у 100% дівчаток із хворобою Шерешевського-Тернера спостерігається статевий інфантилізм або первинний гіпогонадизм, який має такі ознаки:
- недорозвинені статеві залози;
- втягнуті соски;
- воронкоподібне гирло піхви;
- убоге оволосіння лобка, пахв;
- мошонкоподібні статеві губи;
- недорозвинені молочні залози, незаймана плева, клітор;
- первинна аменорея (у дівчинки-підлітка віком до 16 років немає менструації).
Причини синдрому
Більшість випадків хвороби пов'язані із втратою батьківських ДНК-молекул. На ранньому етапі розвитку зародка змінюється структура Х-хромосоми або одна з пари випадає. Діти із синдромом Тернера народжуються навіть у цілком здорових батьків, але пологи передчасні, а вагітність супроводжують токсикоз та загрози викидня.
Чинники ризику розвитку хромосомної патології
Імовірність мутації Шерешевського-Тернера підвищується під впливом таких причин:
- спадкова схильність;
- інфекції статевих шляхів;
- несприятлива екологія (забруднення повітря хімічними викидами);
- електромагнітні або іонізуючі випромінювання;
- виснаження організму під час планування вагітності;
- генетичні патології батьків (наявність дефектних гамет із аномальним набором хромосом).
Діагностика
Ознаки хвороби Шерешевського-Тернера виявляють під час УЗД-скринінгу під час вагітності. У новонароджених цей синдром часто вказують лімфедема стоп і крилоподібні складки шиї. Якщо таких ознак немає, патологію виявлять при дорослішанні дитини за низьким зростанням, затримкою менструації. Діагноз легко встановити за клінічною картиною, але для підтвердження проводять такі обстеження:
- Молекулярно-генетичне дослідження – вивчення каріотипу, статевого хроматину.
- Цитогенетичний аналіз – підтверджує зміни Х-хромосом (їх числа чи будови).
- Аналізи крові на гормональне тло – підвищений рівень гонадотропінів, знижено кількість естрогенів.
Дитині з виявленою хворобою Шерешевського-Тернера неонатолог призначає додаткову діагностику вроджених вад та супутніх патологій такими методами:
- УЗД органів малого тазу (для чоловіків – мошонки) – виявляються гіпоплазія (недорозвиненість) матки, відсутність фолікулів у яєчниках.
- ЕКГ, ЕхоКГ та МРТ серця – для виключення його вад, які загрожують життю людини.
- Рентгенографія – виявлення остеопорозу (зниження щільності кісток), патологій розвитку хребта.
Лікування синдрому Шерешевського-Тернера
Терапія спрямована на регуляцію менструального циклу, формування вторинних статевих ознак та стимуляцію зростання. Основне лікування розпочинають у віці 13-14 років – на цей час дітям призначають масаж, лікувальну фізкультуру, вітамінні комплекси. Пізніше у схему терапії вводять такі методи:
- Ін'єкції соматотропіну (Генотропін) – підшкірно для активної стимуляції росту, часто поєднуються з уколами анаболічних стероїдів (Оксандролон). Лікування проводячи з 6 до 15 років. До кінця курсу пацієнти із синдромом Тернера витягуються до 150-155 см.
- Замісна терапія естрогенами проводиться у дівчаток з 13 років для нормалізації статевого дозрівання. Через 1-1,5 роки застосовуються комбіновані оральні контрацептиви (Новінет) до менопаузи.
- ЕКО (екстракорпоральне запліднення) – у матку жінки із хворобою Шерешевського-Тернера підсаджують запліднену яйцеклітину. Бажано використовувати донорські ооцити: із власними у 40% пацієнток із хромосомною патологією трапляється викидень, у 25% є загроза народження дитини зі структурними аномаліями.
- Пластичні операції – усунення косметичних дефектів особи, зовнішніх статевих органів.
- Хірургічне лікування – призначається при вроджених вадах розвитку внутрішніх органів, особливо у пацієнток із патологіями серця, нирок.
Прогноз та профілактика
На термін життя хвороба Шерешевського-Тернера не впливає, але погіршує її якість. Прогноз залежить від інших патологій:
- Розщеплення хребта – через незарощення задньої дуги спинний мозок виходить у незахищену щілину (грижа), порушується функціонування кишечника, сечостатевої системи, трапляються паралічі ніг, рук.
- Вади серця – створюють високий ризик дитячої смертності в перший рік життя, у дорослих є причиною частої тахікардії, аритмії, гіпертонії, небезпечні інфарктом та інсультом.
- Аномалії розвитку органів сечостатевої системи (подвоєння сечоводу, недорозвиненість нирок) – потрібне хірургічне втручання на ранні терміни життя немовляти.
- Патології щитовидної залози (найчастіша – аутоімунний тиреоїдит) – виявляються у 25% з патологією Шерешевського-Тернера, призводять до падіння рівня тироксину та гормону Т3 у дівчаток-підлітків та жінок, знижують шанси на зачаття та зменшують середню тривалість життя.
За відсутності інших патологій та синдромів людина із хворобою Шерешевського-Тернера доживає до похилого віку.
Народити дітей без ЕКЗ здатні 5% жінок. За пороків розвитку внутрішніх органів людина стає інвалідом. Синдром Тернера не попередити, але лікарі радять жінці дотримуватися таких рекомендацій:
- зробити аналіз каріотипу батьків під час планування вагітності;
- отримати медико-генетичне консультування пацієнткам із групи ризику;
- пройти повну пренатальну діагностику